Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
З.К.Раджабова. Світова економіка, 2006 - перейти до змісту підручника

III.2.1. Паливно-енергетичний комплекс

Світовий паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) - багатофункціональний галузевий комплекс, який зазнавав неодноразових криз 70-х, 80-х і 90-х рр.. Обсяги виробництва та структура споживання первинних енергоресурсів у світі за останнє десятиліття визначалися темпами економічного зростання окремих національних економік, груп країн і світу в цілому. Світове виробництво первинних енергоресурсів (ПЕР) стабільно зростає: від 10 861 200 000 тут - у 1991 р. до 12 054,0 млн тут - в 1997 р.
Виробництво основних видів первинних енергоресурсів виглядає наступним чином (табл. 8).
Таблиця 8

Структура світового виробництва первинних енергоресурсів,% до підсумку
Рік

Нафта

Газ

Вугілля

АЕС

ГЕС та інші джерела


1990



41,8



22,9



30,6



2,2



2,5

1995

40,4

23,1

31,2

2,3

3,0

1997

40,5

22,8

31,4

2,3

3 , 0

2000 39,8 23,4 31,3 2,3 3,2
(прогноз)











2015 36,1 27,7 30,6 2,0 3,6
(прогноз)












Примітка. Таблиця складена за матеріалами: Байков Н. Паливно-енергетичний комплекс / / МЕ і МО. - 1998. - N 8. - З 44-49
У довгостроковій перспективі в промислово розвинених країнах очікується досить незначний приріст власного виробництва первинних енергоресурсів. У цьому зв'язку при намітилася стійкої тенденції зниження в цих країнах видобутку нафти залежність їх від ввезення ПЕР з третіх країн буде зростати.
Неадекватно змінюються ціни на найважливіші групи енергоносіїв (табл. 9).
Таблиця 9

Експортні ціни на нафту і газ * 1, дол
Рік

Світова експортна ціна 1 т нафти Експортна ціна 1 тис. м газу


1991



139,7



122,0

1993

115,2

92,0

1995

122,7

101,0

1997

137,0

113,0

1998

80,0

-

1999





I кв.

74,0

-

II кв.

113,0

-

Ill кв.

152,0

-

IV кв.

177,0

-

2000





1 кв.

