Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Д. Грейсон молодший, К. О'Делл. Американський менеджмент на порозі XXI століття, 1991 - перейти до змісту підручника

Міжнародні зіставлення рівнів продуктивності


Америка поступово втрачає лідерство в галузі продуктивності праці, Америці варто озирнутися назади подивитися, хто ж настає їй на п'яти, чому переслідувачі рухаються швидше і що можна зробити для утримання лідерства.
Для міжнародних зіставлень рівнів продуктивності зазвичай використовуються два показника - ВВП на душу населення і ВВП на одного працівника. Як зазначалося вище, показник ВВП на душу населення - хороший вимірювач рівня життя, але не рівня продуктивності. Але беручи до уваги, що наше визначення конкурентоспроможності включає і підвищення життєвих стандартів, цей показник прийнятний.
США поки очолюють таблицю розвинених держав за таким показником, як доходи на душу населення (ВВП на душу населення), але необхідно враховувати те, що інші країни розвиваються більш швидкими темпами (табл. 6).
Таблиця 6 Країни; Долари США 1986; ВВП на душу населення. США=100; Темпи зростання в період 1973 - 1986 рр..,% США; 17395; 100; 1, 4 Канада; 16270; 93, 5; 2, 2 Норвегія; 14967; 86, 0; 3, 8 ФРН ; 12813; 73, 7; 2, 0 Японія; 12357; 71, 0; 2, 8 Франція; 12260; 70, 5; 1, 8 Нідерланди; 11775; 67, 7; 1, 1 Великобританія; 11 443; 65, 8; 1, 3 Для перекладу показника ВВП на душу населення тут були використані обмінні курси, виражені через купівельну спроможність населення. Якщо ж використовувати так звані ринкові обмінні курси, то вже в 1987 р. середній житель Японії був багатшим жителя будь-який інший промислово розвиненої країни.
У табл. 7 наведені дані, що характеризують рівень продуктивності різних країн за показником ВВП на одного працівника (див. також рис. 2).
Таблиця 7 Країни; Розмір ВВП на одного працівника Країни; Долари США 1986; порівняльний рівень, США=100; темпи зростання 1973-1986 рр..,% США; 37565; 100; 0 , 5 Канада; 35670; 95,0; 1,2 Нідерланди; 32415; 86,3; 0,7 Франція; 31667; 84,3; 2,2 Бельгія; 30543; 81.3; 2,0 ФРН; 30390; 80,9; 2,2 Норвегія; 30114; 80,2; 2,4 Великобританія; 26448; 70,4; 1,5 Японія; 25882; 68,9; 2,8
Рис. 2. Динаміка ВВП на одного працівника (рівень продуктивності). Bureau of Labour Statistics, 1987, August
За рівнем продуктивності праці США все ще зберігають позиції лідера, тобто ще є час для того, щоб вжити заходів до збереження цих позицій. Однак інші країни рухаються вперед набагато більш високими темпами і розрив швидко скорочується.
Так, наприклад, Японія збільшує продуктивність в шість разів швидше США, ФРН і Франція - приблизно в чотири рази швидше і навіть Англія - ??в три рази. Тим часом темпи зростання продуктивності, що спостерігаються в останні 13 років в США, - найнижчі серед усіх промислово розвинених країн.
Якщо така тенденція збережеться в найближчі роки, то інші країни неминуче обженуть США за рівнем продуктивності, незважаючи на все ще наявний розрив. Наведемо конкретні дані: у ФРН, наприклад, рівень продуктивності за показником ВВП на одного працівника становить 81% в порівнянні з США. За період з 1973 по 1986 р. темпи зростання цього показника склали у ФРН 2, 2%, а в США всього 0, 5%. Можна легко обчислити, що країни наздоженуть США за розміром ВВП на одного працівника при збереженні тенденцій, що спостерігалися в 1973 - 1986рр.: Канада-в 1994 р.. Франція-в 199 6 р., Норвегія-в 1998 р., ФРН - в 1999 р., Бельгія - в 2000 р., Японія-в 2003 р. (рис.3).

