Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

Гранична корисність і попит


Тепер давайте подивимося, які потребітельскіепари серед тих, які Фред може собі дозво-лити, він вибере в відповідності зі своїми предпоч-теніямі або смаками. Згадайте, що його «користу-метр» вимірює його щастя У табл. 6-2 представленачасть функції корисності для Фреда, яка опи-Сива то, як свідчення цього приладу залежать отего споживання гамбургерів і концертів. Поліз-ність, яку Фред витягує з будь споживчі пари, являє собою суму двох вели-чин: корисності, яку він отримує від потребле-ня гамбургерів, і корисності, яку він получа-ет від відвідування концертов3. Таким чином, есліФред споживає два гамбургера і відвідує 5 кон-Цертій на тиждень, то його «пользометр» показивает124 «утілі», які дорівнюють сумі 26 «утиль» отпотребленія гамбургерів і 98 «утиль» від відвідаю-ня концертів.
Стовпці табл. 6-2, озаглавлені «Предельнаяполезность», показують приріст корисності дляФреда, обумовлений споживанням наступного за рахунком гамбургера або концерту Так, гранична по корисність відвідування ще одного концерту, якщо онуже був на семи концертах, дорівнює 11, т.е сово-купно корисності 8 концертів (134) за вичетомсовокупной корисності семи концертів (123) 4.
<З> Гранична корисність будь-якого блага визна-виділяється приростом сукупної корисності, одержаним внаслідок споживання додат-Передачі (наступної) одиниці даного бла-га.
На рис 6-За показана сукупна корисність, напів-чаемая Фредом від споживання гамбургерів, а нарис. 6-3 b - відповідна гранична поліз-ність. Чим більше гамбургерів він їсть, тим большевелічіна його сукупної корисності. Тому кри-вая на рис 6-За є зростаючою. Від потреб-лення одного гамбургера в тиждень він отримує 14 «утиль»; це означає, що гранична корисність
3 Припущення про те, що видобувають із будь-якого одного товару поліз-ність не залежить від кількості іншого споживаного товару, являетсядовольно-таки сильним. Дійсно, Фред, ймовірно, не отримав бибольшого задоволення від концерту, якби він голодував Але це припускає-ложение істотно спрощує проводиться тут аналіз, і якщо воно невиконуюча, то це не привносить ніяких фундаментальних змін.
4 В табл. 6-2 ми показуємо значення граничної корисності в рядку, розташованої між двома іншими рядками, з тим щоб отразітьтот факт, що гранична корисність виникає в результаті покупки ещеодной (наступної) одиниці. Наприклад, гранична корисність у 14 «утиль» від покупки першого гамбургера, тобто в результаті руху отнуля-гамбургерів до одного, записується між двома рядками, кото-які відповідають нулю гамбургерів і одному гамбургеру.
100 Частина 2: Попит, пропозиція і ринки товаровТАБЛІЦА 6-2. Корисність і гранична корисність
Корисність гамбургерів
Корисність концертів
Сукупна Гранична Сукупна Гранична Кількість, корисність, корисність, MUHa Кількість, корисність, корисність, MUHa Qr «утиль» (ЛШГ) 1 дол (Qr) «утиль» (ЛШГ) 1 дол




Гамбургери (а) Сукупна корисність
Гамбургери . (Ь) Гранична корисність
РІС. 6-3. Сукупна і гранична корисність. Сукупна корисність (а) збільшується в міру зростання споживання Гамбург-рів, але убутним темпом. Отже, значення кутового коефіцієнта кривої сукупної корисності падає. Точно так жепредельная корисність позитивна, але знижується у міру зростання споживання, як показано на (ред)
101
перший гамбургера дорівнює 14 «утиль». Але пре-слушна корисність кожного наступного Гамбура-гера менше, ніж попереднього. Тому кріваяпредельной корисності на рис 6-зь є спадання-нього. Наприклад, якщо він вже з'їв сім Гамбург-рів, то гранична корисність восьмого составляеттолько 4 «утілі» у порівнянні з 14 «утиль» дляпервого гамбургера Кажуть, що функція корисності Фреда демонструє убуваючу предельнуюполезность.
Про Споживач витягує убуваючу пре-ділову корисність з блага, якщо кожна по-наступна спожита одиниця цього благадобавляет до сукупної корисності менше, ніж попередня одиниця.
Уподобання людей щодо большінстваблаг начебто не суперечать принципу убуває-щей граничної корисності. Наприклад, перша с'е-денная булочка в будь-якому випадку зазвичай смачніше, чемдесятая, і ми розуміємо, що друга норкова шуба, як правило, менш чудова, ніж перша. Графічно спадна гранична корисність отобра-жается допомогою зменшуваного значеніяуглового коефіцієнта (крива стає болеепологой) кривої сукупної корисності на рис 6-Заи негативного кутового коефіцієнта крівойпредельной корисності на рис 6-зь.

