Головна
ГоловнаЕкономікаІсторія економіки → 
« Попередня Наступна »
В.І. Голубович. Економічна історія зарубіжних країн, 1997 - перейти до змісту підручника

§ 4. Феодальний місто, ремесло і торгівля в Західній Європі в XI - XV ст.


Матеріальною основою виникнення західноєвропейських феодальних міст з'явився об'єктивний процес відділення ремесла від сільського господарства. У період раннього середньовіччя все господарське життя була зосереджена в селі, реміснича праця ще відокремився від сільськогосподарського. Правда, великі населені пункти, укріплені стінами, вже існували, але вони в економічному відношенні не відрізнялися від сіл (жителі їх, як і селяни, займалися головним чином сільським господарством) і виконували функції адміністративних і релігійних центрів. Але в XI в. у зв'язку із загальним економічним об'ємом з'являються міста як центри ремісничої і торговельної діяльності. З розвитком суспільного розподілу праці оживають старі міста, що збереглися ще з часів Риму, і виникають нові (на перехрестях доріг і річок, біля стін монастирів і замків). Саме в місті стала зосереджуватися економічна і політичне життя централізованих держав. Місто стає носієм економічного і культурного прогресу.
В XI - XIII ст. західноєвропейськими феодалами було організовано низку хрестових походів на Схід. Хрестові походи, що втягнули в свою орбіту величезну кількість лицарів, селян, городян, не пройшли безслідно для Європи, хоча вони в цілому і скінчилися для європейців невдало («труну господен» так і залишився в руках невірних - мусульман). Вони сприяли розвитку товарно-грошових відносин між східними країнами та Західною Європою, що, в свою чергу, сприяло подальшому зростанню європейських міст. Міста ще більше зміцніли і стали рости, як гриби після дощу. Тільки в одній Німеччині в XIII - XIV ст. виникло близько 700 нових міст. З окремих західноєвропейських міст слід виділити такі великі торгово-промислові центри як Венеція, Генуя і Флоренція - в Італії; Кельн, Гамбург, Любек.
Аугсбург, Регенсбург - у Німеччині; Париж, Іпр - у Франції; Лондон, Йорк - в Англії.
Що представляли собою феодальні міста? Населення їх, як правило, не було численним. Наприклад, у Німеччині середнім містом вважався такий, в якому було від 10 до 15 тис. жителів, великим - від 25 до 35 тис.. дрібним - від 1 до 5 тис. Середньовічне місто не знав благоустрою. Вулиці були вузькі, криві, немощені і не висвітлювалися. Будинки будувалися дерев'яні і піддавалися частих пожеж.
Середньовічні міста грунтувалися зазвичай на територіях, що належали феодалам, і тому перебували в залежності від них. А в самих містах спочатку, поряд з вільними ремісниками, жили також кріпосні селяни. Але поступово міста розгортають боротьбу за свою свободу і незалежність. Влада у феодальних містах опинялася в руках багатої верхівки - купців, лихварів, домовласників.
Головними заняттями міського населення стають ремесло і торгівля. Найбільш поширені галузі міського ремесла - текстильне виробництво (вироблення вовняних, лляних і шовкових тканин), плавка і обробка металів.
Серед галузей текстильного виробництва домінуюче значення мала вироблення сукон і грубих вовняних тканин. Основними центрами вовняного виробництва у феодальній Західній Європі були район Фландрії і Флоренція. Шовкове виробництво, запозичене з країн Сходу, розвивалося в північно-італійських містах і в деяких містах Франції (Ліон).
Великого розвитку досягло виробництво зброї. Безперервні війни вимагали великих партій зброї і металевих обладунків (кольчуги, панцирі, щити, шоломи). Попит на метал зумовив швидкий розвиток металургії. Від відкритих горнів стали переходити до закритих печей, які мали більш високий температурний режим, що дав можливість отримувати залізо з тугоплавких залізних руд.
У XV в. доменні печі були майже у всіх західноєвропейських країнах. У обробці металу важливе значення отримало ливарна справа.
Характерною рисою середньовічного ремесла в Європі була його цехова організація, була породженням феодального ладу. Кожен цех того чи іншого міста об'єднував ремісників однієї професії або спеціальності, мав свій статут, свою виборну адміністрацію - старшин. Повноправними членами середньовічних цехів були тільки майстри. Поряд з ними в ремісничих майстерень працювали підмайстри та учні. У цеховому ремеслі ще не існувало поділу праці всередині окремих майстерень: кожен ремісник виробляв зазвичай виріб повністю від початку до кінця. З метою боротьби з конкуренцією, а також для підтримки економічної рівності між працівниками ремісничих майстерень у середньовічному цеховому ремеслі здійснювався принцип суворої, жорсткої регламентації. Регламентувалося все: обсяг, якість продукції, що випускається, ціна товарів, число підмайстрів і учнів, кількість обладнання, сировини, тривалість робочого дня. Ніхто в місті не мав права займатися тим чи іншим ремеслом, якщо він не був членом відповідного цеху.
