Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
О.С. Белокрилова. Теорія перехідної економіки. Навчальний посібник, 2002 - перейти до змісту підручника

3. Перспективи розвитку приватної, державної, пе-перехідному і корпоративних форм власності


Економічна основа ринкової економіки - приватна власність, але її становлення повинно йти не через руйнування створеного економічного потенціалу, тобто великих держпідприємств. Тим часом, Розвиток конкурентного середовища на початку перехідного періоду припускаючи-лось здійснити тільки через дроблення великого виробництва. Але ре-формування ЦУЕ має призвести до створення виробничих структур, що володіють більшою економічною міццю і здатних кон-курувати на зовнішньому ринку. На заході ефективно функціонують фірми-гіганти (США), для конкуренції з якими в 60-х рр.. почалася хвиля націоналізації і створення великих компаній у Франції, Захід-но-Європейської Азії. У 80-і рр.. 600 ТНК зосереджували 25% світового виробництва. Отже, підвищення ефективності виробництва в РФ повинне досягатися не протиставленням великих і дрібних під-приємств, а їх оптимальним поєднанням: кожне має зайняти свою нішу. Отже, збережуться великі державні корпорації (ВАТ), де державі належить весь або контрольний пакет акцій. Але сама держвласність не визначає ефективність функціонування гос-підприємств. Треба створити такі умови, які дозволили б соеди-нить сильні сторони державної та приватної власності і звести до мінімуму негативні моменти обох.
Сильні сторони приватної власності:
- безпосередня залежність матеріального становища соб-ників від успіху підприємства на ринку (у 60-і рр..
В СРСР було припинено фінансування розробок комп'ютерів - рішення, кото-рої згубно відбилося на економіці, але відповідальність за яке ніхто не поніс);
- самостійність в адаптації виробництва до сигналів рин-ка.
Негативні сторони приватної власності:
- не всі власники можуть адекватно реагувати на вимоги ринку і розоряються;
- приватні власники не зацікавлені у розвитку виробниц-ства навіть при зниженні цін, але при збільшенні витрат на охорону сре-ди;
- ігноруються інтереси трудящих і суспільства.
Позитивні моменти держвласності:
- держава як власник володіє додатковими ресур-самі;
- держава володіє інформацією, що дозволяє прогнозування-вать технічні та економічні тенденції розвитку;
- держава здатна впливати на виробництво і ринкову кон'юнктуру.
Негативні моменти держвласності:
- працівник відчужений від засобів виробництва, а, отже, розвиток виробництва поза його інтересів;
- рішення приймаються чиновниками, що не виграють і не програють від кінцевого результату дій на ринку;
Загальні принципи функціонування державних корпорацій з урахуванням західного досвіду:
- орієнтація на отримання прибутку і безпосередня залежність матеріального становища зайнятих від її динаміки;
- самофінансування;
- самостійне визначення програми виробництва та збу-ту;
- єдина (як для приватного сектора) система ціноутворення і формування кадрів.

