Головна
ГоловнаЕкономікаАналіз → 
« Попередня Наступна »
Ю. Н. Іванов. Економічна статистика, 2002 - перейти до змісту підручника

§ 2. ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТАТИСТИКИ ТА ОБЛАСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЇЇ ДАНИХ

Основними завданнями економічної статистики є: надання органам державного управління інформації, необхідної їм для прийняття рішень з широкого кола питань, пов'язаних з формуванням економічної політики, розробкою різних державних програм та заходів щодо їх реалізації;
забезпечення інформацією про розвиток економіки та соціальної сфери керівників підприємств і компаній, менеджерів, організаторів виробництва і бізнесменів, необхідної їм для кращого розуміння макроекономічного клімату, в якому функціонують їх компанії чи підприємства, зокрема, при прийнятті рішень про інвестиції, розширенні виробництва, організації збуту і т. д.;
інформування про основні підсумки і тенденції соціально-економічного розвитку широкої громадськості, науково-дослідних установ, суспільно-політичних організацій та окремих осіб. Статистичні органи в усьому світі зобов'язані надавати інформацію про стан і розвиток економіки в міжнародні економічні організації: ООН, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк та інші. Ця функція випливає із зобов'язань, прийнятих країнами при вступі в міжнародні організації.
Слід зазначити, що завдання статистики тісно пов'язані з соціально-політичним устроєм, організацією економічного процесу. Наприклад, в недалекому минулому в СРСР однією з основних функцій статистики було здійснення контролю за виконанням завдань державного плану, а також забезпечення органів, відповідальних за складання планів, відповідної вихідною інформацією. Це зумовлювало зміст статистичних показників, так як спостереження за виконанням плану передбачає методологічне єдність планових і звітних показників. В системі статистичних показників основна увага приділялася показниками виробництва та використання товарів. Узагальнюючі показники, такі, як валовий суспільний продукт (ВОП) і національний дохід (НД), обчислювалися в рамках балансу народного господарства (БНХ) - системи макроекономічної інформації, заснованої на концепціях марксистської політекономії та пристосованої до завдань, структурі і механізмам централізовано керованої економіки. З огляду на те, що в економіці, заснованої на суспільній власності на засоби виробництва і централізованому розподілі матеріальних ресурсів, такі інструменти, як прибуток, ціна, фінанси, відіграють підлеглу роль, статистикою цих ринкових категорій в СРСР приділялася другорядна увага.
Як було зазначено вище, при переході до ринкової економіки відбувається істотна переорієнтація (трансформація) діяльності статистичних органів, основним завданням якої є введення в статистичну практику показників і класифікацій, призначених для опису та аналізу ринкової економіки. У нових умовах основна увага зосереджується на забезпеченні інформацією органів державного управління для розробки економічної політики, заходів щодо запобігання негативних тенденцій розвитку ринку (недовантаження виробничих потужностей, зростання безробіття, інфляція і т. д.), а також для прийняття рішень з широкого кола питань, пов'язаних з управлінням економікою на макрорівні, а також з соціальних проблем. У цих умовах особлива увага приділяється обчисленню найбільш загальних макроекономічних показників, таких, як валовий внутрішній продукт (ВВП), споживання і накопичення, заощадження, показники зайнятості та інфляції, дефіциту державного бюджету, грошової маси, доходів населення та ін Значна частина цих показників обчислюється в рамках СНР - системи макроекономічних показників, розробленої для опису й аналізу функціонування ринкової економіки.
Хоча статистичні органи продовжують спостерігати за виробництвом продукції найважливіших галузей економіки, число позицій значно менше, ніж в умовах планової економіки. У деяких країнах світу, наприклад у Німеччині та Франції, статистичні органи вивчають замовлення, які надходять промисловим підприємствам. Ці показники мають велике значення для оцінки змін в економіці та підготовки прогнозів. Проводиться також статистичне спостереження за зміною економічної кон'юнктури.
