|
? Розкол лібералізму? Фритредери
? Витоки ліберального реформізму: Єремія Бентам
? Джон Стюарт Міпяь? Критики капіталізму
? Соціалісти-рікардіанці? Сен-симоніст проти приватної власності
Роль класичної політичної економії в ідеологічних суперечках XIX в. парадоксальна: на її ідеях виросли дві конкуруючі, у багатьох відношеннях взаємовиключні ідеологічні доктрини - лібералізм і соціалізм.
Спочатку класична школа висунула ідею суспільного прогресу, заснованого на «невидиму руку» ринку, вільної конкуренції та невтручання держави в господарське життя {iaissezfaire).
Ця ідея стала найважливішою складовою частиною ліберальної яоктрнни.
Однак всупереч очікуванням лібералів економічний прогрес супроводжувався гострими соціальними конфліктами. Промислова революція і зростання багатства націй викликали швидке зростання нового класу знедолених - найманих робітників. Не маючи інших засобів існування, ці люди були змушені погоджуватися на будь-яку роботу, трудитися від зорі до зорі, жити в трущобах. Посилювалася поляризація суспільства: багаті ставали багатшими, бідні - біднішими. Це було зовсім не те, на що розраховували багато послідовників А. Смі-in, які вірили його початкової ідеї - що інтереси приватних осіб не протіворечатобщественному благу, що «невидима рука» ринку забезпечить соціальну гармонію.
Перспективи суспільного розвитку вимагали нового переосмислення. Цей ідеологічний виклик мав різноманітні послід-епшя: по-перше, відбувся розкол у самому ліберальному таборі, по-друге, виникла впливова альтернативна ідеологія - соціалізм * орієнтована, подобнолібералізму, на суспільний прогрес, але що пропонувала альтернативний образ майбутнього, по-третє, очіку -нілісь консервативні суспільні настрої, які шукали опору it i Радіца минулого - їх виразником в економічній думці стана історична школа (див. гл. 8).
95
|
- Коментарі
глава німецького фашистського держави (з 1933 р. - рейхсканцлер, з 1934 одночасно - президент). Гобіно Жозеф Артюр де (Gobineau Joseph Arthur de) (1816-1882) - французький соціолог і письменник, один із засновників ідеології расизму і расово-антропологічної школи соціології. Гогенцоллерни (Hogenzollern) - династія бранденбургських курфюрстів в 1415-1701 рр.., Прусських королів у
- Лекція 10-я Нова історична школа
глава молодий історичної школи Густав Шмоллер говорив , що поступово виникає все бо-леї різкий контраст ме> т; ду робітниками і заможними і образо-ванними класами, в результаті чого утворюється страшна 136 прірву між світоглядами та ідеалами імущих і не-імущих класів, і ця прірва небезпечніше економічної. Шмоллер закликав заповнити цю прірву, пом'якшити проти-
- Глава 3 Формування класичної школи політичної економії
класичної політичної економії економіка отримала визнання як науки. Це означає, що економічна думка перестала задовольнятися знаннями на рівні здорового глузду, спробувала побачити те, що недоступно буденного погляду. Одночасно формування класичної політекономії було частиною ще одного, більш масштабного процесу. У XVIII в. мова йшла не тільки про нову науку, а й про
- 1. Основна течія і альтернативи
главах держав і прем'єр-міністрах створюються різні поради економічних консультантів (найбільш відомий рада була сформована в США). Сучасна економічна теорія відрізняється від інших суспільних наук (соціології, психології) значно більшою однорідністю, єдністю підходу. У ній панує «основна течія» (mainstream), ядром якого є неокласичний підхід.
- 2. Абстракція бартеру в елементарній теорії цінності і ціни
класичної школи і зробило роботи їх епігонів, особливо Маркса і марксистської школи, абсолютно марними. Основою сучасної економічної теорії є ідея про те, що саме відмінність цінності, що привласнюється обмінюваним об'єктам, призводить до того, що обмін здійснюється. Люди купують і продають тільки тому, що вони оцінюють одержувані речі вищі, ніж ті, від яких відмовляються. Таким
- 7. Вплив негативної корисності праці на пропозицію праці
школа і інституціоналізм.]. Економісти категорично заперечують, що профспілки і державне прорабочее законодавство здатні приносити і реально тривалий час приносять користь всьому класу найманих робітників і підвищують їх рівень життя. Але, кажуть антіекономісти, факти спростували ці омани. Державні діячі і законодавці, що прийняли фабричне законодавство,
- Лекція 5-я Передісторія «Капіталу» К. Маркса
глава надзвичайно важлива для з'ясування відмінності між законами капіталістичної і соціалістичних ської економіки. Не випадково саме в розділі про товарний фе-тішізме Маркс вперше в «Капіталі» ставить проблему соціа-листической економіки. У другому розділі «До критики політичної економії» під-робно аналізуються гроші. Якщо в першому главу Маркс © ніс ряд істотних зраді-ний при
- Лекція 8-я Історичне місце марксизму. Переворот в політичній економії
класична філософія, англій-ська класична політична економія і французький уто-піческого соціалізм. З цих трьох джерел для фор-мування марксистської політичної економії головне значення мав другий джерело, тобто класична політична еко-номія. Що було найбільш цінним у вченні класичної школи? Маркс, характеризуючи заслуги класичної школи, укази-вал
- Лекція 9-я Суб'єктивізм. Австрійська школа
класичної політичної економії вульгарну і вказував, що в отли-чие від класичної політичної економії, яка вивчала внутрішні залежності буржуазного суспільства, вульгарна політична економія обертається в колі зовні здаються-ся залежностей, т. е . розглядає явища такими, якими вони виступають на поверхні. Вона виходить з ходячих перед-ставлений буржуазних діячів,
- § 6. Основні напрямки сучасної економічної теорії
класична економічна теорія. Монетаризм. Неолібералізм. Інституціоналізм. Кейнсіанство та його еволюція. Неокласичний синтез. Ліворадикальна політична економія Неокласична економічна теорія. В останній третині XIX в. з розвитком внутрішніх економічних і соціальних суперечностей капіталізму починається стадія, що характеризується виникненням монополій і активним втручанням
|