Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

Ризик і віддача


Розглянемо два верстати, А і Б, кожен з которихстоіт 90 дол наприкінці деякого року. Верстат А втеченіе року експлуатації забезпечує надхо-дження в розмірі 20 дол, а верстат Б може прінестілібо 10, або 30 дол Якщо обидва ці результату рав-новероятни, середня віддача від володіння верстатом Б втеченіе року дорівнює 110 дол мінус 90 дол плюссредняя між 10 і 30 дол, т.е рівно така ж, як для верстата А. Яка вартість цих верстатів се-придатні, при процентній ставці, рівній, скажімо, 10?
Згадавши гл. 18, ми можемо відповісти на це по-прос для верстата А. Сучасна вартість у 110долл., Одержуваних через рік, при ставці в 10% равна100 дол Ця величина і складає стоімостьстанка А.
Чи повинен верстат Б коштувати стільки ж тому, що його середня віддача дорівнює віддачі верстата А? Ні, в усякому разі для избегающего ризик індивідуума-
ма, який робить поправку на ризик вложенія.Станок Б, який приносить від 100 до 120 дол, для противника ризику є менш привлекатель-ним, ніж верстат А, віддача якого устойчіворавна 110 дол Таким чином, противник рісказаплатіт за верстат Б трохи менше 100 дол Даннийпрімер ілюструє загальний принцип:
Про Ціна активу з невизначеною отдачейобично нижче сучасної вартості егосредней майбутньої віддачі.
Різниця між цими величинами тим більше, Чемболо ризикової є віддача і чим большімпротівніком ризику є індивідуум
Розглянемо тепер середню норму віддачі, напів-чаемую при придбанні кожного з цих верстатів . Як було показано в гл. 17 (і детальний розгляд додатку до гл. 17), якщо віддача активу являетсяопределенной величиною, норма віддачі активу рав-на такому значенню ставки відсотка, при которомсовременная вартість майбутньої віддачі дорівнює ценеактіва. Якщо віддача не є детермінованою, необхідно визначити середнє значення норми від-дачі, обчисливши середню віддачу. Якщо г - норма від-дачі верстата, вартість якого сьогодні дорівнює P, аожідаемая вартість через рік дорівнює V, прічеметот верстат забезпечує середню віддачу в размереR, ми можемо записати:
(D
Примножуючи обидві частини на (1 + г), віднімаючи з обох ча-стей P і ділячи обидві частини на P, отримуємо загальну формулу для норми віддачі:

Для обох верстатів, А і Б, R=20 дол, V=90 долл.Для верстата AP=100, а з рівняння (2) випливає, що г=0,10 (10/100), або 10%. Вище ми встанови-ли ,, що верстат Б коштує менше 100 дол передпіллі-жим, він коштує 90 дол Тоді згідно рівняння (2) середня норма віддачі для верстата Б дорівнює 0,22 (20/90), або 22% Верстат Б продається за меньшуюсумму, ніж верстат А, і забезпечує більш високуюсреднюю норму віддачі, ніж верстат А, так як до-хід від володіння даним активом (верстатом Б) яв-ляется більш ризиковим.
Різниця в нормі отдачікомпенсірует інвестору ризик, пов'язаний з облада-ням верстатом Б. Загальний принцип, який проіл-люструвати наведеним порівнянням двох стан-ков, полягає в наступному:
Про Більш ризикові інвестиції пріносятбольшую норму віддачі »чим менш ризикові.
ДЕЯКІ ДОКАЗИ. Для ілюстрації ції щойно наведеного принципу рассмот-рим норму віддачі казначейських векселів (краткос-РОЧНО державні облігації), скоригована-ванну на темп інфляціі5. Вони є фінансовим-вими активами, а не речовими, подібно ставши-кам або ділянок землі. Це інвестиції, приносячи-щие в майбутньому фінансову віддачу. Наше обгово-ня показує, що якщо вкладення в акції являють-ся більш ризиковими, ніж вкладення в казначейскіевекселя, то і норма віддачі від вкладень в акціідолжна бути вище, ніж ставка доходу за скарбник-ським векселями
У віддачі від вкладень в акції є два компонента - дивіденди і приріст капіталу. ДІВІДІ-ди - виплати, щорічно здійснювані компані-ями своїм акціонерам Компанія не зобов'язана ви-виплачувати дивіденди, проте великі корпорації, як правило, регулярно здійснюють виплату ді-дів. Приріст капіталу є збільшення вар-тості пакета акцій. І дивіденди, і приріст капі-тала забезпечують інвестору фінансову віддачу отего інвестицій в акції.
