| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Напрями реструктуризації |
||
|
Реформа підприємств - це зміна принципів їх дії, рест-руктурізація, спрямована на поліпшення управління, підвищення ефек-тивності виробництва та конкурентоспроможності продукції, продуктивності праці, зниження витрат, а також міра держпідтримки цих через трансформаційних змін. Створення умов для нормального функціонування підприємств здійснюється в напрямку інституційних перетворень і через первинне фінансове оздоровлення. Інституційні перетворення спрямовані, насамперед, на: 1. ліквідацію існуючого з 1992 р. розриву між фінансовим і реальним секторами економіки на основі зниження процентної ставки нижче нормальної рентабельності промислових підприємств. Для цього необхідно: - знизити прибутковість державних цінних паперів і ставки рефі-нансування ЦБ до менш ніж 20% річних, - затвердити процедуру банкрутства, що забезпечує повернення креди- тов банкам і втрат за рахунок майна боржника, - встановити тісну взаємодію держави і банківського сек-тора - в умовах кризи в банківській сфері надавати коммерче-ським банкам стабілізаційні кредити, але за умови їх спрямування в реальний сектор, - посилити валютний контроль за банками, обмежити вивіз ка-питала, змінити оподаткування банків для збільшення їх внеску до бюджету; 2. регулювання цін природних монополій. Ціни природних монополістів (ПЕК) обумовлюють неконкурентоспроможність російських товарів, перевищують світові. Для державного регулювання цін природних монополістів необхідно: - пряме державне встановлення цін; - введення "коридору" цін; - введення двоставкових тарифів; - ув'язка рівнів цін на продукцію з можливою реструктуризацією боргів підприємств. Створення нормальних умов для функціонування підприємств передбачає також фінансове оздоровлення підприємств. Для первинного фінансового оздоровлення підприємств потрібна ре-структуризація їх заборгованості, що включає: 1.аннулірованіе штрафів з перерахувань до бюджету, 2.реструктурізацію прямого боргу - через переклад на спецрахунки і - поставки продукції в рахунок його заборгованості бюджету. 3. видачу кредиту з мінімальною ставкою; 4. взаємозалік боргів інших суб'єктів державі. Реструктуризація повинна стати основою економічного зростання, але це вимагає: - подолання недоліків проведеної приватизації, в результаті якої так і не з'явилися ефективні власники, - підвищення ефективності вітчизняної промисловості через забезпечення інтересів власників і усунення безконтрольності ме-неджеров. Критерії дієздатності та перспективності підприємств: - готовність власників і менеджерів здійснити реальні кроки з реструктуризації; - наявність шансів на відновлення або досягнення конкуренто-спроможності; - можливість участі в "кластерах розвитку", тобто в групах підприємств, спільно створюють конкурентоспроможну продукцію - модель "групового порятунку" в оборонній промисловості. Якщо підприємства-боржники не відповідають даним вимогам, то повинна бути здійснена процедура банкрутства через передачу ефек-тивному власнику, для санації при збереженні профілю або пере-профілювання, або ліквідація. Для цього необхідна реструктуризація ція власності - додаткова емісія акцій і використання ви-доручень коштів або самих акцій для погашення заборгованості бюджетів ту. Це означає збільшення частки федеральної чи муніципальної собст-ності в капіталі підприємств. Реструктуризація власності необ-ходима тому, що ваучерна приватизація не вирішила ставилися перед нею завдання: 1) створення шару приватних власників, 2) залучення ресур-сов на ринку цінних паперів, 3) приплив іноземних інвестицій. Держава лишилось контролю в силу розпорошення акцій, ефек-тивні власники не з'явилися через недостатній захист права власності. У результаті переважна маса підприємств виявилася пів-ністю у владі директорів. При цьому директорський корпус Росії рас-пался на дві групи: - перша група - ті, хто намагається врятувати підприємства, оскільки про-ладают великими або контрольними пакетами акцій; - друга група - розкрадачі акціонерної власності через ме-нізми перекачування капіталу в інші фірми. Економічною основою для додаткової емісії акцій може стати дооцінка капіталу з урахуванням можливої прибутковості в майбутньому з по-міццю незалежних ріелтерів. Якщо в результаті оцінки вартість капіталу виявиться більше раніше емітованих акцій, то на величину перевищення потрібно здійснити випуск додаткових звичайних (голосуючих) акцій, які по-Гашана заборгованості перед бюджетами. Можливий також викуп під-приємства у приватних власників. Повернення підприємств державі може бути забезпечений в ході са-нації перспективних підприємств, що мають велику заборгованість перед бюджетом. Однак це створить законні - і не порушують механізмів ринкової економіки - підстави для посилення впливу державного-ва на діяльність менеджерів. Стане можливим звільнити тих менедже-рів, які зайняті лише розкраданням капіталу. Підходи до створення системи управління державними паку-тами акцій: - створення державних або державно-приватних (федеральних або регіональних) холдингових компаній для управління паку-тами акцій технологічно пов'язаних підприємств; - передача пакетів акцій у власність інтегрованих структур в обмін на передачу у федеральну власність даної групи; - представництво держави в АТ, - договір трасту, якщо ставиться мета отримання доходів державного-вом. Такий механізм заснований на комерційних засадах максимізації доходу. Схема 9. Регіональний механізм управління державної власністю Місцевий орган влади буде впливати на підприємства через своїх представників - регіональне агентство економічного розвитку і агентство з довірчого управління госсо6ственностью з метою збору податків та реалізації регіональних програм економічного раз-розвитку. Збільшення частки місцевих органів в капіталі підприємств створить умови для залучення інвестицій за рахунок емісії муніципальних цінних паперів або надання гарантій приватним інвесторам. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2. Напрями реструктуризації " |
||
|
||