На які кількості гамбургерів і концертовдолжен пред'являти попит Фред, з тим щоб мак-сімізіровать свою корисність? Для цього Фред дол-дружин вибрати допустиму споживчу пару випросити себе, чи може він збільшити свою поліз-ність, витрачаючи на долар більше на одне благо і надоллар менше на інше. Якщо так, то його полезностьне настільки висока, як могла б бути, і йому следуетізменіть свої запити відповідним образом.Еслі немає, тобто якщо він не може збільшити поліз-ність, перемикаючи витрати з одного блага на інше, то його корисність досягла максимуму і йому сліду-ет залишити свої запити незмінними. Цей під-хід, до детальної розробки якого ми теперьпріступаем, являє собою застосування граничного аналізу, і зокрема концепції предель-ної корисності.
Припустимо для початку, що Фред покупаетшесть гамбургерів (стоять 6 дол) і квитки натри концерту (що стоять 6 дол.) Він може позво-лити собі цю споживчу пару і в результатеполучіт сукупну корисність, рівну 125 «уті-лям» (57 + 68). Але дана пара не є оптимальної. Перемикаючи 2 дол своїх витрат з гам-бургерів на концерти, Фред може відвідати ещеодін концерт з приростом у корисності в ре-док відвідування четвертого концерту, рівним
16. Альтернативна вартість додаткового (наступного) концерту дорівнює втраті в корисності врезультаті скорочення споживання гамбургерів НА2 шт.; Втрата в корисності від скорочення потреб-лення гамбургерів з 6 до 4 шт. становить 13 «уті-лей» (6 «утиль» в результаті відмови від шестогогамбургера + 7 «утиль» - від п'ятого). Переключая2 дол своїх витрат з гамбургерів на концерти, Фред втрачає 13 «утиль», але отримує 16 «утиль». Отже, він виграє 3 «утілі».
А як щодо того, щоб піти далі, від подружжя-провина гамбургерів і чотирьох концертів до двох гам-бургерам і п'яти концертам? Як ми просимо васпоказать в задачі 2 в кінці цієї глави, Фреду неследует цього робити. Він отримав би меншу величину корисності, ніж тоді, коли купує четирегамбургера і чотири квитки на концерти. Толькокомбінація з чотирьох гамбургерів і чотирьох кон-Цертій, відповідна точці С на рис 6-2, даетнаівисшую корисність при заданих бюджетнихограніченіях.
Ця пара задовольняє і бюджетним ограниче-вам Фреда, і наступній умові оптімальногораспределенія його доходу між двома мають-ся благами.
(2)
Позначення MUx і MUK визначені в табл. 6-2; РГІ Рк - це ціни гамбургерів і концертів відповідно. Загальний принцип, що лежить в основі рівняння (2), є следующім5.
Про Споживач максимізує полезностьпутем вибору такого споживчого набору, який задовольняє бюджетному обмеженню, при якому відношення граничної корисності до ціни однаково для всіх благ.
Ставлення MU / P показує величину предельнойполезності в розрахунку на долар, ізрасходованнийна збільшення споживання будь-якого блага. Напри-заходів, якщо Фред побував уже на двох концертах, то
5 Умова (2) випливає з наступного твердження. У оптимальної точкеФред не може забезпечити виграш у корисності шляхом переключенія1 дол своїх витрат від одного блага на інше. Якби він міг, то онне знаходився б вже в оптимальній точці. Скільки першого блага, ска-жем, Г, може він купити, перемикаючи 1 дол витрат на нього? Відповідь: 1/P1- Наприклад, якщо ціна дорівнює 50 центам, або 0,5 дол, він можеткупіть 2 одиниці Г на долар. Точно так само він втрачає 1/Рк одиниць бла-га К, перемикаючи 1 дол витрат з блага К. Скільки корисності він по-лучает, використовуючи 1 дол для покупки більшої кількості К? Він напів-чає граничну корисність, тобто приріст корисності від споживання до виконавчої одиниці, помножений на число купуються їм (на 1долл.) одиниць, або МЦ. / РГ; аналогічно, він втрачає ЛШК / РК, зменшуючи рас-ходи на К на 1 дол Тільки в тому випадку, якщо ці величини рівні, онвибрал оптимальну комбінацію благ.
102 Частина 2: Попит, пропозиція і ринки товарів
гранична корисність від відвідування ще одногоконцерта дорівнює 18 одиницям. Але так як відвідаю-ня кожного концерту обходиться в 2 дол, то пре-слушна корисність в розрахунку на долар составляеттолько 9 (18/2) одиниць.