Розглянемо приклад розрахунку реальної норми від-дачі від інвестицій в акції. Припустимо, що ак-ції були куплені на початку року за ціною 45 дол заштуку, протягом року компанія виплатила в якос-стве дивідендів по 2 дол на акцію, в кінці годацена акцій склала 52 дол за штуку. передпіллі-жим також, що ціни на товари зросли за рік на5%. Реальна норма віддачі даного пакету акційрассчітивается наступним чином:
пріростРеальная дивіденд + капіталу темп
норма=
отдачіінфляціі
(3)
У формулі використано рівняння ( 2) з поправкою, що відбиває зниження купівельної способностіденег протягом року.
5 Поняття реальної норми віддачі було введено в гол. 17 і летально проа-налізірованние в гол. 18. Реальна норма віддачі є норма віддачі в долла-рах, скоригована з урахуванням зміни рівня ієн. Таким чином, якщо номінальна вартість ваших акцій зросте на 17%, а ієни прицьому збільшаться на 8%, реальна норма віддачі інвестицій в акції бу-дет дорівнює 9%. Іншими словами, це приріст купівельної способностиинвестированной вами суми грошей.
У разі казначейських векселів, за якими га-рантіруется виплата, скажімо, 100 дол наприкінці годав обмін на 92 дол, інвестованих на початку року, реальна норма віддачі в точності дорівнює номінальною, 8,7%, або [(100 - 92) / 92] х 100%, за вичетомтемпа інфляції 5%, або в нашому випадку 3,7%
На рис 19 -2 показано, що реальна норма отда-чи по акціях схильна до коливань набагато вбольшей мірою, ніж за казначейськими векселями, особливо в період після другої світової війни.
Річна норма віддачі по акціях в декількох слу-чаях перевищувала норму віддачі по казначейських век-селям більш ніж на 40%, а іноді падала нижче, ч & лна мінус 30% по відношенню до норми віддачі показначейскім векселями Оскільки динаміка ринкаакцій насилу піддається прогнозуванню, оче-видно, що невизначеність реальної норми отда-чи по акціям дуже висока Невизначеність при-Сущани також і казначейськими векселями, посколькуми не можемо точно спрогнозувати майбутній темпінфляціі; однак ясно, що норма віддачі по акці-ям має набагато більш ризиковий характер, ніж показначейскім векселями
У табл 19-1 наведені значення середньої нормиотдачі по акціях і казначейськими векселями в пери-од 1926-1985 рр.. У середньому реальна норма отдачіпо акціям становила цілих 6,6% річних. Казна-чейскіе векселя ледве встигали за темпом інфляції забезпечували віддачу на вкладені кошти науровне 0,3% на рік. Різниця в точності соответствуетосновним принципам, сформульованим вище
Особи, які зовсім відкидають ризик і інвести-руют кошти в казначейські векселі, повинні пла-тить за визначеність можливістю получатьнізкую (або навіть нульову) реальну норму отдачі.Ліцо, меншою мірою відкидає ризик і по-КУПАЛА акції, за більший ризик в середньому віз-нагороджується більшою віддачею. Однак ризик дей-ствительно існує - інвестор, купуючи акції, може втратити значну суму. Наприклад, інвестори , купивши акції на початку 1973 р. і про-що дали їх 2 роки по тому, втратили майже половінусвоіх інвестицій. Навіть протягом тривало-го періоду 1967-1981 рр.. акції забезпечили середовищ-ню норму віддачі всього на рівні 1,3%. Естествен -но, інвестори, що вклали в цей період в казна-чейскіе векселя, отримали негативну норму від-дачі - вартість їх вкладень в доларах увеличи-валась повільніше, ніж зростав рівень цін.
6 Насправді ми поділяємо думку, згідно з яким якщо рин-ки акцій функціонують нормально, то прогнозувати їх деятельностьневозможно в принципі.

РІС. 19.2. Значення річної ре-альної віддачі: акції і скарбник-ські векселі, 1926-1985 . (Істоч-нік. Roger G. Ibbotson and Rex A.Sinquefield, Stoks, Bonds, Bills, andInflation: The Past and the Future, Financial Analysts ResearchFoundation, Charlottesville, Va, 1982, updated by the authors.)
