Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Падалкіна Л.С.. Світова економіка, 2007 - перейти до змісту підручника

2.1. Об'єктивні передумови процесу ін-тернаціоналізаціі в сучасному світі


Міжнародний поділ праці (МРТ), постійно вдосконалюючись, надає актив-ве вплив на структуру національного господарства, сприяє встановленню між країнами-нами міцних економічних зв'язків. У сучасних умовах всі держави заохочують еконо-вів відносини з іншими країнами, так як це відповідає інтересам не тільки окремих на них підприємств, а й всієї національної економіки. Особливо чітко це простежується в економічній політиці промислово розвинених країн, що підтримують інтереси національних підприємств, що створюють умови для поліпшення своїх позицій на світових ринках.
Під впливом МРТ у світовій економіці відбуваються суттєві зміни, і одно-тимчасово самі процеси міжнародного поділу праці зазнають зворотний вплив мінливого світового господарства.
У сучасних умовах змінюється зміст МРТ між трьома групами країн у світовому господарстві. Індустріальні країни спеціалізуються на випуску наукоємної машино-технічної продукції, включаючи озброєння, на наданні бізнес-послуг високої якості, але одночасно є і великими експортерами продовольства. Країни, що розвиваються, залишаючись в основному постачальниками сировини, енергоносіїв і сільгосппродукції, диверсифікують свій експорт за рахунок виробів легкої промисловості (одягу, взуття, іграшок і т. п.), а також поступово затверджуються на ринку послуг, насамперед туристичних. Найбільш розвинені з них, нові індустріальні країни (НДС), заявили про себе як експортери машинотехнічної продукції (складної офісної і побутової техніки, продукції автомобілебудування). Країни з перехідною економікою спеціалізуються на ресурсо-і трудомістких галузях (нафто-і газовидобутку, металургії, хімічної промисловості). Головною умовою ефективної участі будь-якої країни в МРТ є якість продукції, що дозволяє на рівних брати участь у конкурентній боротьбі на світовому ринку.
Важливим елементом сучасного МРТ стала сфера послуг як традиційних, таких як зв'язок, туризм, міжнародні перевезення, медичні та освітні послуги, так і нових: фінансових, банківських, страхових, рекламних, консалтингових та інших бізнес- послуг. Примі-ром може служити спеціалізація Панами та Ліберії на міжнародних морських вантажних пе-ревозки, Великобританії та Сінгапуру - на наданні фінансових послуг, Південної Кореї - на інжинірингових послугах, Туреччини і Таїланду - на туристичних послугах і т. д.
В рамках МРТ, крім міжгалузевого поділу праці, між країнами складається внутрішньогалузеве поділ праці. Про це свідчить велика кількість в международ-ної торгівлі зустрічних товаропотоків однорідної продукції, яка відрізняється один від одного типами, розмірами, потужностями. Так, наприклад, існує внутрішньогалузеве поділ праці між країнами в автомобілебудуванні, у виробництві побутової техніки. Прикладом також може служити виробництво озброєнь, де окремі країни спеціалізуються на випуску різних моделей авіаційної техніки, стрілецької зброї, на військовому суднобудуванні.
Робить вплив на МРТ і діяльність міжнародних корпорацій. Саме між-народного корпорації розвинули МРТ від простого обміну країн сировиною і готовою продукцією, наявної у надлишку, до обміну напівфабрикатами, вузлами і деталями, виконання визначений-них технологічних операцій, найчастіше складальних. Місце багатьох країн в МРТ (особливо в групі розвиваються) визначається тим, як вони вписалися в стратегічні плани міжнарод-них корпорацій.
Прикладом можуть служити інвестиції великих корпорацій в нафтовидобуток країн Перської затоки. В результаті зарубіжних інвестицій ці країни перетворилися на круп-кро світових нафтоекспортерів, інвесторів, кредиторів та у світові центри тяжіння ра-бочей сили.
Розвиток процесів МРТ ставить питання про кількісні показники, за допомогою ко-торих може бути оцінено ступінь участі країни в МРТ.
Оскільки місце країни в МРТ визначається поєднанням експортних можливостей та імпортних потреб країни, міжнародна статистика пропонує використовувати такі показники.
1. Експортна квота, що відображає частку експорту країни в її ВВП.
Цей показник реально відображає участь країни в міжнародному поділі праці, так як показує частку ресурсів країни, дійсно залучених до процесу МРТ. Експорт-ная квота свідчить про можливості даної країни виробляти певну кількість продукції для світового ринку, показує обсяг реалізації національної продукції на зовнішніх ринках.