Таким чином, в статистиці слід розрізняти показник економічної кон'юнктури, який відображає зміни обсягу виробництва ВВП у зв'язку з підвищенням або зниженням рівня використання наявних потужностей в результаті зміни споживчого попиту або загальної макроекономічної ситуації, і показник економічного зростання , який характеризує зміни обсягу виробництва ВВП у зв'язку із збільшенням виробничих потужностей, інвестицій, накопичень і т. д. На практиці провести таке розмежування часто буває важко, і тому зміни обсягу ВВП на короткостроковій основі зазвичай розглядаються як зміни економічної кон'юнктури, тоді як показники динаміки обсягу ВВП за тривалий період часу інтерпретуються як індикатори економічного зростання. Зауважимо, що в ряді країн визначення економічного спаду грунтується на статистичних даних про обсяг виробництва ВВП. Початком економічного спаду вважається така ситуація, коли темпи зростання обсягу виробництва ВВП знижуються послідовно протягом трьох кварталів.
При переході до ринку має здійснюватися розумне втручання держави в економіку, хоча ступінь і методи цього втручання можуть варіюватися залежно від обраної моделі ринкової економіки. Ринкова економіка може регулюватися різними методами. Одним з таких методів, як відомо, є державний бюджет, в якому фіксуються важливі напрямки соціально-економічної політики, а також джерела фінансування державних витрат (податкові та неподаткові надходження, доходи від приватизації державної власності і т. д.). У зв'язку з цим завданнями статистики є аналіз виконання державного бюджету, дослідження його структури, динаміки, факторів, що визначають дефіцит, і джерел його фінансування, а також аналіз впливу фіскальної політики на економічне зростання, на зміни в рівні життя населення. Тому велике значення має показник, що характеризує відношення дефіциту державного бюджету до ВВП. Він використовується не тільки для оцінки ефективності фіскальної та грошової політики, але в ряді випадків і для оперативних цілей. Наприклад, в рамках Європейського Союзу діє правило, згідно з яким допуск у Валютний союз мають тільки ті країни, в яких відношення дефіциту державного бюджету до ВВП не перевищує 3%.
Як відомо, найбільш важливим джерелом доходів державного бюджету є податки. Надмірне оподаткування, а також неефективна структура податків можуть бути серйозним гальмом економічного зростання, і тому статистичні органи повинні вивчати вплив системи оподаткування на показники економічного зростання та інші макроекономічні показники.
Одна з цілей державного регулювання ринкової економіки - створення сприятливих умов для заощаджень та інвестицій. У зв'язку з цим актуальним завданням економічної статистики є дослідження різних факторів, що впливають на норму заощаджень - важливе джерело фінансування вітчизняних інвестицій. Цими факторами можуть бути розмір ставки банківського відсотка, доступність та умови споживчого кредиту, розмір наявного доходу, прибутковість депозитів та інших фінансових активів і т. д. Аналіз цих взаємозв'язків має велике практичне значення для розробки заходів щодо стимулювання заощаджень, інвестицій та економічного зростання.
Для характеристики стану ринкової економіки особливе значення мають показники статистики цін і зайнятості населення. Високий рівень інфляції та безробіття завжди викликає заклопотаність органів управління, спонукає їх вживати заходів щодо зниження інтенсивності впливу цих негативних факторів.
Слід зазначити, що індекси цін використовуються не тільки для економічного аналізу та проведення різних статистичних розрахунків в якості дефляторов (тобто індексів, використовуваних для переоцінки показників у порівнянні ціни для вимірювання динаміки фізичного обсягу виробленої та реалізованої продукції), але і як інструмент оперативного управління економікою, наприклад для індексації соціальних виплат. Прогнозні оцінки індексів цін, засновані на аналізі розмірів інфляції у звітному періоді, використовуються для складання державного бюджету.
Зіншого боку, в умовах ринкової економіки організувати надійну статистику цін набагато складніше, ніж в умовах планового господарства. Лібералізація цін, зовнішньоекономічних зв'язків, розширення приватного сектора, диверсифікація асортименту реалізованих товарів і послуг та деякі інші чинники значно ускладнюють завдання вимірювання темпів інфляції. Тому необхідно вивчати фактори, що впливають на темпи інфляції, і, зокрема, виявляти залежність інфляції від зростання грошової маси. При наявності різних вимірників грошової маси (грошових агрегатів) результати цього аналізу стають неоднозначними, проте встановлення тісного взаємозв'язку між цими показниками має велике практичне значення для розробки економічної політики.

