Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
І.В. АНТОНОВА, М.В. ЛИСЕНКО. Економіка. Курс лекцій для студентів, 2007 - перейти до змісту підручника

22.1. Проблеми розподілу в ринковій економіці


У першому розділі даного курсу вже говорилося про те, що трьома основними проблемами економіки є питання «Що?», «Як?» І «Для кого?» Виробляти. Питання «Для кого виробляти?» Тісно пов'язаний з проблемою розподілу вироблених благ і доходу суспільства. В основі функціонального розподілу доходу між домашніми господарствами лежить пропозиція ними факторів виробництва. Ми вже говорили, що вироблений за певний період національний дохід є сумою факторних доходів (див. тему 1), тобто заробітної плати, відсотків, рентних платежів і прибутку. У тому випадку, коли ні держава, ні фірми не втручалися б у процес розподілу, вся сума національного доходу надходила б у розпорядження домогосподарств.
У реальній економіці подібний розвиток подій неможливо. По-перше, держава для виконання своїх функцій повинна отримувати певну суму грошових надходжень у вигляді податкових вилучень у решти економічних суб'єктів. По-друге, фірми розподіляють між співвласниками не всю створену прибуток, а спрямовують частину її на розвиток виробництва.
В результаті цих відрахувань формуються особисті та наявні доходи домашніх господарств. Саме наявні доходи дають найбільш точне уявлення про рівень життя населення і про ступінь диференціації доходів між різними групами домашніх господарств. Нерівність у доходах обумовлено відмінностями в кількості і якості економічних ресурсів, що знаходяться у власності окремих домашніх господарств. У свою чергу, ця диференціація сприяє збереженню нерівності в розподілі не тільки поточного доходу, а й національного багатства.
У 20-ті роки ХХ століття вчені-статистики - американець М. Лоренц та італієць К. Джині - провели дослідження нерівності розподілу національного доходу. Найбільш наочно воно ілюструється кривою Лоренца (рис. 21.1).

