Головна
ГоловнаЕкономікаІсторія економіки → 
« Попередня Наступна »
К.І. Вахітов. Історія споживчої кооперації Росії, 2007 - перейти до змісту підручника

1.2. Родові ознаки кооперативів

Кооперативи є юридичними особами. Це означає, що кожен з них володіє організаційним єдністю, має у власності відокремлене майно і відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном, може від свого імені набувати і здійснювати майнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді. Як юридична особа кооператив діє на підставі свого статуту. Будучи юридичною особою, кооператив здійснює свою діяльність легально (на законній підставі).
Незалежно від складу своїх членів, району розташування, характеру діяльності та інших умов всі кооперативи мають деякими родовими, загальними для них ознаками.
Інтересу) і альтруїзму (ідеальних цілей); стійке об'єднання членів кооперативу і т. д. і т. п. У наведеному переліку поряд з реальними спільними ознаками кооперативів є й такі, які не підтверджені і навіть спростовані кооперативної практикою.
Єдиний підхід до питання про родові ознаках кооперативів поки ще не вироблений. Але сама ця проблема є актуальною. Адже в житті досить часто доводиться з'ясовувати питання: кооператив перед нами або кооператив? Істинний він кооператив або приватна фірма, що діє під виглядом кооперативу?
Сучасним кооперативам притаманний ряд родових ознак.
Перший і головний з них - одночасне виконання кооперативом функцій громадської організації та господарської одиниці (підприємства). І це характерно тільки кооперативним товариствам. Кооператив створюють не влади, не держава; кооператив створюють громадяни, громадськість, тому кооператив повинен служити своїм членам. А для виконання своїх статутних завдань кооперативу необхідно виконувати функцію підприємства.
Господарська, підприємницька діяльність кооперативу підпорядкована етичним ідеям. Таке розуміння кооперативу вважається однією з вершин філософії кооперації. Разом з тим кооперативи в першу чергу є економічними організаціями, і тільки завдяки господарському успіху вони роблять також соціальний вплив.
Поєднання економічного і соціального почав в одному кооперативі - це та подвійність (дуалізм) кооперації, яка робить її єдиною у своєму роді. І разом з тим поєднання економічного і соціального робить кооперацію суперечливою: їй призначено вирішувати цілком земні завдання, погодившись з високими етичними ідеалами.
Великий російський письменник і мислитель Лев Толстой (1828-1910), співчутливо ставився до кооперативному руху, стверджував, що установа кооперативів та участь у них є єдина громадська діяльність для морального человека1.
Корисність традиційного бізнесу для суспільства безперечна. У сфері традиційного бізнесу все починається з матеріального і завершується матеріальним; економічна діяльність орієнтована на максимізацію прибутку в інтересах насамперед відносно невеликої групи осіб. Інша справа в сфері кооперативного підприємництва. Наприклад, в споживчій кооперації заздалегідь задана соціальна установка, наказано матеріальний початок з'єднати з моральним; економічна діяльність орієнтована в основному на максимізацію корисності безпосередньо в інтересах значних верств населення.
Інший родової ознака кооперативу - його власність на майно. Майно належить кожному даного кооперативу в цілому. Без майна, без капіталу неможлива нормальна економічна і соціальна робота кооперативу. Однак значення кооперативної власності не можна переоцінювати. Багато видатних кооператори минулого підкреслювали службову роль капіталу в кооперативах. Великий теоретик і діяч вітчизняної кооперації Олександр Чаянов (1888-1937) писав: "У кооперації капітал - слуга, а не господар" 2. Господарями кооперативу є його члени.
Водночас недооцінювати капітал теж небезпечно, бо обійтися без цього "слуги" кооперативи в ринковій економіці не можуть. А сучасний шведський теоретик кооперації Свен Аке Бек вважає, що капітал стає більше, ніж "слугою".
Як правило, члени кооперативу матеріально беруть участь в утворенні коштів кооперативу шляхом сплати внесків та внесення вкладів. Ці кошти необхідні для початкового облаштування матеріальною базою (відкриття цехів і магазинів, покупки сировини та інших товарів у постачальників і т. п.) і для подальшого розвитку кооперативного господарства.
Внески діляться на два види: вступний (безповоротний у разі виходу члена з кооперативу) і пайовий (поворотний), причому останній вноситься як в обов'язковому порядку (основний пай), так і за бажанням члена кооперативу понад обов'язкового (додатковий). Якщо вступний внесок звичайно має грошову форму, то пайовий може вноситися грошима, цінними паперами, земельною ділянкою, іншим майном і навіть майновими правами, що мають грошову оцінку. Найчастіше основною пайовий внесок для всіх членів кооперативу встановлюється в однаковому розмірі. Для окремих категорій членів (учнів, безробітних і т. п.) іноді визначають пільговий розмір паю.