Організація статистики зайнятості є важливим завданням у будь-якому суспільстві (при будь-якому типі економіки), проте в ринковому господарстві дані про чисельність і структуру зайнятих і безробітних становлять особливий інтерес для органів державного управління і політиків: високий рівень безробіття може свідчити не тільки про несприятливому становищі в економіці (спаді, депресії), але також про можливу соціальної напруженості, необхідність прийняття спеціальних заходів, спрямованих на вирішення цієї проблеми. Вивчення безробіття передбачає отримання даних в розбивці за статтю, віком, професіями, а також тривалості пошуку роботи. Завдання статистики полягає у виявленні причин і факторів, що обумовлюють зростання безробіття. Наприклад, статістічекіе органи Німеччини встановили, що причинами високого рівня безробіття в середині 90-х рр.. з'явилися вивіз капіталу, недоліки в імміграційній політиці.
При розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, поступової інтеграції економіки України у світову економіку не тільки підвищується зацікавленість в надійних статистичних даних про зовнішню торгівлю, а й виникає необхідність в систематичному вивченні всіх зовнішньоекономічних операцій резидентів даної країни з рештою світу ( зокрема, операцій з капіталом і фінансовими інструментами). Для цього необхідно скласти в статистичній практиці платіжний баланс, стандартна методологія складання якого розроблена М ВФ. У зв'язку з цим потрібно проводити статистичне спостереження за валютними курсами, аналізувати фактори, що впливають на рівень і динаміку валютних курсів. Важливою функцією статистичних органів є проведення складних розрахунків для визначення паритетів купівельної спроможності валют (ППСВ), які більш точно, ніж офіційні валютні курси, відображають співвідношення між цінами різних країн. ППСВ широко застосовуються для міжнародних зіставлень ВВП і його компонентів, вони також становлять інтерес для центральних банків, на які покладено завдання встановлення валютного курсу та проведення валютної політики.
Актуальним завданням статистики є вивчення функціонування фондового і грошового ринків, а також впливу цих ринків на формування основних макроекономічних показників. Наприклад, становить інтерес дослідження ринку державних цінних паперів, операції з якими в Росії на сучасному етапі є важливим джерелом неінфляційного фінансування дефіциту державного бюджету.
Прийнято вважати, що основна мета органів державного управління в умовах ринкової економіки - досягнення так званого «магічного чотирикутника», сторонами якого є: стійкі темпи економічного зростання, низькі темпи інфляції, високий рівень зайнятості, збалансовані зовнішньоекономічні зв'язку. Ці важливі аспекти економічного процесу тісно взаємопов'язані, і, як правило, цей взаємозв'язок має складний характер. Наприклад, при гіперінфляції неможливо досягти високих темпів економічного зростання, однак, як показує практика, незначний контрольований зростання цін допустимо для нормального економічного зростання. Крім того, абсолютне зниження цін (дефляція) може загальмувати зростання виробництва.
Розширення зовнішньоекономічних зв'язків, як правило, сприятливо впливає на економіку, так як при цьому створюються умови для реалізації переваг міжнародного поділу праці, виникають додаткові ринки збуту вітчизняної продукції, стимулюється зайнятість населення. Однак неконтрольований імпорт за певних умов може підірвати вітчизняну економіку, стимулювати інфляційні процеси. Для аналізу цих процесів в деяких країнах розробляються показники конкурентної здатності.
Таким чином, статистичні органи повинні не просто описувати різні соціально-економічні процеси, а й виявляти взаємозв'язки між ними. Це важливо для розробки економічної політики, прийняття управлінських рішень, вибору найбільш ефективних заходів з їх реалізації. Наприклад, для поліпшення здоров'я населення необхідно будувати нові медичні та оздоровчі заклади. Однак за певних умов більш ефективними способами вирішення цього завдання є покращення житлово-побутових умов та захист навколишнього середовища. Статистичні органи повинні також сприяти тому, щоб були прийняті найбільш оптимальні рішення з цього і багатьом іншим аналогічним питань. Зрозуміло, що для того, щоб вибрати найбільш ефективний спосіб вирішення проблеми, потрібно вивчати взаємозв'язки між відповідними явищами і процесами.
