Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаМакроекономіка → 
« Попередня Наступна »
Е.А. Мариганова, С.А. Шапіро,. МАКРОЕКОНОМІКА. ЕКСПРЕС-КУРС, 2010 - перейти до змісту підручника

6.2. Вимірювання темпів економічного зростання


Вище було вже сказано, що вимірювання економічного розвитку в цілому являє собою важке завдання, тому найчастіше аналізують його складову - економічне зростання. Він виражається безпосередньо в кількісному збільшенні ВВП і його складових.
Ведучими показниками кількісної динаміки економічного зростання є:
| річні темпи зростання (приросту) обсягу ВВП;
| річні темпи зростання ВВП на душу населення;
| річні темпи зростання виробництва основних галузей економіки.
Для вивчення динаміки економічного зростання використовуються:
| коефіцієнт зростання - відношення показника досліджуваного періоду до показника базового періоду. Обчислюється за формулою
Х=Y1: Y0, (6.1)
де Y1, Y0 - показники відповідно в вивчається і базовому періодах, наприклад, за Y1 приймаємо ВВП 2006 м.
(в якості досліджуваного періоду прийнятий 2006), а за У0 приймаємо ВВП 2005 р. (як базовий період прийнятий 2005);
| темп зростання, рівний коефіцієнту зростання, помноженому на 100%;
| темп приросту, рівний темпу росту за мінусом 100%. Однак на практиці під темпом росту часто розуміють темп приросту.
Крім безпосередньо кількісної оцінки, економічне зростання може також вимірюватися як у фізичному вираженні (фізичний ріст, наприклад, на скільки мільйонів тонн збільшилося виробництво сталі в порівнянні з базовим періодом), так і у вартісному (вартісної зростання, що показує, на скільки мільярдів рублів або будь-який інший валюти збільшилася добробут населення). Фізичний спосо ^ вимірювання більш надійний, тому що дозволяє виключити вплив інфляції, але в той же час він не універсальний, оскільки при розрахунку темпів економічного зростання важко вивести загальний показник для виробництва різних виробів.

У ряді країн економічне зростання вимірюють на базі зростання виробництва найбільш важливих для національної економіки товарів з урахуванням їх частки в загальному обсязі виробництва.
У СРСР до 1987 р. економічне зростання вимірювався виробленим національним доходом (НД), що спотворювало дані про реальний стан радянської економіки. Тільки з 1987 р. став застосовуватися показник ВНП. У сучасній російській економіці основним показником для розрахунку динаміки економічного зростання став ВВП.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6.2. Вимірювання темпів економічного зростання "
  1. 10.4. Аналіз фонду заробітної плати
    вимір їх впливу на зміну виплат з фонду заробітної плати; 3) характеристика рівня середньої заробітної плати та факторів її зміни; 4) оцінка співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати працівників НДІ . Фонд заробітної плати (ФЗП) є найважливішим економічним показником, на формування якого впливає велика кількість факторів. У процесі
  2. ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ
    вимірювання, дозволяє проводити розрахунки майбутніх доходів і витрат. Однак економічне значення грошей безпосередньо пов'язане з їх стабільністю. У цьому відношенні гроші для економіки - те ж саме, що мова для спілкування. Не існує слів, зміст яких зрозумілий як для мовця, так і для слухача - спілкування між ними було б неможливо. Те ж саме і з грошима. Якщо вони не мають
  3. Визначення економічного зростання
    виміру. Під економічним зростанням мається на увазі такий розвиток національної економіки, при якому темпи збільшення реального національного доходу перевищують темпи зростання населення. Це дозволяє розглядати проблеми зростання з позиції жителя країни, а не стороннього спостерігача. Економічне зростання входить до числа основних цілей суспільства. У цій якості він припускає підвищення матеріального
  4. Тіньова економіка
    виміру. Ряд економістів використовує деякі непрямі методи, що дозволяють дати її відносну оцінку. У другій половині 90-х років у розвинених країнах тіньова економіка була еквівалентною в середньому 12% ВВП, у країнах з перехідною економікою - 23%, а в що розвиваються - 39% ВВП. За даними МВФ, офіційний загальносвітовий ВВП в 1999 р. склав 39 трлн дол Можна стверджувати, що з урахуванням тіньового
  5. ~-к. наприклад, за останні 12 років бла-"~ ~ РЯ неточностей вимірювання ІСЦ го-жавний борг США виріс при-мірно на S 1
    вимірювання ІСЦ го-жавний борг США виріс при-мірно на S 1 трлн. Результат переоцінки темпів інф-ляції позначається і в сфері виробниц-ства: замість падіння на 13% реальна погодинна зарплата зросла в період з 1973-1995 р. на ту ж величину. Разу-розуміється, в результаті зниження темпів зростання продуктивності праці спостеріга - далося та уповільнення темпів зростання заро-бітної плати,
  6. Практикум Зниження темпів зростання продуктивності праці У період з 1959 по 1973 р.
    вимірюванню. Економісти навчилися визначати кількість фізичного капіталу, прихо-дящегося на одного робітника, і оцінювати людський капітал шляхом подсчі-та часу, витраченого населенням на освіту. Однак, як виявилося, зменшення темпів зростання продуктивності праці не має очевидного зв'язку із змінами цих показників. Тому залишається припустити, що причини
  7. Кращий спосіб розібратися в ній - вивчення істо-рії розвитку економічної думки.
    вимірювання інфляції зазвичай дають близькі результати). Однак його за-ключення про безсумнівну зв'язку найважливіших макроекономічних змінних - темпів зростання цін і безробіття - спочатку не привернуло уваги колег. Тільки через два роки після виходу в світ роботи А. Філліпса економісти Пол Самуельсон та Роберт Солоу опублікували в журналі «American Economic Review ^ статтю« Аналіз
  8. Економічне зростання та його вимірювання
    виміру процесу економічного розвитку в макроекономіці частіше за все аналізують економічне зростання, хоча це лише один з критеріїв економічного розвитку. Економічне зростання є складова економічного розвитку. Він виражається безпосередньо в кількісному збільшенні ВВП і його складових. На макроекономічному рівні провідними показниками кількісної динаміки економічного
  9. 3.1. БЕЗРОБІТТЯ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ. ВИМІР БЕЗРОБІТТЯ
    виміру розмірів безробіття застосовують-ють два показники: а) рівень безробіття, який визначається як співвідношення чисельності офіційно зареєстрованих безробітних та чисельні-ності робочої сили або як співвідношення частки зайнятих, щомісяця втрачають роботу, і суми цієї частки з часткою безробітних, щомі-но знаходять роботу. Формула розрахунку фактичного рівня безробіття має вигляд U
  10. § 3. ІНФЛЯЦІЯ
    темпів інфляції. Зі сказаного видно, наскільки важливо для регулювання інфляційних процесів вміти вимірювати динаміку цін. Інфляція виявляється і темп її вимірюється за допомогою статистичного показника-індексу цін. На практиці застосовуються індекси цін, які відображають зміну загального (середнього) рівня цін, або цін на окремі товари, групи товарів (наприклад, індекси цін промислової і
© 2014-2022  epi.cc.ua