Підприємницька діяльність кооперативу, як правило, приносить йому доходи. Позитивна різниця між доходами кооперативу та його витратами являє собою прибуток. Вона належить членам кооперативу та після сплати податків розподіляється ними на загальних зборах. Якщо зазначена вище різниця є негативною, то це означає збиткову роботу кооперативу. Збиток кооперативу теж належить його членам. Тому вони зацікавлені в беззбиткової роботі кооперативу.
Є й такі кооперативні товариства, членів яких прибуток не цікавить зовсім. Їх цілком влаштовує те, що кооператив дозволяє мати непряму вигоду, надає послуги, покращує побутові умови і т. д.
Ще одним родовою ознакою кооперативів є солідарна матеріальна відповідальність їх членів за результати спільної економічної діяльності.
Члени кооперативу несуть обмежену або (значно рідше) необмежену відповідальність. Обмежену відповідальність встановлюють у розмірі одного пайового внеску або у кратному йому розмірі. При необмеженої відповідальності члени кооперативу відповідають за результати його діяльності всім своїм майном.
Матеріальна відповідальність членів виникає при неспроможності (банкрутство) кооперативу, у разі, якщо майна і фінансових коштів кооперативу недостатньо для задоволення претензій кредиторів. Тоді на покриття збитку можуть бути звернені пайові внески, а при необмеженій матеріальної відповідальності - навіть особисте майно членів кооперативу. Відповідальність членів кооперативу, додаткова до відповідальності кооперативу за його зобов'язаннями і що виникає у разі неможливості кооперативу у встановлені терміни задовольнити пред'явлені до нього вимоги кредиторів, називається субсидіарної.
Управління справами кооперативів здійснюється на демократичних засадах. Це означає, що вищим органом управління в них є загальні збори членів; інші органи зазвичай виборні і підзвітні названому зборам; всі члени кооперативу рівноправні: незалежно від кількості паїв на зборах пайовиків діє принцип "один кооператор - один голос".
Але демократія в кооперативі цим не вичерпується. Вона передбачає також добровільне, непримусового членство; збіг, деякий єдність інтересів учасників кооперативу; вільне визначення ними процедури виборів; повноправну участь жінок, у тому числі в керівних органах кооперативу, і багато іншого. Так що в істинному кооперативі демократія пронизує всі сторони, грані його діяльності.

Демократія означає не тільки права, але й обов'язки пайовика. Не буває прав без обов'язків, так само як і обов'язків без прав. Але права і обов'язки відрізняються один від одного: користуватися правами можна за бажанням, а от обов'язки потрібно виконувати обов'язково.
Основною метою кооперативу є задоволення економічних, соціальних і культурних потреб своїх членів. Саме це - самоціль для переважної більшості сучасних кооперативів. Та й ранні кооперативи створювалися як специфічні громадські осередки взаємодопомоги та переслідували безпосереднє поліпшення матеріального становища своїх пайовиків.
Видатний російський вчений Михайло Туган-Барановський (1865-1919) в своїй книзі "Соціальні основи кооперації" (1916) мета кооперативів визначив як найбільший ступінь добробуту своїх членів. Він же підкреслював прагнення кооперативів до збільшення трудових доходів своїх членів або до зменшення витрат цих членів на їх споживчі потреби.
Мета кожного конкретного кооперативу - це спільна мета його членів. Вона досягається в результаті здійснення закладених в кооперативі його власних внутрішніх можливостей.
Розглянуті вище родові ознаки полегшують вирішення практичного завдання - як відрізнити, відмежувати справжній кооператив від інших організацій, кооперативами які не є.
Насамперед істинні кооперативи відрізняються від напів-кооперативних об'єднань (наприклад, старовинних артілей), квазікооператівов (коли власники приватних підприємств оголошують свій союз кооперативом). Зустрічаються й інші тільки зовні схожі на кооперативи організації: товариства взаємного кредиту тощо
Далі, кооперативи не можна змішувати з чисто громадськими об'єднаннями, нехай навіть дуже масовими: професійними спілками, жіночими та молодіжними організаціями, спортивними товариствами. Порівняємо кооперативи і профспілки. Кооператив характеризує в першу чергу спільна підприємницька, господарська діяльність. Профспілки домагаються своєї мети, як правило, за відсутності власних господарських підприємств. У боротьбі за вигідні умови продажу робочої сили профспілки висувають економічні вимоги до роботодавців, організовують страйки, вдаються навіть до деяких крайніх заходів (безстрокові страйки і т. п.).