Стовпець табл. 6-2, озаглавлений «MJJ на 1 дол», показує відношення MU / P для кожного блага прікаждом рівні споживання. При ціні гамбургеровв 1 дол гранична корисність ще одного истра-ченного на гамбургери долара являє собойкак раз граничну корисність ще одного Гамбура-гера; таким чином, стовпці «АШ на 1 дол» і «Mlir» збігаються. Але при ціні концерту в 2 долл.предельная корисність в розрахунку на долар для кон-Цертій дорівнює половині граничної полезностіот відвідування кожного концерту.
Якщо потребляетсяпо 4 одиниці кожного з благ, то гранична по корисність на долар дорівнює 8 для обох благ.Уравненіе (2) не задовольняється за будь-яких ін-ших споживчих парах, які Фред можетсебе дозволити. Отже, 4 одиниці каждогоблага - це оптимальний, або оптімізірующійполезность, вибір.
Що відбувається з кривими попиту Фреда на етіблага? Якщо при заданому доході Фреда ми найдемту комбінацію благ, при якій гранична поліз-ність у розрахунку на долар вирівняна, ми определімточку на його кривої попиту на концерти. Ми знаємо, що коли дохід Фреда становить 12 дол, ціна гам-бургерів - 1 дол, а ціна квитків - 2 дол, Фредпред'явіт попит на чотири гамбургера і четиреконцерта Таким чином, у нас є модель, яка
описує рішення, що формують індівідуальниекрівие попиту
Наведені в табл. 6-2 дані про функції по корисності Фреда можуть бути використані поряд суравненіем (2) для прогнозу можливих ізмененійв кількостях гамбургерів і концертів, на коториеФред пред'явив би попит, якби змінилися ціни якби змінився його дохід. Наприклад, еслідоход Фреда зросте до 15 дол, то його попит і нагамбургери, і на концерти збільшиться на 1 едини-цу. Отже, в даній ситуації і гамбургери, і концерти є нормальними благами.
Представлена ??тут модель потребітельскогоповеденія дає можливість отримувати індивіду-альні криві попиту на основі інформації про до-ході споживача, його перевагах і цінах, з ко-торимі він стикається. Ключовий крок в нашеманалізе полягав в усвідомленні того, що іменнопредельная, а не сукупна, корисність має зна-чення для прагнення індивідів до отримання най-більш повного задоволення при ограніченномдоходе. Як показано у вікні 6-1, висновок про те, чторасходи визначаються граничною корисністю, по-могает нам зрозуміти, чому життєво необходімиеблага (наприклад, вода) часто виявляються менш до-рогімі, ніж інші (наприклад, алмази), на коториепросто приємно дивитися .
Умови, подібні до рівняння (2), які порівнюваних граничні вигоди від альтернативних дей-наслідком (в даному випадку граничні корисності отрасходованія долара на різні блага), Возника-ють в ситуаціях, в яких люди намагаються зробити
Вікно 6-1. Гранична корисність і парадокс вартості води і алмазів
У XIX в. багато економістів були збентежені сліду-нього проблемою: чому ціна води, настільки необхідної для життя людини, настільки нижче ціни алмазів, име-чих чисто декоративну функцію? Один простий від вет полягає в тому, що алмази рідкісні, а вода мається візобіліі. Але така відповідь не може бути вичерпним-щим, оскільки все ж сукупна корисність, отримує-травня споживачами від використання води (без неї оніумірают), вище, ніж від використання алмазів. Ця про-блема вирішується в рамках концепції граничної корисності.
Споживачі продовжують купувати товар доти, поки відношення його граничної корисності до ціни рав-но цьому відношенню для інших благ. У межі послід-ний галон води, який ми випиваємо або використовуємо, щоб прийняти душ, дає дуже малий приріст по корисності, тоді як в межі останній алмаз, которийнекто купує, як правило, робить його дуже щасливий-вим Отже недивно, що люди в загальному готові
платити більше за додаткові алмази, ніж за до-полнительную воду.
Але як же це вирішує проблему? Суть полягає в тому, що сукупна корисність, одержувана індівідуумомот усієї використовуваної ним води, може бути дуже велетень майже напевно більше, ніж сукупна полезностьалмазов. Але ще один (наступний) галон води дає го-раздо менше корисності більшості людей, ніж ещеодін карат алмазів, і саме гранична, а не сукупність-ная корисність має відношення до тієї ціни, которуюлюді готові платити за блага Як ясно випливає з ана-лізу вибору Фреда, сукупна корисність в основесвоей не має відношення до ринкового поведінки.
