Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Л.А.Ніколаева, І.П.Черная. Історія економіки, 2006 - перейти до змісту підручника

6.1. Зміст промислового перевороту


Промисловий переворот - общеисторическое явище, характе-різующее певний етап у розвитку капіталізму. Спочатку під промисловим переворотом розумілася серія технічних винаходи 1760-1830 рр.., Що змінили умови виробництва в багатьох галузях промисловості. У 1884 р. англійський учений А. Тойнбі ввів у науковий обіг термін "промислова революція", позначаючи якісний стрибок у розвитку продуктивних сил. Він починається в промисловому виробництві і поширюється на всі сфери праці і виробництва (у тому числі сільськогосподарського), викликаючи зростання горо-дов і роблячи вплив на всі сторони життя і побуту суспільства. Конеч-ним результатом цього процесу стало виникнення сучасної індустріальної цивілізації (табл. 8).
Промисловий переворот (промислова технічна револю-ція) - система економічних і соціально-політичних змін на основі переходу від ручної праці до машинного.
Промисловий переворот, таким чином, означав корінне вимірюв-ня в організаційно-економічному рівні структури економіки розвинених країн, т. к. був пов'язаний з переходом від мануфактури до фабри-ке.
Фабрика - форма організації великого виробництва, заснована на застосуванні системи машин і складної кооперації праці в умовах поузловой спеціалізації часткових робітників.
Таблиця 8
Передумови, джерела та наслідки промислового перевороту-та