Інший приклад у цій галузі стосується розподілу доходів. Відомо, що при зрівняльний характер розподілу доходів знижується зацікавленість у праці, не стимулюється підприємницька діяльність. Однак, з іншого боку, надмірна диференціація при розподілі доходів може призвести до соціальної напруги і в кінцевому рахунку до уповільнення економічного зростання. Тому статистичні органи повинні вести статистичне спостереження за розподілом і перерозподілом доходів, аналізувати вплив цих процесів на рівень життя населення, соціальний клімат і економічне зростання.
  Статистика населення є одним з найдавніших видів статистики, так як органи державної влади з незапам'ятних часів відчували потребу в даних про чисельність своїх підданих для вирішення питань, пов'язаних з оподаткуванням, формуванням армії і т. д. Найважливішим завданням статистичних органів є періодичне проведення переписів населення з метою отримання інформації про чисельність і структуру населення, його характеристиках. Найближча перепис населення в Росії буде проведена в 2002 р.
  Вимірювання рівня життя населення та його динаміки - одна з найбільш пріоритетних завдань статистики. Як буде детально показано нижче, для аналізу процесів у цій галузі економічна статистика використовує систему показників, що характеризують різні аспекти добробуту населення: доходи, споживання, заощадження, майно, соціально-демографічні характеристики і т. д.
  Одним із завдань статистики є вивчення економічних ресурсів країни. У найбільш загальній формі ця задача може бути вирішена в рамках СНР шляхом складання балансу активів і пасивів і обчислення показника національного багатства, який являє собою суму чистого капіталу всіх господарюючих суб'єктів - резидентів даної країни. У результаті вивчення економічних ресурсів (національного багатства) можна отримати дані-про їх обсяг, структуру (за видами активів), динаміці, ефективності використання. У деяких випадках доцільно обчислювати показники національного багатства за секторами економіки.
  Статистичне спостереження за станом навколишнього середовища вже багато років є рутинною завданням статистичних органів у більшості країн світу, в тому числі в Росії і в інших країнах СНД. Статистичні органи повинні проводити моніторинг навколишнього середовища, контроль за виснаженням запасів природних копалин. В останні роки все більшої популярності набуває ідея обчислення так званого «екологічно чистого ВВП». На перший погляд, ця ідея здається привабливою, так як насправді високі темпи зростання обсягу ВВП протягом відносно короткого періоду можуть бути досягнуті в результаті нещадної експлуатації природних ресурсів, що в більш тривалій перспективі може привести до зниження темпів економічного зростання. На практиці обчислення «екологічно чистого ВВП» являє собою складну задачу. У деяких країнах, наприклад у Німеччині та Голландії, проводяться експериментальні розрахунки «екологічно чистого ВВП». Однак мине ще багато часу, перш ніж вони стануть частиною регулярної статистичної практики.
  Важливим елементом системи статистичної інформації є систематизовані дані про господарюючих суб'єктів (підприємствах, закладах, організаціях, домашніх господарствах і т. д.) та їх найважливіших характеристиках. Для отримання таких даних статистичні органи в усьому світі становлять і періодично оновлюють регістри господарюючих суб'єктів.
  На сучасному етапі в Росії статистичні органи повинні використовувати нові сучасні технології збору, обробки, передачі та поширення статистичної інформації.
  Основу інформаційних систем повинні складати системи управління базами даних, здатні підтримувати розподілені масиви інформації, потужні програмні пакети для проведення аналізу, локальні та розподілені інформаційні мережі, сучасні засоби надання інформації для кінцевого використання (інформаційно-видавничі комплекси). Подальший розвиток електронного обміну інформацією пов'язано з переходом на нові, більш сучасні телекомунікаційні системи, і насамперед на використання в цих цілях можливостей мережі Інтернет.
  У зв'язку з тим що все більше користувачів зацікавлені в отриманні статистичної інформації в електронній формі, належить розгорнути діяльність у цій галузі, і насамперед розширити поширення даних на CD-ROM.

