Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаМакроекономіка → Національна економіка → 
« Попередня   ЗМІСТ   Наступна »

конкурентоспроможність бізнесу

Фактори конкурентоспроможності національного бізнесу включають в себе якість трудових ресурсів; продуктивність праці і капіталу; наявність і якість капітальних ресурсів; підтримку бізнесу з боку держави; конкурентну економічне середовище.

Індекс конкурентоспроможності приватного бізнесу (табл. 12.13) показує, що найбільш сильним є бізнес розвинених держав - США, Німеччини, Великобританії. Країни Східної Європи і країни, що розвиваються Азії займають проміжне положення. Внизу рейтингу знаходяться найбільш відсталі країни Африки. Російський бізнес показує непогані результати, просуваючись з року в рік до верхніх рядків рейтингу. Максимальна конкурентоспроможність характерна для країни з рейтингом 1, мінімальна конкурентоспроможність дорівнює 127 (остання анализируемая країна).

Таблиця 12.13

Індекс конкурентоспроможності приватного бізнесу

Країна

2000 р

2007 р

Норвегія

20

13

Канада

11

14

Нідерланди

4

7

Японія

14

10

Франція

15

17

США

2

1

Бельгія

12

15

Великобританія

8

11

Німеччина

3

2

Південна Корея

27

19

Чехія

34

32

Кувейт

47

49

Болгарія

55

83

Румунія

67

73

Польща

41

56

Грузія

96

100

Росія

52

71

Україна

56

81

Бразилія

31

59

Казахстан

62

72

Китай

44

57

Туреччина

29

46

Киргизія

108

116

Індія

37

31

Туніс

35

25

Нігерія

76

84

Ефіопія

111

117

З чого ж складається конкурентоспроможність національного бізнесу?

Важливу роль відіграють витрати бізнесу. Найвища вартість офісу характерна для міст: Лондон (Великобританія); Мумбай (Індія); Москва, Росія); Токіо (Японія); Париж, Франція); Нью-Делі (Індія);

Гонконг (Китай); Сінгапур; Нью-Йорк, США); Дубай (ОАЕ); Осло (Норвегія); Шанхай (Китай); Стокгольм (Швеція); Цюріх (Швейцарія).

Найвищі витрати на одного працівника (співробітника) припадають на наступні країни: Норвегія, Данія, Німеччина, Фінляндія, Нідерланди, Бельгія, Швейцарія, Австрія, Швеція, Великобританія, Канада.

Тяганина і бюрократизм зменшують можливості бізнесу. Так, число днів, необхідних для реєстрації нової компанії, відрізняється від 208 дн. в Сурінамі, 144 в Венесуелі, 108 в Бразилії, 104 у Камбоджі, до 0,5 в Новій Зеландії, 2 в Грузії, Македонії, 2,5 дн. в Австралії, Гонконгу, Португалії та Сінгапурі.

Порушення авторських прав в сфері ділового програмного забезпечення варіюють від понад 90% краденого ПО в таких країнах, як Зімбабве, Грузія, Бангладеш, Лівія, Молдова, Ємен, Вірменія, Венесуела, Азербайджан і Білорусь до практично нульового рівня законослухняних громадян в країнах Європи і США .

Ділове середовище, в комплексі представлена ринковим потенціалом, політикою ринку праці, податковою політикою, інфраструктурою, кваліфікацією працівників і політичною обстановкою в країні найкращим чином представлена в Сінгапурі, Швейцарії, Гонконгу, Канаді, Австралії (табл. 12.14).

Таблиця 12.14

Індекс ділового середовища в середньому на 2009-2013 рр.

Країна

оцінка

Країна

оцінка

Сінгапур

8,56

Німеччина

7,99

Швейцарія

8,41

Чилі

7,81

Гонконг

8,34

Тайвань

7,68

Канада

8,15

Бельгія

7,69

Австралія

8,18

Великобританія

7,41

Швеція

8,20

Франція

7,47

США

8,02

Японія

6,98

Фінляндія

7,99

Чехія

6,96

Аналогічні тенденції спостерігаються і в середині 2000-х рр.

Індекс ділового середовища показує можливості і перешкоди для керівництва власним бізнесом, оцінює перспективи успішності нових підприємств і здійсненність самостійної підприємницької активності.

  1. Макроекономічна статистика, основні показники макроекономічної статистики
    В результаті вивчення матеріалу даного розділу студент повинен: знати основні показники макроекономічної статистики; основні дискусійні питання щодо показників макроекономічної статистики; вміти розраховувати ВВП трьома основними способами; визначати рівень безробіття та інфляції; інтерпретувати
  2. Макроекономічна модель фінансового ринку
    При словах «фінансовий ринок» на розум зазвичай приходять біржі, торги акціями, облігаціями та похідними цінними паперами, великі суми грошей, що інвестуються в різні підприємства, можливість заробити капітал або ж програти «в прах». Вивченням того, як функціонує фінансовий ринок в такому
  3. Лінійна функція, функція Аллена
    передумови: а) граничні продуктивності факторів постійні і в нулі функція приймає нульове значення; б) гранична продуктивність одного з факторів постійна і функція однорідна першого ступеня в) функція однорідна і еластичність заміни факторів по Аллену нескінченна г) еластичності випуску за
  4. Критика ВВП, його альтернативи
    Коли створювалися основи макроекономічної статистики, акцент робився на тому, щоб систематично вимірювати зайнятість, безробіття, сукупний випуск, сукупний дохід і тому подібні показники в економіці, використовуючи стандартну методологію розрахунку. Валовий внутрішній продукт не враховує деякі
  5. Кредитні та фондові бульбашки, порівняльний аналіз кредитних і фондових криз
    Кредитні та фондові бульбашки розвиваються за різними законами. Боргові бульбашки відносяться до загальних фінансових і нерідко загальноекономічних проблем. Вони захоплюють фінансову систему і нерідко всю економіку. У свою чергу фондові бульбашки найчастіше мають секторальний характер. Вони
  6. Короткі висновки, необхідність трудозберігаючого технічного прогресу для рівноважного економічного зростання в моделі Солоу - свана
    Мета побудови теоретичних моделей економічного зростання - визначити умови, що забезпечують рівність між сукупним попитом і сукупною пропозицією в зростаючій економіці, встановити сумісність динамічної рівноваги з повною зайнятістю і виявити фактори, що визначають темпи економічного зростання.
  7. Короткі висновки
    За допомогою ринку капіталу заощадження переводяться в інвестиції. Структура останніх формується в процесі оптимізації структури майна домашніх господарств, в якому виділяються дві складові: фінансові кошти (гроші і облігації) і вкладення в реальний капітал (акції). Спільне вирівнювання попиту
  8. Короткі висновки
    Модифікація найпростішої неокласичної моделі для випадку відкритої економіки розглядається в двох основних варіантах - для малої відкритої економіки з досконалою мобільністю капіталу і для великої відкритої економіки з обмеженою мобільністю капіталу. Беручи до уваги пристрій найпростішої
© 2014-2021  epi.cc.ua