| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Циклічність як форма руху ринкової економіки |
||
|
екстенсивного і переважно інтенсивного типів економічного зростання. В основі такого Чередова-1ія лежить насамперед циклічність економічного руху. Економічний цикл та економічна криза. Цікліч-юсть економічного розвитку - це безперервні колеба-'тая ринкової економіки, коли зростання виробництва змінюється: падом, підвищення ділової активності - зниженням. Цик-! Ічность характеризується періодичними злетами і паде-шями ринкової кон'юнктури. Періоди підвищення економі-1еской активності характеризуються переважно Екст-Рівне розвитком, а періоди пониження економічної активності - початком переважно інтенсивного розвитку . Отже, цикл є постійною динамічною характеристикою ринкової економіки, без нього немає розвитку Економіки. Економічний цикл - це форма руху і Еазвітія ринкової економіки. В економічній літературі цикли різної продовж-ельності отримали назви по імені їх дослідників. Так, [шкли тривалістю 3-4 роки іменуються як цикли Сітчина, 10-річні цикли - цикли Жугляра або цикли Мар-jtca, 15-20-річні цикли - цикли Кузнеця, 40-60-річні цик-рги - цикли Кондратьєва. Основу економічного циклу становлять періодично віз-акающіе економічні кризи. Рух виробництва від Ьдного економічної кризи до початку іншого і називається Економічним циклом. Економічний цикл включає чотири фази: криза, депресії-я, пожвавлення і підйом. Головну фазу економічного цик-становить кризу. У ньому укладені основні риси циклу. -> Цикл (час) * Рис. 14.1. Циклічний розвиток економіки З ним кінчається один період розвитку і починається новий. Без; кризи не було б циклу, а періодичне повторення кризи надає ринковій економіці циклічний характер. Графічне зображення циклічне економічної го розвитку економіки представлено на рис. 14.1. Механізм циклічного руху; Кожна криза дозріває у фазах оживле-ня і підйому. Це фази стійкого розширення виробництва. У цей період збільшивши вають доходи насей лення і росте сукупний споживчий попит. Зростання not споживчих попиту спонукає підприємців розширювати виробничі потужності і збільшувати капіталовкладення. Отже, розтер попит на засоби виробництва. Збільшення загального сукупної ^ попиту починає випереджати темпи зростання суспільного виробництва. Кругообороти індивідуальних капіталів протікають безперешкодно, знижується гострота конкурентної боротьби. Пое * того зменшуються стимули нових впроваджень, оновлення виробництва. Відтворення протікає на переважно екстенсивної основі. Такий розвиток триває до тих пір, поки темпи зростання виробництва не починають випереджати темпи зростання платоспроможного попиту. Коли це відбувається, то настає надвиробництво товарів, а разом з ним і економічна криза. Економічна криза виявляє надлишкових обсягів капі "-тала, яке виступає в трьох формах: перевиробництво товарного капіталу (зростання нереалізованої продукції), перепад копленіем продуктивного капіталу (збільшення недовантаження виробничих потужностей, зростання безробіття), надлишкових обсягів грошового капіталу (збільшення кількості грошей, не вло-женйих у виробництво). Загальним результатом перенагромадження капіталу стає зростання витрат виробництва, падіння цін і, отже, прибутку. Але економічна криза виявляє не тільки межа , а й імпульс у розвитку економіки, виконуючи стимулюючу ("очисну") функцію. Під час кризи виникають побу - дітельного мотиви до скорочення витрат виробництва і збільшенню прибутку, посилюється конкуренція. Економічна криза призводить до морального зносу засобів виробництва, нездатних забезпечити прибуткове функціонування капіталу. Він же створює стимули для оновлення капіталу на новій технічній основі. Тому криза дає початок переважно інтенсивному розвитку економіки. З ним кінчається попередній період розвитку і починається наступний. Криза - найважливіший елемент механізму саморегулювання ринкової економіки. Але перехід до розширення виробництва і до його оновлення не може відбутися в один момент. Тому на зміну кризі приходить фаза депресії. У кризі створюються умови для інтенсифікації економіки. У ході депресії ці умови закріплюються і починається період інтенсивного розвитку, який охоплює всю наступну фазу - пожвавлення. Наприкінці фази пожвавлення стимули, поновлення вичерпують себе. І наступна фаза циклу - підйом - знову починає екстенсивний розвиток . Таким чином, причина циклічного характеру розвитку економіки криється в конфлікті умов виробництва та умов реалізації, у протиріччі між виробництвом, прагне до розширення, і не встигають за ним зростанням платоспроможного попиту. Істотні зміни в сукупній пропозиції і сукупному попиті виявляються в економічній кризі, який є не лише порушенням пропорційності суспільного виробництва, але й поштовхом до рівноваги і збалансованості економіки. Механізмом циклічного руху