Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
І.В. АНТОНОВА, М.В. ЛИСЕНКО. Економіка. Курс лекцій для студентів, 2007 - перейти до змісту підручника

1.3. Метод економічної теорії

Ми з'ясували, що економічна теорія є однією з соціальних наук і в той же час відіграє особливу роль в системі економічних наук. Особливість цієї ролі не тільки в специфіці предмета даної науки, а й у тому, що вона є фундаментом, методологічною основою інших економічних наук. Дж. М. Кейнс особливо підкреслював цю роль, коли писав: «Економічна теорія ... є скоріше методом, ніж вченням, інтелектуальним інструментом, технікою мислення, допомагаючи тому, хто володіє нею, приходити до правильних висновків».
Слово «метод» (від грецького methodos - шлях до якої-небудь мети) стосовно до науки означає сукупність притаманних їй способів пізнання, інструментів і прийомів дослідження. Особливість і розвиток предмета
науки визначають формування та вдосконалення методу даної науки. І навпаки, чим більш багатий методичний арсенал науки, тим більше її можливості в дослідженні змісту свого предмета.
Слово «метод» застосовують не тільки до сукупності, але і до конкретних способів, прийомів, інструментам наукового аналізу, способам обробки даних і демонстрації отриманих результатів - тобто воно може застосовуватися як в широкому, так і у вузькому значенні.
Економічна теорія в ході свого розвитку виробила і сприйняла з урахуванням специфіки свого предмета від інших наук широке коло різноманітних методів. Специфіка предмета визначає, в той же час, обмежені можливості даної науки у використанні лабораторних досліджень, експериментів, які застосовуються в природних, в інженерних науках. Головним інструментом економічної науки залишається мислення і властиві йому методи і прийоми пізнання: діалектичний метод, метод наукової абстракції, аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія.
Діалектичний метод дослідження став застосовуватися в економічній теорії в ході розвитку класичної школи політекономії (починаючи з робіт К. Маркса). Назва методу походить від терміна «діалектика», вперше спожитого Сократом для позначення плідної і взаємозацікавлених досягнення істини шляхом зіткнення протиборчих думок. В античні часи цим словом називали мистецтво вести бесіду у формі діалогу, спору. До ХIХ століттю діалектикою стали називати не тільки вчення про розвиток буття і пізнання, а й гегелівської-марксистський метод творчо пізнає мислення.
Цей метод вимагає розглядати кожне явище в безперервному розвитку, в основі якого:
- єдність і боротьба протилежностей;
- взаимопереход кількісних змін у якісні;
- заперечення заперечення (подвійне заперечення), тобто виявлення суперечності і його дозвіл шляхом здійснення і зняття.
Зразком застосування цього методу в економічній теорії є робота К. Маркса «Капітал», надалі цей метод був сприйнятий представниками марксистського спрямування політекономії і застосовувався протягом ХІХ - ХХ ст. В цілому в економічній науці цього періоду не було жодного серйозного економіста, який не вивчав би праці Маркса і не потрапив під вплив його ідей. Згодом вчений міг відійти від захоплення змістовною стороною марксизму, але уроки творчо пізнає, діалектичного мислення зберігалися. У сучасній економічній теорії цей метод зберігає своє значення. У філософії ХХ століття цей метод був підданий критиці за його домагання на універсальну всеосяжність і надлишкову абстрактність, як метод, придатний для дослідження тільки «досвіду суперечності». Але в самій сучасній філософії постмодернізму, за визнанням її представників, ще не вироблено настільки ж адекватного методу для дослідження «нового досвіду», яким був діалектичний метод для «досвіду суперечності».
Найважливішим для економічної теорії є метод наукової абстракції, що поєднує два ступені пізнання: абстрагування і сходження від абстрактного до конкретного. Спрощено схему пізнання можна звести до руху від реально існуючого конкретного (чувствуемого) через абстрактне до конкретного (розумовому) як цілісного поданням про сутність явищ і процесів, що відбуваються в дійсності.
Перший ступінь - абстрагування. Назва походить від латинського abstractio - відволікання, видалення. Цей метод полягає в відволікання в процесі пізнання від несуттєвого, від зовнішніх деталей економічного явища і в концентрації на сутності цього явища. Те, що існує в реальності і піддається осмисленню, можна назвати конкретним чувствуемого. Результатом осмислення є абстракції - теоретичні узагальнення, що дозволяють відобразити у мисленні сутність реальних явищ. В економічній теорії результатами абстрагування, абстракціями є економічні категорії (наприклад, «товар» - це продукт праці, призначений для обміну у формі купівлі - продажу, в даному контексті неважливо, який саме це товар, кому і як він продається; «гроші» - це особливий товар - еквівалент вартості усіх інших товарів, і в даному випадку неважливо, які саме це гроші).
