Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
Ю. Александров. СИНТЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ВАРТОСТІ, 2011 - перейти до змісту підручника

Перший напрямок експлуатації


Вся суть першого напряму експлуатації видна із зіставлення табл. 4 і 5. У табл. 4 наведено значення договірної ціни витрат праці? 425 руб. (у розрахунку на одиницю товару), що на 75 руб. більше їх вартості з боку власника (або власників) робочої сили (350 руб.). При цьому ринкова ціна витрат праці, як випливає з табл. 5, дорівнює 500 руб., і саме її по справедливості повинен отримати власник робочої сили. Однак різницю між ринковою та договірною цінами витрат: 500-425=75 руб. присвоюють-кість засновник-капіталіст. Те ж саме відбувається з власниками інших найманих або орендованих факторів виробництва.
Вище вже неодноразово говорилося про те, що ринкова ціна витрат кожного окремо фактора виробництва не може бути визначена внаслідок відсутності не-обходимо для цього економічного механізму. Але це не означає, що вона не сущест-яття. Її існування підтверджується, зокрема, класовими конфліктами, які періодично виникають при значному зниженні договірної ціни витрат праці порівняно з їх ринковою ціною. Ця ситуація, відбиваючись у свідомості найманих працівни-ків (власників робочої сили), викликає у них переконання в несправедливості існуючої розподілу і виливається в конкретні дії. В результаті, як правило, різниця між договірною і ринковою цінами витрат праці зменшується.
Слід звернути увагу, що представлена в табл. 4 сумарна величина приба-вочной вартості в реальних умовах (292 руб.) менше аналогічного показника (395 руб.) в табл. 5. Це різниця пояснюється тим, що в реальній дійсності додаткова вартість розраховується як перевищення ринкової ціни товару над його сумарної устано-дітельской вартістю (остання дорівнює сумі вартостей витрат власних факторів виробництва засновника і договірних цін «чужих» витрат факторів виробництва? див. табл. 4). В умовах дійсного рівноправності факторів виробництва договірні ціни відсутні, і додаткова вартість являє собою надлишок ціни товару над сумою вартостей витрат факторів виробництва (див.
табл. 5).
Роль засновника-капіталіста в розглянутому процесі експлуатації по першо-му напрямку неоднозначна. З одного боку, він виступає своєрідним посеред-ком між споживачем і власниками факторів виробництва. Мається на увазі, що ме-жду потребою суб'єкта в деякому благо і можливістю власників факторів виробництва задовольнити цю потребу існує певний «зазор», який і заповнює засновник. Як будь-який посередник, засновник-капіталіст намагається отримати вигоду зі свого становища. Він пропонує виробникам, в ролі яких в даному випадку виступають власники факторів виробництва, за їх благо (договірну) ціну меншу, ніж отримує від покупців? споживачів товару. З цієї точки зору при-присвоєнні засновником-капіталістом частини додаткової вартості, виробленої чужими (найманими та орендованими) факторами виробництва, можна розглядати як витягу-ня прибули з посередницької діяльності.
Однак, з іншого боку, засновнику-капіталісту, в принципі, немає ніякої необ-хідно оплачувати витрати чужих факторів виробництва не в повному розмірі і витягувати додатковий прибуток, експлуатуючи при цьому їх власників. Адже навіть у тому випадку, якщо власники чужих факторів виробництва отримають в якості оплати ринкову (а не договірну) ціну своїх витрат, засновник-капіталіст не залишиться внакла-де, так як він і в цьому випадку отримає компенсацію затрат власної фактора вироб-ництва? засновництва. Якщо ціна товару при цьому буде дорівнює сумарній заснував-тельской вартості витрат (Ц1=Спроізв, 1? см. (10а)), засновник-капіталіст поверне вар-тість своїх витрат, при Ц1> Спроізв, 1 він навіть отримає прибуток. (Джерелами цієї при-чи , крім засновництва, стануть також капітал і «земля» підприємства. Однак важливо підкреслити, що витрати засновництва в даному випадку будуть компенсовані).
Відповідно до трудової теорії, капіталіст не може виплатити найманому працівникові пів-ную вартість витрат його праці, так як він не може функціонувати, чи не привласнюючи ство-дану працівником додаткову вартість.
Тому капіталіст об'єктивними економі-тичними законами принуждается до експлуатації. Як випливає з попереднього абзацу, в син-тетического концепції ситуація принципово інша: засновник-капіталіст може собі дозволити виплатити власникам чужих факторів виробництва ринкову, тобто, справедливою ціну їх витрат. Звичайно, засновнику-капіталісту практично неможливо втриматися від того, щоб, користуючись «особостью» свого становища, не привласнити частину чужої додаткової вартості. Але це прагнення не носить характеру примусового економічного закону.
Як ми бачимо, суть експлуатації по першому напрямку визначається тим фак-том, що договірна ціна витрат факторів виробництва може бути нижче їх ринкової ціни. Договірна ціна отримала свою назву тому, що вона встановлюється в резуль-Таті договору між засновником і власником фактора виробництва. У зв'язку з цим об-стоятельство може виникнути прагнення представити справу так, що власник фактора виробництва переуступає (продає) засновнику-капіталісту свою частина права собст-ності на товар, а разом з нею і на створювану їм додаткову вартість? ту частину ціни товару, яка перевищує договірну ціну.
