Головна |
« Попередня | Наступна » | |
25.3. Шляхи фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання |
||
До підприємства, яке визнано банкрутом, застосовується ряд санкцій (рис. 25.1): реорганізація виробничо-фінансової діяльності; ліквідація з розпродажем майна; мирову угоду між кредиторами і власниками підприємства. Реорганізаційні процедури передбачають відновлення платоспроможності шляхом проведення певних оргтехмероприятий. За результатами аналізу має бути розроблена програма і складено бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства з метою недопущення банкрутства і виведення його з "небезпечної зони" шляхом комплексного використання внутрішніх і зовнішніх резервів. Конкретні шляхи виходу підприємства з кризової фінансової ситуації залежать від причин його неспроможності. Оскільки більшість підприємств розоряється з вини неефективної державної політики, то одним із шляхів фінансового оздоровлення підприємств повинна бути державна підтримка неспроможних суб'єктів господарювання. Але зважаючи на дефіцит державного бюджету розраховувати на цю допомогу можуть не всі підприємства. З метою скорочення дефіциту власного оборотного капіталу акціонерне підприємство може спробувати поповнити його за рахунок випуску і розміщення нових акціи, і облігацій. Однак при цьому треба мати на увазі, що випуск нових акцій може призвести до падіння їх курсу і це теж може стати причиною банкрутства. Тому в західних країнах найчастіше вдаються до випуску конвертованих облігацій з фіксованим відсотком доходу і можливістю їх обміну на акції підприємства. Типи процедур, що застосовуються до неспроможним підприємствам, і форми їх фінансового оздоровлення
Один із шляхів запобігання банкрутства акціонерних підприємств - зменшення або повна відмова від виплати дивідендів по акціях за умови , що вдасться переконати акціонерів у реальності програми фінансового оздоровлення та підвищення дивідендних виплат в майбутньому. Важливим джерелом фінансового оздоровлення підприємства є факторинг, тобто поступка банку або факторинговій компанії права на востребование дебіторської заборгованості, або договір-цесія, за яким підприємство поступається своєю вимогою до дебіторів банку в якості забезпечення повернення кредиту. Одним з ефективних методів оновлення матеріально-технічної бази підприємства є лізинг, який не вимагає повної одноразової оплати орендованого майна і служить одним з видів інвестування. Використання прискореної амортизації по лізингових операціях по.зволяет оперативно оновлювати обладнання та вести технічне переозброєння виробництва. Залучення кредитів під прибуткові проекти, здатні принести підприємству високий дохід, також є одним з резервів фінансового оздоровлення підприємства. Цьому ж сприяє і диверсифікація виробництва за основними напрямами господарської діяльності, коли вимушені втрати за одними напрямками покриваються прибутком від інших. Зменшити дефіцит власного капіталу можна за рахунок прискорення його оборотності шляхом скорочення строків будівництва, виробничо-комерційного циклу, наднормативних залишків запасів, незавершеного виробництва і т.д. Скорочення витрат на утримання об'єктів жілсоцкультбита шляхом передачі їх в муніципальну власність також сприяє припливу капіталу в основну діяльність. З метою скорочення витрат і підвищення ефективності основного виробництва в окремих випадках доцільно відмовитися від деяких видів діяльності, які обслуговують основне виробництво (будівництво, ремонт, транспорт і т.п.) і перейти до послуг спеціалізованих організацій. Якщо підприємство отримує прибуток і є при цьому неплатоспроможним, потрібно проаналізувати використання прибутку. При наявності значних відрахувань у фонд споживання цю частину прибутку в умовах неплатоспроможності підприємства можна розглядати як потенційний резерв поповнення власних оборотних коштів підприємства. Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення фінансового стану підприємства може надати маркетинговий аналіз з вивчення попиту та пропозиції, ринків збуту і формування на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва продукції. Одним з основних і найбільш радикальних напрямків фінансового оздоровлення підприємства є пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості виробництва і досягненню беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, зниження її собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат. Основна увага при цьому необхідно приділити питанням ресурсозбереження: впровадження прогресивних норм, нормативів і ресурсозберігаючих технологій, використання вторинної сировини, організації дієвого обліку та контролю за використанням ресурсів, вивчення і впровадження передового досвіду в здійсненні режиму економії, матеріального і морального стимулювання працівників за економію ресурсів і скорочення непродуктивних витрат і втрат. Для систематизованого виявлення й узагальнення всіх видів втрат на кожному підприємстві доцільно вести спеціальний реєстр втрат із класифікацією їх за певними групами: а) від шлюбу; б) по виробництвам, не дала продукції; в) від зниження якості продукції; г) від незатребуваною продукції; д) від втрати вигідних замовників, вигідних ринків збуту; е) від неповного використання виробничої потужності підприємства; ж) від простоїв робочої сили, засобів праці, предметів праці та грошових ресурсів; з) від перевитрати ресурсів на одиницю продукції в порівнянні з встановленими нормами; і) від псування і недостачі матеріалів і готової продукції ; к) від списання не повністю амортизованих основних засобів; л) від сплати штрафних санкцій за порушення договірної дисципліни; м) від списання незатребуваною дебіторської заборгованості; н) від простроченої дебіторської заборгованості; о) від залучення невигідних джерел фінансування; п) від несвоєчасного введення в дію об'єктів капітального будівництва; р) від стихійних лих і т.д. Аналіз динаміки цих втрат і розробка заходів щодо їх усунення дозволять значно поліпшити фінансовий стан суб'єкта господарювання. В особливо важких випадках необхідно провести реінжіні-ринг бізнес-процесу, тобто докорінно переглянути виробничу програму, матеріально-технічне постачання, організацію праці та нарахування заробітної плати, підбору і розстановки персоналу, систему управління якістю продукції, ринки сировини і ринки збуту продукції, інвестиційну й цінову політику та ін |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "25.3. Шляхи фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання" |
||
|