Далі відбувається «отсортіровиваніе» різноманітних, зовні хаотичних, випадкових зв'язків між явищами і виявлення закономірних, тобто іманентних (внутрішньо властивих), стійких, постійно повторюваних, причинно-наслідкових зв'язків. Результатом цього процесу є пізнання економічних законів.
Але уявлення про економічну реальності не може бути зведене до набору економічних категорій і економічних законів. (Подібно до того, як алфавіт і навіть окремі слова - це основа мови, але не сама мова в його різноманітті). Потрібна цілісна картина, що дозволяє зрозуміти сутність що відбувається в економічній дійсності. Для цього необхідна наступна ступінь пізнання - сходження від абстрактного до конкретного.
За латиною concretus - густий, твердий, зрощений. «Конкретне» значить - реально існуюче, цілком певне, точне, що розглядається у всьому різноманітті властивостей і відносин. В результаті сходження в мисленні від абстрактного до конкретного складна і хаотична взаємозв'язок між економічними явищами постає як система взаємопов'язаних економічних законів, що визначають розвиток економіки. Таким чином, дослідник отримує цілісне уявлення про сутність процесів в економічній дійсності.
Формами реалізації методу наукової абстракції є методи дедукції та індукції, аналізу та синтезу, метод єдності історичного і логічного.
Методи дедукції та індукції. Дедукція та індукція - це взаємодоповнюючі методи дослідження. Індукція - метод пізнання, який базується на умовиводах від часткового до загального, або від накопичення, систематизації, осмислення окремих фактів і явищ фактів до висновків про загальний, закономірний в них. Дедукція - це метод пізнання, який базується на умовиводах від загального до окремого, від теорії до фактів.
Аналогія - метод пізнання, заснований на перенесенні властивостей відомого і вивченого в різних галузях знання явища або процесу на невідомі явища і процеси даної науки. Наприклад, ми застосували будівельний термін «фундамент» для характеристики ролі економічної теорії в системі економічних наук; засоби праці називають «кістково-м'язової системою» виробництва; грошовий обіг - кровоносною системою економіки; еволюційна теорія економічного розвитку використовує біологічне розуміння терміну «відбір» стосовно до технологіям - і т.д.
Методи аналізу і синтезу - це теж дві взаємопов'язані сторони процесу пізнання. Аналіз - такий метод пізнання, який передбачає поділ цілого (економічних явищ, процесів) на окремі складові і вивчення кожної з цих частин. Наприклад, можна аналізувати, як впливають окремі фактори на продуктивність праці, на економічне зростання, на величину ринкового попиту або пропозиції і т.д. Методом аналізу встановлюються причини і наслідки, тобто закономірності формування економічних явищ. Синтез - метод пізнання, заснований на з'єднанні вивчених у процесі аналізу частин у єдине ціле.
Метод єдності історичного і логічного. Він застосовується науками, що вивчають суспільство. Громадські явища мають свою історію, але можуть протікати по-різному в специфічних умовах різних країн і регіонів. Необхідно простежити за етапами їх історичну ланцюжок і побудувати логічно обгрунтовану взаємозв'язок явищ, що відображає в концентрованому вигляді історичний процес їх виникнення і розвитку, абстрагуючись від випадкового і особливого. Наприклад, купецтво і лихварство з'явилося ще при рабовласництва, але природа капіталістичного торговельного та позичкового капіталу може бути зрозуміла тільки після вивчення промислового капіталу і стадій його кругообігу. Точно так само сутність такого явища, як «фінансовий капітал», може бути розкрита тільки на основі розуміння процесу монополізації промислового капіталу та зміни ролі банків, банківського капіталу.
Результатами використання цих методів виступають економічні категорії та економічні закони.
Методи математичного та статистичного аналізу, ЕММ-економіко-математичні методи використовуються в економічній теорії для формалізації процесів в економіці та визначення функціональних залежностей між параметрами цих процесів. Вони включають визначення абсолютних і відносних величин, середніх величин та індексів, виявлення залежностей між величинами за допомогою функцій. Кількісні методи в економічній теорії підпорядковані цілям якісного аналізу, розширенню його можливостей. Головне - не демонстрація «математичних витончені», а наявність глибоких зв'язків між математичним інструментарієм і предметом вивчення економічної теорії.
