| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
11.5. Реформування податкової системи Росії |
||
|
Оцінюючи сучасну російську податкову систему в цілому, помітно, що в дещо переробленому вигляді численні її риси запозичені з західних країн і в той же час податкова система відображає особливості національної економіки, наприклад, у питаннях оподаткування нафтогазового комплексу. В Росії продовжується податкова реформа. На початку 2004 р. уряд вніс у Державну думу пакет пропозицій щодо реформування податкової системи протягом 2004-2005 рр. Основні пріоритети реформи: зниження фіскального тиску на платників, скорочення кількості податків, спрощення адміністрування податків, посилення податкового контролю. За головну зміну системи оподаткування вважають зменшення ставки єдиного соціального податку (ЄСП) із 35,6% до 26%, що дозволить корпоративному бізнесу зекономити близько 280 млрд. дол. (~ 10 млрд. дол.). Щоб компенсувати відповідні втрати позабюджетних соціальних фондів, запропоновано, щоб частину ЄСП сплачували не компанії, а їх співробітники. При такій системі наймані працівники мають на добровільній основі відраховувати 4% (з 2008 р. - 8%) заробітку на рахунок нагромаджуваної частини пенсії. По суті такий порядок означає, що фактична ставка податку, за якою оподатковуються доходи, зросте з 13% до 17% (21%). З 2005 р. намічено знизити рівень оподаткування майна фізичних осіб, основним елементом якого є житло. Максимальна ставка податку на майно складає 2%, фактично в більшості регіонів вона не перевищує 0,5%. Намічено знизити ставку майнового податку до 0,1%, але при умові, що базою оподаткування буде служити не формальна, зазвичай суттєво занижена, інвентаризаційна оцінка, а реальна ринкова вартість квартири чи будинку. В результаті фактична величина податкового зобов'язання зросте в декілька раз. Запровадження оподаткування в залежності від ринкових цін стримує відсутність методики оцінки житла по ринковій вартості. На випадок, якщо методику такого розрахунку не вдасться розробити, існує альтернативний варіант реформи. Він передбачає установлення мінімальної ставки майнового податку при умові скасування більшості пільг, що може торкнутися будь-якої з існуючих категорій пільговиків: пенсіонерів, колишніх воїнів-афганців, родичів загиблих військовослужбовців, представників творчої богеми (податок не справляється з творчих студій, ательє і майстерень) і навіть садівників (не оподатковуються будівлі площею менше 50 кв. метрів). Підготовлена концепція закону, згідно якого звільняються від сплати ПДВ агентства по торгівлі нерухомістю (ріелтори), а також фірми-забудовники при укладенні угод на продаж будівель. У такий спосіб юридичні особи урівнюються в правах із фізичними, котрі звільнені від сплати ПДВ. Згідно прийнятої нової статті Податкового кодексу РФ з 2005 р. менш обтяжливим стає податок на спадщину і дарування. Переглянуто величину сум, на які спадкоємці та обдаровані можуть зменшувати оподатковувану вартість майна. Для спадщини ця сума підвищується з 85 тис. Як і у випадку з майновим податком, успадковані квартири передбачено оподатковувати на основі їхньої реальної, тобто ринкової, вартості, а не заниженої інвентаризаційної оцінки. В результаті, вважають критики даного закону, ефект від зниження ставок буде перекритий збільшенням бази податку, так що абсолютна сума податку (оклад) може і не зменшитися. Щоб уникнути подібного "нульового" варіанту, висунута пропозиція розширити перелік членів сім'ї, котрим при одержанні спадщини не прийдеться платити податку взагалі. Це так звані родичі першої черги, до яких відносяться діти, дружина чи чоловік, батьки покійного. Найбільшу тривогу ділових кіл викликав проект так званих ПДВ-рахунків, на які мали поступати всі кошти, призначені для сплати податку на додану вартість. Уряд передбачав, що кожне підприємство буде мати додатковий спеціальний рахунок для розрахунків по ПДВ з постачальниками і покупцями, а також із бюджетом. Кожна угода купівлі-продажу має оформлятися двома платіжними дорученнями: одним - без ПДВ, другим - з урахуванням ПДВ. Кошти з даного спецрахунку використати з іншою метою неможливо, оскільки їх не можна зачисляти на розрахунковий рахунок або трансформувати в готівку ("обналичивать"). У такий спосіб сподівалися блокувати найбільш поширений метод ухилення від НДС - створення підставних фірм-одноденок, адже тією частиною грошей, що знаходиться на спецрахунку, подібні фірми, щезаючи, скористатися не зможуть. Негативні наслідки даного заходу: підвищення вартості розрахунково-касового обслуговування в банках; збільшення обсягу звітності; іммобілізація частини оборотних коштів підприємств. ПДВ-рахунки мали за мету забезпечити контроль над сплатою ПДВ, мінімізувати використання незаконних схем відшкодування податку за рахунок бюджету, в результаті чого щорічні втрати бюджету сягають 300 млрд. руб. (близько 10% доходів федерального бюджету). Поки що під тиском підприємницьких кіл запровадження ПДВ-рахунків відкладене, бо воно означало б відволікання з господарського обороту 18% коштів, тобто на рівні чинної ставки ПДВ. В 2004 р. Вищий арбітражний суд РФ виніс вигідне для багатьох підприємств рішення, згідно якого повернення ПДВ на ввезене в країну промислове обладнання можна вимагати відразу, а не після введення обладнання в експлуатацію. Суттєві зміни чекають нафтово-газовий бізнес. Справа в тому, що від експорту нафти у федеральний бюджет поступають митні і податкові платежі, в сумі еквівалентні приблизно половині світової ціни нафти, тоді як у Норвегії та Великій Британії держава одержує 70%. Крім того, Міністерство фінансів Росії занепокоєне втратами доходів через необґрунтовані пільги нафтовим компаніям, применшення останніми оподатковуваної бази шляхом внутрішніх трансфертних цін, приховування прибутків, використання оффшорів. Відповідно внесені пропозиції про підвищення податкового навантаження на дану галузь через механізм експортного мита. При рівні світових цін на нафту в інтервалі від 20 до 25 дол. за барель (159 л) мито буде складати 35-45%, при ціні вище 25 дол. - до 65%. Підвищується також базова ставка податку на видобуток нафти з нинішніх 347 руб. до 400 руб. за тону. В 2003 р. податок на емісію цінних паперів був зменшений із 0,8% до 0,2%. Російських економістів дивує, чому він був збережений взагалі, якщо надходження від даного податку складають тисячні долі доходів бюджету. Росія намагається поставити господарське життя під суворий електронний контроль. До 2005 р. має бути створена система щомісячної реєстрації в податкових органах вхідних і вихідних рахунків-фактур. Крім того, податкові органи одержують право автоматично списувати з рахунку платника податків штрафи за податкові порушення. Досі для стягнення штрафу податкова інспекція мала діяти через суд. Згідно даної поправки, про терміни оскарження штрафу має турбуватися сам платник, якщо він його пропустить, гроші спишуть у безспірному порядку. Попри суперечливу комбінацію очікуваних плюсів і мінусів, розглянуті заходи засвідчують досить радикальні наміри російських реформаторів. У основу податкової реформи покладена ідея, що гроші заробляють люди і бізнес, а органи влади лише їх акумулюють і витрачають. Декларована мета податкової реформи: зниження рівня податкових ставок, скорочення кількості податків, скасування більшості пільг, запровадження ринкових засад визначення бази оподаткування. У разі повної реалізації задуманого в найближчі роки в Росії сформується по суті нова національна податкова система. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "11.5. Реформування податкової системи Росії" |
||
|
||