195,0

-


___
* 1 За даними МЕ і МО. - 1999. - N 8. - С. 50; 2000. - N 8. - С. 61.
На початку 90-х рр.. спостерігалося значне зростання світових цін на нафту і нафтопродукти. Аналітики пов'язують це зростання з стійким розвитком економіки країн ОЕСР і ОПЕК. За останні 3 роки різкі перепади світових експортних цін були викликані неадекватними кроками держав ОПЕК. Так, наприкінці 1997 р. країни ОПЕК з ініціативи Саудівської Аравії різко підвищили квоту видобутку на I півріччя 1998 р. з 1252 до 1375 млн т, в результаті чого почали різко падати ціни на нафту на світових ринках. Головна причина - це порушення балансу між попитом і пропозицією. За оцінками міжнародних експертів, якби така тенденція збереглася, то ціни на нафту і нафтопродукти до кінця сторіччя могли впасти до 50-55 дол / т і відновлення балансу між попитом і пропозицією можна було очікувати десь після 2000
Розрахунки на збереження балансу попиту і пропозиції на даний період не виправдалися. При всіх вжиті заходи в 1998 р. видобуток нафти в країнах ОПЕК склала 1435 млн т при рівні попиту на неї 1310 млн т. Таким чином, пропозиція перевищувала попит на 125 млн т, в той час як для дестабілізації ринку достатньо всього 30-40 млн т.
Погіршилася ситуація і у зв'язку з фінансово-економічною кризою в країнах Південно-Східної Азії, тобто в країнах АТР знизився попит на нафту (наприклад, в Південній Кореї в 1998 р. попит на нафту був на 16% нижче, ніж у 1997 р.).
Одночасно збільшилися надходження нафти на світовий ринок з інших регіонів світу, пов'язані з великими інвестиціями в нафтову промисловість у попередні роки країнами, що не входять в ОПЕК.
З метою запобігання негативних наслідків, країнами Перської затоки, Мексикою, Венесуелою був прийнятий пакт екстрених заходів, в тому числі і скорочення обсягів видобутку з 1 квітня 1998 р. на 30 млн т в річному численні. Це можливо сприятиме збалансуванню попиту і пропозиції, стабілізації цін на світових ринках і скорочення втрат. Однак низькі ціни утримувалися протягом усього 1998 р. і збереглися в 1999 р., хоча ОПЕК висловила свою готовність зменшити до кінця року видобуток нафти на 85 млн т в річному численні.
Конференція міністрів нафти країн ОПЕК в березні і вересні 1999 р. продовжила терміни обмеження на видобуток нафти до квітня 2000
Оптимістичний прогноз на світовому ринку нафти аналітики пов'язують з такими варіантами:
- ОПЕК прийме заходи з фізичного скорочення обсягів видобутку нафти мінімум на 150 млн т в річному відрахуванні;
- очікуване пожвавлення і економічне зростання в країнах АТР приведуть до збільшення попиту на нафту;
- холодна зима в Північній півкулі викличе зростання споживання нафти.
Були версії, що заперечують такий розвиток подій: ОПЕК не зуміє зробити такі скорочення, пожвавлення економіки в АТР очікується за межами 2000 р., в той час як холодна зима залишається під питанням. І, як наслідок - низькі ціни приведуть до припинення її видобутку на багатьох нерентабельних свердловинах, що призведе до відтоку капіталовкладень. Скорочення загальних обсягів видобутку призведе до зростання цін і десь тільки до 2005-2007 рр..
Ситуація може повільно стабілізуватися, якщо не завадять інші кризові явища.
Оптимістичні прогнози виправдалися. У другій половини 1999 р. ціни стали підвищуватися і до середини вересня на ринку разових угод ціна на нафту проскочила "оптимальний варіант" 158 дол / т (або 21 дол. / Барель), якого протягом багатьох років домагалися країни ОПЕК * 1.
___
* 1 Байков Н. Паливно-енергетичний комплекс. 2000 / / МЕ і МО. - 2000. - N 8. - С. 62.
Це пояснюється насамперед тим, що всі країни ОПЕК проявили небувало високу дисципліну, тобто перелом в кон'юнктурі ринку намітився після того, як міністри нафти Алжиру, Ірану, Мексики, Саудівської Аравії, Венесуели і інших членів ОПЕК 11-12 березня 1999 зустрілися в Амстердамі з іншими зацікавленими країнами, що не входять в ОПЕК, і прийняли рішення про зниження обсягів видобутку з 1 квітня 1999 р. більше ніж на 100 млн т в річному численні * 1.
___
* 1 Там же.
Одночасно, в результаті пожвавлення економічного розвитку в країнах АТР і відновлення зростання економіки в ряді європейських країн, попит на нафту виріс в порівнянні з 1998 р. на 1,5%. У країнах ОЕСР її споживання збільшилося на 1,3%, а в США - на 1,8%. Відповідно відбулося збільшення споживання нафти в усіх інших країнах, що не входять до ОЕСР, Латинській Америці, СНД та ін (табл. 10).
Таблиця 10