З урахуванням цього велике значення в економічній теорії мають економічні моделі, що досліджують залежність однієї змінної величини від іншої (інших) змінних величин.
При цьому економічна наука широко використовує метод функціонального аналізу. Незалежна економічна змінна є аргументом, а змінна економічна величина, що залежить від інших величин, називається функцією. В економічній теорії використовуються функціональні залежності з однією змінною (наприклад, функція величини попиту на товар від його ціни) або двома змінними (виробнича функція Кобба-Дугласа). Функція і аргумент можуть мінятися місцями (можна досліджувати попит як функцію ціни і зворотну залежність - зміна ціни як функції попиту). Це дозволяє не тільки описувати процеси і виявляти закономірності, характерні для минулого і сьогодення, а й здійснювати прогнозування, давати практичні рекомендації суб'єктам економіки.
Багато функціональні залежності в економічній теорії досліджуються із застосуванням методу граничного аналізу (навіть назва одного з напрямків науки - маржиналізму - походить від слова «межа»). У цих залежностях використовуються такі змінні, як гранична корисність, гранична продуктивність, граничний дохід; при аналізі граничні вигоди зіставляються з граничними витратами для обгрунтування стимулів до економічної активності.
Способами подання функціональних залежностей як у статиці, так і в динаміці можуть бути: текстовий, математичний, графічний (у тому числі діаграмний), табличний.
Текстове представлення використовується для моделей, в яких характеризується тільки якісна взаємозв'язок між економічними параметрами. При дослідженні кількісних значень взаємопов'язаних параметрів використовуються математичне, графічне, табличне представлення. Математичне уявлення грунтується на описі економічного явища за допомогою функцій, рівнянь нерівностей. Графіки - це зображення залежностей у вигляді прямих або кривих між двома осями - горизонтальної та вертикальної. У традиції економічної теорії особливість - значення аргументу відкладаються на осі ординат, а залежна величина (функція) - на осі абсцис. Діаграми - це малюнки, що показують співвідношення між показниками. Вони можуть бути круговими, Стовпчикові та ін Сучасні комп'ютери дають можливість побудови не тільки «плоских», а й «об'ємних» діаграм як у чорно-білому, так і в кольоровому виконанні.
В економічній науці використовується балансовий метод. Його історія йде від «Економічної таблиці» фізіократії Ф. Кене, схем розширеного капіталістичного відтворення в «Капіталі» К. Маркса. У 1920-і рр.. під керівництвом радянського вченого П.І. Попова вперше в світі велися розробки міжгалузевих балансів, що охоплювали виробництво і розподіл суспільного продукту. Відмінною рисою балансової моделі як особливої моделі відтворення було те, що вона дає цілісне уявлення про відтворення через систему таблиць, що включають баланси відтворення суспільного продукту і національного доходу, населення та праці, національного багатства. Міжгалузевий баланс є різновидом балансових моделей відтворення. Розробки в цій галузі нерозривно пов'язані з ім'ям Василя Леонтьєва, випускника Ленінградського університету, згодом гарвардського професора, автора відомої макроекономічної моделі, Нобелівського лауреата 1973
У середині ХХ століття економічна теорія ввела в свій арсенал теорію ігор для дослідження впливу рішень одних економічних агентів на рішення інших агентів.
Останнім часом, особливо в рамках еволюційного підходу в економічній теорії (Р.Р. Нельсон, С. Дж. Вінтер) використовується метод комп'ютерного моделювання, комп'ютерних імітаційних моделей поведінки фірм.
Економічна теорія використовує при теоретичному обгрунтуванні економічної політики, при оцінці змін, що проводяться соціологічні методи дослідження - методи з'ясування відносин індивідів і груп до тих чи інших процесів в економіці. До них відносяться: проведення опитувань, розробка рейтингів, визначення моніторингів того чи іншого господарського процесу.
