ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
В.В. Ковальов, О.Н. Волкова. Аналіз господарської діяльності підприємства, 2002 - перейти до змісту підручника

2.7.4. Індексний метод

Потужним знаряддям порівняльного аналізу економіки є індекси. Індекс - це статистичний показник, що є відношенням двох станів якої-небудь ознаки. За допомогою індексів проводяться порівняння з планом, в динаміці, в просторі. Індекс називається простим (синоніми: приватний, індивідуальний), якщо досліджуваний ознака береться без урахування зв'язку його з іншими ознаками досліджуваних явищ. Простий індекс має вигляд:


де p1 і p0 - порівнювані стану ознаки.
Індекс називається аналітичним (синоніми: загальний, агрегатний), якщо досліджуваний ознака береться не ізольовано, а у зв'язку з іншими ознаками. Аналітичний індекс завжди складається з двох компонент: індексований ознака р (той, динаміка якого досліджується) і ваговій ознака q. За допомогою ознак-ваг вимірюється динаміка складного економічного явища, окремі елементи якої несумірні. Прості та аналітичні індекси доповнюють один одного.


Де q0 або q1 - ваговий ознака.
За допомогою індексів в аналізі фінансово-господарської діяльності вирішуються такі основні завдання:
оцінка зміни рівня явища (або відносної зміни показника);
виявлення ролі окремих факторів у зміні результативного ознаки;
оцінка впливу зміни структури сукупності на динаміку.
Центральною проблемою при побудові аналітичних індексів є проблема зважування. Вирішуючи її, аналітику необхідно спочатку вибрати сам ваговій ознака, а потім - період, на рівні якого береться ознака-вагу.
Перша з цих завдань вирішується досить легко шляхом відшукання системи пов'язаних ознак, твір яких дає економічно зрозумілий показник (наприклад, Т=Ч - В з прикладу 2.2). Що стосується другого завдання, то наукового обгрунтування вибору періоду ваг не існує, в кожному конкретному випадку аналітик робить це виходячи із завдань аналізу. Індекси, зважені на базові (q0) або звітні (q1) значення, мають різний вигляд і по-різному можуть інтерпретуватися.
Ознака, безпосередньо відноситься до досліджуваного явища і характеризує його кількісну сторону, називається первинним або кількісним. Первинні ознаки об'ємні, їх можна підсумовувати. Прикладами таких ознак є чисельність працюючих на підприємстві (Ч), величина основних засобів (ОС) і т.д.
Ознаки, що відносяться до досліджуваного явища безпосередньо, а через один або декілька інших ознак і характеризують якісну сторону досліджуваного явища, називаються вторинними або якісними. Відмінними рисами вторинних ознак є те, що це завжди відносні показники, їх не можна безпосередньо підсумувати в просторі (виняток - підсумовування при розрахунку деяких статистик, наприклад, коефіцієнтів регресії, кореляції та ін
, коли економічна природа показника не приймається до уваги). Як приклад можна привести показники середньої заробітної плати, рентабельності тощо
В аналізі виділяють вторинні ознаки першого, другого та вищих порядків. Вторинний ознака п-го порядку виходить подальшою деталізацією вторинного ознаки (nl)-гo порядку. Зв'язок ознак різних порядків можна проілюструвати на прикладі:


Існує таке правило визначення періоду для ознаки-ваги: ??при побудові аналітичних індексів за вторинними ознаками рекомендується брати ваги на рівні звітного періоду, а за первинними - базисного, т . е.


Це обумовлено пріоритетністю якісних показників перед кількісними: практичний інтерес представляє визначення економічного ефекту від зміни якісного показника, отриманого в звітному, а не в базисному періоді. Саме цей підхід закладається при реалізації методу ланцюгових підстановок в двохфакторну мультиплікативних моделях (в багатофакторних моделях залучається ще й поняття вторинності n-го порядку).
Розглянемо основні моменти, використовувані при вирішенні різного роду завдань за допомогою індексного методу.
Завдання 1. Аналіз зміни рівня явищ

Аналіз зміни рівня явищ


Аналіз зміни рівня явищ


Завдання 2. Індексний аналіз за факторами
Мета даного аналізу - оцінити ізольоване вплив окремих факторів на результат.
Нехай Т=а - b, а - якісна ознака, b - кількісний, тоді


Індекс IT характеризує спільне зміна факторів а і b, тоді як Iа показує зміну лише фактора а (справді, з представленої дробу видно, що в ній змінюється лише фактор а, тоді як фактор b не змінює свого значення).
У багатофакторних моделях слід спочатку впорядкувати фактори за принципом первинності і вторинності, а потім послідовно замінювати їх.
Завдання 3. Аналіз структури сукупності
Поняття структури сукупності і необхідності її оцінки виникає в двох випадках:
при аналізі об'ємних показників або явищ, що мають складну структуру (наприклад, в товарообігу - структура товарообігу; в чисельності співробітників - структура працівників за категоріями і т.д.). Вочевидь, що в цьому випадку на динаміку вивчається показника впливають структурні зрушення;
при вивченні середніх рівнів досліджуваних явищ (зміна частки працівників з більш високою продуктивністю праці призводить до зміни середньої продуктивності праці).