Світове виробництво і споживання нафти по країнах і регіонах, млн т

Країна або регіон

Обсяги по роках
  1998 1999 2000


Споживання нафти

Країни ОПЕК

2345

2375

2417

Північна Америка

1160

1184

1206

Європа

765

760

770

АТР

400

431

441

СНД

215

197

200

У тому числі Росія

123

124

127

КНР

210

217

227

Латинська Америка

230

243

250

Інші країни 325 334 343


Видобуток нафти

Країни ОЕСР

1095

1062

1090

Північна Америка

725

694

699

Європа

335

336

351

АТР

35

32

40

СНД

365

372

377

У тому числі Росія

303

305

308

КНР

160

160

159

Латинська Америка

185

193

196

Члени ОПЕК







Сира нафта

1395

1330

1395

Зріджені нафтові гази

76

76

78

Інші країни 310 320 325


Зміна комерційних запасів



60

-68

-52

За даними: Oil and Gas Journal, 31.01.2000 ; Нафтогазова вертикал. 2000. - N 2.
Всупереч всім прогнозам і версіями різко змінилася ситуація на нафтовому ринку в другій половині 2000 р. вибухнула бензинова криза в Англії перетворився на паливний криза всієї Західної Європи. У вересні-жовтні 2000 р. почався різкий ріст цін на нафту і нафтопродукти. Відразу ж відреагувавши, країни ОПЕК ухвалили рішення підняти видобуток нафти до 800 млн барелів на день.
Проте міжнародні експерти прогнозують: одні до 40, інші до 42 дол за барель і, щоб повернути ціни на колишній рівень, доведеться довести видобуток до 3 млрд барелів на день, хоча такий підхід загрожує посиленням чергового циклічної кризи.
Ситуація до кінця року стабілізувалася за рахунок вжитих заходів, включаючи і використання комерційних запасів. В цілому країни ОПЕК чотири рази перевищували рівень видобутку протягом останнього року для зниження швидкозростаючих цін.
Щоб уникнути чергових циклічних перепадів країни ОПЕК, які виробляють у цілому 26,7 млн ??барелів на день, що складає більше 40% загального видобутку нафти в світі, домовилися початку 2001 р. знизити квоти на видобуток нафти-сирцю на 5%. За словами Алі-Ібрахіма аль-кашлі, на 113-й Віденської конференції міністрів енергетики і нафти держав - членів ОПЕК "досягнутий повний консенсус" про скорочення квот на видобуток нафти на 1,5 млн барелів на день. Деякі країни ОПЕК вже фактично приступили до скорочення поставок нафти. З іншого боку, рішення ОПЕК про скорочення продажів означає нульовий приріст її світових запасів в нафтосховищах в першому кварталі 2001 р.
Незважаючи на кроки ОПЕК, Росія має намір збільшити видобуток нафти на 5%. Росія офіційно не входить до ОПЕК і формально не зобов'язана підкорятися рішенням даної організації. За наявними оцінками в 2000 р. через підвищення цін на нафту російська скарбниця отримала 11 млрд дол додаткових доходів, з яких 4,5 млрд було направлено на обслуговування зовнішнього боргу, а інша частина - на додаткові витрати бюджету.
Як видно з даних табл. 11, частка нафти в загальному обсязі споживання ПЕР поступово знижується. Більш швидкими темпами буде зростати споживання природного газу. За прогнозами до 2015 р. в структурі споживання ПЕР газ вийде на друге місце, відсунувши вугілля на третє. Однак, незважаючи на такі зміни в структурі споживання, провідні позиції зберігаються за ПЕР органічного походження (більш 92%) і насамперед за нафтою.

Таблиця 11

Структура світового споживання первинних енергоресурсів% до підсумку

Рік

Нафта

Газ

Вугілля

АЕС

ГЕС та інші альтернативні джерела


1990



39,4



23,7



32,0



2,3



2,6

1995

39,4

23,6

31,7

2,3

3,0

1997

40,6

22,7

31,4

2,3

3 , 0

2000

38,0

23,4

31,3

2,2

3,3

2015 (прогноз)

35,0

28,1

31,2

2,0

3,7

За даними: Байков Н. Паливно-енергетичний комплекс / / МЕ і МО. - 1998. - N 8. - С. 41.
Розвідані запаси нафти виросли зі +136900000000 т в 1991 р. до 139 700 000 000 т в 1998 р., +141700000000 т в 1999 р.; газу - зі 119,4 до 144 млрд м.
По групах країн концентрація запасів виглядає наступним чином. Із загального обсягу розвіданих запасів нафти в країнах ОПЕК зосереджено 78,2%, Західній Європі - 2,5, країнах АТР - 5,8 і США - 3%. У країнах ОПЕК і СНД зосереджено 81,6% світових запасів природного газу, Західної Європи - 3,3, країни АТР - 6,3 і США - 3,3%. Частка Росії в світовому виробництві ПЕР в 1997 р. становила 10,7%.
Все це свідчить про високу нерівномірності концентрації ПЕР по країнах і регіонах. При такому їх розподілі слід очікувати подальшого збільшення поставок (особливо нафти) з країн розвинені, насамперед, з країн Близького Сходу, Венесуели. Якщо в 1995 р. із загального обсягу споживаної в світі нафти країни - члени ОПЕК поставили 42% (3102 млн т), то до 2000 р. - 43% (1550 млн т). Таким чином, регулююча роль країн - членів ОПЕК у забезпеченні потреб світу в нафти збережеться. Це пов'язано і з тим, що витрати на видобуток нафти в цих державах, особливо на Близькому Сході, - найнижчі. Однак ці країни відчувають певні труднощі в експорті. Це пов'язано з політикою оподаткування нефтеімпортірующіх країн і охороною навколишнього середовища, тобто найчастіше доходи від податків на нафту і нафтопродукти до бюджетів країн-імпортерів у декілька разів більше доходів від продажів країн-експортерів. Наприклад, розмір податку на бензин від роздрібної торгівлі становить від 34% у США до 80% у Франції. Це означає, що чистий дохід від експорту 1 т нафти в кілька разів менше доходу країн-імпортерів. Крім того, країнами Західної Європи введені додаткові податки на викиди в атмосферу (СО і т. д.), що також веде до подорожчання ціни і відповідного падіння попиту.
  З усіх видів первинних енергоресурсів найбільш швидко зростає виробництво природного газу. Наявність значних розвіданих запасів, дешевизна видобутку, зручність транспортування, екологічна чистота створюють найбільш сприятливі умови для збільшення обсягів виробництва і споживання природного газу в світовому господарстві (табл. 12).
  Таблиця 12

