Головна |
ЗМІСТ | Наступна » |
---|
В результаті вивчення даного розділу студент повинен:
знати
вміти
володіти
- методами планування розвитку соціальної сфери з використанням економічних показників.
Політика доходів, заробітної плати і споживання передбачає розробку перспективних планів, в основі яких лежать розрахунки структури і динаміки доходів, грошових витрат, оцінка умов життя різних соціально-економічних груп населення, а також рівня споживання і матеріального добробуту населення. Для оцінки наслідків висунутих і вже прийнятих до реалізації положень політики доходів можна використовувати короткострокове прогнозування з горизонтом прогнозу до трьох років.
Ознакою короткострокового прогнозу є відсутність широкого спектра альтернативних варіантів економічної політики. Формулювання цілей соціально-економічного розвитку не впливає безпосередньо на прогнозні траєкторії, але є важливим для оцінки наслідків прийнятих рішень. Різні підходи до вирішення соціально-економічних проблем, які передбачають різні кінцеві цілі в короткостроковому плануванні, призводять приблизно до однакових результатів. Але це не усуває необхідності визначення цілей соціально-економічного розвитку, так як вони важливі для оцінки наслідків прийнятих рішень.
У міру подовження горизонту прогнозу і переходу до середньострокового прогнозування з горизонтом планування 5-7 років виникає необхідність на основі варіантних розрахунків визначити заходи соціально-економічної політики, найкращим чином відповідають сформульованим цілям розвитку.
У рамках довгострокового прогнозу визначення цілей соціально-економічного розвитку набуває важливого значення. Саме в довгостроковому періоді є найбільша можливість управляти формуванням динаміки доходів і споживання в відповідності з цими цілями.
Методологія вивчення доходів в СНР 1993 р заснована на концепції англійського економіста Дж. Хікса. Відповідно до неї під доходом розуміється максимальна кількість коштів, яке індивід може витратити протягом даного періоду часу за умови, що капітальна вартість майбутніх надходжень в грошовому вираженні збережеться незмінною. Специфіка концепції Дж. Хікса полягає в тому, що в ній, по-перше, чітко розділені поняття «дохід» і «актив». Не всяка сума грошей, які надійшли фіксується як дохід, а тільки та, яку можна витратити на споживання. При цьому наявний актив (капітал) залишається без зміни. Зміна активу, наприклад, покупка на заощадження нерухомості не розглядається як дохід, так як це зміна форми активу. По-друге, сума заощаджень не дорівнює сумі приросту готівки (акцій, облігацій і депозитів в банку), т. Е. Фінансових активів, так як їх збільшення може бути результатом зміни форми активів. По-третє, приріст капіталу, викликаний випадковими причинами (інфляцією, зростанням вартості землі), не розглядається як дохід.
Рівень життя характеризує розвиток і ступінь задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб людей, т. е. це структура потреб і їх забезпечення відповідними товарами і послугами. Зростання рівня життя створює матеріальну базу для поліпшення якості життя, але умови, необхідні для поліпшення якості життя, не обмежуються рівнем споживання товарів і послуг.
Якість життя населення - це сукупність умов людського існування і комплексна оцінка життєдіяльності людей: забезпеченість матеріальними та духовними благами, рівень реалізації потреб людини і можливість для самореалізації, а також безпеку, доступність медичної допомоги, можливості для отримання освіти і розвитку здібностей, соціальні відносини в суспільстві і стан навколишнього середовища . Тобто якість життя - це міра успіху, якого домоглося суспільство на шляху поліпшення життя індивідів.
Рівень життя населення оцінюється в узагальненому вигляді середніми для всього населення показниками, а також показниками диференціації. Серед середніх показників можна виділити наступні:
середньомісячна нарахована заробітна плата одного працівника;
і мережею установ соціально-культурної сфери;
- зайнятість і безробіття.
Характеристика рівня життя населення передбачає використання показників соціальної диференціації, основними з яких є наступні.
1. Параметри диференціації населення за доходами і споживанням.
У російській статистиці використовуються такі показники диференціації, як крива Лоренца, фондовий коефіцієнт і коефіцієнт Джині.
2. Рівень прожиткового мінімуму, який може бути встановлений як в абсолютних показниках, так і у відносних.
У Росії прожитковий мінімум встановлений абсолютним показником і представляє собою рівень доходів, що забезпечує мінімальне в фізіологічному сенсі споживання (концепція абсолютної бідності). Відповідно до цього рівнем визначається частка населення, що проживає за межею бідності. У більшості розвинених країн поріг бідності визначається часткою до медіанного доходу (найбільш поширений норматив - 60% медіанного доходу), т. Е. Його визначення грунтується на концепції відносної бідності.
