Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Т.С. Новашіна, В.І. Карпунін, В.А. Волнін. Фінансовий менеджмент, 2005 - перейти до змісту підручника

9.4. Основні форми фінансових інвестицій і особливості управління ними

Основне завдання управління портфелем фінансових інвестицій організації - забезпечення найбільш раціональних шляхів реалізації її інвестиційної стратегії. Причому цілі емітентів та інвесторів на даному ринку різні. Інвестиційна стратегія компанії-емітента полягає в найбільш вигідному і швидкому розміщенні емісійних цінних паперів серед потенційних інвесторів для залучення додаткового капіталу. При цьому витрати на емісію цих паперів повинні бути мінімальні. Інвестиційна стратегія компанії-інвестора багатопланова і переслідує різні цілі. Так, прямий стратегічний інвестор прагне забезпечити за допомогою фінансових вкладень безпосереднє управління об'єктом інвестування (на основі придбання контрольного пакета акцій або іншої форми пріоритетного участі в статутному капіталі). Портфельний інвестор за допомогою фінансових вкладень домагається формування портфеля з метою отримання доходу (у формі дивідендів або відсотків) в результаті підвищення курсової вартості цінних паперів. Фактори, що визначають масштаби інвестиційної діяльності організації на ринку цінних паперів, такі; - стадія життєвого циклу організації; - ємність фондового ринку; - фінансова політика на даному ринку; - наявність достатніх інвестиційних ресурсів для прямого або портфельного інвестування; - готовність здійснювати значні інвестиційні витрати, не приносять дохід в сьогоденні, а розраховані на майбутній високий дохід; - рівень ризику на ринку цінних паперів для потенційних інвесторів та ін Портфельні інвестори можуть ставити перед собою і локальні цілі: - збереження (безпека) вкладень (наприклад, внаслідок високої інфляції). Під безпекою розуміють захищеність портфельних інвестицій від циклічних коливань і потрясінь на фондовому ринку, ж стабільність одержання доходу; - розширення та диверсифікація доходної бази інвестора, підвищення фінансової стійкості і зниження ризику активних операцій; - забезпечення високих темпів зростання капіталу, що дозволяє здійснювати активну інвестиційну діяльність в довгостроковій перспективі; - досягнення високих темпів зростання доходу, що вимагає включення в портфель високоприбуткових фінансових активів. Частина поточного доходу капіталізують для підтримки оптимальної структури фондового портфеля; - забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків. Окремі фінансові інструменти, що мають високу прибутковість, володіють високим ризиком. Проте в рамках інвестиційного портфеля цей ризик мінімізують. Найбільшим рівнем ризику володіють корпоративні цінні папери, але окремі їх види (наприклад, «блакитні фішки») можуть виявитися більш дохідними, ніж всі інші. До них відносять акції відомих російських компаній нафтогазового і енергетичного комплексів. Оптимального поєднання дохідності та ризику домагаються ретельним підбором і періодичним переглядом складу і структури фондового портфеля.