У принциповому плані ця теза не суперечить логіці синтетичної концепції . Але він зустрічає практичні заперечення, принаймні, за двома пунктами. По-перше, ще невідомо, як би вчинив власник фактора виробництва, якби йому пояснили суть здійснюють їм угоди. По-друге, раз відносини між засновником і власником фактора виробництва носять договірний характер, умови договору повинні передбачати для останнього можливість відмовитися від укладеної угоди і вер-нуть собі право часткової власності на товар з усіма витікаючими звідси по-наслідками.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Перший напрямок експлуатації "
  1. 9. Підприємницькі прибутку і збитки в економіці, що розвивається
    напрямів використання додаткових капітальних благ, накопичених в результаті нових заощаджень. Вкладення цих додаткових капітальних благ повинно збільшити загальну суму виробленого доходу, тобто пропозиція споживчих благ, які можуть бути спожиті без зменшення наявного капіталу, і, отже, не скорочуючи обсяг виробництва в майбутньому. Збільшення доходу відбувається або
  2. 4. Період виробництва, час очікування і період передбачливості
    спрямований на таке використання кожної частини цього запасу, щоб задовольнити самі настійні з ще незадоволених потреб. Щоб вирішити цю задачу, він повинен знати час очікування, що відділяє його від досягнення різних цілей, серед яких він повинен вибирати. Як вже зазначалося і що слід підкреслити ще раз, йому не потрібно озиратися на історію наявних капітальних благ.
  3. Коментарі
    перший зростає в геометричній прогресії, другий в арифметичній). [42] Вотан верховний бог у міфології древніх германців континенту. Відповідав Одину скандинавів. [43] анархізм ідейний і суспільно-політична течія, що виступало за негайне скасування будь-якої державної влади. Анархізм склався в 4070-х роках XIX в. в Західній Європі [44] II Інтернаціонал
  4. 7.4. Аналіз руху матеріальних цінностей та зміни їх залишків
    перше число кожного місяця або кварталу і на кінець року і діленням отриманої суми відповідно на 13 або на 4. Щоб встановити фактичні запаси в днях, отриманий середньоденний залишок множать на 360 і твір ділять на суму витрачених на потреби установи за рік матеріалів. На підставі затверджених норм запасів матеріалів і продуктів харчування в днях обчислюють нормативи
  5. Лекція 9-я Суб'єктивізм. Австрійська школа
    перше положення, яке вона вважає своїм відкриттям, що ціна знаходиться в залежно-сті від граничної корисності продукту, і друге положення, що ціна знаходиться в залежності від витрат виробництва. Насправді ці два положення суперечать одне одному. Коли йдеться, що ціна визначається граничною по корисності, то значить визнається вирішальна роль потреб людини, а
  6. Лекція 10-я Нова історична школа
    перше, що відзначив Енгельс . І вто-рої, найважливіше: «Ні законодавство про охорону праці, ні опір професійних спілок не усувають того са-мого істотного, що має бути усунуто: капиталисти-чеських відносин» 2. Тим самим Енгельс підкреслює, що як 1 К. Маркс і Ф. Енгельс. Соч., Т. XVI, ч. II, стор 151. 2 Там же, стор, 151-152. 148 б не були добре
  7. Лекція 14-я Американські апологети найманого рабства. Д. Б, Кларк
    перше місце в раз-вітіі продуктивних сил, але в той же час породила хижацький імперіалізм, панування знахабнілих і захлеб-вающихся в розкоші мільярдерів. Четвертою особливістю американської економічної літе-ратури буржуазного типу є делячество, характерне для американської буржуазії. Американські економісти не обмежуються тільки тим, що займаються
  8. Лекція 16-я каутськіанства - його буржуазна сутність. Р. Гільфердінг
    спрямовану до підпорядкування, до захоплення аграрних країн. Суть імперіалізму вбачалася їм у тому, що недастаток сільсько-господарського сировини лімітує розвиток промисловості, звідси випливає необхідність у підпорядкуванні країн, виробляючи-щих сільськогосподарську сировину, країнам з високим рівнем промислового розвитку. 228 В. І. Ленін у своїй книзі «Імперіалізм, як вища стадія
  9. Лекція 17-я Реформістські ілюзії і зрадницька роль лейборизму
    перше після-воєнний десятиліття, вже припинився. З 1956 р. економіка Англії топчеться на одному місці. Крім того, Кросленд вкрай переоцінює масштаб поліп-шення економічного становища робітників. Положення англій-ських робітників покращився у порівнянні з першими послевоен-ними роками, коли Англія переживала труднощі, пов'язані з переходом від військової економіки до економіки мирного
  10. § 5. Виникнення і еволюція політичної економії до кінця XIX в. Марксизм і сучасність. Історична школа та маржиналізм
    перше місце прихильники маржиналізму ставили не відносини між людьми в різних сферах суспільного відтворення, а ставлення людини до речі. Тому найбільших успіхів вони досягли в аналізі технологічного способу виробництва, техніко-трудових зв'язків. Помилковим був їх теза про можливість досягнення рівноваги економічної системи на основі взаємодії попиту і пропозиції, без
© 2014-2022  epi.cc.ua