  Таким чином, з усього вищесказаного можна зробити висновок, що основними завданнями статистики в умовах ринкової економіки є систематичний опис і аналіз наступних економічних явищ і процесів:
  чисельність і структура населення країни, його розподіл по регіонах і територіям, найбільш важливі показники відтворення (показники народжуваності, смертності, природного приросту і т. д.);
  економічні ресурси країни, їх структура і динаміка, розподіл по галузях і секторах економіки, ефективність їх використання; основні результати економічного процесу, розміри і структура виробленого продукту, темпи економічного зростання, використання
  виробленого продукту на накопичення і споживання, пропорції між галузями і секторами економіки та ін;
  результати виробництва в основних галузях економіки і найбільш важливих товарів або груп товарів, а також надання послуг;
  розподіл доходів: первинне і вторинне розподіл, формування кінцевих доходів і їх використання, диференціація при розподілі доходів між різними групами населення і т. д.;
  інфляція і фактори, що впливають на неї;
  зайнятість населення і безробіття, фактори, що впливають на показники зайнятості населення та безробіття;
  рівень життя населення та його динаміка, основні фактори, що впливають на рівень добробуту, споживання товарів і послуг, доходи і заощадження, майно домашніх господарств, фінансові активи домаш-ніххозяйств, наявність товарів тривалого користування, соціально-культурні умови життя;
  розвиток соціальної сфери, освіту та охорону здоров'я, взаємозв'язку між показниками розвитку соціальної сфери та економічного зростання;
  стан здоров'я населення (захворюваність, смертність, середня тривалість життя і т. д.);
  житлово-комунальне господарство та послуги, розміри і структура житлового фонду, забезпеченість житлом населення, комунальні послуги та зручності;
  інвестиційний процес, обсяг інвестицій та їх структура, джерела фінансування та їх ефективність;
  функціонування фінансової системи: державний бюджет, фінансові операції, що здійснюються різними секторами економіки, грошова маса в обігу, обсяг наданих позичок, фінансова заборгованість, операції страхових компаній, фондовий ринок, операції з цінними паперами і т. д.;
  зовнішньоекономічні зв'язки, визначення потреб зовнішнього запозичення, структура і динаміка золотовалютних резервів і т. д.;
  розвиток науки і техніки, вплив технічного прогресу на економічне зростання;
  стан навколишнього середовища і заходи щодо її захисту, витрати на захист навколишнього середовища;
  виробничо-технологічні зв'язки між галузями економіки, залежність між кінцевим попитом і виробництвом продукції в найважливіших галузях економіки на основі моделі міжгалузевого балансу;
  найбільш важливі якісні характеристики розвитку економіки: продуктивність праці, ефективність використання основних фондів та інших економічних ресурсів;
  характеристики господарюючих суб'єктів.
  Звичайно, цей перелік не охоплює всіх явищ і процесів, які аналізують органи державної статистики. Він дає уявлення лише про найбільш загальних і важливих завданнях, які конкретизуються в ході поточної діяльності статистичних органів. У серпні 1996 р. Уряд Російської Федерації схвалив нову Федеральну програму реформування російської статистики. У Програмі намічено ряд заходів щодо подальшого вдосконалення державної статистичної системи в Росії, зокрема, в ній передбачені:
  організація системи моніторингу за процесами в соціальній сфері. Передбачається, що моніторинг здійснюватимуть як органи державної статистики, так і відповідні міністерства і відомства;
  вдосконалення методів визначення тіньової і неформальної економіки. Без вирішення цього завдання неможливо точно визначити темпи економічного зростання, розміри ВВП, доходи населення і т. д.;
  подальше реформування російської статистики на основі загальноприйнятих у світі принципів та міжнародних стандартів, проте з урахуванням реальної правової, економічної та політичної ситуації в країні;
  перехід від суцільних методів спостереження (звітності) до вибіркових методів. Для застосування вибіркових методів обстежень потрібне введення так званих регістрів підприємств і організацій, які містять основну інформацію про підприємства і організації (наприклад, про обсяг продукції, що випускається, про чисельність зайнятих і т. д.) і тому можуть бути використані як важливе джерело даних. Крім того, регістри необхідні для організації і планування вибіркових обстежень.
