Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
З.К.Раджабова. Світова економіка, 2006 - перейти до змісту підручника

I.5.2. Кількісні показники зовнішньоекономічних зв'язків

Основні кількісні показники ВЕС - це експортні та імпортні квоти ВВП.
У сучасних умовах квоти все більше замінюються різними формами протекціонізму, тобто цілеспрямованого обмеження внутрішнього ринку від надходження товарів іноземного виробництва. Квота отримує розвиток як форма регулювання на рівні цілих угруповань країн. Наприклад, в рамках ЄС діє єдина система централізованого контролю над ввезенням і вивезенням товарів в перебігу певного часу, яка охоплює 2/3 зовнішньоторговельного обороту країн ЄС.
Квотування - тимчасове обмеження виробництва, експорту та імпорту товарів, що вводиться державними органами. Підставами для таких обмежень можуть бути зобов'язання країни за міжнародними угодами, а також необхідність дотримання національних інтересів окремої країни.
Квотування на основі внутрішнього державного регулювання застосовується з метою регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, для досягнення взаємовигідних умов на переговорах.
Розрізняють експортну та імпортну квоти, про сутність і механізм розрахунку яких ми говорили вище.
Існує дві групи країн, де експортна і імпортна квоти незначні:
1) економічно відсталі країни, де частка експорту готової продукції дуже низька. Прикладами є Непал, Бангладеш, група країн на південь від Сахари і пр.;
2) країни з великим внутрішнім ринком, не обов'язково відсталі. Сюди відносяться США і Японія. Незважаючи на те, що вони виробляють великі обсяги продукції, значну частину споживають самі.
Нагадаємо, що для визначення рівня розвитку зовнішньоекономічних зв'язків даної країни в системі МРТ користуються показником зовнішньоторговельної квоти. Вона являє собою відношення величини зовнішньоторговельного обороту країни до обсягу її валового внутрішнього продукту:

де ВТ - зовнішньоторговельний оборот.
Зовнішньоторговельна квота в підсумку показує загальний обсяг зовнішньо-торговельного обороту даної країни з країнами-партнерами або з усім світовим господарством.
Існує група показників, яка більш широко характеризує ВЕС - це в основному балансові показники.
Баланс - це співвідношення між доходами та витратами (виділяються наприклад, паливний, сировинний, енергетичний і т. д.), тобто баланс - найважливіша частина фінансової звітності підприємств, що дозволяє дати оцінку виробничої, комерційної та фінансової діяльності зарубіжних компаній і фірм, які виступають, як контрагенти вітчизняних підприємств і організацій за експортно-імпортними угодами.
Для оцінки ВЕС використовуються три види балансів і всі вони мають форму таблиці.
1. Торговий баланс - співвідношення між сумою цін товарів, вивезених небудь країною або групою країн (експортом), і сумою цін товарів, ввезених ними за певний період (імпорт) - квартал, місяць, рік. Інакше, торговий баланс - частина платіжного балансу, що характеризує торговельні зв'язки країни з іншими країнами. Баланс розраховується як різниця експорту та імпорту товарів, характеризує ступінь розвиненості національного товарного ринку.
Якщо вартість вивезення даної країни перевищує вартість ввезення, торговий баланс є активним. Якщо ж вартість ввезення перевищує вартість вивезення, то торговий баланс - пасивний.
Стан торгового балансу служить одним з важливих показників залежності економіки від зовнішніх ринків, кон'юнктури (стану економіки в певний період), міжнародної конкуренції.
2. Платіжний баланс - співвідношення реальних платежів за кордон і реальних грошових надходжень з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць). Платіжний баланс за визначенням МВФ - це статистичний звіт за певний період часу, що показує операції з товарами.
Платіжний баланс є найбільш поширеним видом балансів міжнародних розрахунків і найбільшою мірою відображає стан зовнішньоекономічних зв'язків країни за якийсь період.
Якщо надходження перевищують платежі, платіжний баланс активний (має позитивне сальдо), в іншому випадку - пасивний (негативне сальдо). Стан платіжного балансу робить значний вплив на валютний курс і валютну політику країни. Так погіршення платіжного балансу часто призводить до посилення валютного контролю, зниження курсу національної валюти.
