2.5. Особливості первіснообщинного господарства східних слов'ян
Подібно всім народам, предки східних слов'ян пройшли через первіснообщинний лад, триваючий тривалий час (IV тис. до н. Е.. - VIII в. Н. Е..). Це було пов'язано з дією наступних факторів:
1) залежність первісної людини від тепла і води в східнослов'янських землях мала особливий характер при достатку води і браку тепла, що вимагало додаткових ресурсів;
2) зони ризикового землеробства також підвищували витрати праці навіть для простого відтворення;
3) обширність територій, що створювала можливості для природного поширення традиційного способу життя на нових територіях і простих засобів порятунку від набігів, зумовила фізичну роз'єднаність і збереження екстенсивного розвитку;
4) велика кількість лісу призвело до відсутності необхідної технології для обробки каменю і металу, до того ж пожежі легко знищували результати праці.
У середині I тис. н. е.. у східних слов'ян стався перехід до сусідської громаді. У VI-VIII в. його здійснили південні племена, що утворили особливі об'єднання - шнур. Освіта сусідської громади - миру у північних племен відбувалося в VII-IX ст. Рівень господарства окремих східнослов'янських племен був різний і характеризувався як збереженням елементів привласнюючого, так і становленням виробляє господарства (землеробсько-скотарські культури).
У VI-VIII ст. ремесло у слов'ян починає відділятися від землеробства. З'являються гради і цвинтарі - центри невеликих округів і прообрази майбутніх міст. Створюються умови для розвитку регулярного обміну не тільки між племенами, а й на кордонах території, заселеній східними слов'янами. Спочатку функції грошей виконують худобу, хутра, бурштин, іноземні (римські, арабські та візантійські) монети.
Розвиток матеріального виробництва призвело до складання у східних слов'ян передумов класового ладу. Розпад родових сімей і поява сусідської громади сприяли свободі виходу і прийняття нових членів у громаду. Це робило можливим існування елементів патріархального рабовласництва.
Рабство носило тимчасовий характер. Римські історики пишуть про можливість викупу і повернення на батьківщину або залишатися вільним у слов'ян. Основні джерела рабства - полон і судочинство (борг, самопродажа, народження від раба). У слов'ян був відсутній такий масовий джерело, як покупка рабів. Разом з тим раби були не стільки робочою силою, скільки експортним товаром.
Поширенню рабства перешкоджали громада і несприятливі природно-кліматичні та географічні умови. Низька продуктивність праці при екстенсивному типі економічного зростання, сезонний характер сільськогосподарського виробництва, а також велика кількість неосвоєних територій, що створює можливості для втечі, означали недоцільність великій концентрації рабів. Соціальна нерівність, що виникає в громаді, набувало характер феодального класового суспільства, яке в той час стверджувалося у багатьох народів Європи та Азії.
Тести по темі
Тести по темі
Тести по темі
Інформація, релевантна" 2.5. Особливості первіснообщинного господарства східних слов'ян "
- 2.5. Особливості первіснообщинного господарства східних слов'ян
первіснообщинний лад, триваючий тривалий час (IV тис. до н.е.-VIII в. Н.е.). Це було пов'язано з дією наступних факторів: залежність первісної людини від тепла і води в Вистачає-нославянскіх землях мала особливий характер при достатку води і не-хватки тепла, що вимагало додаткових ресурсів; зони ризикового землеробства також підвищували витрати праці да-ж для простого - Тема 2. Господарські форми і галузева структура економіки стародавнього світу
господарства давньосхідних товариств. Античне рабовласництво. Зовнішньо-економічна діяльність. Причини занепаду та загибелі рабовласницької-ської системи. Особливості первісної економіки у східних слов'ян. Факто-ри, що впливають на хід економічного розвитку руських земель. Форми організації господарства та їх еволюція. Основні види діяльності східних слов'ян. Особливості переходу до класового - 2.2. Основні риси та напрямки розвитку первіснообщинного господарства
особливо в спеціалізації діяльності. Так, наприклад, в Європі з археологічних розкопок можна виді-лити спеціалізацію в полюванні не тільки на один вид тварини, але й особливо статевовікових груп всередині одного виду: в Центральній і Пд-ної Італії - мисливці забивали самців-оленів або в перший рік їх життю або у віці 4-8 років (найбільшу вагу), в Північній Італії мисливці воліли тільки старих - 3. Особливості феодальної економіки країн Західної Європи (V - XV століття)
особливо зовнішньої, вимагало все більшої кількості засобів обігу. Головними проблемами розвитку грошової системи в період средневеко-ров'я були: брак дорогоцінних металів (золота і срібла) для карбування монет; їх псування; безліч монетних систем; витік золота і срібла на Схід. В умовах феодальної роздробленості кожне князівство друкувало свої монети, поет-му, як і в античному світі, - Економічний розвиток Росії в докапіталістичних епоху Економічний розвиток Київської Русі (IX - XII ст)
господарстві грали землеробство і скотарство; полювання і рибальство є-лись побічними промислами. Поряд з сільським господарством важливу роль в економіці Росії грало ремесло. Особливо була розвинена вироблення заліза з озерних і болотних руд. Ще бо-леї розвиненим було ковальство. Ковальська справа поділялося на ряд самостійних видів ремесла: зброярі, щитники, замочники і гвоздичники. Великого - § 1. основні риси економічного розвитку країн Стародавнього Сходу
особливостей їх господарського ладу було співіснування елементів господарства, властивих первіснообщинному способу виробництва, з елементами господарства, властивими класовому рабовласницькому суспільству. Пережитки первіснообщинного ладу в країнах Стародавнього Сходу були дуже сильні, їх економіка була густо обплетена відносинами, характерними для первісного суспільства. Переконливим - § 3.Сельская господарство Західної Європи в XI - XV ст.
Особливо архаїчних і важких елементів особистої кріпосної залежності і переводилися, як правило, з панщини на оброк, як натуральний (виплачуваний зазвичай овечою вовною), так і грошовий. У XV в. копігольдери став головною фігурою англійської села. Взросшіе оброчні повинності селян, важкі побори абсолютистського держави, яка все більше ставало знаряддям у руках феодальної - 9.1. Загальна характеристика феодалізму
особливості. Хронологічні рубежі феодалізму в Західній Європі Початком феодалізму в Західній Європі прийнято вважати падіння рабовласницької Західної Римської імперії (V ст.), А закінченням - Англійську буржуазну революцію (1642-1649) *. * У зарубіжній історіографії кінець епохи Середньовіччя відносять до середини XV - початку XVI ст., Що зв'язується із завоюванням турками-османами - 12.2. Епоха розквіту феодалізму (XI - кінець XV ст.)
Особливо в положенні селянства. Значні маси селянства отримали особисту свободу або у зв'язку з хрестовими походами, або відкупившись від пана. Деякі феодали, йдучи в похід, відпускали своїх селян на свободу; сотні дворянських родів зникли, а їх селяни добилися свободи. Але головна причина ослаблення кріпацтва до рівня простої залежності диктувалася необхідністю - 34.1. Економіка СРСР у період Великої Вітчизняної війни
особливо в галузях промисловості, що мають визначальне значення у війні. Наприкінці 30-х - початку 40-х років Німеччина посідала перше місце у світі з видобутку бурого вугілля, виробництва алюмінію, деяких хімічних речовин, металообробних верстатів, а з виробництва електроенергії - друге. З виробництва сталі, чавуну, електроенергії, видобутку вугілля Німеччина напередодні війни в півтора-два рази