| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
7.1 Поняття, економічна сутність, склад і структура основних фондів організацій торгівлі |
||
|
Складовою частиною економічного потенціалу організацій торгівлі є основні фонди . Вони забезпечують суб'єктам господарювання оперативно-господарську та майнову самостійність. Основні фонди організацій торгівлі - це сукупність матеріально-речових цінностей у вигляді засобів праці, що використовуються у торговельній діяльності протягом тривалого (більше 12 місяців) періоду, що переносять свою вартість поступово, по частинах у вартість виробленої і реалізованої продукції, товару, виконуваних робіт і послуг . Основні фонди в грошовому вираженні називаються основними засобами. Засоби праці можуть бути віднесені до основних засобів при виконанні таких умов: ? мати матеріально-речову форму; ? термін служби тривалістю понад одного року; вартість одиниці засобів праці на момент придбання перевищує величину, яка визначається відповідно до постанови Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 23.03.2006 р. 41 «Про встановлення ліміту віднесення майна до окремих предметів у складі оборотних коштів». Постанова № 41 встановлює ліміт вартості майна, що є засобами праці і що відноситься до окремих предметів у складі оборотних коштів у межах 30 базових величин за одиницю (крім килимів та килимових виробів, ліміт за якими встановлюється в межах 10 базових величин за одиницю). Виняток становлять засоби праці, що відносяться до основних фондів незалежно від їх вартості. Економічна сутність основних фондів організацій торгівлі полягає в тому, що вони багаторазово обслуговують процес обігу товарів, не змінюючи своєї натуральної форми, переносять свою вартість поступово по частинах у вартість товарів у вигляді амортизаційних відрахувань, що включаються до витрат на реалізацію товарів, які є елементом ціни товару. Будучи залученими в процес виробництва і реалізації товарів, основні фонди виступають і як економічна категорія. Як економічна категорія основні фонди являють собою єдність споживної вартості і вартості засобів праці. У процесі багаторазового функціонування основні фонди поступово втрачають свої споживчі властивості, і зменшується їх вартість. Разом з тим перетворюючись на грошову форму частину вартості основних фондів постійно збільшується. Це збільшення відбувається до тих пір, поки вся їх вартість не перетвориться на гроші. Процес перенесення вартості основних засобів у вартість товару називаєтьсяамортизацією. До основних фондів відносяться: ? будівлі та споруди; ? передавальні пристрої (електричні та теплові мережі, водопровідні, телеграфні, телефонні та ін мережі); ? транспортні засоби; ? робоча худоба і тварини основного стада; ? багаторічні насадження, незалежно від їх вартості; ? земельні ділянки, придбані у власність незалежно від їх вартості; ? виробничий і господарський інвентар та приладдя, вартість одиниці яких перевищує встановлений законодавством або облікової політикою організації ліміт віднесення цих предметів до складу оборотних коштів і терміном експлуатації більше 12 місяців. Якщо термін експлуатації засобів праці менше одного року, то незалежно від їх вартості вони відносяться до оборотних засобів; ? інші основні засоби. Склад і групування основних засобів та нормативні терміни служби приведені в Тимчасовому республіканському класифікаторі амортизованих основних засобів і нормативних строків їх служби, а також у загальнодержавному класифікаторі Республіки Білорусь «Основні засоби та нематеріальні активи» затвердженому Постановою Комітету з стандартизації, метрології та сертифікації 27.09.2002 р. До основних засобів не відносяться: ? окремі предмети, що є засобами праці в складі оборотних коштів; ? предмети багаторазово використовуються у господарській діяльності організації, що зберігають свою натурально-речову форму, вартість яких не перевищує величину, встановлену обліковою політикою організації в межах ліміту, що визначається Міністерством фінансів не залежно від терміну їх служби; ? предмети, незалежно від їх вартості і терміну служби (спеціальний одяг та взуття, призначені для видачі працівникам відповідно до законодавства, спеціальні інструменти і пристосування цільового призначення, технологічна тара - тара, багаторазово використовувана для зберігання товарно-матеріальних цінностей: контейнери для транспортування окремих деталей , піддони та ін Призначення основних фондів - обслуговування процесу просування товарів від виробництва до споживачів, тобто створення умов для здійснення транспортування, зберігання і реалізації товарів, виконання робіт і надання послуг. Основні фонди в своїй натурально-речовій формі складають матеріально-технічну базу торгівлі. Однак, поняття матеріально-технічної бази ширше, ніж поняття основні фонди, оскільки торговельні організації використовують у торговельній діяльності не лише власні, а й основні фонди інших галузей на умовах оренди. Крім того, частина предметів матеріально-технічного оснащення враховується в складі оборотних коштів. Показниками, що характеризують стан матеріально-технічної бази торгівлі, є: ? кількість магазинів, їдалень, ресторанів, кафе, їх торгова площа (кількість місць), об'єктів дрібнороздрібної торговельної мережі; ? кількість загальнотоварних і спеціалізованих складів, їх складська площа, кількість і ємності сховищ; ? кількість обладнання, машин, їх виробнича потужність; ? рівень технічного оснащення організацій торгівлі та громадського харчування; ? фондоозброєність і рівень механізації праці та ін Для характеристики рівня забезпеченості матеріально-технічною базою використовуються такі показники як забезпеченість населення торговельною площею у магазинах, числом місць у підприємствах громадського харчування в розрахунку на 1 тис. жителів у порівняно з нормативами, середній розмір торговельної площі одного магазину, структура площ магазинів і товарних складів, територіальні відмінності в рівні забезпеченості населення мережею роздрібної торгівлі та громадського харчування та ін За характером використання основні фонди поділяються на два види: 1. Беруть участь у підприємницькій діяльності, які безпосередньо беруть участь в процесі виробництва і реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг або створюють умови для нормального здійснення виробничої або торговельної діяльності. 