  Для реалізації зазначених заходів статистична методологія, тобто методи визначення вмісту показників, їх основні класифікації, методи оцінки і т. д., повинна грунтуватися на науково розроблених концепціях і визначеннях, що відображають характер досліджуваних явищ і конкретні механізми функціонування економіки. Крім того, статистичні органи повинні:
  надавати повну та достовірну інформацію. Наприклад, при вивченні темпів економічного зростання повинні враховуватися результати діяльності підприємств у формальній і неформальній, законною і тіньовій економіці і т. д.;
  використовувати налагоджену систему збору первинних даних, яка включає бухгалтерську і статистичну звітність підприємств і організацій, адміністративні звіти органів державного управління, звіти органів податкового контролю (наприклад, звіти Мінфіну Росії про виконання державного бюджету, податкових органів, митних організацій), вибіркові обстеження дрібних некорпорірованних підприємств , вибіркові обстеження бюджетів домашніх господарств, періодичні перепису населення, промисловості, сільського господарства та інших галузей. Для вирішення цих завдань необхідно створити Ефективну систему передачі і зберігання інформації за допомогою використання сучасних засобів зв'язку та комп'ютерної техніки;
  забезпечувати порівнянність показників в часі і просторі, а також міжнародну порівнянність найважливіших показників;
  гарантувати конфіденційність окремих відомостей, які повідомляються респондентами статистичним органам для їх подальшої обробки з метою отримання узагальнюючих показників. У зв'язку з цим проводиться різниця між мікро-і макроданим. Як правило, статистичні органи не мають права публікувати мікродані (що відносяться до окремих осіб, підприємствам) без спеціального дозволу респондентів;
  надавати інформацію органам державного управління різного рівня в строго встановлені терміни. Зазвичай статистичні органи готують очікувані оцінки основних результатів розвитку економіки за рік, а також попередні і остаточні річні дані. Очікувані оцінки, як правило, готуються відразу після завершення звітного періоду, і вони грунтуються на обмеженому обсязі наявної до цього часу інформації. Попередні дані підготовляються через кілька місяців після завершення звітного періоду, а остаточні - наприкінці року, наступного за звітним. Вони зазвичай використовуються для підготовки очікуваних оцінок за наступний період. Крім того, багато показника обчислюються на місячної та квартальної основі;
  мати чітку законодавчу основу. Так, у багатьох країнах світу прийняті закони за статистикою, регламентують характер і завдання діяльності офіційних статистичних органів, їх взаємовідносини е органами державного управління та респондентами, питання фінансування, можливість комерційної діяльності, конфіденційність наданої інформації та багато інших питань. Наприклад, у ряді країн світу закони за статистикою, з одного боку, передбачають обов'язкове надання інформації господарюючими суб'єктами органам державної статистики, а з іншого - зобов'язують статистичні органи гарантувати конфіденційність наданих відомостей і використовувати їх тільки для одержання узагальнюючих показників.
  На заключному етапі статистичні органи поширюють інформацію серед споживачів за допомогою налагодженої системи публікацій, електронних продуктів (дискети, CD-ROM), а також забезпечують доступ споживачів до електронних баз даних. Слід зазначити, що Міжнародний валютний фонд в 1996 р. розробив міжнародний стандарт в області поширення інформації, в якому розглянуті наступні питання:
  зміст, періодичність і своєчасність надання інформації;
  доступ до статистичних даних громадськості та інших споживачів;
  ступінь довіри до статистичної інформації;
  якість інформації.
