| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. основні риси економічного розвитку країн Стародавнього Сходу |
||
|
Виниклі в надрах первіснообщинного способу виробництва елементи класового суспільства сформувалися в рабовласницький лад - перша в історії людства експлуататорську соціально-економічну формацію. У процесі утворення приватної власності стало економічно вигідним змушувати військовополонених працювати на себе, тобто перетворювати їх на рабів. Першими рабовласниками стали керівники громад і воєначальники. Перетворювали на рабів і одноплемінників - за борги, за певні вчинки. У результаті відбулося перше класовий поділ суспільства - на рабів і рабовласників. Економічний лад рабовласницького суспільства - першої і самої грубої форми експлуатації людини людиною - характеризувався повною власністю рабовласників на засоби виробництва і на самих працівників виробництва - рабів, які не мали жодних прав і піддавалися жорстокої експлуатації. Рабська праця носив відкрито примусовий характер. Рабська праця носив відкрито примусовий характер. Рабовласник розпоряджався не тільки працею раба, а й його життям. В цілях підтримки панування класу рабовласників над класом рабів створюється апарат насильства і примусу - рабовласницька держава. В.І. Ленін писав у цьому зв'язку: «Лише коли з'явилася перша форма поділу суспільства на класи, коли з'явилося рабство ... необхідно було, щоб стало государство». Перехід від первісного суспільства до рабовласницького вперше відбувся у країнах Стародавнього Сходу. Історія Стародавнього Сходу - це перша сторінка історії класового суспільства, це історія перших рабовласницьких державних об'єднань, що включали в себе численні народи і племена, які населяли велику територію від берегів Середземного і Егейського морів до Тихого океану. Давньосхідні держави - Древній Єгипет, Шумер, Аккад, Ассирія, Фінікія, Персі, Стародавня Індія, Стародавній Китай та ін - існували в різний час протягом декількох тисячоліть від зародження класового суспільства з кінця IV тисячоліття до н.е. і до кінця VI в. до н.е. Стародавній Схід не випадково з'явився тією частиною земної кулі, де вперше був здійснений перехід до класового суспільства, з'явилася державність. У древневосточном регіоні раніше за інших областей північної півкулі виникли умови для розвитку людської цивілізації. У той час як майже весь європейський континент ще покривали густі лисиця і лише подекуди, окремими острівцями, були розкидані стоянки первісних мисливців, на Стародавньому Сході вже починала розцвітати досить висока на той час матеріальна культура. Землеробство - одна з найважливіших галузей господарської діяльності - стало розвиватися в давньосхідних країнах раніше і швидше, ніж в інших районах земної кулі. Цьому сприяв теплий клімат, наявність родючих річкових долин, легко оброблюваної грунту. Швидке ж розвиток землеробства дозволило підняти інші галузі господарства і продуктивні сили в цілому на такий рівень, які і зумовив розподіл суспільства на класи і виникнення перших держав. Країни Стародавнього Сходу з'явилися ранніми рабовласницькими державами. Однією з найбільш чітко виражених особливостей їх господарського ладу було співіснування елементів господарства, властивих первіснообщинному способу виробництва, з елементами господарства, властивими класовому рабовласницькому суспільству. Пережитки первіснообщинного ладу в країнах Стародавнього Сходу були дуже сильні, їх економіка була густо обплетена відносинами, характерними для первісного суспільства. Переконливим проявом цих пережитків стало тривале збереження і стійкість громади, правда, вже не кровнородственной, а сільській, територіальної, що було важливою особливістю економічного ладу давньосхідних держав. Справа в тому, що землеробство тут, в силу недостатніх опадів і тривалих розливів річок, гостро потребувала створення штучних осушувальних і зрошувальних каналів, тобто вимагало для свого розвитку в якості обов'язкової умови здійснення цілого комплексу заходів, пов'язаних з іригації. Будівництво ж іригаційних споруд було під силу тільки групі (і причому значною) людей, яка в той час могла функціонувати лише у формі громади. «Перша умова землеробства тут, - писав Ф. Енгельс К. Марксу, торкаючись