Головна
ГоловнаЕкономікаІсторія економіки → 
« Попередня Наступна »
В.І. Голубович. Економічна історія зарубіжних країн, 1997 - перейти до змісту підручника

§ 2. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту


Промисловий переворот аж ніяк не зводився тільки до змін у техніці, технології та організації виробництва. Створення фабричної промисловості призвело до корінного перетворення суспільних відносин: в Англії виникла соціально-економічна структура капіталістичного індустріального суспільства. Зруйнувавши дрібне виробництво за допомогою дешевих фабричних товарів, буржуазія використовувала розвиток продуктивних сил для свого небаченого в історії збагачення. Затвердження повного панування буржуазії в економіці і англійському суспільстві стало найважливішим соціальним наслідком промислового перевороту.
Змінилася соціально-демографічна структура Англії. Різко підвищилася питома вага міського населення, виникли нові міста і промислові центри. У 1700 р., наприклад, населення Манчестера становило всього 10 тис.
людина, в 1772 р. - 30 тис., а в 1821 р. - 187 тис. Такими ж темпами росли і інші промислові центри. До кінця XIX в. частка міського населення в країні досягла майже 75%.
Докорінно змінилася і структура зайнятості населення: вже до середини XIX в. майже половина працездатних жителів була зайнята в промисловості. Стала іншою і структура самої англійської буржуазії: замість купця головне місці в буржуазному суспільстві зайняв фабрикант.
Істотні зміни відбулися в організації та умовах праці на підприємствах. Робочий став простим придатком машини. Підприємці отримали можливість підвищувати інтенсивність праці на фабриках. В англійській промисловості утвердився виключно жорсткий режим праці з 16-18 годинним робочим днем. Впровадження машин створило для фабрикантів можливість широко залучати на підприємства некваліфікованих робітників, а також замінювати працю чоловіків більш дешевою працею жінок і дітей.

На початку XIX в., В розпал перевороту в текстильній промисловості, денна заробітна плата фабричного ткача не перевищувала 2 шилінгів (приблизно 60 коп. Сріблом того часу). А фунт хліба коштував 3 пенси (7,5 коп.). Ще нижче була заробітна плата робітників текстильних мануфактур. Працюючи на ручному верстаті від зорі до зорі, ткачі-надомники ледве могли заробити один шилінг в день. Збільшилося число людей, що не мають ніяких засобів до існування, жебракуючих і займаються бродяжництвом.
Наслідком промислового перевороту, таким чином, стало формування промислового пролетаріату і різке загострення класових протиріч в країні, змінився сам їх характер.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту "
  1. № 52. соціально-економічні наслідки промислового перевороту в Англії
    соціальні наслідки: класова структура суспільства, утворюється промисловий пролетаріат і промислова буржуазія. Промисловий переворот для англійського робочого класу був погіршенням його добробуту. Робочий день тривав від 12 до 16 годин, починає застосовуватися дитячий і жіноча праця, що призводить до зниження реальної вартості робочої сили. В Англії спалахує стихійне робоче рух,
  2. Коментарі
    соціальної психології. Аналізу індивідуальних дій економічних агентів (методології індивідуалізму) вони протиставляли розгляд колективних дій і колективних інститутів корпорацій, профспілок, політичних партій. Сам термін інституціоналізм походить від слова інститут, під яким малися на увазі певний звичай, порядок, прийнятий у суспільстві, а також закріплення звичаїв
  3. 3. Економічні погляди С.Сисмонди
    соціального механізму в інтересах людського щастя. Сісмонді вважав політекономію моральної наукою, яка має справу з людською природою, а не з економічними відносинами; вона приведе до мети лише тоді, коли прийняті до уваги почуття, потреби і пристрасті людей. Безумовно, на таке трактування предмета політичної економії зробила вплив робота Сміта "Теорія моральних
  4. 6.1. Зміст промислового перевороту
    соціально-політичних змін на основі переходу від ручної праці до машинного . Промисловий переворот, таким чином, означав корінне вимірюв-ня в організаційно-економічному рівні структури економіки розвинених країн, т. к. був пов'язаний з переходом від мануфактури до фабри-ке. Фабрика - форма організації великого виробництва, заснована на застосуванні системи машин і складної кооперації праці
  5. § 10. Розвиток сутнісних сил людини - вирішальний фактор соціально-економічного прогресу
    соціальної істоти. В діалектичному взаємодії природного і соціального сторін людини складається глибинна сутність людини як біосоціальної істоти. Поряд з цим виділяють також економічну сутність людини (те, що зараз в літературі називають «Hom economicus», кажучи про раціональне поведінці людини в економічній сфері). Соціальні якості і властивості - відображення всієї
  6. § 47. Сутність і методи державного регулювання економіки
    соціально-економічні функції, використовуючи комплекс економічних і адміністративних важелів. Структура механізму регулювання. Основними елементами механізму регулювання національного ринку в умовах сучасного капіталізму, є: - під -перше, ринкове регулювання, здійснюване за допомогою механізмів конкуренції, динаміки ринкових цін, стихійного вирівнювання попиту та пропозиції і
  7. § 2. ВИРОБНИЦТВО І ЙОГО СУЧАСНА СТРУКТУРА
    соціально- економічні наслідки, включаючи перехід до зовсім інших видах потреб і способам їх задоволення. За всю економічну історію сталися три гігантські революції у виробництві, породили відповідно три епохи в економіці. Своєрідною точкою відліку прийнято вважати високорозвинене індустріальне (промислове) виробництво, яке зайняло центральне місце в історії та
  8. 31.2. Етапи економічного розвитку
    економічна і фінансова криза 30-х років, що супроводжувався відтоком капіталу, багато в чому підірвав позиції латифундизма. Він викликав скорочення фонду заощаджень і зумовив необхідність мобілізації внутрішніх ресурсів, що призвело до розширення національної бази промислового розвитку. Крах світового ринку кави означав, що експортний сектор не може служити двигуном економічного зростання. 1.
  9. 2. Зовнішня торгівля і зовнішньоторговельна політика. Платіжний баланс
    соціальні програми, зниження податків і т.д. Особливо це відноситься до молодим державам, які використовують тарифну захист як одне з джерел державних доходів. Від 1/4 до 3/5 державного бюджету країн з низьким рівнем національного доходу забезпечується в даний час за рахунок митних зборів. Платіжний баланс Істинну картину, що характеризує реальний ефект зовнішньої
  10. Зародження ринкових відносин в надрах феодалізму
    соціально-економічні наслідки. Вона зробила глибокий вплив на всі європейські країни і економічне становище станів феодального суспільства. XVI - XVII ст. - це перехідний період від феодалізму до капіталізму (зародження ринкової економіки), названий епохою первісне нагромадження капіталу. Основними джерелами первісного нагромадження капіталу були: колоніальний грабіж і