2. Імпортна квота, що показує частку імпорту країни в її ВВП.
Імпортна квота свідчить про залежність внутрішнього споживання і виробниц-ства країни від зовнішнього світу, від закупівель на світовому ринку.
Основним спонукальним мотивом участі кожної країни в МРТ є їх стремле-ня до отримання економічних вигод які спираються на стійку та економічно ви-придатну спеціалізацію окремих країн на виробництві певних видів продукції.
Міжнародний поділ праці виступає, з одного боку, як процес відокремлення спеціалізованих виробничих процесів в різних країнах, а з іншого - як процес їх об'єднання, кооперування. Під впливом МРТ зовнішньоторговельні зв'язки країн розширюються і збагачуються. Торгівля в її традиційному розумінні поступово починає втрачати своє значення. Її місце все в більшій мірі займають міжнародна спеціалізація і кооперування.
Міжнародна спеціалізація означає, що випуск однорідної продукції концен-Трірі в одній або декількох країнах в обсягах, що задовольняють потреби як самої країни, так і зацікавлених країн. У країні, що бере участь в МРТ, створюються галузі про-мисловості, що спеціалізуються на виробництві користується попитом на світовому ринку продукції. Ці галузі, в свою чергу, викликають зростання супутніх галузей, званих галузями субспеціалізаціі. Так, наприклад, в нашій країні з розвитком нафтоекспорту отримали поштовх до розвитку виробництво труб і нафтовидобувного обладнання.
Якщо в експорті країни переважає продукція видобувних галузей і сільського госпо-дарства, то це свідчить про пасивну роль країни в міжнародному поділі праці. Чим більшу частку в складі експортованої продукції займають вироби обробної про-мисловості, тим більше прогресивний характер носить міжнародна спеціалізація країни.
Міжнародна спеціалізація кожної окремої країни не є незмінною. Вона відчуває вплив внутрішніх і зовнішніх умов, що визначають її розвиток, переходить від простих форм до складніших під впливом науково-технічного прогресу і залежно від змін у потребах і попиті світового ринку.
На основі зростаючих процесів спеціалізації розширюється міжнародне кооперувати-вання як об'єктивний наслідок спеціалізації. Міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва - взаємозалежні явища, так як відокремлення окремих видів діяльності передбачає їх подальше взаємодія, т.
е. кооперування.
Міжнародне кооперування - це спільна діяльність підприємств відмінності-них країн, повністю зберігають свою господарську самостійність, з розробки, про-ізводству і збуту певних товарів і послуг.
Підприємства з подетальної та технологічної спеціалізацією об'єктивно потребують у взаємодії між собою. Виготовлення окремих частин та елементів кінцевого продукту в різних країнах, їх транспортування міжнародним транспортом і подальша збірка вироби викликають величезну кількість наукових, виробничих, транспортних, організаційних, фінансових та інших зв'язків між країнами. Ці зв'язки сприяють підвищенню ефективності національних економік і визначають новий рівень у міжнародному поділі праці, представляючи собою потужний стимул для розвитку кооперації-онних процесів.
Основні ознаки міжнародного кооперування:
- наявність як суб'єктів кооперування підприємств з різних країн;
- узгодження сторонами в договірному порядку умов спільної діяльності та об'єктів кооперування (компонентів, видів продукції, технологічного процесу);
- координація виробничої діяльності підприємств-партнерів з різних країн.
В основі міжнародного кооперування лежить кооперація виробництва - скоорді-лося раніше, найчастіше довготривала виробничо-економічна та науково-технічна діяльність партнерів з різних країн, заснована на рівноправному і взаємовигідному співробітництві. Міжнародне виробниче кооперування сприяє підвищенню ефек-тивності виробництва і дозволяє реалізувати складні виробничі та науково-технічні програми, нездійсненні або неефективні для окремої фірми в окремій країні.
Класифікація варіантів міжнародного кооперування може проводитися за раз-ним ознаками, основні з яких представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Класифікація міжнародного виробничого кооперування відповідно з її основними ознаками
Принципи класифікації Характер кооперування
За видами діяльності Науково-технічне та промислове співробітництво