В цілому промисловий переворот торкнувся 1,5 циклу Кондратьєв-ва : 1790-1840/50 рр..
- Період становлення власне фабричного про-виробництва (цикл індустріальної промислової революції Кондратьєв-ва); 1840/50-1890 рр.. - "Буржуазний цикл" Кондратьєва. Це перші цикли ендогенного типу, асоційовані з базовими технологічно-ми інноваціями, успішне впровадження яких супроводжувалося вимірюв-нением інших параметрів господарської системи. Зняття технологи-чеських обмежень ручної праці, а потім і усунення меж про-дуктивності водяних і парових двигунів поглиблювало процес раціоналізації виробництва. Промисловий переворот став результат-ним пунктом індустріалізації.
Індустріалізація - процес створення великого машинного про-виробництва у всіх галузях народного господарства і, перш за все, в про-мисловості.
У західній економічній теорії прийнято виділяти три головні моделі індустріалізації: традиційну, командну і ринкову. Традиційна модель відповідає укладу щодо нерозвинених товариств, в основі яких лежать сільські структури і які отли-зустрічаються замкнутістю, стабільністю звичаїв і натуральним вироб-ництвом. Її передумовою є не тільки неминуча брак ресурсів, але і "нульовий приріст", тобто в умовах, коли ресурси обмежені, існує єдина можливість отримання доходу - за рахунок інших класів, галузей чи сфер господарства. Внаслідок цього общинна або державна влада бере на себе функції перерозподілу пределенія.
На відміну від неї командна модель може характеризувати-тися економічним зростанням, хоча і змушена рахуватися з нестачею ресурсів. Вона націлена на вирішення пріоритетних політичних завдань, які ставить перед собою держава. Ринкова модель припускаючи-ет в якості своєї передумови "сверхнулевой приріст". Вона визначається мінімальними перерозподільними функціями держави та ринковим регулюванням системи цін для забезпечення стимулів виробництва, розподілу, обміну та споживання. Кожна модель в кінцевому рахунку відображає відмінності в сприйнятті світу, обумовлені відмінністю людських можливостей, етичних установок, соці-альних або політичних пріоритетів. В історії економіки разнооб-різні поєднання цих факторів визначали шлях індустріалізації різних держав.
Необхідні передумови успішної індустріалізації:
* наявність підприємця і підприємницької культу-ри;
* існування юридичних і політичних інститутів, сти- мулірующее підприємництво в умовах вільного ринку і приватної власності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6.1. Зміст промислового перевороту "
  1. Тема 6. Історія промислового перевороту та індустріалізації кінця XVIII-XIX ст.
    Промислового перевороту Його джерела, направле-ня, наслідки. Особливості в європейських країнах, США та Японії. Зрушення в структурі економіки та зайнятості населення. Розвиток фінан-совою системи. Країни-лідери та їх економічна роль у світі. Господарський розвиток Росії в 1830-1860 рр.. Передумови і умо-ви промислового перевороту. Основні проблеми та протиріччя індустріального розвитку
  2. Коментарі
    вмістом економічного поняття витрат. Виксель Кнут (Wicksell, Knutt) (1851-1926) - шведський економіст, лідер стокгольмської школи в політекономії, прихильник дирижизму (интервенционизма). Займався проблемами грошового обігу, кредиту, циклічних коливань. Вільгельм II Гогенцоллерн (1859-1941) - німецький імператор і Прусський король в 1888-1918 рр.. Вільсон Вудро (Wilson, Woodrow)
  3. Лекція 1-я Історичні умови виникнення марксизму
    зміст головного вироб-ведення Маркса «Капітал». Наше завдання ознайомитися з ря-дом робіт Маркса і Енгельса, які зіграли велику роль у розвитку марксистської політичної економії. Крім того, досить важливим джерелом для дозволу поставленої за-дачі є статті В. І. Леніна «Карл Маркс» 1 і «Фрідріх Енгельс» 2. Значну допомогу у вивченні раннього періоду роз-ку
  4. Лекція 8-я Історичне місце марксизму. Переворот в політичній економії
    зміст переказується Марксом в «Преди-слово» до другого видання I тому «Капіталу» де він, при-водячи докладні витяги з рецензії Кауфмана, вказує, що останній чудово визначив особливості диалектич - ського методу, підкреслюючи історичне розуміння економіч-ських категорій. Нова постановка питання про вивчення економічних за-конів розвитку людського суспільства
  5. Лекція 11 я Економічні погляди В. Зомбарта
    зміст і істота економічних процесів, характер суспільно-економічної формації і навіть особливості дру-гих укладів. Очевидно, що в умовах капіталістичної фор-мації таким укладом є приватнокапіталістичний уклад. Кооперативи в умовах капіталізму неминуче пре-обертаються в форму колективно-капіталістичних підприєм-тий, підпорядковуються економічним законам
  6. 6.3. Розвиток фінансової системи
    зміст бід-них. У Франції серед основних податків виділялися акциз на предме-ти розкоші і напої, а також прямий податок на селян (талья), тради-ційних повинності, включаючи постій солдатів, соляної податок і податок на обробку срібла. У німецьких князівствах існували акцизні збори, що стягуються з ввезених і вивезених товарів за ставками від 5 до 25%. У видатках держбюджетів головне місце (до
  7. 6.5. Господарський розвиток Росії в епоху промислового перевороту
    промислового перевороту в Росії визна-виділяється дією сукупності факторів: бідністю і неписьменністю населення; необхідністю великих початкових капіталовкладень для організації виробництва; збереженням кріпосного права; особливою роллю держави (індустріалізація протікає в рам-ках мобілізаційного шляху); британської конкуренцією як на своєму слабкому ринку, так і на
  8. 7.1. Структурні зміни в економіці розвинених країн наприкінці XIX-початку XX в.
    зміст. Однак до кінця XIX в. золотоденежних звернення сусідить із срібним, тобто діє система біметалізму. У 1865 р. за угодою Франції з іншими біметалічними державами (Італією, Іспанією, Бельгією) був утворений Латинський грошовий союз. Девальвація срібних грошей внаслідок зростання виробництва срібла призвів до скасування вільного карбування таких монет і обмеження їх
  9. § 8. Рушійні сили і фактори економічного прогресу
    вмістом продуктивних сил є ставлення людей до природи, то використання людьми в процесі праці сил природи, прагнення людей пристосувати для своїх потреб нові джерела енергії, корисні копалини породжує протиріччя між людьми і природою - внутрішнє джерело розвитку всієї системи продуктивних сил. Ця система, незалежно від типу суспільно-економічної формації,
  10. § 10. Розвиток сутнісних сил людини - вирішальний фактор соціально-економічного прогресу
    вмісту шкідливих речовин в повітрі. Згідно з даними американських учених, підвищення рівня забрудненості повітря на 1% викликає збільшення смертності на 0,094 - 0,126%. Підвищений шум (понад 55 децибел) прискорює старіння і скорочує тривалість життя на 8-12 років. Такий шум є причиною часткової втрати слуху , схильності до інфекційних захворювань, розумових порушень,