Протягом тривалого часу робляться спроби розробити різні комплексні показники, що характеризують якість життя. Зокрема, Програмою розвитку ООН для міжнародних зіставлень використовується індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП), який представляє собою середнє значення з відносних індексів ВВП на душу населення, охоплення населення освітою та тривалості майбутнього життя. Тобто індекс розвитку людського потенціалу є комплексним показником, що включає в себе три базових індексу (табл. 11.1).
Таблиця 11.1
Базові індекси, що формують індекс розвитку людського
потенціалу (ІРЛП)
елемент |
Довге і здорове життя |
знання |
Гідний рівень життя |
|
показник |
Очікувана тривалість життя при народженні |
Рівень грамотності дорослого населення |
Сукупна загальна частка учнів (СЗДР) |
ВВП на душу населення (ППС в дол. США) |
Елемент за індексом |
Індекс очікуваної тривалості життя |
Індекс грамотності дорослого населення |
індекс СЗДР |
індекс ВВП |
Індекс рівня освіти |
||||
Індекс розвитку людського потенціалу |
Кожен показник нормалізується за допомогою верхніх і нижніх граничних значень за формулою
де х, - поточне значення показника за певний проміжок часу (як правило, рік); а - нижнє граничне значення; b - верхнє граничне значення.
В якості вихідного значення ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) в доларах США використовується не його абсолютне значення, а його десятковий логарифм. Це дозволяє враховувати закономірність, що з ростом абсолютного значення ВВП на душу населення за ПКС ефект від його подальшого збільшення на одну грошову одиницю зменшується (табл. 11.2).
Таблиця 11.2
Порогові і вагові значення вихідних показників, які використовуються для розрахунку ІРЛП
показник |
Максимальне значення |
Мінімальне значення |
вага при розрахунку |
Очікувана тривалість життя, років |
85 |
25 |
1/3 |
Рівень грамотності дорослого населення,% |
100 |
0 |
2/9 |
Повнота охоплення навчанням в початковій, середній та вищій школі,% |
100 |
0 |
1/9 |
Сукупний валовий коефіцієнт надійшли в навчальні заклади,% |
100 |
0 |
|
ВВП на душу населення за ПКС, дол. США |
40 000 |
100 |
1/3 |
Таким чином, остаточна формула набуває такого вигляду:
де хж - очікувана тривалість життя, років; хгр - рівень грамотності дорослого населення,%; хпро - повнота охоплення навчанням в початковій, середній та вищій школі,%; хвШ - ВВП за ПКС в поточних цінах в дол. США. При цьому рівень грамотності розраховується у віковій категорії від 7 до 24 років.
ІРЛП на початку 1990-х рр. розглядався як індекс, зосереджений на проблемі бідності, включав тільки тривалість майбутнього життя, грамотність дорослого населення і дохід відповідно до міжнародної межею бідності. З 1990 р він трансформувався в індекс, який більше відображає середній рівень розвитку людського потенціалу в будь-якій країні, а не масштаби поневірянь, яким піддаються люди. Тому в кінцевому рахунку виник комплексний індекс для вимірювання бідності населення.
Першою такою спробою був показник бідності за можливостями (ПНВ). ПНВ є простим аддитивним комплексним індексом, що складається з трьох показників: неграмотність дорослих жінок, недостатнє харчування у дітей та відсутність доступу до кваліфікованої медичної допомоги при пологах. Неграмотність дорослих жінок є відображенням одного з поневірянь у формі неможливості отримання освіти.
Відсоток дітей у віці до 5 років зі зниженою масою тіла додає важливий аспект позбавлень, а саме недостатнє харчування, який був відсутній в попередніх комплексних індексах розвитку людського потенціалу. Третій показник - відсоток пологів, при яких не було кваліфікованого медичного персоналу, є непрямим свідченням відсутності здорового відтворення. Це приклад показника витрат, але було б краще використовувати такий показник результату, як відсоток дітей зі зниженою масою тіла при народженні.
В контексті рахунків розвитку людського потенціалу рекомендується використовувати поєднання показників розвитку людського потенціалу і показників бідності населення. Перший набір показників допоможе встановити середній рівень розвитку людського потенціалу в будь-якій країні, а другий - масштаби поневірянь, яким піддаються люди.