Щоб якось інакше уявити суть проблеми, вооб-Разіте, що хтось, що мав алмаз в один карат, уміралот спраги і йому була надана можливість ку-пити галон води за алмаз. Можете бути впевнені, що ОНБ захватом зробив би цю угоду, тому що в цих умовах гранична корисність води була б намноговише граничної корисності алмазу
Глава 6:
якомога кращий вибір , тобто намагаються максими-зировать величину прибутку, мінімізувати з-тримки або, як у даному випадку, максімізіроватьполезность. Ця логіка поширюється і на мак-сімізацію прибутку і мінімізацію витрат, очем ми будемо говорити в гл. 9 і 13 відповідно.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Гранична корисність і попит"
  1.  2. Економічні погляди А. Маршалла
      граничної корисності. Він формулює його наступним чином: "Загальна корисність для людини (сукупність принесеного задоволення або іншої вигоди) зростає з кожним приростом блага, але не з такою швидкістю, з якою збільшується цей запас". Це закон ліг в основу його концепції ціноутворення, мабуть, самої знаменитої частини економічного вчення Маршалла. Але становище, що ціна товару
  2.  3. Праксиологической аспект полілогізма
      граничну теорію цінності полягала в тому, що він відклав публікацію наступних томів своєї основної праці. Вони з'явилися лише після його смерті. Розробляючи свою доктрину ідеології, Маркс цілився виключно в економічну науку і соціальну філософію утилітаризму. Його єдиним наміром було зруйнувати репутацію економічних вчень, які він не зміг спростувати засобами
  3.  1. Закон граничної корисності
      граничного задоволення і становить предмет рішення, коли постає питання про відмову від однієї одиниці сукупного запасу. Стикаючись з проблемою приписування цінності одній одиниці однорідного запасу, людина приймає рішення виходячи з цінності найменш важливого застосування, яке він знаходить для одиниць сукупного запасу; він приймає рішення виходячи з граничної корисності. Якщо людина
  4.  3. Людська праця як засіб
      граничної корисності. Ми повинні зробити висновок, що перша одиниця дозвілля задовольняє більш сильне бажання, ніж друга, друга більш сильне, ніж третя, і т.д. Перевертаючи це твердження, ми отримуємо твердження, що негативна корисність праці, що відчувається працівником, збільшується в більшій пропорції, ніж величина витрат праці. Однак праксиологии немає необхідності вивчати питання,
  5.  4. Облік витрат виробництва
      граничну одиницю m. З одного боку, впаде гранична цінність задоволення, отримана від збільшення наявної кількості g. З іншого боку, збільшиться гранична негативна корисність витрат, потрібних для виробництва додаткової кількості g; фактори виробництва будуть відвернені від напрямку використання, при якому вони могли б задовольнити більш насущні потреби.
  6.  6. Монопольні ціни
      гранична одиниця специфічного фактора виробництва не приносить ніякої граничної чистої виручки. Весь економічний процес налаштований на інтереси споживачів. Не існує конфлікту між інтересами покупців та інтересами продавців, між інтересами виробників і інтересами споживачів. Власники різних товарів не в змозі відхилити споживання і виробництво від напрямку,
  7.  3. Попит на гроші та пропозиція грошей
      гранична корисність грошової одиниці зменшується значно повільніше, ніж гранична корисність будь-якого іншого товару. Фактично її зменшення відбувається настільки повільно, що їм можна знехтувати. Відносно грошей ще ніхто не сказав, що його попит задоволений, і ніхто ще не відмовився від можливості отримати більше грошей, якщо це не вимагає занадто великих жертв. Тому неприпустимо
  8.  6. Зміни в купівельній спроможності під дією грошових чинників і умов на товарних ринках
      граничним виробникам. Щоб не допустити цього, уряду надавали субсидії фермерам, які мають найвищі витрати. Ці субсидії фінансувалися за рахунок додаткового збільшення кількості грошей в обігу. Якби споживачі повинні були платити вищі ціни за цю продукцію, то не виникло б додаткових інфляційних ефектів. Ці додаткові витрати споживачі
  9.  13. Розміри і структура залишків готівки
      граничною корисністю. Усі прагнуть тримати певну частку свого сукупного багатства у готівковій формі. Від надлишку готівки позбавляються шляхом збільшення покупок, а недолік готівки усувається шляхом збільшення продажів. Поширена термінологія, плутають попит на гроші для залишків готівки і попит на багатство і товари, не повинна вводити в оману економіста. Все, що
  10.  3. Заробітна плата
      граничною продуктивністю. Ту ж істину можна виразити і по-іншому, сказавши, що ставки заробітної плати визначаються попитом на працю і матеріальні чинники виробництва, з одного боку, і очікуваними майбутніми цінами на споживчі товари, з іншого. Це каталлактіческое пояснення встановлення ставок заробітної плати завжди було мішенню лютих, але абсолютно помилкових нападок.