виступає падіння цін (відповідно знецінення основного капіталу і зниження заробітної плати). На тривалість і глибину економічної кризи істотно впливає коливання інвестицій. Криза утворює вихідний момент для нових масових капіталовкладень. Це пов'язано з тим, що, по-перше, криза знецінює основний капітал і тим самим створює умови для відновлення виробничого апарату. По-друге, криза примушує до оновлення основного капіталу на новій технічній базі, що викликає зниження витрат виробництва і відновлення докризового рівня прибутку. Масовий моральний знос основного капіталу, викликаний кризою, змушує всіх підприємців застосовувати нову техніку. Отже, криза розчищає шлях для масових інвестицій, допомагаючи економіці перейти в іншу фазу. Тому оновлення основного капіталу є матеріальною основою періодичності криз і тривалості циклу. У ході всього економічного циклу динаміка виробництва нерозривно пов'язана з рухом основного капіталу і відбувається на базі цього руху. Криза завершує період обороту більшості індивідуальних капіталів і в той же час дає початок новому циклу обороту. Тим самим створюється нова матеріально- технічна база для наступного економічного циклу. Таким чином, циклічність як форма руху ринкової економіки має своїм епіцентром криза, у якому виявляються й межу, і імпульс росту економіки. Викликаючи масовий моральний знос основного капіталу, криза розчищає шлях ДЛФ масових інвестицій , причому на новому технічному рівні. Сле-i, довательно, моральний знос техніки і динаміка науково-техні-^: чеського прогресу перетворює оновлення основного капіталу i < . кон'-Н юнктури надає масовому відновленню основного капіталу до * 'полнительную нерівномірність . Звідси безперервні коливання ^ ділової активності, чергування переважно екстенсивного (фаза підйому) і переважно інтенсивного (після кризи) типів економічного зростання. А реальний циклічний процес $ постає складним явищем, обумовленим оборотом основний! ' капіталу, науково- технічним прогресом, динамікою кон'юнктури * тури. V Модель економічного циклу. Визначальна роль нерав4 номерних капіталовкладень в інтенсивності циклічних ко *; коливань покладена в основу побудови моделі економічної! " циклу. Представники неокейнсіанського напрямки зекономивши чеський думки (П. Самуельсон, Е. Хансен, Дж. Хікс, Є. Домарв, Р. Харрод), визнаючи ключове значення споживчого і інвестиційного попиту в освіті циклу, вважають, що на циклічні коливання в більшій мірі впливають капіталовкладення і в меншій мірі споживання . Економічний цикл неокейнсианцами розглядається кай відхилення від стану динамічної рівноваги, характери-* зующей стійкими рівномірними темпами приросту наці * опального доходу (при постійному накопиченні та проведенні го * сударственной політики стабілізації економіки). ff Неокейнсианская модель економічного циклу (напрімер! модель Самуельсона-Хікса) будується на з'єднанні концеп ^ ції мультиплікатора і акселератора. Згідно концепції муль * тіплікатора Кейнса залежність між зростанням капіталовкладень і національного доходу становить постійну величину ^ ну, яка визначається стійкістю частки споживання в прирості національного доходу. Концепція акселератора характеризує зворотний зв'язок між приростом національного доходу і пос * ледующім приростом інвестицій. Акселератор показує, на * скільки повинні зрости капіталовкладення при даному зростання & національного доходу. Акселераційним період характеризується іншими умовами, ніж мультиплікаційний. У цей період зростання * національного доходу буде розширювати виробництво і збільшувати капіталовкладення, а зниження темпів національного доходу призведе до зниження темпів капіталовкладень. В результаті модель економічного циклу відображає взаємозалежність накопичення та споживання: приріст інвестицій викликає приріст національного доходу, приріст національно-^ - го доходу породжує приріст споживання, а приріст споживання має своїм наслідком новий приріст інвестицій і т. д. А так як приріст споживання поступово сповільнюється, то відбувається загасання мультипликационно -акселерационного механізму. А це означає поворот від зростання виробництва до його падіння, торождающему тривалі кризи і інфляцію. Для уникне-тая економічних потрясінь важлива плавність в повороті від зростання виробництва до падіння. Здійснити плавність переходу можуть допомогти цілеспрямовані дії держави в області оподаткування, кредитування, грошового обігу. На основі теоретичної моделі економічного циклу розробляється державна антициклічна політика. У реальній дійсності будь-яка модель не може повністю виразити найважливіші закономірності циклу. Однак цінність моделей зростає, якщо вони будуються на основі застосовуваних у практиці макроекономічних показників. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 2. Циклічність як форма руху ринкової економіки " |
||
|
||