| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Перепідготовка |
||
|
Промислова революція повністю перетворила суспільство за два століття. Нові знання та комп'ютери зможуть зробити це не більше ніж за два десятиліття. Половина знань, отриманих інженером-електриком або фахівцем з ЕОМ в 1987 р., безнадійно застаріє до 1992 Діяльність 4 з кожних 5 жителів розвинених країн зазнає істотних змін в результаті інформаційної революції за наступні 5 років. Перехід до нових технологій вимагає значних витрат, пов'язаних з оновленням знань. Це означає, що буде потрібно переподготовить і перевести на нові робочі місця маси людей. За наявними оцінками, до кінця поточного десятиліття не менше 400 тис. працівників на рік потребуватимуть перепідготовки. При цьому витрати на перепідготовку складуть приблизно 10 тис. дол на людину. Часто переподготовить працівника виявляється набагато дешевше, ніж замінити його. За розрахунками, проведеними в одному відділенні "Дженерал Електрик", витрати на перепідготовку одного інженера втричі менше, ніж на пошук і прийом на роботу нового. До того ж імовірність того, що компанію покине працівник, що пройшов перепідготовку, істотно нижче, ніж щойно прийнятий працівник. Один з провідних авторитетів у цій галузі, професор Американського університету Герберт Страйнер зауважує: "Незважаючи на наполегливі передбачення пeccімістов, що почалися ще з промислової революції середини XIX в., Що нові технології викличуть масове безробіття і не дадуть ніяких альтернативних форм організації праці, історія показує: йде процес прямо протилежний. Розвинуте в технологічному відношенні суспільство вимагає нових, більш досконалих знань і умінь. Проблема полягає в тому, щоб знайти механізм постійного підвищення кваліфікації всіх зайнятих у процесі переходу від одного набору необхідних знань і навичок до іншого ". Пошуки такого механізму призвели до політичних дебатів і появі державних програм. Суперечка йде не про те, чи потрібна перепідготовка чи ні, а про те - хто і як буде її організовувати і хто платити. Згідно з прийнятим в 1984 р. федеральному закону про спільне фінансування професійного навчання Міністерство праці щорічно виділяє штатам, на перепідготовку опинилися без роботи 200 млн, дол Свого часу президент Рейган обіцяв збільшити цю цифру до 980 млн. дол Цілі аналогічних програм у минулому були настільки ж благими, проте результати їх ніяк не можна визнати обнадійливими. Так, з 1977 по 1984 фінансову допомогу, спрямовану на ці цілі, отримали 1, 2 хв. чоловік. Тільки 70 тис. з них приступили до перепідготовки, 28 тис. закінчили курси і тільки 4, 5 тис. осіб знайшли роботу відповідно з новою спеціальністю. Звіт Головного контрольно-фінансового управління США (ГКФУ) за 1987 довів, що прийняття згаданого закону дало кращі результати. Хоча він торкнувся тільки 7% втратили роботу, але 69% брали участь в програмі знайшли нову роботу, причому зарплата їх була вище, ніж у минулих інші державні програми навчання. ГКФУ зробило й інший висновок - програми, які організували підприємці чи профспілки, були в 3 рази ефективніше, ніж ті, якими керували урядові агентства та інші організації. Будь-який процес пристосування до мінливих умов тягне соціальні витрати. Однак сучасні розвинені країни навчилися пом'якшувати труднощі, які лягають безпосередньо на плечі людей. Схоже, найкращою схемою видається така: держава виділяє гроші і визначає найважливіші завдання, програми ж розробляє і керує їх реалізацією приватний сектор. "Дженерал Моторс" і профспілка автомобілебудівників організували найбільший у світі приватний навчальний центр. У ньому проходить навчання 400 тис. осіб, всі вони - почасові робочі "Дженерал Моторс", яких готують до роботи в наступному столітті. "Форд" і профспілка автомобілебудівників заснували національний центр навчання і розвитку і визначили для нього наступні чотири цілі: 1. Надати можливість підготовки, перепідготовки та розвитку працівникам компанії. 2. Надати можливість перепідготовки та необхідну допомогу людям, що втратили роботу через перехід на нові технології, продукцію, методи виробництва, закриття виробництв. 3. Підтримувати національні та місцеві програми з розширення участі працівників в управлінні. 4. Забезпечити можливість обміну ідеями та досвідом у галузі навчання та розвитку. Пет Чоет з компанії "Ти Ар Дубль Ве" вважає, що наступним кроком могло б стати створення "індивідуальних рахунків навчання" - за аналогією з пенсійними рахунками. Кошти перераховувались б туди як наймачами, так і працівниками, а користуватися ними можна було б у разі потреби протягом усього трудового життя. Безвідносно тих механізмів, які створюються американцями, само безперервне навчання є "живою водою" як для суспільства, так і для кожного його члена, необхідною передумовою його постійного вдосконалення. Вкладення в цю сферу дадуть можливість гнучко використовувати робочу силу, а це - реальний внесок у підвищення конкурентоспроможності. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Перепідготовка " |
||
|
||