Платіжний баланс (ПБ) складається з двох колонок - надходжень і платежів. Схема ПБ, рекомендована МВФ, складається з наступних статей:
А - баланс поточних операцій - товари, послуги, доходи від інвестицій; інші послуги і доходи; приватні односторонні перекази; державні односторонні перекази;
В - прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал;
С - прочий короткостроковий капітал;
D - помилки, пропуски;
Е - компенсуючі статті;
F - надзвичайні джерела покриття сальдо;
G - зобов'язання, що утворюють валютні резерви іноземних офіційних органів.
Разом: А + В + С + D + E + F + G.
Статті В і С охоплюють рух капіталів і в сумі утворюють баланс руху капіталів (це теж другий розділ платіжного балансу):
В + С Баланс руху капіталів.
Баланс в сумі статей А, В, С і D (основні статті) утворює підсумковий баланс:
А + В + С + D Підсумковий баланс.
Ми знаємо, що баланс по товарах або торговий баланс характеризує експорт та імпорт товарів. На відміну від торгового балансу, платіжний баланс будується не на обліку перетнули кордон товарів, а на обліку платежів та надходжень в ході експорту та імпорту, які за часом можуть не збігатися з рухом товарів.
3. Баланс послуг і некомерційних платежів - платежі й надходження з транспортних та страхових операціях. На світовому ринку послуг такими формами є фрахт - найм іноземних судів для транспортування товарів, плата за перевезення вантажу водним шляхом, що стягується після перевезення, і страхування - страхування того ж вантажу і плата за страхування. У цей баланс включаються також платежі по телеграфного, телефонного та електронного зв'язку, туризму, утримання дипломатичних і торгових представництв, дивіденди з капіталовкладень, плата за ліцензії і т. д.
4. Трансферні платежі - грошові виплати з державного бюджету населенню та приватним підприємцям, здійснювані у порядку перерозподілу коштів на користь більш потребують них громадян через бюджет.
Трансферт - це операція, яка полягає в безоплатній передачі якихось цінностей. Існують різні види трансферту:
- приватні некомерційні перекази з-за кордону і за кордон (перекази родичам, спадщина);
- державні субсидії (безоплатні витрати - товари або гроші іншим країнам);
- інші - наприклад, витрати на утримання військових баз, іноземних представництв (наприклад, ООН платить своїм колишнім чиновникам пенсію в різні країни).
Економічну допомогу, яка виявляється розвиненими країнами решті світу безкоштовно або у вигляді пільгових кредитів, можна розглядати на прикладі США. Ця країна займає друге місце в світі (після Японії) з надання економічної допомоги державам світу. У 1994 р. США асигнували на ці цілі 13 млрд дол (76% - на економічні та 24% - на військові витрати). Серед країн-одержувачів: Ізраїль - 3 млрд, Єгипет - 2,1 млрд дол, причому 65% допомоги надається безкоштовно і 35% у вигляді пільгових кредитів.
Обсяг американської допомоги Росії в 1994 р. (він найвищий) склав 1,6 млрд дол, а за всю першу половину 90-х рр.. - 4,7 млрд дол, з яких 2 млрд - на економічне і технічне сприяння, 1,7 - на пряму гуманітарну допомогу і т. д.
Торговий баланс, баланс послуг і некомерційних платежів в сумі утворюють баланс поточних операцій або поточний платіжний баланс.
5. Розрахунковий баланс - співвідношення фінансових вимог і зобов'язань даної країни по відношенню до інших країн, незалежно від термінів настання платежів. Такі вимоги і зобов'язання виникають в результаті експорту та імпорту товарів і послуг, надання кредитів, позик. Активний розрахунковий баланс - країна є кредитором, тобто її вимоги перевищують зобов'язання. Пасивний - навпаки, зобов'язання перевищують вимоги.
6. Баланс міжнародної заборгованості, широко використовується в міжнародній статистиці. Він близький до розрахункового балансу, але відрізняється кількістю статей по окремих країнах. При цьому зовнішня заборгованість - це сума фінансових зобов'язань даної країни іноземним кредиторам на визначений термін. Розрізняють такі види зовнішньої заборгованості:
- капітальну - термін платежу не настав;
- поточну - термін платежу настав або настає;
- короткострокову - до 1 року;
- середньострокову - до 5-10 років;
- довгострокову - понад 10 років;
- приватну.