Особливу увагу приділяють зниженню ризику втрати капіталу, а потім і доходу; - отримання достатньої ліквідності цінних паперів, що входять у портфель. Для досягнення цієї мети портфель повинен містити певну частку високоліквідних цінних паперів (не менше 10%), щоб швидко трансформувати їх у готівку грошові кошти. У Росії такі високоліквідні фінансові інструменти практично відсутні; - забезпечення присутності інвестора на найбільш динамічних сегментах фондового ринку і утримання його позицій на даних сегментах; - розширення ресурсної бази за рахунок створення дочірніх і залежних товариств та ін Розглянуті цілі формування портфеля фінансових інвестицій є альтернативними. Так, забезпечення високих темпів зростання капіталу досягають за рахунок зниження поточної прибутковості фондового портфеля. Зростання доходів і капіталу визначається рівнем ризику портфеля. Забезпечення високої ліквідності перешкоджає включенню в портфель перспективних фінансових інструментів, що забезпечують приріст капіталу і доходу в майбутньому. У процесі управління портфелем фінансових інвестицій вирішують наступні завдання: - забезпечення високих темпів економічного розвитку за рахунок ефективної інвестиційної діяльності організації. Між ефективністю даної діяльності і темпами економічного розвитку існує прямий зв'язок. На практиці, чим вище обсяг продажів і прибутку (включаючи прибуток від фінансових операцій), тим більше коштів залишається на інвестиції; - досягнення максимального прибутку (доходу) від інвестиційної діяльності. Для цілей економічного розвитку організації пріоритетне значення має не бухгалтерська, а чистий прибуток, що залишається в його розпорядженні після оподаткування. Тому за наявності декількох варіантів формування портфеля рекомендують вибирати той з них, який забезпечує найбільшу суму чистого прибутку на вкладений капітал; - забезпечення зниження рівня інвестиційних ризиків. Вони супроводжують всіх видах інвестиційної діяльності. При несприятливих умовах дані ризики можуть призвести не тільки до втрати прибутку (доходу), але й частини вкладеного капіталу, що призводить до неспроможності (банкрутства) власника портфеля; - забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності організації в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Можлива втрата фінансової стабільності пов'язана з відволіканням грошових ресурсів у значних розмірах і на тривалий термін, що може призвести до зниження платоспроможності організації за поточними господарськими операціями. Крім того, відволікання коштів у довгострокові цінні папери супроводжується втратою фінансової стійкості в майбутньому. Тому, формуючи інвестиційні ресурси, слід заздалегідь прогнозувати, який вплив вони матимуть на фінансовий стан інвестора. Отже, завдання формування портфеля зводяться до такого розподілу інвестованого суми грошових коштів між фінансовими інструментами, що у перебігу терміну життя портфеля забезпечить його максимальну прибутковість при допустимому рівні ризику.
Портфельне інвестування дозволяє поліпшити умови вкладення капіталу, додавши сукупності цінних паперів такі інвестиційні якості, яких неможливо досягти для окремо взятого фінансового інструмента. Виходячи з поставлених цілей і завдань визначають програму дій з формування та оперативному управлінню інвестиційним портфелем. 1. Розробка інвестиційної політики. 2. Аналіз ринку цінних паперів. Аналіз і оцінка фінансових інвестицій передбачає використання методів фундаментального і технічного аналізу. Фундаментальний аналіз являє собою вивчення всіх значущих чинників, що впливають на вартість цінних паперів (акцій, облігацій тощо) і передбачає аналіз стану економіки держави в цілому, окремих регіонів, галузей економіки та аналіз ефективності діяльності конкретної організації.

Фундаментальний аналіз