  Застосування цього стандарту дозволить національним статистичним службам підвищити ефективність поширюваної інформації.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 2. ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТАТИСТИКИ ТА ОБЛАСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЇЇ ДАНИХ"
  1.  § 1. ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ СТАТИСТИКИ РИНКУ ПРАЦІ
      задач, яка стояла перед статистикою ринку праці в останні роки, - введення міжнародних статистичних норм, які адаптовані до умов ринкової економіки. У 1990 р. СРСР ратифікував Конвенцію про статистику праці. Росія як правонаступниця СРСР прийняла на себе зобов'язання, які випливають з цієї Конвенції. Серед цих зобов'язань фігурують розробка і подання даних у
  2.  2. МЕХАНІМЗ ОРГАНІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ СТАТИСТИКИ
      завданням МСІ є розвиток та удосконалення статистичних методів у різних країнах світу. Фактично МСІ проводить курс на досягнення міжнародної порівнянності статистичних показників шляхом вироблення однакових методів їх обчислення і розробки загальноприйнятних класифікацій таких показників у різних галузях статистики, на розвиток обміну думками між науковими та практичними
  3.  Питання 1. Поняття економічної статистики, її предмет і методи
      економічних явищ і процесів суспільного життя з урахуванням їх якісної сторони. Мета економічної статистики полягає в адекватній характеристиці умов, процесу та результатів функціонування ринкової економіки, аналізі тенденцій і закономірностей розвитку суспільства за допомогою системи взаємопов'язаних кількісних показників. Предметом економічної статистики є
  4.  ПЕРЕДМОВА
      завдання економічної статистики та її зв'язок з економічною теорією і деякими іншими суміжними дисциплінами; технологічний цикл отримання статистичних даних: ідентифікація тих явищ і процесів, які підлягають статистичному опису та аналізу, розробка методології обчислення статистичних показників, організація збору первинних даних і їх подальша обробка з метою отримання
  5.  Питання 15. Статистика ринку праці. Класифікація занять (ОКЗ)
      завданням статистики праці належать: 1) дослідження поточних даних про економічно активному населенні, зайнятості, безробіття, структури зайнятості по галузях і професіях; 2) дослідження даних про рух робочої сили; 3) аналіз даних про фонди часу, їх структурі, розрахунок показників використання робочого часу; 4) аналіз даних про витрати на робочу силу, їх структури та динаміки;
  6.  § 1. ЗАВДАННЯ СТАТИСТИКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
      завданням статистики державного бюджету є характеристика його основних показників, що визначають зміст і спрямованість фіскальної політики. Більш конкретно завдання статистики державного бюджету полягають у тому, щоб визначити: загальну величину доходів і видатків державного бюджету, розмір перевищення витрат над доходами (дефіцит) або доходів над витратами (профіцит);
  7.  5. РОСІЯ У МІЖНАРОДНІЙ СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНИХ рахунків
      завдання органів державної статистики зумовили необхідність перетворення Науково-експертної ради Держкомстату РРФСР в 1991 р. в Науково-методологічна рада Держкомстату Росії, за активної участі якого була розроблена спеціальна Державна програма на період 1992-2000 рр.. Основна мета цієї програми - створення умов для підвищення ефективності державного
  8.  § 1. НАСЕЛЕННЯ ЯК ОБ'ЄКТ СТАТИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ. ДЖЕРЕЛА ДАНИХ ПРО НАСЕЛЕННЯ
      завдання. Але в цілому, кажучи про статистику населення, можна виділити такі основні завдання: 1) визначення чисельності населення і його розподілу (розміщення) по території країни; 2) вивчення складу населення (за статтю, віком, національної приналежності, соціального стану, освіти, занять і пр.); 3) вивчення природного руху населення (народжуваність, смертність,
  9.  3. Податкова статистика і податкова інформація: значення для економічних агентів
      завдань безпосередньо залежить від рівня податкових надходжень. Аналіз рівня оподаткування, тенденцій розвитку податкової бази і її складових елементів, планування та прогнозування податкових доходів - найважливіше завдання фінансових та податкових відомств. Податкова інформація і податкова статистика дають можливість визначати рентабельність виробництва по кожному підприємству, галузі, податкову
  10.  § 4. ПУБЛІКАЦІЇ ЗА митної статистики зовнішньої торгівлі
      економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР); країни Європейського Союзу (ЄС); країни Центральної та Східної Європи; країни Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС); країни Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК); країни Прибалтики. Статистичні дані, поміщені в публікаціях з митної статистики зовнішньої торгівлі, наводяться за уніфікованими показниками,
  11.  Література
      статистика, 1988. Поляк Г.Б. Фінанси місцевих Рад. - М.: Фінанси і статистика, 1991. Соляннікова С.П. Бюджети територій. - М.: Фінанси і статистика, 1993. Фінансовий менеджмент: Підручник / За ред. Г.Б. Поляка. - М.: ЮНИТИ, 1997. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. Н.В. Колчин. - М.: ЮНИТИ, 1998. Фінанси: Підручник / За ред. В.М. Родіонової - М.: Фінанси і статистика, 1994.
  12.  Питання 3. Розробка методології статистичного показника. Система показників економічної статистики
      економічних явищ на однорідні групи на основі тих чи інших критеріїв; 5) визначення основних джерел даних, необхідних для обчислення показників, а також процедури обробки зібраних даних з метою одержання узагальнюючих показників. Система показників економічної статистики - це деякий упорядкований безліч взаємопов'язаних і взаємоузгоджених показників,