Найбільш гостро проблема зовнішньої заборгованості стоїть перед країнами, що розвиваються. Якщо в 1970 р. їх зовнішній борг становив 75 млрд дол, то в 1990 р. - 1450 млрд дол На виплату основного боргу країни, що розвиваються витратили в 1990 р. 162 млрд дол, що склало 1/4 їх експортних надходжень. Існують різні способи врегулювання зовнішньої заборгованості країн:
- списання;
- перетворення короткострокових позик в єдиний довгостроковий безвідсотковий (консолідація);
- заміна раніше випущеного позики новим (конверсія);
- перетворення в цінні папери.
Проблема російського боргу
Зовнішній борг Росії на січень 1996 р. становив 87 млрд дол При цій тяжкості боргу Росія продовжувала отримувати пільгові кредити, у тому числі 10-мільярдний , представлений МВФ з метою підтримки реформ. На 1999 р. зовнішній борг Росії склав 110 млрд дол
Як відомо, свого часу нам було відмовлено у списанні боргів Французьким і Лондонським клубами, пославшись на те, що ми не Болгарія і не Польща.
Однак сенсаційних успіхів досягла Росія в лютому 2000 р., в плані реструктуризації зовнішнього (Радянського) боргу. Це результат тривалих переговорів і спостерігачі кажуть - це успіх М. Касьянова. Реструктуризація Радянського боргу Лондонським клубом здійснена на самих пільгових умовах, тобто з 31,8 млрд дол 10,6 - списані, що залишилися 21,6 будуть виплачуватися протягом 15 років, з яких 7 років - пільговий режим. Залишати-шийся борг Росія буде виплачувати за ставками нижче ринкових до 2030 р. В цілому, на погашенні боргу Росія заощадить до 16,6 млрд дол Крім того, це повертає Росію на світовий фінансовий ринок, активізує інвестиційний процес.
За розрахунками російських експертів, можливості нашої країни з обслуговування зовнішнього боргу оцінюються в 2,5-3,5 млрд дол щорічно, сам борг перевищує річний обсяг експорту до країн Заходу. Особливою проблемою для Росії є відтік валютних коштів за кордон. По ряду наявних оцінок в останні роки "за кордон перекочувало російських капіталів на суму від 10 до 15 млрд дол, тоді як усередині країни обсяг капіталовкладень в 1995 р. впав на 70-72% порівняно з рівнем 1990 р.". Триває витік фінансових коштів за кордон за найбільшим банкам Росії - "Менатеп", "Московський", "Онексім" і т. д.
За розрахунками російських експертів Росія в змозі звести борг і відсотки по ньому до мінімуму до 2010 р. - за умови відсутності запозичень. В умовах отримання нового 10-мільярдного кредиту МВФ графік цей змінюється. За найближчі 5 років Росія повинна виплатити міжнародним фінансовим інститутам близько 40550000000 дол Досягнуті домовленості з Лондонським і Паризьким клубами кредиторів пролонгують терміни виплати цієї суми на 25 років з семирічним пільговим періодом. Крім реструктуризації боргів, вступ Росії до Паризького клубу "Група десяти" (вересень 1997 р.) та прийняття її в Лондонський клуб різко підвищує кредитний рейтинг Росії.
Контрольні питання
1. Дайте визначення зовнішньоекономічних зв'язків.
2. Як Ви розумієте зовнішньоторговельні операції щодо послуг?
3. Проаналізуйте структуру експорту та імпорту капіталу.
4. Квота і квотування - сутність і необхідність квотування в системі зовнішньоекономічних зв'язків.
5. Проаналізуйте структуру платіжного балансу.
6. Які основні складові балансу послуг і некомерційних платежів?
7. Назвіть основні напрямки реструктуризації зовнішнього боргу. Боргові проблеми Росії.
Терміни і поняття
ВЕС - зовнішньоекономічні зв'язки.
Інвестиції, портфельні інвестиції.
Позичковий капітал.
Квота, квотування.
Баланс.
Фрахт, страхування.
Трансферт.
Реструктуризація.


« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " I.5.2. Кількісні показники зовнішньоекономічних зв'язків "
  1. РЕЗЮМЕ
    У розвитку національної економіки всякої країни певну роль відіграють зовнішньоекономічні чинники. До них відносяться різноманітні форми МЕВ. Для малих країн їх значення дуже велике, для великих - менше. Роль зовнішньоекономічного фактора в ході розвитку всіх країн підвищується. Для оцінки ролі і місця зовнішньоекономічних факторів у цілому, в окремих галузях, регіонах і виробництвах
  2. 23.3. Європейський Союз у системі світогосподарських зв'язків
    Розвиток західно-європейської інтеграції чинить серйозний вплив на структуру і стан зовнішньоекономічних зв'язків. Європейський Союз є найбільшим торговим блоком сучасного світу. Його експорт перевищує американський - 20,3%. Частка ЄС як єдиного суб'єкта в експорті капіталу у формі прямих інвестицій становить приблизно таку ж величину. За відносними показниками участі в
  3.  7.1. Перехід до відкритої економіки: регулювання зовнішньоекономічних зв'язків
      7.1. Перехід до відкритої економіки: регулювання зовнішньоекономічних
  4.  24.3. Німецька економіка в світогосподарських зв'язках
      Німецької господарство тісно вплетено в систему світогосподарських зв'язків, надаючи великий вплив на світове господарство. Компанії займають провідне місце в світі у розвитку практично всіх видів зовнішньоекономічних
  5.  19.2. Промислово розвинені країни в міжнародних економічних відносинах
      Розвиток індустріальних країн нерозривно пов'язане з зовнішньої сферою: капітал може розвиватися, тільки постійно розширюючи масштаби свого впливу. Розсовуючи рамки внутрішніх ринків, зовнішньоекономічні зв'язки можуть сприяти пом'якшенню соціально-економічних диспропорцій або посилювати їх. За рахунок зовнішньоекономічних відносин зазвичай досягається зниження витрат виробництва і підвищення його
  6.  33.4. Китайська Народна Республіка в світогосподарських зв'язках
      Економічний розвиток КНР здійснювалося в рамках стратегії «опори на власні сили» і супроводжувалося швидким розширенням зовнішньоекономічних зв'язків. У сучасному трактуванні ця концепція передбачає активне використання передової зарубіжної технології, досвіду управління, фінансових коштів з метою зміцнення економічного потенціалу та підвищення технічного рівня національного
  7.  25.4. Південна Корея в світогосподарських зв'язках
      Розвиток господарства Південної Кореї багато в чому визначався розширенням її зовнішньоекономічних зв'язків. Південна Корея не відноситься до країн вільного торгового режиму. Уряд, граючи домінуючу роль в економіці, здійснює прямий і непрямий контроль у зовнішньоекономічних зв'язках. До недавнього часу зовнішньоторговельна політика по суті являла собою систему протекціоністських методів
  8.  Роль зовнішньоекономічної політики
      . Швидке зростання світогосподарських зв'язків у другій половині поточного століття привів до розширення і підвищенню ролі зовнішньоекономічної сфери. Причини цього полягають у тому, що процес інтернаціоналізації давно вийшов за межі сфери обігу, охопивши в тій чи іншій мірі весь процес відтворення. З ростом інтернаціоналізації господарського життя зросли масштаби впливу зовнішньої сфери
  9.  31.4. Зовнішньоекономічні зв'язки Бразилії
      Однією з характерних рис бразильської економіки є швидкий розвиток її світогосподарських зв'язків. Провідну роль серед них відіграє зовнішня
  10.  ЛІТЕРАТУРА
      1. Короткий зовнішньоекономічний словник-довідник, с. 81. 2. Цивільний кодекс Російської Федерації. М., "Російська газета", 1994р., Жовтень. 3. Зовнішньоекономічний бюлетень, 1996, N 2. 4. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Док / CONF, 97/18.An. 1. 5. Інкотермс. Див Збірник матеріалів з підприємництва та зовнішньоекономічної діяльності, Вип. 1, М.,
  11.  2. Вимірювання і показники інфляції
      Показники інфляції покликані дати кількісну оцінку дефляційних процесів. Одними з широко використовуваних показників служать індекси цін, у тому числі індекси цін в споживчому секторі