Стародавнього Сходу, - це штучне зрошення, а воно є справою або громад, або провінцій, або центрального уряду». Особливістю виробничих відносин давньосхідного суспільства було слабке розвиток приватної власності на землю. Остання була в основному колективної, общинної власністю. Однак, хоча земля належала тій чи іншій громаді, на ділі верховним власником її вважалося держава, присвоившее собі право бути розпорядником всіх іригаційних робіт. Іригація - найважливіша умова землеробства в давньосхідних країнах - було справою не лише сільських громад, але і правителів, держави, так як будівництво великих іригаційних систем не могло обійтися без втручання центральної влади. Правителі в цілому панівний клас прагнули привласнити собі якомога більше додаткового продукту общинників у вигляді данини і різних податків. Поєднання общинного землеволодіння з тяжкої кабалою, в яку потрапляли рядові общинники, - характерна особливість давньосхідного суспільства. К. Маркс називав такий стан «поголовним рабством». Політичний же лад на Стародавньому Сході, за допомогою якого панівному класу вдавалося непомірно експлуатувати трудящих, отримав назву східної деспотії. Іншими словами, давньосхідних деспотія - це необмежена монархія східного типу, доведена до грандіозних, неймовірних розмірів влада фараона, царя, деспота, центрального правителя. Стійкість і живучість громади, тривалість збереження общинних порядків призвели до того, що чисельність рабів на Стародавньому Сході була порівняно невелика; рабська праця тут ще не став основою всього господарства, а головною продуктивною силою суспільства залишалися селяни- общинники і до певної міри ремісники. Особливості економічної структури стародавнього суспільства, що свідчать про його тісному зв'язку з первіснообщинним ладом, не могли не зумовити повільного застійного характеру розвитку продуктивних сил. Протягом століть на Стародавньому Сході домінували одні й ті ж постійні методи і форми господарювання. І все ж за свою тривалу історію прадавнього суспільство зробило значний крок вперед у розвитку матеріальної культури в порівнянні з первіснообщинним ладом. Більш розвиненим стало землеробство - основна галузь господарства давньосхідних країн. Найбільшим досягненням стало створення складної іригаційної системи з розгалуженою мережею каналів і штучних водойм. У Стародавньому Єгипті була створена так звана басейнова система зрошення. Поля були обгороджені земляними дамбами; коли на них зі зрошувальних каналів пускали воду, вони перетворювалися в невеликі басейни. В системі іригації Давнього Єгипту велику роль грали водопідйомні споруди - шадуф («журавлі»), за допомогою яких вода подавалася уступами на більш високі поля, а також штучні водосховища. Найбільш великим з них було Мірідово озеро, споруджене в нижній частині Нільській долини (в Фюамской западині). Іригація в давньосхідних державах дала можливість розвиватися тут рільництву. Городництва, садівництва (виноградарство і розведення оливкового дерева). У храмових господарствах розширювалося застосування робочої худоби, почалося розведення племінної худоби. Поряд з мотикою і плугом залучатися нові землеробські знаряддя - металевий серп, граблі. Все більш важливе місце в господарстві народів Стародавнього Сходу займає ремесло. Давньосхідні ремісники домоглися успіхів у текстильному, гончарному і ковальському виробництвах, в обробці дерева, каменю, шкіри, слонової кістки, дорогоцінних металів - золота і срібла. У Єгипті було освоєно виробництво папірусу, що використовувався для письма. Отримало розвиток кораблебудування, особливо в Єгипті та Фінікії. Стала розвиватися військова техніка - з'явилися облогові знаряддя і бойові колісниці. Вагому лепту Древній Схід вніс до будівельної справи. Раціональна організація масового застосування праці та жорстока експлуатація будівельників - вільних общинників і рабів - дозволили спорудити величезні палаци і храми, грандіозні піраміди. Більш помітно стала розвиватися торгівля, головним чином зовнішня (з країнами Середземномор'я). Виникли перші металеві гроші у формі мідних, срібних і золотих злитків і монет. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 1. основні риси економічного розвитку країн Стародавнього Сходу " |
||
|
||