  Виробництво і споживання природного газу по регіонах світу, млн м

 Регіон  Обсяги споживання і видобутку
   1998  1999  2000


 Виробництво, всього



 2273

 2310

 2367

 Північна Америка

 739

 749

 755

 Європа

 274

 275

 277

 СНД,

 644

 646

 655

 в тому числі Росія

 591

 590

 595

 Країни АТР

 246

 251

 258

 Близький Схід

 181

 190

 206

 Латинська Америка

 88

 92

 98

 Африка  101  108  118


 Споживання, всього



 2268

 2303

 2362

 Північна Америка

 746

 756

 764

 Європа

 427

 440

 454

 СНД,

 529

 523

 528

 в тому числі Росія

 383

 383

 389

 Країни АТР

 259

 265

 280

 Близький Схід

 172

 180

 180

 Латинська Америка

 86

 89

 93

 Африка

 49

 50

 53

  Джерело: Oil and Gas Journal, 16.10.1999; Бюлетень іноземної комерційної інформації (БИКИ). - 1999. - N 133.
  Як видно з наведених даних, спостерігається стабільне зростання як видобутку, так і споживання природного газу. Основні запаси (більше 72%) зосереджені в двох великих регіонах - СНД і на Близькому Сході, з них в СНД - більше 38%. На країни АТР доводиться 7,1%, США і Канаду - 4,1, Західну Європу - 3%. Основні імпортери природного газу - країни Європи та АТР (Японія, Південна Корея і Тайвань), основні експортери - СНД (головним чином, Росія - близько 30%) і країни Африки і АТР * 1.
  ___
  * 1 МЕ і МО. - 2000. - N 8. - С. 65.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "III.2.1. Паливно-енергетичний комплекс"
  1.  Приклади розв'язання
      1. Для безпеки країни недостатньо мати потужну армію і високотехнологічну оборонну промисловість, необхідні розвинений ринок споживчих товарів і послуг, внутрішня соціально-політична стабільність, а оборонний потенціал повинен бути збалансований із загальним потенціалом економіки. Економічна безпека визначає здатність економіки постійно підтримувати
  2.  Концепція структурної перебудови економіки Росії
      У структурі російської економіки в перехідний період продовжує зростати частка видобувних галузей і виробництв «першого» переділу (металургія) і знижується частка високотехнологічних виробництв. Подібний зсув часто називається «утяжелением» економічної структури. Концепція структурної перебудови в Росії виходить із збереження галузевого розмаїття народногосподарського комплексу. У структурі
  3.  Тренувальні завдання
      . 1. Які з зазначених проблем відносяться до глобальних, а які - до національних: забруднення навколишнього середовища; масове безробіття; падіння курсу долара; збереження миру; залежність економіки від імпорту; низька інвестиційна активність, боротьба з епідеміями (раком, СНІДом); паливно - енергетичний та сировинна криза; зростання рівня цін; перетворення в експорті сировинних ресурсів; розрив
  4.  Виробництво і його сектори
      Виробництво розділене на галузі, тобто групи підприємств (фірм), виробляють однорідну продукцію. Галузі, з одного боку, ділять на підгалузі, а з іншого - групують в народногосподарські комплекси: паливно-енергетичний, агропромисловий і т.д. В економічній теорії досить поширене розподіл економіки на сектори: первинний, вторинний і третинний. Первинний сектор включає
  5.  Структура зовнішньої торгівлі Росії
      Структура російської зовнішньої торгівлі і раніше була характерною для розвиненої країни. В даний час це в основному паливно-енергетичні, прості хімічні та нафтохімічні товари, чорні і кольорові метали, зброю. Істотні зміни відбулися в товарній структурі російського імпорту. У ньому скоротилася частка інвестиційних товарів, тоді як частка споживчих товарів зросла,
  6.  № 208. Стабілізаційна програма уряду В. С. Черномирдіна і причини її невиконання
      . У грудні 1992 р. новим главою уряду був обраний колишній керівник газової промисловості СРСР В. С. Черномирдін. З його приходом в ринкові реформи були внесені корективи. Зберігаючи загальний напрямок руху в бік ринку, новий прем'єр зробив ставку на підтримку державних (у тому числі збиткових) підприємств. Особливу увагу було приділено паливно-енергетичного і оборонному