Рис. 3. Динаміка ВВП на одного працівника (темпи росту). Bureau of Labour Statistics, 1987, August
Якщо тенденція не зміниться, то США вже до 2003 року перейде з першого на сьоме місце за цим показником.
Багато хто, звичайно, здивовані, побачивши Японію в кінці списку країн, що наздоганяють США за рівнем продуктивності. У Японії показник ВВП на одного працюючого в 1986 р. становив близько 69% рівня США. Причина такого становища в тому, що при високому рівні продуктивності праці в промисловості Японії, яка дорівнює або навіть вище, ніж у США (за деякими оцінками, продуктивність праці в японській промисловості становить від 100 до 110% американського рівня), продуктивність в таких секторах, як сільське господарство, сфера послуг і транспорт, набагато нижче. Це занижує показник продуктивності по японській економіці в цілому.
При зіставленні рівнів продуктивності різних країн може виникнути сумнів в їх достовірності через те, що вибраний тільки один період (1973 - 1986 рр..). Які дані ми отримаємо, якщо візьмемо цифри зростання продуктивності в інші періоди? У табл. 8 наведено дані про те, коли інші країни наздоженуть США за рівнем продуктивності, якщо для оцінок будуть використані темпи росту різних часових періодів.
Таблиця 8 Країни; 1950-1986 рр..; 1973-1986 рр..; 1979-1986 рр..; 1982-1986 рр.. Бельгія; 1990; 2000; 2007; Ніколи ФРН; 1994; 1999; 2013; 2035 Франція; 1994; 1996; 2002; Ніколи Японія; 1995; 2003; 2005; 2025 Канада; 1995; 1994; 2012; 2025 Норвегія; 1999; 1998 ; 2004; 2060 Великобританія; 2030; 2022; 2026; 2074.
Яка ж тенденція вірно відображає стан речей? Використовувати для оцінки першого колонку таблиці, напевно, не зовсім правильно, тому що в початкові роки цього періоду в інших країнах спостерігалися прискорені темпи зростання продуктивності, які потім значно сповільнилися, В останній колонці взяті цифри, що дають більш оптимістичний прогноз. Однак тут необхідна обережність, оскільки ці роки охоплюють тільки період циклічного підйому, а не весь цикл. Тому середні дві колонки таблиці містять, мабуть, найбільш достовірні дані.
Друга колонка таблиці, що охоплює період з 1973 по 1986 р., включає, наприклад, весь цикл і впливає, отже, на цифри, отримані в останні роки. Прогноз, складений на базі наявних даних про темпи зростання продуктивності в 1973 - 1986 рр.., Свідчить про те, що п'ять країн зможуть вже в 2000 р. наздогнати або навіть перегнати США за рівнем продуктивності праці.
Дані за період з 1979 по 1986 р. дозволяють прогнозувати, що шість країн можуть наздогнати або перегнати США за рівнем продуктивності до 2013 р.
Хотілося б підкреслити, що наведені вище прогнози робилися на базі існуючих тенденцій, які, природно, можуть змінюватися. Звичайно, слід брати до уваги умовність будь-якого механічного, нескоректована перенесення якихось тенденцій розвитку, що мали місце в минулому, на тривалі періоди в майбутньому.
Ясно, що для будь екстраполяції, застосовуваної для прогнозування, використовуються як кількісні, так і експертні оцінки. Тому вищенаведені приклади не претендують на точний прогноз, вони показують, що станеться, якщо тенденції в області зростання продуктивності праці, які мають місце сьогодні, не зміняться.
А станеться те, що інші країни залишать США позаду.