Рис. 21.1. Крива Лоренца


Крива Лоренца заснована на розрахунку накопичених часткою 5 груп домашніх господарств (по 20% кожна). По осі абсцис відкладаємо перші 20% найбідніших домашніх господарств, а по осі ординат - частку доходу, що припадає на цю групу; потім додаємо ще 20% (отримуємо 40%) домогосподарств і відповідно їх частина доходу і т.
д. Якби всі домашні господарства отримували рівну частину доходів, ми б отримали бісектрису ОЕ, звану лінією абсолютної рівності. Але в реальності розподіл не буває абсолютно рівним, тому фактичний стан відбивається кривої, увігнутою по відношенню до бісектрисі. Чим більше увігнута крива, тим вище ступінь диференціації доходів.
При оцінці наслідків нерівності в доходах слід враховувати два моменти.
1. Розподіл, відповідне лінії абсолютної рівності, не тільки неефективно, але й несправедливо. Низька ефективність подібного розподілу обумовлена тим, що якість факторів виробництва, що надаються різними домогосподарствами, може істотно відрізнятися. Наприклад, у одного найманого працівника високий рівень освіти і кваліфікації, хороші здібності, а у іншого всі ці показники якості робочої сили істотно нижче. При рівному доході на даний фактор виробництва перший працівник просто не буде зацікавлений працювати з повною віддачею. Можливість несправедливості при такому розподілі пов'язана з тим, що різні домашні господарства можуть відрізнятися за кількістю членів та складом (співвідношенню працюючих і непрацюючих членів, віком і т.д.). В результаті рівні доходи домашніх господарств не забезпечать рівних доходів окремих осіб.
2. Наслідком занадто високого ступеня диференціації доходів також може стати зниження ефективності економіки. У тих випадках, коли значна частка домашніх господарств отримує низькі доходи на межі прожиткового мінімуму або нижче його рівня, виникає цілий ряд проблем. По-перше, істотно зменшується одне з основних джерел внутрішніх інвестицій - заощадження домашніх господарств. По-друге, знижується зацікавленість виробників у підвищенні якості товарів і послуг і розробці нових технологій, оскільки основна маса населення просто не зуміє придбати більш якісні, але при цьому і дорожчі товари. Якщо така ситуація буде зберігатися тривалий час, можлива втрата конкурентоспроможності продукції, фірм і країни в цілому на світовому ринку, а по окремих галузях виробництва - і на внутрішньому.
Тісно пов'язаний з кривою Лоренца коефіцієнт Джині, або індекс концентрації доходів. Він розраховується як відношення площі фігури, утвореної кривою Лоренца та лінією абсолютної рівності, до площі трикутника 0ЕЕ.
Його значення змінюється в межах від 0 до 1. Чим ближче значення коефіцієнта до 1, тим вище ступінь диференціації доходів.
Значення коефіцієнта Джині може відрізнятися в залежності від того, хто проводив дослідження і розрахунки. Так, за даними Світового банку, в 1991 році в СРСР він становив 0,26, а вже в 1993 році - 0,496, а за даними російської статистики в 1993 році він дорівнював 0,35; в 1995 - 0,397. За даними Міжнародної конференції «Інвестиційний клімат і перспективи економічного зростання в Росії», що пройшла в Москві в 1999 році, за період з 1991 по 1999 рр.. він виріс з 0,26 до 0,45.
Підвищення ступеня нерівності в 1990-і рр.. супроводжувалося зниженням абсолютних показників. Реальні середні доходи населення в 1999 році склали лише 45% від показника 1990 року, при цьому реальна заробітна плата знизилася в 3 рази. У результаті вже в 1993 році величина витрат на кінцеве споживання в розрахунку на душу населення в Росії була майже в 40 разів менше, ніж у провідних промислово розвинених країнах.
Ще одним показником нерівності в розподілі доходів є доцільний коефіцієнт: всі домашні господарства розбиваються на 10 груп по 10% і порівнюються доходи 10% найбагатших домогосподарств з доходами 10% найбідніших сімей. Чим більше значення цього коефіцієнта, тим вище ступінь нерівності в розподілі доходів.
У Росії в 1994 році 10% найбагатших привласнювали 30% сукупних грошових доходів, а 10% найбідніших - всього лише 2%. Неважко порахувати це співвідношення.
Безсумнівним фактом є помітне посилення диференціації доходів і поляризація населення в першій половині 90-х років. Це стало причиною не тільки різкого падіння життєвого рівня більшості населення, але й однією з головних причин тривалої економічної кризи. «Не може бути й мови про досягнення економічного зростання в умовах зниження реальних доходів населення та поширення бідності, коли люди, від яких залежить підйом економіки, мають необхідними засобами відтворення життя шляхом реалізації їх здібностей до творчої праці». У таких умовах істотно зростає значущість соціальної політики держави.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 22.1. Проблеми розподілу в ринковій економіці "
  1. Глава 17. Соціальна політика
    проблеми боротьби з
  2. Запитання для самоперевірки
    проблеми нерівності? 12. Як можна виміряти нерівність у розподілі доходів? Що таке крива Лоренца і коефіцієнт
  3. Запитання для самоперевірки
    проблеми нерівності? 12. Як можна виміряти нерівність у розподілі доходів? Що таке крива Лоренца і коефіцієнт
  4. РОЗПОДІЛ
    розподілу, пов'язані з виробничою діяльністю (заробітна плата, непрямі податки, внески до фонду соціального страхування); операції вторинного розподілу, пов'язані з механізмом розподілу первинних доходів (прямі податки, дивіденди, субсидії, соціальні виплати). У централізованій економіці плановий розподіл ресурсів, грошових коштів, продукції служить зазвичай найважливішим
  5. ЛІТЕРАТУРА
    ринкової економіки. М.: ІЕ РАН, 1997. Нурієв Р. Ринок праці. Розподіл доходів / / Питання економіки. 1996. № 1. Яковлєв Р. Реформування оплати праці, відродження її основних функцій / / Людина і праця. 1996. № 7. Ереіберг Р. Дж., Сміт Р. С. Сучасна економіка праці. М.: Изд-во МГУ,
  6. Концепції розподілу доходів в національній еконо-Міці
    розподілу доходів в національній економіці висловлюються дві прямо протилежні точки зору. Представники однієї обгрунтовують необхідність зрівняльного, егалітарного (від фр. Egalite - рівність) розподілу доходів, при якому всі члени суспільства (або його певної частини) отримують рівні доходи чи блага. Прихильники іншої позиції - ліберальної ринкової економіки - представляють
  7. Глава 26. Державне регулювання економіки
    проблеми державного регулювання економіки розглядаються на прикладі цієї групи держав. Проблеми економічної політики в країнах, що переходять до ринкового господарства, розглянуті в гл.
  8. Інтелектуальний тренінг і практикум
    розподілу доходів: а) позитивно впливає на зростання купівельної спроможності населення, б) сприяє зростанню ефективності використання факторів виробництва; в) забезпечує справедливий розподіл благ , створених працівниками виробництва. 2.2. Державний регулятор розподілу доходів: а) забезпечує всім громадянам гідні умови життя, б) не дотримується
  9. Запитання для самоперевірки
    проблеми визначення обсягу і складу виробленої продукції та розподілу ресурсів між галузями в країнах з ринковою економікою? 2 Яким чином ці ж проблеми вирішуються в умовах адміністративно-командної системи господарювання? 3 Які форми монополізму в економіці існують в адміністративно-командній системі господарювання і як вони відбиваються на ефективності її функціонування?
  10. Запитання для самоперевірки
    розподіл включає лише розподіл доходів? 5 Що таке споживання і заощадження? Як вони взаємопов'язані між собою? 6. Поясніть сенс кругообігу товарів і послуг. Які зв'язки розглядаються у спрощеній схемі
  11. Терміни і поняття
    розподілу: класична, К. Маркса, Дж.С. Мілля. маржі-налістскіх, сучасна Розподіл на мікро-і макрорівнях Крива Лоренца - Коефіцієнт Джині Проблема
  12. Поняття та проблеми боротьби з бідністю
    проблемою об'єктивно стає проблема бідності. Поняття бідності неоднозначно. Його можна визначити як економічний стан частини суспільства, яка не має мінімальних за нормами даного суспільства засобів існування. Держави вирішують проблеми боротьби з бідністю різними способу-ми: - активними, спрямованими на створення умов для отримання нормально оплачуваної роботи, що сприяють
© 2014-2022  epi.cc.ua