Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаМакроекономіка → Макроекономіка. Том 1 → 
« Попередня   ЗМІСТ   Наступна »

Попит на гроші для угод і з мотивів обережності

Кількість платіжних засобів, необхідних індивіду для оплати що купуються в деякому періоді благ, залежить від обсягу покупок і частоти надходжень йому грошей в результаті участі у виробництві або зменшення грошової частки майна. У свою чергу, обсяг покупок залежить від величини доходу. Якщо 1-го числа кожного місяця людина отримує дохід в 100 ден. од., які він рівномірно витрачає до кінця місяця на покупку благ, то його середній запас грошей дорівнює 50 ден. од .: (100 + 0) / 2 = 50.

Якби той же місячний дохід виплачувався одержувачу двома рівними порціями один раз в два тижні, то він мав би середній грошовий запас в 25 ден. од. При щотижневому отриманні чверті місячного доходу можна здійснювати той же обсяг покупок, маючи лише 12,5 ден. од. в своїй касі.

У міру здійснення покупок гроші від домашніх господарств переходять до фірм. Тому в кожен даний момент загальна кількість що знаходяться в обігу грошей незмінно, хоча і по-різному розподілено між споживачами і виробниками.

Якщо гроші роблять один оборот за період, то загальна їх кількість, що знаходиться в будь-який момент у споживачів і виробників, так само цінності реалізованих за цей період благ. При двох оборотах за період ця кількість дорівнює 1/2, а при чотирьох -1/4 цінності проданих благ.

Таким чином, попит на гроші для угод прямо пропорційний обсягу товарообігу за період і обернено пропорційний частоті отримання грошового доходу, т. Е. Швидкості обігу грошей.

Суму покупок, здійснених в національному господарстві за період, являє собою сукупний суспільний продукт, що включає в себе проміжні і кінцеві продукти. Тому попит населення на гроші для угод дорівнює L = Px / V, де х - сукупний суспільний продукт в натуральному вираженні; V - швидкість обігу грошей. Але оскільки при макроекономічному аналізі в якості основного показника, що представляє результат господарської діяльності за період, використовується національний дохід (г /), то потрібно встановити залежність LCJl = Lcl(Z /). Це досягається за допомогою встановлення частки національного доходу в сукупному суспільному продукті; позначимо її б; 0 < 8 < 1. Так як Ьсл = 6Рх / 8V, то залежність попиту на гроші для угод від величини національного доходу відображається формулою: 1СД = L Ру, де Llf = 1/5 V- коефіцієнт касових залишків для угод, що залежить від швидкості обігу грошей і частки національного доходу в сукупному суспільному продукті.

Такий спосіб визначення необхідної кількості грошей для продажу вироблених товарів був запропонований класичною школою. Формально він відображається рівнянням кількісної теорії грошей: MV = РХ} в якій передбачається, що швидкість обігу грошей екзогенно задана організаційно-технічними умовами виробництва. Однак, якщо взяти до уваги, що тимчасово вільні гроші можна позичити під відсотки, то виявиться, що швидкість обігу є функція від ставки відсотка. Модель попиту на гроші для угод з урахуванням цієї обставини була створена незалежно один від одного двома економістами - У. Баумоля і Дж. Тобіна.

Припустимо, що за рік індивід витрачає на покупку благ і оплату послуг z грошових одиниць. Ці гроші він знімає зі свого строкового банківського рахунку, на який перераховується його заробітна плата або змішаний дохід. На суму, що знаходиться на рахунку, банк щорічно нараховує i%. Для зменшення втрат процентних нарахувань з рахунку потрібно знімати суму річних витрат не цілком на початку року, а певними порціями протягом року. Якщо кожен раз знімати однакову суму грошей, то вона дорівнює z / ny де п - число звернень індивіда в банк для зняття з рахунку готівки. Якщо протягом року знімати гроші з рахунку п раз однаковими порціями z / n і 1-я порція знімається в 1-й день року, то втрати на відсотках складуть iz / n. На 2-ю порцію протягом 1 / п року ще будуть нараховуватися відсотки, тому втрати через її переведення в готівку рівні (Iz / n) / (n - 1 ) / П; на 3-ю порцію протягом 2/ п року будуть нараховуватися відсотки, а втрати складуть (Iz / n) / (n - 2) / п]. Загальна сума втрат процентних нарахувань дорівнює

Крім цих втрат, кожна операція з конвертування частини вкладу в готівку варто домашньому господарству h грошових одиниць; це витрати на оплату послуг банку, зв'язок і транспорт, втрата часу. Загальна сума витрат за рік дорівнює

Прирівнявши першу похідну функції (4.4) нулю

знайдемо, що вона досягає мінімуму при п = jiz / 2h. Таке число раз слід знімати з ощадного рахунку по z / n грошових одиниць, щоб мінімізувати витрати тримання готівки для угод.

