Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Є. Н. Ведута. Стратегія та економічна політика держави, 2004 - перейти до змісту підручника

9.3. Короткострокова дефляція і націоналізація власності

у країнах Європи
У багатьох країнах континентальної Європи, де було багато руйнувань з емісією окупаційних грошей, для фінансової стабілізації потрібно проведення дефляційних заходів з використанням обміну грошей. Його мета полягала в скороченні грошей в обігу за допомогою видалення з обігу «зайвих» грошей, тобто захованих, знищених і вивезених ворогом, а також у відновленні єдиної грошової одиниці. Обмін грошей проводився раптово і сума грошей, дозволена для обміну одному пред'явнику, обмежувалася, а банківські рахунки блокувалися.
Раніше всіх грошову реформу (листопад 1944 р.) провела Бельгія. У ній обмін грошових знаків був обмежений максимумом в 5900 франків на 1 жителя. Була встановлена вільна квота для банківських депозитів, рівна загальній сумі внесків перед війною або 10% від суми вкладу за станом на 8 жовтня 1944 року. Інша частина грошових знаків і депозитів заморожувалася, причому 40% з них тимчасово заморожувалися до поліпшення економічної ситуації в країні, а інші 60% підлягали конверсії в державний борг. При цьому був оголошений випуск позики «звільнення», введені надзвичайні податки на прибутки, отримані в результаті співпраці з ворогом, на військові надприбутки і на капітал. Встановлено обов'язковість декларування авуарів у золоті та іноземних платіжних засобах.
Обміни грошей були здійснені у Франції, Голландії, Данії, Норвегії, Греції, Японії, Австрії. В Італії, незважаючи на вимоги більшості громадян, обміну грошових знаків не було. Обмін грошових знаків в Німеччині в 1948 р. був проведений диференційовано обмежений для фізичних і юридичних осіб. Він позбавив широкі верстви населення майже всіх їх заощаджень, але не зачепив капітали компаній. Стара німецька марка замінювалося нової маркою з фіксуванням її курсу - 4,2 марки за 1 долар.
У СРСР до моменту закінчення війни грошова маса в обігу зросла приблизно в 4 рази, тоді як роздрібний товарообіг державної та кооперативної торгівлі в незмінних цінах був набагато нижче, ніж у 1940 р.
Надлишок грошей в народному господарстві вів до підвищення ринкових цін і зниження купівельної спроможності рубля. Накопичення в руках держави достатніх товарних мас на базі загального підйому народного господарства дозволили провести в 1947 р. грошову реформу, метою якої було відновлення повноцінного рубля за рахунок позбавлення спекулятивних елементів великої маси накопичилася у них готівки та анулювання фальшивих грошей. Механізм проведення реформи стосувався грошових доходів населення, заощаджень, конверсії державних позик і встановлення єдиних роздрібних цін.
Термін виплати заробітної плати і платні службовцям був приурочений до моменту реформи. Вони видавалися новими грошима з зміненим назвою банківських квитків. Обмін старих грошей на нові проводився в співвідношенні 10 до 1. Так як трудові доходи всіх верств населення залишилися без зміни і продовжували виплачуватися в нових грошах, то це означало підвищення реальних доходів громадян за рахунок позбавлення доходів спекулянтів, які накопичили значні суми на військових труднощах.
Одночасно з обміном готівки проводилася пільгова переоцінка вкладів в ощадкасах, що сприяло значному їх приливу в ощадкаси. Була проведена конверсія державних позик, так як основна сума вкладів і внесків по підписці на позики надходила в роки, коли купівельна спроможність рубля була значно нижчою. Грошові кошти державних підприємств і організацій, що зберігалися на рахунках у банках, залишилися без зміни. Засоби кооперативних організацій і колгоспів в банках переоцінювалися за співвідношенням 5 до 4.
Грошова реформа супроводжувалася скасуванням карткової системи і встановленням єдиних роздрібних цін, рівень яких був вище нормованих, але значно нижче комерційних. Протягом 1947 - 1954 рр.. щорічно проводилися масові зниження роздрібних цін, в 1950 р.
реальні доходи населення збільшилися на 34% проти довоєнного рівня.
У ряді країн Західної Європи під враженням військових успіхів СРСР і тиском демократичних сил була проведена націоналізація цілих галузей економіки і банків. У Франції провели націоналізацію електроенергетики, вугільної промисловості, деяких великих фірм, Банку Франції і 4 найбільших депозитних банків. Акціонерний капітал банків був переданий державному казначейству. Франції. Взаємини акціонери банків отримали державні облігації з доходами по 3%. В Англії були націоналізовані галузі видобутку вугілля і газу, електроенергетики, чорної металургії, внутрішнього транспорту та повітряного флоту, Англійський банк з викупом акцій у їх власників, які перейшли в портфель цінних паперів казначейства. Власникам акцій Банку була надана компенсація у формі державних облігацій. Закон встановив норми, за якими казначейство могло давати директиви Банку з поведінки всієї банківської системи. Націоналізація, змінивши форми власності, не змінила сутності державного регулювання економіки, спрямованого на пожвавлення економіки за рахунок грошової експансії, що не допускає падіння цін і стрімкої інфляції.