Нарешті, кооперативи відрізняються від чисто ділових підприємств - підприємств бізнесу. Так, є принципова різниця між кооперативним споживчим товариством і акціонерним суспільством. Перше є об'єднанням осіб, друга - об'єднанням капіталів; перший, як правило, створюється для задоволення матеріальних і духовних потреб своїх членів, друга - для отримання якомога більшого прибутку.
Правда, виробничий кооператив також переслідує прибуток, але знову-таки відміну залишається: у виробничому кооперативі його члени повинні трудитися в основному особисто самі, чого немає в акціонерному товаристві.
Крім того, внутрішньокооперативних демократія теж відрізняється від демократії в акціонерному товаристві: кожен член кооперативу на загальних зборах має один голос, а в акціонерній компанії кількість голосів визначається кількістю акцій, володарем яких є акціонер. Отже, великі власники акцій мають перевагу перед дрібними акціонерами.
У деяких країнах кооперативам та їх спілкам теж дозволено випускати і продавати цінні папери, але на строго певних умовах. Акції розміщуються головним чином серед членів кооперативу та його працівників (дуже рідко - серед сторонніх). Кооперативні акції звичайно не звертаються на фондовій біржі - загальнодоступному ринку цінних паперів. Як правило, ці акції не дають їх власникам додаткових прав в управлінні кооперативними організаціями.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1.2. Родові ознаки кооперативів "
  1. Стаття 109. Майно виробничого кооперативу
    кооперативу, поділяється на паї його членів відповідно до статуту кооперативу. Статутом кооперативу може бути встановлено, що певна частина належного кооперативу майна становить неподільні фонди, що використовуються на цілі, що визначаються статутом. Рішення про утворення неподільних фондів приймається членами кооперативу одноголосно, якщо інше не передбачено статутом кооперативу ...
  2. Стаття 110. Управління у виробничому кооперативі
    кооперативом є загальні збори його членів. Виконавчими органами кооперативу є правління і (або) його голова. Вони здійснюють поточне керівництво діяльністю кооперативу та підзвітні наглядовій раді та загальним зборам членів
  3. Виробничі кооперативи
    кооперативом (артіллю) визнається добровільне об'єднання громадян на основі членства для спільної виробничої діяльності, заснованої на їх особистій трудовій і іншій участі в об'єднанні його членами (учасниками) майнових пайових внесків. Виробничий кооператив є комерційною організацією. Його установчий документ - статут, що затверджується загальними зборами членів кооперативу.
  4. Стаття 107. Поняття виробничого кооперативу
    кооперативом (артіллю) визнається добровільне об'єднання громадян на основі членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності (виробництво, переробка, збут промислової, сільськогосподарської та іншої продукції, виконання робіт, торгівля, побутове обслуговування , надання інших послуг), заснованої на їх особистій трудовій і іншій участі й об'єднанні його членами
  5. Кооперативи
    кооперативи (артілі). Вони утворюються шляхом добровільного об'єднання громадян на основі членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, заснованої на їх особистій трудовій чи іншій участі й об'єднанні його членами (учасниками) майнових пайових внесків. Статутом кооперативу може передбачатися створення неподільних фондів, що використовуються на досягнення тих чи інших
  6.  22 СПОЖИВЧИЙ КООПЕРАТИВ
      кооперативи - одна з організаційно-правових форм підприємств в Російській Федерації. Споживчі кооперативи являють собою об'єднання на основі членства громадян і юридичних осіб і мають на меті задоволення матеріальних та інших потреб учасників, які здійснюються об'єднанням майнових (пайових) внесків його членів. Основним установчим документом є статут
  7.  18 ХАРАКТЕРИСТИКА виробничого кооперативу
      кооперативом (артіллю) вважається добровільне об'єднання громадян на основі членства для спільної чи іншого господарської діяльності (до цього ставляться виробництво, переробка, збут промислової, сільськогосподарської та іншої продукції, виконання робіт, торгівля, побутове обслуговування, надання інших послуг), заснованої на їх особистій трудовому і іншому участі, а також об'єднанні його
  8.  3. Загальне, приватне і одиничний поділ праці
      пологів (сфер) діяльності, які відрізняються один від одного формоутворенням продукту. До нього відносяться виділення пастуших племен, тобто відділення тваринництва від землеробства, ремесла від землеробства (в подальшому - промисловості і сільського господарства), відокремлення торгівлі від промисловості. У XX в. відбулося виділення і відокремлення таких великих родів діяльності, як послуги, наукове
  9.  Економіка країн Стародавнього Сходу