Чи повинно статися так, що розвиток інших країн, вже майже настігшіх США, неминуче сповільниться? Зовсім необов'язково. Історія свідчить якраз про протилежне - країни не уповільнюють свого розвитку просто тому, що вони знаходяться позаду країни-лідера.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Міжнародні зіставлення рівнів продуктивності "
  1. Застереження
    міжнародному ринку набагато сильніше, ніж багато хто уявляє, 3) заходи, що вживаються в США для поліпшення своїх позицій, все ще недостатньо ефективні; 4) США не тільки можуть втратити свої позиції індустріального лідера, а й втрачають їх вже сьогодні. Ми не говоримо, що США вже програли або програють економічне змагання. Але необхідно підкреслити, - хочемо ми цього чи ні, - що
  2. Радянський Союз
    міжнародних зіставлень рівнів продуктивності. Це зовсім не свідчить про відсутність інтересу до проблем продуктивності, існуючих в плановій економічній системі. Всі керівники СРСР, так само як і Карл Маркс, відзначали важливість підвищення продуктивності праці. Радянський Союз зазвичай не включався в такі зіставлення через відсутність необхідних статистичних
  3. Визначення економічного зростання
    міжнародні масштаби економічного зростання, зумовлені здатністю розвинених країн у минулому і сьогоденні знаходити за кордоном ринки збуту, джерела сировини і дешевої робочої сили, провідною до політичного та економічного поневолення бідних країн; 6) обмежене поширення результатів економічного зростання. Незважаючи на величезне зростання виробництва в світі за останні 200 років, лише чверть
  4. Глосарій
    міжнародних розрахунках Валютний кошик - певним способом фіксований набір валют, що використовується для вимірювання середньозваженого курсу окремих валют. Використовується при створенні міжнародних рахункових одиниць, страхуванні валютних ризиків у сфері торговельних і кредитних відносин, а також при встановленні низкою країн курсу національної валюти Валютна котирування - фіксування курсу
  5. § 65. Валютний ринок і валютне регулювання
    міжнародними угодами, що передбачають: 1) експорт та імпорт товарів і їх оплату в іноземній валюті; 2) міжнародну торгівлю послугами з оплатою в іноземній валюті; 3) експорт та імпорт капіталу, надання та отримання кредитів, пов'язаних з обміном однієї валюти на іншу; 4) отримання і перекази за кордон прибутку від іноземних інвестицій і кредитів; 5) розрахунки центральних банків
  6. 2.5. ЗМІСТ КАТЕГОРІЙ «СТРУКТУРА ВИРОБНИЦТВА» І «ВИРОБНИЧІ ПРОПОРЦІЇ». МЕТОДИ ОЦІНКИ структурних зрушень в економіці
    міжнародному поділі праці; - джерела і фактори економічного зростання. У найбільш загальному вигляді структурна політика є обгрунтування і вибір пріоритетних напрямків суспільного виробництва або окремих його ланок (галузей, сфер тощо), співвідношення між ни-ми. Вона покликана забезпечити збалансований розвиток країни та її регіонів, можливо повніше врахувати досягнення
  7. § 1. ПОТРЕБИ СУСПІЛЬСТВА І ЕКОНОМІКА
    міжнародному ринках. І з теоретичної, і з практичної точок зору безсумнівний інтерес представляє питання, які варіанти співвідношення між потребами, споживанням і виробництвом в сьогоднішній світовій економіці. Варіанти співвідношення потреб і виробництва. У господарському житті різних країн складаються три основні варіанти кількісних пропорції (співвідношенні) між
  8. § 2. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ МАКРОЕКОНОМІКИ
    міжнародних зіставлень ступеня розвиненості економіки застосовується показник валового внутрішнього продукту (ВВП), який являє собою валовий національний продукт за вирахуванням сальдо платіжного балансу (різниця між вартістю експорту та імпорту). У цьому показнику враховуються кінцеві результати економічної діяльності тільки всередині кожної країни. Таблиця 13.2. Структура валового
  9. § 4. НЕСТАБІЛЬНІСТЬ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
    міжнародній торгівлі, справедливе відшкодування витрат праці та природних ресурсів, що надходять з них у розпорядження розвинених учасників всесвітнього господарства. Якщо буде зменшуватися відставання країн, що звільнилися і підвищуватися рівень життя їх населення, це може сприяти пожвавленню економічної активності в західних державах, дозволить повніше використовувати їх виробничі
  10. Резюме
    зіставлення реального ВНП про-переводять в розрахунку на душу населення. Як би зна-ве ні відставала одна країна від іншої за рів-ню життя, але якщо в відстає країні вище темпипріроста реального ВНП на душу населення, то зрештою вона обжене країну-суперницю. У част-ності, швидке економічне зростання в Японії за по-останню 30 років дозволив їй обігнати багато другіестрани.9.