Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
З.К. Океанова. Економічна теорія. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Праця як фактор виробництва

Праця - доцільна діяльність людини, результатом якої є продукт, що задовольняє ту чи іншу потребу.
Здатність людини до виробництва продуктів не є незмінною. Вона змінюється в залежності від ряду факторів: фізіологічних особливостей людини, рівня кваліфікації, його ставлення до праці, старанності і т. д.
При приблизно однакових якісних параметрах і однаковою напруженості праці кількість продукції, що випускається в одиницю часу різними виробниками, приблизно однаково. Воно залежить від напруженості праці або його інтенсивності. Інтенсивність праці - це напруженість праці, визначається витратами праці на виробництво продукції в одиницю часу.
Разом з тим відмінність фізичних даних, здібностей, темпераменту і т. д. може привести до відмінностей в інтенсивності праці, умовно розділяються на три рівні: 1) низький, 2) середній, 3) високий.
Визначаючи механізми суспільно необхідних витрат праці (або суспільної вартості товару), К. Маркс в якості одного з найважливіших стоімостеобразующіх факторів вважав середній рівень вмілості та інтенсивності праці.
При зміні інтенсивності праці, відповідно, в тому ж напрямку змінюється кількість продукції, що випускається: чим вище інтенсивність праці, тим більша кількість продукції випускається працівником, зниження інтенсивності праці зумовлює зменшення кількості випускається. Наприклад, за одиницю робочого часу - одна година праці - в першому випадку працівник виробляє 4 дерев'яні ложки. У другому випадку напруженість чи інтенсивність його праці збільшується в два рази. При цьому кількість продукції, що випускається також збільшується в два рази. В результаті він буде випускати не 4, а 8 дерев'яних ложок. Таким чином, має місце пряма пропорційна залежність між факторами: збільшення інтенсивності праці в два рази призвело до збільшення кількості продукції, що випускається також у два рази.
Що ж відбувається з вартістю?
При збільшенні інтенсивності (або витрат праці) в два рази кількість продукції також, відповідно, збільшується в два рази.
При співвіднесенні витрат праці та кількості виробленої продукції виявимо пропорційну динаміку. Вона означає, що на одиницю продукції і в першому, і в другому випадках доводиться однакову кількість робочого часу, отже, вартість одиниці продукції не змінюється. Таким чином, можна зробити висновок: підвищення інтенсивності праці призводить до збільшення кількості продукції, що випускається, при цьому вартість товарної маси зростає прямо пропорційно напруженості або витратам праці, разом з тим вартість одного виробу не змінюється, залишається тією ж.
Слід зазначити, що ситуація, в якій фактори і умови виробництва не змінюються не залишається незмінною протягом тривалого періоду часу.
Розвивається науково-технічний прогрес призводить до зміни фак-торів і умов виробництва. Виробництво дерев'яних ложок може виявитися надзвичайно дорогим, якщо буде базуватися виключно на ручній праці і незмінності кваліфікації працівників. Суспільство може втратити інтерес до таких дорогих ложкам.
Однак у ринковій економіці вакуум корисностей неминуче призводить до припливу капіталів. Тому найбільш підприємливі товаровиробники в умовах розвивається науково-технічного прогресу можуть придбати, наприклад, деревообробний верстат і значну частину робіт, допустимо до лакування або фарбування ложок, механізувати. При цьому в порівнянний годину робочого часу вони вироблять не 4, а 12 ложок.
Фактором, що забезпечує настільки значну динаміку кількості випущеної продукції в цьому випадку виступає не сама людина, а машина, деревообробний верстат, який є безпосередньою підставою полегшення праці, збільшення кількості продукції, що випускається. Таким чином, якщо в першому випадку передумовою аналізу була незмінність умов і факторів виробництва, в даному випадку відбувається їх зміна - впроваджується техніка, підвищується кваліфікація працівника, керуючого нею.
Характеризуема ситуація не вимагає зростання напруженості праці. Навпаки, вона передбачає його полегшення. Водночас ефективність праці підвищується, зростає продуктивність праці.

Продуктивність праці - це ефективність тру-так, вона визначається кількістю продукції, виробленої в одиницю часу.
Проаналізуємо, як зміниться ситуація з вартістю в цьому слу-чаї.
Повернемося до прикладу.
У вихідній ситуації за годину праці працівник виробляв 4 ложки, припустимо, по 3 руб. кожна, їх загальна вартість - 12 рублів. У другому випадку відбулося підвищення продуктивності праці за рахунок заміни живої праці машинною, підвищення кваліфікації працівника. При цьому напруженість праці, тобто витрати його фізіологічної енергії, залишилася без зміни. Разом з тим при тій же напруженості праці працівник виробляє не 4, а 12 дерев'яних ложок. Оскільки сукупні витрати праці на їх виробництво не змінилися, це означає, що вартість 12 дерев'яних ложок дорівнює 12 руб. Вартість же однієї ложки знизилася з 3 до 1 руб.
Таким чином, підвищення продуктивності, як і інтенсивності праці, передбачає збільшення кількості продукції, що випускається. При цьому вартість товарної маси, виробленої в одиницю часу, не змінюється, а вартість одного виробу знижується прямо пропорційно зростанню продуктивності праці. У нашому прикладі продуктивність праці зросла в три рази, відповідно, вартість одиниці продукції знизилася в три рази. -
З аналізу очевидні переваги другого способу збільшення кількості випущеної продукції - за рахунок зростання продуктивності праці.
Взагалі, продуктивність праці - це інтегрований показник. Залежно від ситуації він припускає різні поєднання ряду факторів:
- рівня розвитку науково-технічного прогресу;
- організації виробничого процесу;
- рівня кваліфікації працюючих;
- природного фактора;
- информационности.