Роки
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Ризик і віддача"
  1. 1.5. Переваги інвестування в нерухомість
    ризик через низьку ліквідність нерухомості та тривалості терміну окупності вкладених коштів. Методи інвестування на ринку нерухомості можуть бути прямими і непрямими. Прямі - придбання нерухомості на торгах відповідно з приватним договором, купівля з подальшою орендою. Непрямі - купівля цінних паперів компаній, що спеціалізуються на інвестиціях в нерухомість, інвестиції
  2. 2.7 . Методи оцінки землі
    ризикової ставки віддачі на капітал на величину премії за ризик, пов'язаний з інвеcтірованіем капіталу в оцінюваний земельну ділянку. Основні фактори, що впливають на величину орендної ставки земельної ділянки: характеристики місця розташування, розмір, форма , навколишній тип землекористування, транспортна доступність, інженерне обладнання. Проте в Росії в оренду, головним чином, здаються
  3. 3.2.3. Визначення ставки дисконтування
    ризику (альтернативна вартість капіталу). Розглянемо деякі методи визначення ставки дисконтування. Метод підсумовування. Метод заснований на зіставленні прибутковості і ризиків доступних альтернативних інвестицій. Ставка дисконтування розраховується в результаті додавання процентних складових (премій), що відображають додаткові ризики, властиві інвестиційному проекту, до ставки
  4. 4.2. Методи аналізу інвестиційних проектів
    ризиком інвестиційного проекту. Визначення ступеня ймовірності здійснюється декількома способами: - на основі аналізу та дослідження минулих подій; - в результаті проведення наукових досліджень і експериментів; - в результаті аналізу взаємозв'язку факторів: можна очікувати, що при падінні норми прибутку на ринку капіталу буде падати норма прибутку певного типу
  5. 4.6. Додаткова інформація
    ризиків за іпотечним кредитом; підготовка висновку про ставку відсотка і умови кредитування, що відповідають рівню ризику. Оренда землі - форма землекористування, при якій власник землі передає свою земельну ділянку на певний термін іншій особі (орендарю) для ведення на ньому господарства за певну винагороду. Орендар - юридична або фізична особа , яка отримує
  6. Типи і види сучасної інфляції
    віддача від яких не може бути досягнута за короткий термін. Звичайно структурна інфляція супроводжує період кардинального переходу країни на новий вид технічного прогресу, конверсії військового виробництва і т.д. При пригніченою інфляції ситуація складається інакше. Держава, стурбоване зростанням цін, вступає в боротьбу з цим явищем. Воно встановлює тотальний адміністративний контроль
  7. 2. Економічні погляди А. Маршалла
    ризик. У цьому суть методологічного підходу Маршалла до визначення витрат. При цьому підході хоча крива зростаючих цін пропозиції і визначається зростанням витрат, останні є суб'єктивні переживання виробників. Водночас, розглядаючи механізм динаміки витрат на рівні фірми, Маршалл ставить їх у залежність від зміни обсягів виробництва. Він розглядає три
  8. Тема 18. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА: ЇХ ВИДИ, ДИНАМІКА
    ризик у бізнесі. Саме економічні витрати підприємець ставить собі за обов'язок відшкодувати в першу чергу через ціну, і якщо йому це не вдається, він змушений піти з ринку в іншу сферу діяльності. Бухгалтерські витрати - грошові витрати, платежі, що здійснюються фірмою з метою придбання на стороні необхідних факторів виробництва. Бухгалтерські витрати завжди менше
  9. Глосарій
    ризик збитків у межах вартості належних їм акцій. Акціонерне товариство буває відкритим і закритим. Відкритим визнається акціонерне товариство, учасники якого можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів (підписка на акції та їх вільний продаж), закритим - товариство, акції якого розподіляються тільки серед його засновників або іншого заздалегідь визначеного кола
  10. Словник термінів
    ризиків, створення резервних фондів матеріальних і фінансових ресурсів та ін Самофінансування - один з методів фінансового забезпечення відтворювальних витрат, заснований на використанні суб'єктами господарювання власних фінансових ресурсів. При недостатності власних коштів підприємства використовують фінансові ресурси, залучені на основі випуску цінних паперів. Ощадний