| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
10.1 Кадри фірми, їх класифікація і значення |
||
|
Основна роль належить кадровому потенціалу на підприємстві. Саме кадри грають першу скрипку у виробничому процесі, саме від них залежить, наскільки ефективно використовуються на підприємстві засоби виробництва і наскільки успішно працює підприємство в цілому. Тому на кожному підприємстві повинна розроблятися і здійснюватися кадрова політика, спрямована на досягнення наступних цілей: - створення здорового і працездатного колективу; - підвищення рівня кваліфікації працівників підприємства; - створення трудового колективу, оптимального за статевої та вікової структурі, а також за рівнем кваліфікації; - створення високопрофесійного керівної ланки, здатного гнучко реагувати на з-мінливі обставини, відчувати і впроваджувати все нове і передове і вміє дивитися далеко вперед. Кадрова політика на підприємстві включає в себе: - відбір і просування кадрів; - підготовку кадрів та їх безперервне навчання; - найм працівників в умовах неповної зайнятості; - розстановку працівників у відповідності зі сформованою системою виробництва; - стимулювання праці; - вдосконалення організації праці; - створення сприятливих умов праці для працівників підприємства та ін Необхідно відзначити, що управління персоналом є складовою частиною управління підприємством у цілому. Процес управління підприємством можна розбити на наступні складові: управ-ня технікою, економікою, кадрами. Якщо перші дві складові процесу управління для фахівця не представляють особливої труднощі, то найбільш складним є управління кадрами. Це пов'язано з тим, що ка-ждий член трудового колективу має свої потенційні трудові можливості, свої риси характеру, у своєму плані він неповторний. Тому керівники різного рівня зобов'язані знати психологію кожного підлеглого їм працівника і на цій основі так впливати на нього, щоб повністю розкрилися і реалізувалися його потенційні можливості на роботі. Персонал підприємства (фірми) - це сукупність фізичних осіб, які перебувають з фірмою як юридичною особою у відносинах, що регулюються договором найму. Він перед-ставлять собою колектив працівників з певною структурою, відповідної науково-технічному рівню виробництва, умовами забезпечення виробництва робочою силою та встановленим нормативно-правовим вимогам. Категорія «персонал підприємства» характеризує кадровий потенціал, трудові та людські ресурси виробництва. Вона відображає сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві і вхідних у його обліковий склад. У обліковий склад включаються всі працівники, прийняті на роботу, пов'язану як з основною, так і з неосновної діяльністю підприємства. Для аналізу, планування, обліку та управління персоналом всі працівники підприємства класифікуються по ряду ознак. Залежно від участі у виробничому процесі весь персонал підприємства поділяється на дві категорії: промислово-виробничий персонал (ППП) і непромисловий. До промислово-виробничого персоналу належать працівники, які непосредст-венно пов'язані з виробництвом і його обслуговуванням. До непромислового персоналу належать працівники, які безпосередньо не пов'язані з виробництвом і його обслуговуванням. Натомість промислово-виробничий персонал в залежності від виконуваних ним функцій класифікується на такі категорії: робітники, керівники, фахівці, службовці. До робітників належать працівники підприємства, безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей або наданням виробничих і транспортних послуг. Робітники в свою черга підрозділяються на основних і допоміжних. До основних відносяться робітники, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, до допоміжних - робітники, займаю-щіеся обслуговуванням виробництва. Цей поділ суто умовний, і на практиці іноді їх важко розмежувати. До фахівців на підприємстві належать: бухгалтери, економісти, техніки, механіки, психологи, соціологи, художники, товарознавці, технологи та ін До службовців на підприємстві належать: агенти з постачання, друкарки, секретарі-друкарки, касири, діловоди, табельщики, експедитори та ін Крім загальноприйнятої класифікації ППП за категоріями, існують класифікації і всередині кожної категорії. Наприклад, керівників на виробництві залежно від очолювана-ляем ними колективів прийнято поділяти на лінійних і функціональних. До лінійним від-носяться керівники, які очолюють колективи виробничих підрозділів, підпри-ємств, об'єднань, галузей, та їх заступники; до функціональних - керівники, очолюю-щие колективи функціональних служб (відділів, управлінь), та їх заступники. За рівнем, займаному в загальній системі управління народним господарством, все керівни-ка поділяються на: керівників низової ланки, середньої та вищої ланки. До керівників низової ланки прийнято відносити майстрів, старших майстрів, виконробів, начальників невеликих цехів, а також