Вони лежать в основі ефективного господарювання, відповідно важливий облік їх при організації виробничого процесу, формуванні механізмів підприємництва.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Праця як фактор виробництва "
  1. Праця і робоча сила
    праця - це процес, це динаміка, а не статика. Як тільки людина припиняє працювати, виходить з процесу виробництва, тут же припиняється і праця, який тепер стає лише потенційною здатністю людини. Володіння здатністю до праці називається робочою силою. Тому, як уже зазначалося, праця являє собою функцію робочої сили. Здатність до праці ще не їсти сама праця, тоді
  2. № 24. Основні види господарств, які використовують працю рабів, в ранньої Римської імперії
    працю рабів у великих
  3. Робоча сила і праця
    трудової діяльності. Остання характеризується взаємодією робочої сили, яку має людина, з матеріальними факторами виробництва. Робоча сила - це сукупність фізичних, інтелектуальних і духовних здібностей людини, які він використовує в кожному процесі праці. Праця являє собою свідому і доцільну діяльність людини, спрямовану на перетворення
  4. Вартість як уречевлена ??в товарі праця
    працю. Це вартість як б не існуюча, або існуюча всього лише в потенції. Справа в тому, що можна витратити, упредметнити в продукті свою працю, але продукт цей не буде проданий, тобто не стане товаром, а отже, і матеріалізовану працю в цьому продукті ніколи не стане громадської
  5. Тема 26. РИНОК ПРАЦІ
    праці. Ринок праці - специфічний ринок, так як на ньому продаються не просто товари та послуги, а здатність людей їх створювати. Цей ринок не може існувати на принципі повного саморегулювання. Держава здавна регулює трудові відносини в економіці. Найважливішою категорією ринку праці є заробітна плата - сума грошей, яку отримує працівник за працю. Однак заробітна плата
  6. Види економічних ресурсів
    трудові ресурси (люди з їх здатністю виробляти товари і послуги), скорочено - праця; - капітал (у формі грошей, т. е. грошовий капітал, або засобів виробництва, тобто реальний капітал); - підприємницькі здібності (здібності людей до організації виробництва товарів і послуг), скорочено - підприємництво; - знання, необхідні для господарського життя. Ще Аристотель, а слідом
  7. Тема 25. ПОПИТ НА ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА
    працю, то: MRPL=MR х MPL, (25.1) де MRPl-гранична прибутковість від чинника «праця»; MR-граничний дохід; MPL-граничний продукт фактора «праця» . З розширенням виробництва гранична прибутковість фактора виробництва убуває через дії в економіці закону спадної граничної продуктивності. При досконалої конкуренції MR=P, тому: MRPL=P x MPL. (25.2) Гранична прибутковість
  8. 18. ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА І ПОПИТ НА НИХ
    працю, який визначається як інтелектуальна і фізична діяльність, яка спрямована на виготовлення товарів і послуг. Цей фактор забезпечують люди як виробники і суб'єкти виробництва, здібності яких визначені освітою, професійним навчанням, особистими якостями, навичками і т.д.; - земля, що включає навколишнє природне середовище, блага природи, що забезпечують процес
  9. 1. Багатство народів: фактори росту
    праця кожного народу являє собою первісний фонд, який доставляє йому всі необхідні для існування і зручності життя продукти, .. »1 Слідом за Петті, Кантильоном і фізіократами Сміт вважав, що багатство приростає виробництвом, а його джерелом служить працю. Правда, для Сміта таким джерелом служив не тільки сільськогосподарська праця: чи не відмовившись від самого розмежування між
  10. 1. БАГАТСТВО НАРОДІВ: ЧИННИКИ ЗРОСТАННЯ
    праця кожного народу являє собою первісний фонд, який доставляє йому всі необхідні для існування і зручності життя продукти ... »Слідом за Петті, Кантильоном і фізіократами Сміт вважав, що багатство приростає виробництвом, а його джерелом служить працю. Правда, для Сміта таким джерелом служив не тільки сільськогосподарська праця: чи не відмовившись від самого розмежування між
  11. 25. Ж.-Б. Сей увійшов в історію економічної науки як автор факторнойтеоріі вартості. Які основні положення цієї теорії?
    Праці (згідно трудової теорії вартості), то Жан-Батист Сей ??(1767-1832) «перевернув» концептуальний підхід Сміта. На думку Сея, джерелами доходів служать наступні фактори: праця породжує заробітну плату, капітал - прибуток, земля - ??ренту. Таким чином, вартість товару є не результат праці, а похідне від факторів. Теорія факторів отримала розвиток в роботах інших економістів.
  12. Числовий приклад
    працю і орендовані фактори виробництва. Зна-чення всіх параметрів в табл. 4 віднесені до одиниці товару. Сутність вартості витрат фактора виробництва з боку його власника (див. другий стовпець таблиці) наведена в табл. 3. Договірна ціна формується за підсумками обміну власника фактора виробництва з засновником-капіталістом. Засновницькі вартості витрат складають вартість товару
  13. 14.2. Попит монополіста на змінний фактор
    праця - за умови, що ринок праці залишається, як і в розділі 14.1, абсолютно
  14. Теорема вирівнювання цін на фактори виробництва (теорема Хекшера- Олина-Самуельсона)
    працю, що є дефіцитним в даній країні фактором, відносно скорочується, що призводить до зниження його ціни - заробітної плати. В іншій же країні, щодо краще наділеною трудовими ресурсами, спеціалізація на виробництві трудомістких товарів призводить до значного переміщенню трудових ресурсів у відповідні експортні галузі. Зростання попиту на працю веде до зростання заробітної