Кооперація в галузі проектування та будівництва об'єктів

Кооперація в сфері торгівлі та збуту
За використаними методам Виконання спільних програм

Договірна спеціалізовані-ція

Створення спільних підприємств
За структурою зв'язків Внутрішньофірмова і межфирменная

Внутрігалузева і міжгалузева
За територіальним охопленням Між двома і більше країнами

В рамках регіону Міжрегіональна
За кількістю суб'єктів Двостороння і багатостороння
За кількістю об'єктів Однопредметная і многопредметная

Міжнародна спеціалізація і кооперування грають все зростаючу роль в світовому господарстві, забезпечують взаємозв'язок національних економік і формують меж-ду ними стійкі економічні зв'язки, засновані на об'єктивному збігу потреб у взаємовигідній економічному спілкуванні.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.1. Об'єктивні передумови процесу ін-тернаціоналізаціі в сучасному світі "
  1. Науковість
    об'єктивні тенденції соціального розвитку, застосовувати сучасні науково-технічні досягнення і науково обгрунтовані методики. Науковий підхід до управління, який випливає з даного принципу, аж ніяк не заперечує використання практичного досвіду. Об'єктивність управління, навпаки, вимагає, щоб управлінська діяльність грунтувалася на єдності теорії і практики. Застосування принципу
  2. Монополія
    об'єктивного процесу утворення монополії, або монополістичного становища. Як будь-яке явище, монополія є носієм позитивних і негативних властивостей. Монополія в економічному плані означає наступне: наявність на ринку одного покупця або продавця; наявність на ринку монополістичного покупця або продавця; переважання монополії покупця над монополією продавця; громадські
  3. 1. Міграція робочої сили в сучасному світі
    сучасному
  4. Запитання до теми
    об'єктивні і суб'єктивні показники якості життя. 8. Охарактеризуйте співвідношення між економічним зростанням і якістю
  5. Пізнавальна функція.
    Об'єктивної реальності і необхідності її вивчення. При цьому об'єктивна реальність виступає елементом зовнішнього середовища по відношенню до економічних суб'єктів. Теорія інноваційної економіки виходить з необхідності всебічного вивчення об'єктивної реальності і ефективного використання всіх її складових. У той же час самі інновації за певних умов у стані сприяти
  6. Ідеологічна функція
    об'єктивної реальності, економічного інноваційної свідомості всіх економічних суб'єктів. Теорія інноваційної економіки є потужним фактором досягнення успіху в сучасних конкурентних умовах. У своїй сукупності з практичною функцією теорія інноваційної економіки повинна носити творчий характер, стати основою державної політики, теоретичною основою ефективного
  7. Є. Ф. Борисов. ЕКОНОМІКА, 2009
    об'єктивної логічної послідовності основні форми господарства, а саме: мікроекономіка, сектор великого акціонерного капіталу, державний сектор макроекономіки та сучасна світова економіка. У підручнику знайшли своє відображення питання, що стосуються форм грошей в інформаційному суспільстві, інтерактивного бізнесу, а також закони ринку - закон ціни по масовому попиту і масового пропозицією.
  8. Тема 5. ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ МІЖ ЛЮДЬМИ
    об'єктивного характеру можна виділити найбільш істотні, які спричиняють дії і розвиток багатьох господарських процесів і навіть економіки в цілому. Їх прийнято називати економічними законами. Економічний закон - це об'єктивно необхідні, сталі й масово повторювані зв'язки і взаємозалежності між явищами і процесами, що відбуваються у господарській діяльності людей. 2.
  9. . 1Сущность, передумови, цілі і ефекти інтеграції
    передумови, цілі і ефекти
  10. Тема 6. Історія промислового перевороту та індустріалізації кінця XVIII-XIX ст.
    Світі. Господарський розвиток Росії в 1830-1860 рр.. Передумови та умови промислового перевороту. Основні проблеми та протиріччя індустріального розвитку в кріпосницьких умовах. Методи стимулювання сировинного та сільськогосподарського експорту. Причини відставання Росії. Структурна криза 1850-1860 рр.. Економічні реформи 1860-1870 рр.. та їх вплив на економічний розвиток
  11.  Тема 6. Історія промислового перевороту та індустріалізації кінця XVIII-XIX ст.
      світі. Господарський розвиток Росії в 1830-1860 рр.. Передумови і умо-ви промислового перевороту. Основні проблеми та протиріччя індустріального розвитку в кріпосницьких умовах. Методи стиму-лювання сировинного та сільськогосподарського експорту. Причини від-ставання Росії. Структурна криза 1850-1860 рр.. Економічні реформи 1860-1870 рр.. та їх вплив на економічний розвиток
  12.  Глава 16. ПРАВИЛА ВИЖИВАННЯ СЛАБКОЮ КРАЇНИ
      об'єктивних причин не можуть, навіть якщо б і захотіли, надати Росії скільки-небудь дієвої допомоги. У той же самий час остаточний крах нашого суспільства також неприйнятний для них і лякає їх нітрохи не менше (а в даний час, коли цей результат став більш ймовірним - навіть більше), ніж можливість російської модернізації і відродження. Неприйнятність знищення Росії для всього
  13.  Концепції ймовірності
      об'єктивна ймовірність) або на міру переконаності в їх настанні (суб'єктивна ймовірність). У теорії Неймана-Моргенштерна передбачаються об'єктивні ймовірності, однакові для кожного економічного суб'єкта. Але в економічній дійсності, на відміну від азартних ігор, сфера застосування таких ймовірностей невелика: повторювані ситуації, для яких можна було б розрахувати об'єктивні
  14.  § 4. ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ
      передумови подальшого пріоритетного і динамічного розвитку промисловості. До передумов подальшого розвитку промислового виробництва в Росії стисло можна віднести наступні. 1. Необхідність випереджаючого розвитку структуроутворюючих галузей. Забезпечення засобами виробництва інших галузей самої промисловості та народногосподарського комплексу як основи економічної