При вирішенні цього завдання вводяться поняття індексів постійного і змінного складу.
Індексом змінного складу називається відношення середніх рівнів аналізованих показників:

Індекс змінного складу


На величину індексу змінного складу одночасно впливають і якісний показник , і структура сукупності. Покажемо це, позначивши:


Iпер можна розділити на твір Iпост. складу і Iструктури:


За допомогою цього виразу абсолютна зміна середнього рівня вторинного ознаки розкладається наступним чином:


Завдання 4. Перерахунок показників
Уявімо товарообіг Т у вигляді Т=рj - qj, де pj - ціна j-го товару, qj - обсяг реалізації j-го товару. Нехай ціни змінилися і індекси цих змін відомі. Порівнювати Т0 з T1 прямо не можна, необхідний перерахунок у зіставні ціни за допомогою індексу постійного складу цін (як ваги беруться значення реалізації у звітному періоді):


Таким чином, формула для розрахунку порівнянного товарообігу має наступний вигляд :


Цей метод дозволяє порівнювати обсяги товарообігу двох періодів і судити про "реальний" зміну цієї величини, незалежному від цін, що змінилися. Таким чином, при аналізі показників в умовах змінюються цін, коли потрібно усувати вплив цього фактора, слід керуватися таким правилом: пересчету піддається звітне значення показника шляхом його поділу на індекс цін.
Ми привели тут лише найзагальніші формулювання аналітичних завдань, що вирішуються за допомогою індексного методу. Насправді ж цей метод є одним з найпотужніших, інформативних і поширених інструментів економічного аналізу в усіх його аспектах: від аналізу діяльності окремих господарюючих одиниць до макроекономічних досліджень національних економік. Вдумливого читача, який цікавиться цими проблемами, можна відіслати як до класичних підручників загальної статистики, так і до спеціальних монографіями.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.7.4. Індексний метод "
  1. 7. Індексний метод
    метод дозволяє визначити вплив факторів на узагальнюючий показник в динаміці. Метод грунтується на використанні відносних показників, що виражають відношення рівня даного явища до його рівня, прийнятого в якості бази. Розрізняють індивідуальні та групові індекси. Крім того, в аналізі господарської діяльності використовуються індекси базисні, що показують зміна явища щодо
  2. 31. Методи оцінки при витратному підході
    індексний і поелементний. Метод порівняльної вартості одиниці - оцінка майна на основі використання одиничних скоригованих укрупнених показників витрат на створення аналогів. Сутність методу полягає в тому, що для об'єкта, який буде оцінюватися, підбирають об'єкт-аналог, який буде дуже схожий з оцінюваним практично по всіх характеристиках, що використовуються, і
  3. 5. МЕТОДИ І ПРИЙОМИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    індексного
  4. I.3.3. Кількісні показники характеристик основних форм міжнародного поділу праці - спеціалізації і кооперування
    індексна оцінка, визначення МРТ через коефіцієнти, визначення рівня спеціалізації через питома вага експорту в загальному обсязі виробленої продукції, питома вага галузі в загальній вартості експорту, темпи зростання галузей спеціалізації в порівнянні з темпами зростання всієї промислової країни та ін Кожен із запропонованих показників може бути використаний для характеристики тих чи інших аспектів
  5. Питання 30. Статистичні методи вивчення факторів зростання продуктивності праці
    індексного методу полягає в розрахунку індексів продуктивності праці змінного складу, постійного складу і впливу структурних зрушень за сукупністю підприємств. На основі розрахованих індексів здійснюється аналіз динаміки середнього рівня продуктивності праці за деякою сукупністю виробничих одиниць. Застосування методу ланцюгових підстановок розглянемо на прикладі аналізу
  6. 30. Витратний підхід
    індексний; 2) кошторисний; 3) поелементний; 4) порівняльної одиниці. Для оцінки будівель, які мають історичну цінність, коли оцінюється будівля з дуже високим фізичним зносом, коли неможливо зробити самостійну оцінку земельної ділянки, витратний підхід не
  7. 14. МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ЦІН
    методи ціноутворення. Витратні методи ціноутворення забезпечують розрахунок продажної ціни на товари та послуги за допомогою додавання до витрат або собівартості їх виробництва якоїсь конкретної величини. До ринкових методів ціноутворення відносяться: 1) метод поточної ціни; 2) метод «запечатаного конверту», ??або тендерного ціноутворення. До економічних методів ціноутворення відносять