  7.  Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі Росії
      З урахуванням конкурентних переваг і слабких сторін Росії можна спробувати визначити середньострокові перспективи розвитку її зовнішньої торгівлі. Очевидно, що в російському експорті паливно-сировинні товари ще тривалий час залишатимуться основний позицією. Однак для Росії цілком реально поглиблення ступеня переробки сировини і на цій основі збільшення в експорті частки таких товарів, як
  8.  СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ РОСІЇ
      * 1. Зовнішньоторговельний оборот. Глибока структурна криза, що вразила Росію в 90-ті роки, істотно вплинув на розвиток зовнішньої торгівлі, її динаміку й структуру. Після розпаду СРСР і утворення СНД значна частина внутрішнього товарообігу, обслуговуючого єдиний народногосподарський комплекс країни, перейшла до складу зовнішньої торгівлі. Істотно погіршилася структура експорту та імпорту.
  9.  § 1. СИРОВИННІ І МАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ: ПОНЯТТЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ. ЗНАЧЕННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
      Сировинні та матеріальні ресурси, будучи предметом праці, являють собою один з трьох основних елементів виробництва. Без них, зрозуміло, неможливо ніяке виробництво. Але не тільки цим характеризується роль і значення матеріальних і сировинних ресурсів. Вони складають дві третини витрат на виробництво товару, собівартості виробленої промислової продукції і не менше половини її ціни. У
  10.  4. Специфіка російських реформ
      У Росії вихідні умови для переходу до ринку складалися набагато менш сприятливо, ніж у країнах ЦСЄ, з причини величезних структурних диспропорцій між базовими (паливно-енергетичний і металургійний комплекси) та обробними галузями, високою мілітаризації економіки, тривалості існування адміністративно-командної системи, відсутності в суспільстві традицій ринкової економіки і
  11.  Аналіз інвестицій
      Аналіз інвестицій дуже різноманітний. Зазначимо лише на деякі напрямки аналізу капітальних вкладень. 1. Аналіз динаміки капіталовкладень, очищений від інфляції, дозволяє судити про інвестиційної активності фірми галузі, всієї країни. Так, в Росії в 90-х рр.. обсяг капіталовкладень знизився в п'ять разів, дозволяючи говорити про «інвестиційної катастрофи», що сталася в нашій країні в ці
  12.  Тест
      1. Що з перерахованого не відноситься до внутрішніх загроз: а) посилення структурної деформації економіки, б) втрата ринків збуту; в) зниження інвестиційної та інноваційної активності; г) перетворення в паливно-сировинний придаток; д) розмір зовнішнього боргу; е) технологічна блокада з -за відставання країни в науково-технічній сфері? 2. Що з перерахованого не відноситься до
  13.  Немонетарний підхід до фінансової стабілізації
      Згідно немонетарні підходу на інфляцію в перехідній економіці впливають численні фактори, що знаходяться за межами сфери грошового обігу. По-перше, структурний фактор, тобто значні диспропорції у розвитку окремих галузей економіки, які швидко не можуть бути усунені, а тому брак тих чи інших товарів і послуг довго підштовхує ціни убік підвищення. Ще одним
  14.  § 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ. МІСЦЕ ГАЛУЗІ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
      Об'єкт економіки цієї галузі - промисловість. Вона сформувалася на першому, тобто Загалом етапі поділу праці. Галузі промисловості виробляють як засоби виробництва (група «А»), так і предмети споживання (група «Б»). У товарній продукції промисловості на частку групи «А» припадало приблизно три чверті, а на частку групи «Б» - одна чверть. Таке співвідношення груп «А» і «Б»