приклад 4.4

Річний дохід домашнього господарства - 7200 руб .; річна ставка відсотка - 5%; плата за одну операцію отримання в банку готівки - 20 руб. В цьому випадку оптимальне число звернень в банк п = 3, що підтверджується наступними розрахунками:

Сума грошей, яку потрібно щоразу знімати з ощадного рахунку, визначається за формулою

В умовах прикладу 4.4 вона дорівнює 2400 руб. У момент зняття з рахунку ця сума знаходиться у індивіда і до моменту наступного звернення до банку поступово переходить підприємцям. Тому середній запас грошей для угод у індивіда дорівнює

Оскільки споживчі витрати прямо пропорційні доходам домашніх господарств, то 1СД = 1СД(У, г).

Враховуючи що V = 1 / рр, отримуємо v = y (i), а попит на гроші для угод:

^ СД = ^ СД(У у О *

+ -

До сих пір міркування про величину попиту економічних суб'єктів на гроші будувалися на припущенні, що їм точно відомі обсяги і час майбутніх надходжень і платежів. Насправді людям часто доводиться стикатися з непередбаченими платежами і несподіваним зниженням доходу. Якщо до терміну здійснення платежів у людини не виявиться грошей, то йому доведеться взяти кредит або продати частину свого майна. І те й інше пов'язане з витратами, для уникнення яких і повинен служити певний запас грошей. Так виникає попит на них з мотивів обережності. Його обсяг залежить від розміру непередбачених платежів, який, як правило, прямо пропорційний доходу суб'єкта. Запас грошей з мотивів обережності, як і будь-яка каса, породжує альтернативні витрати в розмірі поточної ставки відсотка. Отже, попит на гроші по мотиві обережності визначається тими ж факторами, що і попит на гроші для угод: Lnp = Lnp(Y, Q.

  1. Пропозиція праці
    При виведенні функції пропозиції праці позиції неокласиків і кейнсіанців розходяться але трьох питань: ? на яку ціну праці орієнтуються домашні господарства при визначенні обсягу пропозиції праці - номінальну або реальну; ? чи може в реальній економіці номінальна ставка заробітної плати зменшилася;
  2. Пропозиція і обсяг пропозиції
    Від ціни повинен залежати певним чином і обсяг пропозиції даного товару. Аналогічно обсягом попиту, обсягом пропозиції називають максимальну кількість будь-якого товару, яке згоден запропонувати продавець або група продавців на ринку в одиницю часу за певних умов. До числа цих умов відносяться
  3. Прогнозування за аналогією і випереджальні методи
    При прогнозуванні за аналогією використовуються прогнозні методики, схожі з використовуваними в минулому або в інших схожих ситуаціях. Застосування аналогії в прогнозуванні - природний спосіб перенесення відомих методів для аналізу майбутніх подібних ситуацій. Якщо при аналізі теперішню і
  4. Прогнозування міграційних потоків
    Моделювання та математичні методи прогнозування істотно підвищують ефективність дослідження міграцій населення. Успіх моделювання міграції в великій мірі залежить від чіткості розуміння структури цього явища, сутності його первинних елементів і складових частин. Моделювання і прогнозування
  5. Прогноз коефіцієнтів прямих витрат
    Основою для початкової формулювання методу «Витрати - Випуск» була гіпотеза про незмінність коефіцієнтів прямих витрат при зміні обсягів виробництва. Але з плином часу деякі коефіцієнти витрат можуть змінюватися в результаті впровадження нових методів виробництва (нових технологій). Ще В.
  6. Проблема нерівності і соціальної справедливості
    Особливу роль в національному економічному розвитку грають розподіл доходу і проблеми нерівності. Найбільш важливим критерієм оцінки ступеня нерівності є крива Лоренца. На рис. 7.6 показаний механізм даної методики. По горизонтальній осі відкладається накопичувальним підсумком частка сімей
  7. Приріст заощаджень і покупка валюти., приріст грошей на руках у населення
    Статистичний аналіз показує, що даний агрегат має стійкою залежністю від динаміки реальних доходів з коефіцієнтом еластичності близько 2. Залежно від коливань динаміки курсу долара щодо індексу споживчих цін відбувається своєрідна «конверсія» рублевих заощаджень в доларові активи, і навпаки.
  8. Предметний покажчик
    безробіття кейнсіанська 135, 136,139, 140, 246 кон'юнктурна 11, 12 Вбудовані (автоматичні) стабілізатори 36,37 Гіпотеза подвійного рішення 125, 128, 129, 146 Грошова база 13,95, 178 «Золоте правило» нагромадження 163, 164, 178 Інвестиції автономні 207 індуковані 207 Інфляція пригнічена 136
© 2014-2021  epi.cc.ua