2. Чи не беруть участь у підприємницькій діяльності, використовувані у житлово-комунальному господарстві, побутовому обслуговуванні населення, охороні здоров'я та інших галузях невиробничої сфери (житлові будинки, гуртожитки, поліклініки, дитячі установи, об'єкти культури та ін.) Основні фонди, що беруть участь у підприємницькій діяльності класифікуються за такими ознаками: ? по натурально-речовому складу і призначенням (будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо); ? за формами власності - основні фонди організацій (підприємств) державної, приватної, змішаної, іноземної форм власності; ? за видами торговельної діяльності (основні фонди роздрібної, оптової торгівлі, громадського харчування); ? за належністю до торговельних організаціям6 власні, орендовані, безоплатно отримані; ? по ролі окремих видів засобів праці в процесі виробництва і реалізації товарів: активні і неактивні (пасивні) основні фонди. До активних основних фондів відносяться ті засоби праці, які безпосередньо впливають на предмет праці (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна техніка, механізми тощо) і впливають на продуктивність праці працівників, на обсяг виробництва і товарообіг. Пасивні основні фонди безпосередньо не впливають на предмет праці, але створюють умови, необхідні для нормального здійснення торговельної діяльності (будівлі, споруди, під'їзні шляхи та ін.) З метою ефективного управління основними фондами, забезпечення якісних зрушень у їх складі необхідно вивчати і аналізувати структуру основних фондів. Розрізняють внутрігалузеву і технологічну структуру основних фондів. Внутрішньогалузева структура характеризується такими показниками, як питома вага основних фондів роздрібної, оптової торгівлі, підприємств харчування або окремих структурних підрозділів у загальній вартості основних фондів, частка власних та орендованих основних фондів, а також активних і пасивних основних фондів у загальній їх вартості. Технологічну структуру основних фондів характеризують дані про питомих вагах окремих видів основних фондів (будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин і устаткування, транспортних засобів та ін На обсяг і структуру основних фондів впливають такі фактори, як обсяг і асортиментна структура товарообігу, тип, спеціалізація, виробнича потужність магазину, рівень механізації торгово-технологічних процесів, методи продажу товарів, організація товаропостачання, забезпеченість власними торговими приміщеннями, впровадження інновацій та ін Зростання обсягу товарообігу часто вимагає розширення або збільшення виробничих потужностей організації, веде до збільшення основних фондів. Асортиментна структура товарообігу зумовлює істотні відмінності в структурі основних фондів. Так в продовольчій торгівлі зазвичай вище питома вага машин, холодильного, торговельного обладнання, виробничого і господарського інвентарю в порівнянні з непродовольчої торгівлею. Від спеціалізації магазина (організації) залежить склад торгово-технологічного обладнання, відповідно і структура основних фондів. Розвиток прогресивних методів продажу товарів (самообслуговування, продаж за зразками та ін.) також позначається на структурі основних фондів. Так, при продажу непродовольчих товарів за зразками потреба в торгово-технологічному обладнанні зводиться до мінімуму. Особливістю структури основних фондів організацій торгівлі порівняно з підприємствами промисловості є більш висока питома вага пасивних основних фондів (будівель, споруд), а частка активних основних фондів значно нижче. Ця особливість обумовлена з одного боку специфікою торгової діяльності, що полягає в необхідності мати розгалужену торговельну мережу магазинів, призначених для торговельного обслуговування населення, що збільшує потребу в будівлях, торгових приміщеннях. З іншого боку переважання у складі торгової мережі невеликих і середніх магазинів обмежує можливості механізації торгово-технологічних процесів і праці. В організаціях, що здійснюють торгівлю в орендованих приміщеннях, у складі основних фондів переважають активні основні фонди. Поліпшення структури основних фондів є однією з найважливіших задач підвищення ефективності їх використання. У цих цілях необхідно підвищувати частку активних основних фондів у загальному їх обсязі за рахунок прискорення оновлення та модернізації обладнання, підвищення питомої ваги сучасних видів обладнання, механізації та автоматизації трудомістких процесів і видів робіт, впровадження інновацій в усі сфери торговельної діяльності. Склад і рух основних фондів передбачається в Додатку 5 до бухгалтерського балансу в розділі 1 «Основні засоби та нематеріальні активи» і характеризується наступними показниками: ? склад (види) основних засобів; ? наявність на початок і кінець року; ? надходження основних засобів у звітному році; ? вибуття основних засобів у звітному році; ? використання джерел фінансування у звітному році. Рух і рівень технічного стану основних фондів характеризується коефіцієнтами оновлення, вибуття, розширеного відтворення, зносу і придатності і визначаються за формулами. 1. Коефіцієнт оновлення (Ко): де ОФн - вартість нових основних фондів, введених у звітному році; ОФk - вартість основних фондів на кінець звітного року. 2. Коефіцієнт вибуття (Кв): де ОФВ - вартість вибулих основних фондів у звітному році; ОФБ - вартість основних фондів на початок звітного року. 3. Коефіцієнт розширеного відтворення основних фондів (Кр.в.): 4. Коефіцієнт зносу основних фондів (Кі): де Ін - сума нарахованого зносу основних фондів; ЗФП - первісна вартість основних фондів. 5. Коефіцієнт придатності основних фондів (Кг): |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "7.1 Поняття, економічна сутність, склад і структура основних фондів організацій торгівлі" |
||
|
||