У країнах Східної Європи швидко провели націоналізацію власності на засоби виробництва і банків, колективізацію сільського господарства, ввели систему зовнішньоекономічної монополії для організації централізованого управління економікою і розвитку інтеграції країн соціалізму, огородженій від криз в капіталістичних країнах. Приватну діяльність строго регламентували. Керівної і спрямовуючої розвиток економіки цих країн стає партія.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 9.3. Короткострокова дефляція і націоналізація власності "
  1. НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
    (франц. nationalisation) відчуження або передача майна приватних осіб у власність держави. Націоналізація може здійснюватися на основі державних актів або викупу державою майна компаній, фірм, домашніх господарств. Націоналізація найчастіше поширюється на галузі виробництва, в яких ведення господарства на основі колективної та приватної власності стає
  2. Чому тенденція до дефляції посилилася наприкінці XX і початку XXI ст.?
    На рубежі XX і XXI ст. в усьому світі відбулося дуже помітно рух від інфляції до дефляції (табл. 25.3). Інфляція (в середньому в рік, у відсотках) {foto139} Розвитку грошового обігу в світі у бік дефляції сприяли такі причини: - В умовах інноваційної економіки частка більш витратною продукції промисловості знижується. Разом з тим збільшується частка сфери послуг, де загальний
  3. реприватизації
    (від ре ... і лат. Privatus - приватний) приватизація раніше націоналізованої приватної власності, зворотний перехід до приватизованої власності, тобто повернення у приватну власність тієї державної власності, яка виникла в результаті
  4. Глава 25. Інфляція і дефляція
    Глава 25. Інфляція і
  5. § 2. Вплив дефляції на економіку
    § 2. Вплив дефляції на
  6. Стаття 7. Гарантії від примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб
    (1) Іноземні інвестиції в РРФСР не підлягають націоналізації і не можуть бути піддані реквізиції або конфіскації, крім як у виняткових, передбачених законодавчими актами випадках, коли ці заходи вживаються в суспільних інтересах. У випадках націоналізації або реквізиції іноземному інвестору виплачується швидка, адекватна і ефективна
  7. Зміцнення національного підприємництва
    . Одним з напрямків економічної політики країн, що звільнилися була націоналізація іноземної власності. Тільки з 1960 по 1974 рр.. в 62 країнах, що розвиваються сталося 875 випадків націоналізації іноземних підприємств, головним чином гірничодобувних і плантаційний. Основна хвиля націоналізації припала на 70-і роки. Націоналізація, ліквідація концесійної форми
  8. ПЕРЕХІД ВЛАСНОСТІ З ОДНІЄЇ ФОРМИ В ІНШУ
    перехід державної власності у приватну (приватизація) і зворотний перехід
  9. денаціоналізації
    (від франц. denationalisation) передача об'єктів державної власності у приватну (на противагу націоналізації), проведена найчастіше у зв'язку з низькою ефективністю використання ресурсів державними
  10. Т е м а ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ. РИНКОВА СИСТЕМА ГОСПОДАРЮВАННЯ
    Ключові поняття: економічна система, предмети праці, засоби праці, продуктивні сили, чистий капіталізм, командна економіка, традиційна економіка, власність, роздержавлення, приватиза-ція, націоналізація, ринок, конкуренція, монополія, олігополія, інфра-структура, білоруська модель
  11. 21. Макроекономічної рівноваги
    Модель «доходи - витрати» дозволяє розглянути механізм формування рівноважного обсягу національного виробництва в короткостроковому періоді при передумові стабільності всіх цін. Для аналізу цього механізму в умовах змінюються цін, а також для виявлення специфіки пристосування економіки до стану рівноваги в короткостроковому і довгостроковому періодах використовується модель «сукупний попит -
  12. 2.4.4. Зміни власності
    Власність --- + --- функціонування? перетворення --- + --- придбання? припинення Власність динамічна. «Всі відносини власності були схильні постійної історичної зміні, постійним історичних змін» [79, Т.4, с.438]. Відбуваються постійні її переділи, процеси відчуження і привласнення. Вона зростає не тільки
  13. ПОЛІТИЧНИЙ РИЗИК
    ризик, пов'язаний з військовими діями, націоналізацією, конфіскацією, введенням обмежень і ембарго, тобто з непередбачуваними наслідками політичної лінії, проводиться урядами
© 2014-2020  epi.cc.ua