Структурно фундаментальний аналіз можна представити таким чином: 1. Макроекономічний; 2. Регіональний; 3. Галузевий; 4. Мікроекономічний. Фундаментальний аналіз служить, як правило, для прийняття інвестиційних рішень, тобто відповідає на питання «Що купити?». Технічний аналіз являє собою сукупність методів і прийомів прогнозування тенденцій зміни цін на ліквідних ринках, на підставі виключно технічних індикаторів (даних про динаміку цін та обсягах торгівлі). Основний інструмент технічного аналізу - цінові графіки. Технічний аналіз служить, як правило, для визначення часу здійснення інвестицій, тобто відповідає на питання «Коли купити?», А головне «Коли продати?». 3. Формування портфеля цінних паперів - визначення конкретних фінансових інструментів для вкладення коштів, а також пропорцій розподілу інвестованого капіталу між цими інструментами. При цьому інвестор стикається з необхідністю вирішення завдань селективності, вибору часу проведення операцій і диверсифікації фондового портфеля. 4. Моніторинг портфеля цінних паперів. Необхідність моніторингу обумовлена зокрема тим, що цілі інвестування можуть змінюватися, внаслідок чого поточний портфель перестає бути оптимальним і підлягає коригуванню. Можливо, що інвестору доведеться сформувати новий портфель, продати частину наявних фінансових інструментів і придбати нові. 5. Оцінка ефективності портфеля цінних паперів. Необхідно проводити періодичну оцінку як отриманої прибутковості, так і показників ризику, з якими стикається інвестор.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 9.4. Основні форми фінансових інвестицій і особливості управління ними "
  1. Глава 12. Система управління сучасним підприємством
    основні види маркетингу Сьогодні надзвичайно важливу роль в успішному розвитку підприємства відіграє наукова система управління, зокрема, маркетингова діяльність, причому більш значну, ніж впровадження нової техніки і технології. Величезний досвід науково обгрунтованого управління підприємствами накопичили США і Японія. Мета теми - розкрити сутність, основні форми та методи сучасного управління
  2. Типи корпоративного управління
    основний контроль концентрується в руках банків і банківських посередницьких фірм. Банки чітко контролюють емісійну діяльність такої компанії, не допускаючи порушення необхідного їм балансу влади і управління; 2) управління компаніями, що мають стратегічного іноземного інвестора. Досвід східноєвропейських країн свідчить, що дії такого власника можуть приходити в
  3. Форми вивезення капіталу
    основний капітал (реальний капітал), так і скупки пакетів акцій вже функціонуючих підприємств за кордоном (фіктивний капітал). Портфельні інвестиції є вкладення капіталу в реальній або фіктивній формі, які не забезпечують власнику іноземного капіталу право контролю над діяльністю підприємства. Згідно з оцінкою МВФ інвестиції відносяться до категорії прямих за наявності у
  4. Контрольні питання
    основні тенденції сучасного розвитку в управлінні? 2. Які найбільш перспективні організаційні форми управління підприємствами В умовах перехідної економіки
  5. Контрольні питання
    форми фінансової допомоги територіям. 2. Чим відрізняється субвенція від дотації? 3. Як формується фонд фінансової підтримки територіальних бюджетів? 4. Які території мають право на отримання трансфертів з фондів фінансової підтримки? 5. Розкажіть про порядок розрахунку трансфертів. 6. Як надаються бюджетні позички на фінансування касових розривів? 7. Покажіть особливості
  6. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
    основні функції і принципи? 3. Охарактеризуйте організаційні форми управління. 4. Розкажіть про основні методи і вимогах до управління. 5. У чому сутність економічної демократії? 6. Дайте характеристику основних ланок менеджерів. 7. У чому полягає історичний характер категорії «маркетинг»? 8. Проаналізуйте основні види маркетингу. 9. Назвіть принципи маркетингу.
  7. Реінвестування
    основний і оборотний
  8. Сутність інвестицій
    основного капіталу. Коли мова йде про інвестиції взагалі, зазвичай мають на увазі саме ці інвестиції. Подібне визначення можна назвати економічним. Що стосується інвестицій в грошовий капітал (це вкладення фінансових коштів у вигляді кредитів і в цінні папери), то одна частина з них перетвориться в реальний капітал відразу, інша - пізніше, а третя - взагалі в нього не перетвориться (наприклад,
  9. Контрольні питання
    форми фінансового контролю? 2. Які органи здійснюють фінансовий контроль в Російській Федерації? 3. У чому полягають функції і завдання Рахункової Палати? 4. Які функції в сфері бюджетно- фінансового контролю виконує Міністерство фінансів РФ? 5. Назвіть завдання контрольно-ревізійного управління Міністерства фінансів РФ в суб'єкті Федерації. 6. Які органи здійснюють податковий
  10. АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ (БАНКІВ)
    форми таких операцій: надання коштів у кредит під відсотки, вкладення в цінні папери, інвестиції в
  11. ОПЕРАЦІЇ АКТИВНІ (БАНКІВ)
    форми таких операцій: надання грошових коштів в кредит під відсотки, вкладення в цінні папери, інвестиції в
© 2014-2020  epi.cc.ua