  8. Питання 61. Загальні показники рівня і динаміки собівартості продукції
    індексного методу. Введемо наступні позначення: z0 - собівартість одиниці продукції у базисному періоді; zпл - планова собівартість одиниці продукції в звітному періоді; z1 - фактична собівартість одиниці продукції в звітному періоді; qпл - плановий обсяг випуску продукції в звітному періоді; q1 - фактичний обсяг випуску продукції в звітному періоді. До індексам, за допомогою
  9. Питання 65. Предмет і завдання статистики фінансів підприємств (організацій)
    індексний метод і
  10. Питання 60. Статистичні показники собівартості продукції. Динаміка середнього рівня собівартості продукції
    індексного методу. Індекс собівартості змінного складу характеризує динаміку середнього рівня собівартості під впливом зміни рівня витрат на одиницю продукції на кожному підприємстві і зміни частки підприємств з різним рівнем витрат на одиницю продукції в загальному обсязі виробництва: характеризує вплив на собівартість зміни рівня витрат на одиницю продукції на кожному підприємстві:
  11. Питання 56. Показники оборотності товарів. Статистичне вивчення динаміки швидкості товарного обігу
    індексного методу. При цьому будуються наступні індекси: 1) індекс числа обертів: {foto150} де Т1, Т0 - обсяг товарообігу у звітному і базисному періодах;? З1,? З0 - середня величина товарних запасів у звітному і базисному періодах; 2) індекс часу звернення: {foto151} Для оцінки змін показників швидкості і часу звернення за сукупністю товарів використовуються відповідно
  12. Тема 6. ВИДИ І МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
    індексного методу, рекомендованого економічною комісією ООН: C=? (AJ2, - aJ1,), (6.1) де С - індекс зміни пропорцій, а - процентна частка сектора j в економічній системі; J2 - J1 - період, за який розраховується зміна пропорції між секторами. 3. Типи економічних систем. У найзагальнішому вигляді можна виділити три основні типи економічних систем. При традиційній
  13. Питання 57. Аналіз виконання умов договору між продавцем і покупцем
    індексного методу. При цьому стоятся наступні індекси: 1) індивідуальний індекс виконання договірних зобов'язань одного товару: {foto158} де qiФ, qiД - кількість поставленого i-го товару фактично і за договором. На основі даного індексу можна розрахувати абсолютний розмір відхилення поставки від умов договору:? Q=qiФ-qiД; 2) загальний індекс виконання договірних зобов'язань
  14. Питання 62. Аналіз впливу окремих факторів на зміну собівартості продукції
    індексного методу. Індекс витрат на виробництво можна представити як добуток індексу собівартості і індексу фізичного обсягу продукції: {foto192} де z1, z0 - собівартість одиниці продукції в звітному і базисному періодах; q1, q0 - обсяг виробленої продукції в звітному і базисному періодах. Відносний приріст витрат на виробництво за рахунок двох факторів характеризує
  15. 25. ОТЕЧЕСТВЕННАЯЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА ШКОЛА.Л.В. КАНТОРОВИЧ: ЛІНІЙНЕ ПРОГРАМУВАННЯ
    методів економічного аналізу. В.К. Дмитрієв - один з перших економістів-математиків в Росії. Його метод обчислення повних витрат праці на виробництво продукції. Теоретичні розробки Е.Е. Слуцького. Роботи економістів-математиків в 20-30-і рр.. Російська основа методу «витрати-випуск» В. Леонтьєва. Розробка балансових методів аналізу економіки. Розробка Л. В. Канторовичем
  16.  Газети часто: Спілкуватися про величину дивідендів, виплачених г: акціях за минулий рік.
      індексними фондами, тобто купують всі акції,. пределяет розрахунковий фондовий індекс, в середньому більш ефективні, ніж їхні колеги, які дотримуються активних форм фінансового менеджменту. Це пояс-вується тим, що індексні фонди мають менші витрати, так як вони достатній-але рідко купують і продають акції. Крім того, їм не доводиться оплачувати дорогі послуги фінансових
  17.  Питання для самоперевірки
      метод Функціональний метод Графічний метод Економіко-статистичний метод Економічний експеримент Економічна модель 1. Як визначають предмет і практичну функцію економіки як науки різні економічні школи? 2. Які розділи економіки ви знаєте? Охарактеризуйте їх. 3. Що ви розумієте під теоретичної та прикладної економіками? 4. Яка взаємозв'язок економічних наук