В умовах РФ ефективність держпідприємств може бути вище-на шляхом особливої процедури акціонування - створення підприємств з ра-бочей акціонерної власністю (аналог ESOP - робочої акціонерної власності):
1. Скорочення шару пасивних власників (акціонерів) - вла-дення акціями тільки за умови роботи, надалі при звіль-ванні - обмін на облігації (або продаж) з умовою обміну на акції підприємства за новим місцем роботи, при виході на пенсію - привілей-гірованних акції купують не фізичні особи, а підприємство.
2. Створення змішаної власності за участю держави, інших корпорацій, фізичних осіб, трудових колективів.
3. Розвиток фінансово-промислових груп.
Перспективи розвитку держпідприємств:
1. У бік приватних (корпоративних) форм через продаж дер-дарства контрольного пакета.
2. Перетворення в холдингові компанії, що розширює само-стоятельность входять підприємств (на правах дочірнього).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Перспективи розвитку приватної, державної, пе-перехідному і корпоративних форм власності "
  1. ТЕМА 2. Відносини власності та їх трансформа-ція в перехідній економіці
    розвитку приватної, державної, перехідних і корпоративному форм власності. 4.Дінаміка постприватизаційної структури акціонерного капіта-ла. Програмна анотація. Власність. Економічний та юридичний аспекти власне-сти. Форми реалізації власності. Структура форм власності в перехідній економіці. Теорії власності. Реформування ставлення-ний власності.
  2. 4. Соціально-економічна структура нагромадження в пе-перехідному економіці
    перспективі державні інвестиції отримають державні під-приємства федерального значення. 2.Частно-корпоративне накопичення. Частка корпоративних інвестицій склала в 1996 р. 48,5% в освоєння-енних капітальних вкладеннях (у 1993 р. - 29%, в 1992 р. - 6,7%). У 1999р. 83% інвестицій в основний капітал здійснили підприємства, бо-леї половини цих вкладень припадає на федеральні
  3. Типи приватних компанії
    перспективи подальшої ринкової реструктуризації приватизованих підприємств. За цими ознаками можна виділити наступні типи приватних компаній. 1. Компанії, приватизовані методом прямих продажів зовнішньому (у тому числі іноземної) інвестору. Це був спочатку найбільш бажаний тип компаній, так як пряма продаж відразу створювала стратегічного власника, минаючи проміжні
  4. § 10. Розвиток сутнісних сил людини - вирішальний фактор соціально-економічного прогресу
    перспективі. Для цього необхідно враховувати можливий вплив нової техніки і технології на навколишні ліси, грунтові та наземні води, урожайність полів, повітря, рівень радіаційного фону, тепловий ефект, хімічний фон, естетичні фактори і т. п. З чисто економічної точки зору потрібно розробити критерії господарського використання природних ресурсів, їх оцінки, нормативи
  5. § 57. Основні закономірності розвитку економічної системи наприкінці XX - початку XXI в.
    Перспективі чисельність зайнятих виробництвом матеріальних благ скоротиться до приблизно таких же обсягів, як в даний час чисельність зайнятих у сільському господарстві розвинених країн світу. Еволюція технологічного способу виробництва буде характеризуватися збільшенням автоматизації виробничих процесів, розвитком так званих «безлюдних підприємств», все більшим використанням
  6. 2.4.2. Система форм власності
    перспективи розвитку асоційованих форм власності. Він показав існування цієї форми власності з стародавнього світу, починаючи з релігійних її форм, а також її поширення в сучасних умовах, її ознаки, а саме участь робітників у прибутках, у власності, в управлінні. Значення мають і сучасні її форми? народні підприємства [см.: 33]. Корпоративні форми
  7. Чи залишаться CШA лідером
    перспективних областей техніки, технології та управління. Яким же чином великі промислові компанії розвинених країн Заходу планують забезпечити вирішення цих завдань? У які області буде в майбутнє десятиліття спрямована переважна частка фінансових і матеріальних ресурсів, наявних у розпорядженні промислових компаній і банків? У якому напрямку буде розвиватися система управління
  8. 1.4.3. Формування громадянського суспільства в Росії
    перспективність. Крах одержавленої олігархічної системи і пішли радикальні реформи ліберальної спрямованості змінили соціально-економічний устрій країни: відновлена приватна власність, що стала формально (разом з акціонерною) пануванню-нього в країні; ліквідована система державного централізованого планування і розподілу ресурсів; стала формуватися
  9. 2.3.2. Стратегія демонополізації та стимулювання конкуренції
    перспективі з урахуванням потенціалу російської економіки слід орієнтуватися на становлення порівнянних за розмірами з зарубіжними корпоративними об'єднаннями 10-20 потужних універсальних промислових груп і 100-110 великих груп, які забезпечують до 50% промислового виробництва. У Росії вже є прецеденти і картельних угод. Прикладом такої угоди стало Генеральне
  10. 2.5. Політика реформ і національні інтереси Росії
    перспективу. Коли мова йде про завдання та заходи економічної безпеки в перехідний період, звичайно викладаються ті чи інші варіанти урядових програм поглиблення реформ на коротко-і середньострокову перспективу. Це, без сумніву, може сприяти підвищенню економічної безпеки з точки зору забезпечення її найбільш загальних умов. Але було б логічно намітити курс на усунення
© 2014-2022  epi.cc.ua