Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 1. Економічне зростання. |
||
Поняття економічного зростання. Економічне зростання - це збільшення здатності національного господарства виробляти продукт, що задовольняє потреби людей. Ключовим фактором економічного зростання є інвестиції, які повинні перевищувати амортизаційні відрахування. Економічне зростання вимірюється двома взаємопов'язаними способами: а) як збільшення реального валового національного продукту або чистого національного продукту за певний період; б) як збільшення валового національного продукту або чистого національного продукту на душу населення за певний період. Економічне зростання вимірюється зазвичай річними темпами зростання у відсотках. Наприклад, якщо реальний ВНП складав 200 млрд. дол в минулому році і 210 мрлд. Дол в поточному році, то темп зростання ВНП буде дорівнює: 210 - 200 - 100=5%. Економічне зростання є найважливішою метою суспільства, так як на основі його можна досягти економічного і соціального прогресу. Критерієм економічного прогресу служить збільшення додаткового продукту як джерела розвитку економіки, розширення виробництва, розвитку науки і культури. Економічне зростання дозволяє прогнозувати перспективи розвитку суспільства. Крім того, економічне зростання створює умови для вирішення проблеми обмеженості ресурсів. Вищим критерієм соціального прогресу є розвиток людини як особистості, рівень задоволення його матеріальних і духовних потреб. Зростаюча економіка має більшу здатність задовольняти нові потреби суспільства і вирішувати соціально-економічні проблеми. Одночасно економічне зростання дозволяє здійснювати нові програми з боротьби із забрудненням навколишнього середовища без скорочення виробництва суспільних благ. В цілому економічне зростання є показником економічної могутності країни, центральним завданням всіх держав. Для виробництва товарів і послуг в ринковій економіці необхідні в найзагальнішому вигляді три фактори виробництва: робоча сила, капітал і природні ресурси. В результаті сукупний продукт виступає як функція витрат праці, капіталу і природних ресурсів. Обсяг виробництва продукції може мати певне ставлення до витрат живої праці (продуктивність праці), до величини використовуваного капіталу (продуктивність капіталу), до витрат природних ресурсів (ресурсомісткість продукції). Існує певний зв'язок і між цими окремими факторами виробництва (наприклад, між працею і капіталом), також впливає на обсяг виробництва. Отже, обсяг виробництва залежить від величини кожного з факторів виробництва, а зростання обсягу виробництва - від зростання витрат на фактори виробництва . Проте обсяг виробництва може зростати більшою мірою, ніж загальні витрати на фактори виробництва. Це означає, що на економічне зростання впливає ще один фактор - науково-технічний прогрес, що відображає стан і зміна технологій виробництва. Залежність зростання обсягу виробництва від зростання витрат на фактори виробництва і від темпу науково-технічного прогресу висловлює виробнича функція: Y (t)=A (t) f [L (t), K (t), , де Y (t) - темп приросту сукупного продукту; A (t) - темп науково- технічного прогресу; L (t), K (t), N (t) - темпи приросту витрат на працю, капітал, природні ресурси. Виробнича функція використовується для аналізу еко-{номическом зростання на рівні народного господарства та окремого ^ підприємства (див. гл. 5). Вона може виявити, за рахунок чого розви-:-ється виробництво: або за рахунок залучення нових факторів ^ виробництва, або за рахунок підвищення ефективності їх викорис-| тання; може показати, за рахунок якого чинника більшою сте-| пені підвищується ефективність виробництва, а який фактор ^ розвивається менш динамічно або заважає зростанню виробництва. Американський економіст Едвард Денісон проаналізував - [на основі виробничої функції економічне зростання США - за період з 1929 по 1982 рік Зростання економіки за цей період зобов'язаний: 'на 32% - залученню нової робочої сили, на 14% - зростання [рівня освіти, на 28% - прогресу в знаннях, на 19% - | новим капіталовкладенням, на 8% - поліпшенню структури про-[изводства і на 9% - поліпшення організації праці. До знижено-| нію економічного зростання привели: погіршення економічної 'обстановки - 4%, жорсткість (по відношенню до підприємництва) законодавства - 1%, економічна нестійкість - 3-4%. ; Типи економічного зростання. Економічне зростання національного господарства може здійснюватися екстенсивним та інтенсивним шляхом. Екстенсивний тип економічного зростання передбачає рас-. ширення масштабів виробництва. Це означає, що економічне зростання досягається завдяки збільшення кількості залучених у виробництво факторів виробництва на колишній технічній основі. Екстенсивні фактори економічного зростання відображають кількісну сторону збільшення обсягу вироб-* ництва за рахунок збільшення обсягу використовуваних виробничих ресурсів. До них відносяться: зростання числа працівників, уве-т личение капіталовкладень, зростання обсягу споживаного сировини. ! Інтенсивний тип економічного зростання передбачає застосування більш ефективних засобів виробництва, технолог гий і процесів. зріст досягає-"ся за рахунок поліпшення використання факторів виробництва;; Інтенсивні фактори економічного зростання відображають якостей венную сторону збільшення обсягу виробництва за рахунок пови4 шення ефективності використання виробничих ресурсів. До них відносяться: підвищення кваліфікації працівників, режим економії, науково-технічний прогрес, досконалість * вання технології та організації праці та виробництва, підви-'шення якості продукції .. г У реальній дійсності немає чистого екстенсивного та чистого інтенсивного типів економічного зростання. Вони сосущест - вуют поруч, вплив екстенсивних та інтенсивних факторів на економічне зростання жорстко переплетено. Для ринкової економіки характерні періоди переважно екстенсивного і переважно інтенсивного типів економічного зростання. Сучасне ринкове господарство характеризується пере ^ ходом до нової якості економічного зростання. Нова якість економічного зростання відрізняється, по-перше, виключно інтенсивним характером, що супроводжується підвищенням ефективності виробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу , застосування ресурсозберігаючих техно?-логій. По-друге, речовий наповнення приросту виробництва складається в основному з продукції тих галузей, які "визначають технологічний прогрес і обслуговують потреби людини. Так, в країнах Західної Європи найбільш динамічними в 80-і роки були галузі, що випускають на ринки послуги, вироблені за допомогою передових інформаційних технологій, і торгують самою інформацією. У 1984 р. сумарний дохід, який приніс європейський інформаційний ринок, дорівнював всього 270 млн. дол, а в 1991 р. - вже 5 млрд. дол третє, економічне зростання супроводжується встановленням кордонів, за межами яких економічний розвиток визнається соціально небезпечним. Введення обмежувачів диктується необхідністю збереження середовища проживання людини та невідтворюваних ресурсів. Сьогодні немає країни, де б усі три умови дотримувалися повною мірою. Справа в тому, що до нової якості економічного зростання штовхають економіку розвинених країн ринкові стимули, закони ринкового господарювання. Але одна ринкова система не справляється з проблемами, породженими технологічною революцією. Допомогти їй у цьому повинна держава. Ефективність державної економічної політики залежить від того, наскільки вона відповідає вимогам науково-технічного прогресу. Проте в цілому для світового господарства характерна тенденція до нового якості економічного зростання. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 1. Економічне зростання. " |
||
|