| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Податковий тягар і показники його оцінки, що застосовуються в розвинених країнах |
||
|
На макроекономічному рівні податковий тягар являє собою узагальнений показник, що характеризує роль податків у житті суспільства, який визначається як відношення загальної суми податкових зборів до ВНП. Податковий тягар відображає ту частину виробленого суспільством продукту, яка перерозподіляється за допомогою бюджетних механізмів з метою фінансування функцій і завдань держави. Деякі зарубіжні економісти визначають податковий тягар як міру економічних обмежень, створюваних відрахуванням коштів на сплату податків і відволіканням їх від інших можливих напрямів використання. У зарубіжних країнах цей показник варіюється від 52% у Швеції до 5% в Непалі. Середній рівень податкового тягаря в зарубіжних країнах зазвичай коливається в межах 30 - 40%. При цьому податковий тягар у країнах ЄС залишається істотно вищим, ніж, наприклад, в США і Японії. У Росії, за останніми даними (квітень 2008 року), податковий тягар з урахуванням надходжень у позабюджетні фонди становить 34,7% від ВВП. Для оцінки податкового тягаря в зарубіжній практиці використовується показник інтегральної повної ставки оподаткування (ПСН) доданої вартості. ПСН визначається як відношення суми всіх податків і обов'язкових платежів, внесених підприємством, його працівниками та власниками в бюджет і державні позабюджетні фонди, до величини доданої вартості за умови сплати загальних для всіх підприємств податків та реалізації продукції на внутрішньому ринку. Спрощена формула розрахунку виглядає наступним чином: ПСН=(НП + НР + НС) * 100% / ДС, (1.1) де ДС - додана вартість (різниця між виручкою від реалізації продукції і матеріальними витратами на її виробництво); НП - податки з підприємства, включаючи збори, обов'язкові відрахування та інші вилучення до бюджету і позабюджетні фонди ; НР - податки з працівників (ПДФО і внески до ПФР); НС - податки з власників або інвесторів (податок на дивіденди). Зарубіжна практика показує, що якщо ПСН перевищує 40% (так званий поріг Лаффера), то інвестування у виробництво стає невигідним. Слід відзначити також, що податковий тягар, виміряне показником ПСН в Росії, виявляється занадто високим навіть у порівнянні з європейськими країнами. Іншим макроекономічним показником, що дозволяє виявити залежність рівня оподаткування в економіці від визначальних макроекономічних чинників, є коефіцієнт еластичності податків. Він використовується для характеристики зміни податкових надходжень під впливом валового національного продукту, доходів населення, рівня роздрібних цін і т.д. і є показником ефективності податкового регулювання. Коефіцієнт еластичності податків визначається наступним чином: Е=(Х0 / Х) * Y/Y0, (1.2) де Е - коефіцієнт еластичності; Х - початковий рівень податкових надходжень (усіх, групи податків або окремого податку); Х0 - приріст податкових надходжень (усіх, групи податків або окремого податку); Y - початковий рівень визначального фактора (наприклад, ВНП, дохід тощо); Y0-приріст аналізованого фактора. Коефіцієнт еластичності податків показує, на скільки відсотків змінюються податкові доходи (групи податків або окремого податку) при зміні визначального фактора на 1%. Даний коефіцієнт може бути більше, дорівнює або менше одиниці. Якщо він дорівнює одиниці, то частка податкових доходів держави в ВНП залишається стабільною. Так, наприклад, у Німеччині коефіцієнт еластичності всіх податків протягом двох десятиліть дорівнює 1. Якщо коефіцієнт більше одиниці, то податкові доходи збільшуються швидшими темпами, ніж зростає ВНП і питома вага податкових доходів в ВНП зростає. У деяких зарубіжних країнах для розрахунку податкового тягаря використовується показник ефективної податкової ставки (Енс), який являє собою частку податку в сумарному обкладати доходи платника податків. При застосуванні методів обкладання доходів платників за принципом складної прогресії податкові ставки, встановлені законодавством, показують розмір оподаткування лише для окремих частин доходу платника податків. Для того щоб визначити ефективну податкову ставку, необхідно спочатку обчислити частку, вилучається податком з кожної окремої частини доходу, а потім їх суму віднести до загальної суми доходів. Ефективна податкова ставка, так само як і показник ПСН, характеризує загальний податковий тягар з точки зору доцільності інвестицій. За західними стандартами, граничний рівень Енс становить 35,4% (так звана «податкова пастка»). При збільшенні частки вилучається через податки доданої вартості підприємств від зазначеної граничної величини інвестиції в розширення виробництва стають невигідними. У російській практиці економістами Є. Єгорової та Ю. Петровим була визначена вітчизняна ефективна податкова ставка в розмірі 58,9%, що практично повністю виключає розвиток процесів інвестування в Росії. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2. Податковий тягар і показники його оцінки, що застосовуються в розвинених країнах " |
||
|
||