 Таким чином, розвиток економічної теорії проявляється у збагаченні набору методів досліджень та подання їх результатів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "1.3. Метод економічної теорії"
  1. Лекція 2 Тема: ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ, ЇЇ ФІЛОСОФСЬКІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
      метод економічної теорії; - функції економічної теорії; - моделі людини в економічній
  2. Глава 1. Предмет і метод економічної теорії
      методологічну озброєність політичної економіки з інструмснтарно-методичним апаратом і прагматичною орієнтованістю Економікс. Мета теми - з'ясувати предмет економічної теорії, розкрити матеріальну природу та історичну логіку розвитку системи виробничих відносин в їх взаємодії з динамікою продуктивних сил і з еволюцією людини як суб'єкта творення, визначити
  3. 3. Теорії економічного зростання
      економічного зростання сформувалися на основі двох джерел: неокласичної теорії, що йде своїм корінням до теоретичних поглядів Ж.Б. Сея і що отримала закінчене вираження в роботах американського економіста Дж.Б. Кларка (1847-1938), і кейнсіанської теорії макроекономічного
  4. Економічна теорія. А. В. Довгялло, 2012

  5. 2. Метод пізнання і викладу
      методами дослідження. Метод економічної теорії являє собою сукупність способів, прийомів пізнання економічних відносин людей і відтворення їх в системі економічних категорій, принципів, законів, моделей. При цьому економічні процеси і явища розглядаються як у статиці, так і в динаміці. Взяті в безперервному русі і розвитку, в переході з одного якісного
  6. § 3. Економічні закони і категорії, їх класифікація sssn
      економічної теорії та його структурні
  7.  2.9. Методи теорії прийняття рішень
      теорії прийняття
  8. АКТУРІАТ
      методи використання статистики та теорії ймовірностей у страхуванні та фінансових операціях. Спочатку ці методи використовувалися в страхуванні життя, потім стали широко застосовуватися у всіх видах страхування при вирішенні проблеми розподілу річних надходжень. Прийоми актуаріата лежать в основі фінансової математики, що знаходить своє відображення в теорії і практиці облігаційних позик. Крім цього
  9. МАТЕМАТИЧНА ЕКОНОМІКА
      методи і моделі для опису економічних процесів і розрахунку економічних показників у ході аналізу, прогнозування, планування,
  10. 5. МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
      методи. 1. Метод наукової абстракції - відволікання від випадкового в досліджуваних процесах і явищах і виділення в них міцного, стійкого, типового. Є одним з головних методів пізнання в економічній теорії. Застосування цього методу дозволяє сформувати поняття різних економічних категорій - логічних понять, що відображають в узагальненому вигляді суть економічних відносин. 2.
  11. 14. МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ЦІН
      методи ціноутворення. Витратні методи ціноутворення забезпечують розрахунок продажної ціни на товари та послуги за допомогою додавання до витрат або собівартості їх виробництва якоїсь конкретної величини. До ринкових методів ціноутворення відносяться: 1) метод поточної ціни; 2) метод «запечатаного конверту», або тендерного ціноутворення. До економічних методів ціноутворення відносять
  12. Людвіг фон Мізес. Людська діяльність: Трактат з економічної теорії, 2005
      методології та теорії економічної науки від самих основ (теорії цінності) до економічної політики. Всебічно розглядається як ринкова економіка, так і соціалістична, а також інтервенціонізм. Видавалася англійською, французькою, іспанською, італійською, китайською, японською та румунською мовами. Для економістів, істориків, соціологів і політологів, а також для всіх, хто цікавиться
  13. Контрольні питання
      економічної теорії. 4. Розкрийте суть двоїстої природи податку. 5. Розкрийте особливості оподаткування в контексті теорії колективних потреб. 6. Розкрийте особливості оподаткування в контексті економічної теорії Дж. М. Кейнса. 7. Розкрийте зміст т.н.крівой А. Лаффера. 8. Розкрийте особливості оподаткування в контексті теорії суспільного
  14. Глава 14. Макроекономічна рівновага. Споживання. Заощадження. Інвестиції
      методом дослідження стану економіки є метод рівноважного аналізу, про який ми говорили при дослідженні мікроекономіки. Цей метод цілком застосовний при аналізі категорій сукупних народно-господарських показників, тобто національного доходу, інвестицій, споживання, заощаджень, зайнятості і т.д. Важливо відзначити, що терміни теорії макроекономічної рівноваги пронизані
  15. Глава 14. Макроекономічна рівновага. Споживання. Заощадження. Інвестиції
      методом дослідження стану економіки є метод рівноважного аналізу, про який ми говорили при дослідженні мікроекономіки. Цей метод цілком застосовний при аналізі категорій сукупних народно-господарських показників, тобто національного доходу, інвестицій, споживання, заощаджень, зайнятості і т.д. Важливо відзначити, що терміни теорії макроекономічної рівноваги пронизані
© 2014-2020  epi.cc.ua