Всі ці заходи, так само як і сама цехова організація в цілому, на початку свого існування мали прогресивне значення, так як вони захищали ремісників. Але поступово цехи перетворюються на гальмо розвитку суспільного виробництва, так як цехова регламентація затримувала технічний прогрес, сковувала конкуренцію, ініціативу ремісників, штучно стримувала зростання продуктивних сил.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 4. Феодальний місто, ремесло і торгівля в Західній Європі в XI - XV ст. "
  1. Лекція 10-я Нова історична школа
    феодальні риси у вигляді численних форм відробітків. Це надовго зберегло пануючу роль землевладель-ців як в економічній, так і в політичному житті країни. Ідеологічним відображенням цих особливостей прусського шляху розвитку капіталізму в політичній економії і був 133 метод, який проповідували прихильники історичної школи. Потрібно розрізняти справжній науковий
  2. 3.2. Особливості еволюції форм господарство-вання та структури економіки в макромоделі феодалізму
    феодальної за своєю суттю. Формою її реалізації була рента-податок, що представляє собою особливий вид феодальної ренти в умовах переважання публічно-правових функцій держави та сталого контролю його над приватними правами феодалів. Державна власність найбільш яскраво була виражена в Китаї, де значну частину панівного класу становили чиновники, що не володіли навіть
  3. 4.1. Організація феодального господарства в Київській Ру-сі
    феодальної економіки в російських землях відноситься до періоду існування давньоруської держави - Київської Русі. Його економічною основою була феодальна власність на землю, але процес феодалізації мав свої відмінності: - сповільненість розвитку, обумовлена ??географічними умо-виями (відкритість кордонів, відсутність природних бар'єрів у боротьбі з кочівниками) і політичними факторами
  4. 4.2 . Господарство руських земель в період феодальної роздробленості (XII-пер. підлогу. XV ст.)
    Феодальної роздробленості протікав під знаком татаро-монгольської навали. Це час вододілу соціально-історичних шляхів розвитку Західної Європи і Росії. Воно супро-чекали небувалим матеріальним виснаженням економіки країни, порушенням господарських зв'язків і ізоляцією від Європи. {Foto14} Одним з негативних економічних наслідків татаро-монгольської навали був вимушений
  5. 4.3. Економічний розвиток Російського централізованого-ванного держави в сер. XV - сер. XVII вв.
    Феодальну раздроб-ленность і повалити татаро-монгольське іго, а також створити систему централізованого управління. Територіальне розширення земель відставало від їх якісного збільшення: середня щільність населення в ХVI-пер. підлогу. ХVII в. со-ставлять від 0,3-0,4 до 8 осіб на 1 кв. км. Основою російської економіки залишалося сільське господарство, що базується на феодальної власності на
  6. 3. Особливості феодальної економіки країн Західної Європи (V - XV століття)
    феодальний лад приходив на зміну первіснообщинному. У Скандинавських країнах, Англії, Німеччини, Русі становлення феодального господарства відбувалося на основі розкладу первісної общини і зародження в її надрах приватної власності. Це можна пояснити тим, що в південних країнах завдяки теплому клімату були створені умови для формування інтенсивного сільського господарства, який вимагав
  7. Феодальна економіка Німеччини
    феодальна роздробленість (до 1871 в сутності Німеччині ще не було). У Німеччині досить довго зберігалася територіальна відособленість на основі старих племінних герцогств: Саксонії, Тюрінгії, Франконії, Швабії, Баварії, тобто єдиного німецького ринку не було. У X-XI століттях почався процес розкладання громади, і дроблення селянського наділу, по-статечно стала формуватися феодальна
  8. Висновки
    феодальний лад походить від первіснообщинного. Продуктивні сили феодального суспільства порівняно з рабо-владельческим і первіснообщинним представляли собою більш високу ступінь економі-чного розвитку, але виробництво грунтувалося на ручній праці селян і ремісників. 2. Основними рисами феодальної системи є: - слабо розвинене суспільний поділ праці та
  9. Тема 2 Основні риси розвитку первіснообщинного, рабовласницького та феодального способів виробництва
    місто. Міста-республіки в північній Італії в Х1-ХУ
  10. ТЕСТ "Основні етапи розвитку капіталізму вільної конкуренції"
    феодальних пережитків у сільському господарстві. 42. Швидкому здійсненню промислового перевороту в Німеччині сприяло: а) використання англійських машин і технологій; б) залізничне будівництво; в) мілітаризація економіки; г) збалансованість німецької економіки. 43. Митний союз: а) був створений з ініціативи Проссіі; б) уніфікував монетну звернення й вагові