керівників підрозділів усередині функціональних відділів і служб. Керівниками середньої ланки вважаються директори підприємств, генеральні директори всіляких об'єднань та їх заступники, начальники великих цехів. До керівним працівникам вищої ланки зазвичай ставляться керівники ФПГ, гені-ральних директори великих об'єднань, керівники функціональних управлінь міні-міністерств, відомств та їх заступники. Наукою і практикою вже давно встановлено, що ефективність роботи підприємства на 70-80% залежить від його керівника. Саме керівник підбирає для себе команду і визна-ділячи кадрову політику на підприємстві. Від того, як він це робить, залежить дуже багато. Якщо на підприємстві немає перспективного плану розвитку підприємства, якщо немає стратегії на дальню і ближню перспективу, значить, немає всього цього і в голові керівника. У цьому випадку вважайте, що у підприємства погане майбутнє. Тому на кожному підприємстві основним стрижнем у кадровій політиці повинні бути підбір і розстановка в першу чергу керівників різного ланки. Ефективність використання робочої сили на підприємстві в певній мірі залежить і від структури кадрів підприємства - складу кадрів по категоріях і їх частки в загальній чисельності. На структуру ППП впливають такі чинники: - рівень механізації та автоматизації виробництва; - тип виробництва (одиничний, дрібносерійний, великосерійний , масовий); - розміри підприємства; - організаційно-правова форма господарювання; - складність і наукоємність випускається; - галузева приналежність підприємства та ін Кадрова політика на підприємстві повинна бути спрямована на оптимальне поєднання катего-рій ППП. Процес управління персоналом вимагає, щоб на кожному підприємстві визначалася й аналізувалася структура ППП за статевою та віковою складам, а також за рівнем квалі-фікації. Це необхідно для того, щоб своєчасно готувати заміну кадрів, а також для дос-тижения найбільш прийнятною для підприємства структури кадрів за статевою та віковою складам, за рівнем кваліфікації та іншими ознаками. Персонал фірми і його зміни мають визначені кількісні, якісні і структурні характеристики, які можуть бути з меншим чи більшим ступенем достовер-ності обмірювані і відбиті наступними абсолютними і відносними показниками: - списковій і явочній чисельністю працівників фірми і / або її внутрішніх підрозділів, окремих категорій і груп на визначену дату; - часткою працівників певних категорій з вищою, середньоспеціальних освітою в об-щей їх чисельності; - середньоспискової чисельністю працівників фірми і / або її внутрішніх підрозділів за оп-ределенний період; - питомою вагою працівників окремих підрозділів (груп, категорій) у загальній чисельності ності працівників фірми; - темпами зростання (приросту) чисельності працівників фірми за певний період; - середнім розрядом робітників підприємства; - питомою вагою службовців, що мають вищу або середню спеціальну освіту в загальній чисельності службовців і / або працівників підприємства; - середнім стажем роботи за фахом керівників і фахівців фірми; - плинністю кадрів; - фондоозброєністю праці працівників та / або робітників на фірмі та ін Сукупність перерахованих і ряду інших показників може дати уявлення про кількісний, якісному і структурному стані персоналу фірми і тенденції його зміни для цілей управління персоналом, у тому числі планування, аналізу та розробки заходів щодо підвищення ефективності використання людських ресурсів підпри-ємства. Кількісна характеристика персоналу фірми в першу чергу виміряється такими показниками, як облікова, явочна і середньооблікова чисельність працівників. Облікова чисельність працівників фірми - це показник чисельності працівників облікового складу на певну дату з обліком прийнятих і вибулих за цей день працівників. Явочна чисельні-ність - це розрахункова кількість працівників облікового складу, які повинні з'явитися на роботу для виконання виробничого завдання. Різниця між явочним і обліковим соста-вом характеризує кількість цілодобових простоїв (відпустки, хвороби, відрядження і т.д.). Для визначення чисельності працівників за певний період використовується показу-тель середньооблікової чисельності. Він застосовується для обчислення продуктивності праці, середньої заробітної плати, коефіцієнтів обороту, плинності кадрів і ряду інших показників. Середньооблікова чисельність працівників за місяць визначається шляхом підсумовування чисельно-сті працівників облікового складу за кожний календарний день місяця (включаючи святкові та вихідні дні) і розподілу отриманої суми на кількість календарних днів місяця. Среднеспісоч-ная чисельність працівників за квартал (рік) визначається шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства в кварталі (року) і розподілу отриманий-ної суми на 3 (12). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 10.1 Кадри фірми, їх класифікація і значення " |
||
|
||