      родового ладу, виникнення класів і древніх рабовласницьких суспільств, створення держав, початок цивілізацій і економіки, як організованої сфери діяльності людини. Відділення скотарства від землеробства, розвиток сільського господарства і виділення з нього ремесел, виникнення металургії викликали потребу в додатковій робочій силі. Нею ставали головним чином полонені, яких
  10.  Організація життя і побуту
      пологів об'єднуються в плем'я. Освіта племен було важливим кроком на шляху історичного розвитку суспільства, так як означало просування на шляху до складання союзів племен, а потім - у більш віддалену епоху - і держав. На зміну материнської родової громади приходить батьківська, з'являються перші парні сім'ї, і з цього часу рахунок спорідненості у більшості народів буде вестися не по материнській,
  11.  § 3. Перехід від первіснообщинного до класового суспільства
      пологів, племінних вождів. Вони спочатку виступали від імені громад, але поступово стали привласнювати собі частину общинного надбання і перетворювати її в продукти обміну з метою особистого збагачення. Одним і перших предметів обміну і найбільш поширеним об'єктом виникає приватної власності з'явився худобу. Потім приватною власністю стають знаряддя виробництва, різного роду домашня
  12.  Матріархат
      родовими громадами. Це був період існування материнської родової громади, або матріархату. Специфіка матріархату, однак, полягала не в тому, що на чолі роду стояли жінки, як ще недавно вважали вчені, а в тому, що в умовах групового шлюбу, характерного для цього періоду, рахунок спорідненості можна було вести тільки по жіночій лінії. Таким чином, материнський рід - це група
  13.  Місто федерального значення Санкт-Петербург
      кооперативи, житлові кооперативи, товариства власників житла, товариства домовласників - щодо житлових приміщень, а також загального майна житлового будинку і майна, використовуваного для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку; - садівничі, городницьких об'єднання громадян - щодо майна, що у цілях забезпечення
  14.  8.1. Економіка в Царський період
      родової громади. На місце кровноспоріднених зв'язків приходить принцип територіального розселення, всередині громади посилюється майнове розшарування. Господарсько-юридичною одиницею стала велика патріархальна сім'я (familia), що включала і рабів. Римське співтовариство було розділене на патриціїв і плебеїв. Патриціями в X-VIII ст. до н. е.. називалися всі римляни - члени римської родової
  15.  1.4. Класифікація кооперативів
      ознаками з урахуванням тих чи інших подібностей і відмінностей. Необхідність класифікації викликається величезною різноманітністю наявних у сучасному світі кооперативів: статистика нараховує як мінімум 130 їх видів і підвидів (різновидів). Класифікація являє собою складну задачу, тому що кооперація виступає як досить хитромудре переплетення кооперативів, одночасно і схожих один на
  16.  Висновки
      ознаками підприємства є його техніко-виробнича, організаційна та економічна відособленість. Підприємство виступає як господарюючий суб'єкт, що має права юридичної особи (наявність відокремленого майна, самостійна майнова відповідальність, самостійний виступ у цивільному обороті від свого імені). 2. Кожне підприємство можна охарактеризувати за формами
  17.  ТЕМА 2 Основні риси розвитку первіснообщинного, рабовласницького та феодального способів виробництва. Основні терміни і поняття
      пологів проживають на певній території. Панування натурального господарства. Наділення безпосереднього виробника матеріальних благ (селянина) засобами виробництва і землею. Невелика відособлена від інших група людей, які займали певну територію. Особиста залежність селян від феодала. Земля перебувала у державній власності, яка тісто
  18.  2.8.3. Кластерний аналіз
      ознаками. Значення кожного з ознак служать координатами кожної одиниці досліджуваної сукупності в багатовимірному просторі ознак. Кожне спостереження, що характеризується значеннями декількох показників, можна представити як точку в просторі цих показників, значення яких розглядаються як координати в багатовимірному просторі. Відстань між точками р і q з k координатами
  19.  Контрольні питання
      ознаки податку від інших обов'язкових платежів та умови його реалізації в правовій державі. 5. Які функції і яким чином реалізується в системі оподаткування. 6. За якими ознаками (критеріями) класифікуються
  20.  Класифікація благ
      ознаками - по-перше, за співвідношенням потреби і наявності (обмеженості блага) і, по-друге, свободу доступу до блага. Особливу роль у суспільному виробництві грають лімітовані блага, ис-користування яких обмежено їх обсягом або внаслідок відсутності свободи доступу до них. Цим ознаками відповідають економічні, квазіекономіческіе і квазінеекономі-етичні блага. Продовження процесу