Головна
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
В.В. Ковальов, О.Н. Волкова. Аналіз господарської діяльності підприємства, 2002 - перейти до змісту підручника

2.5.1. Розробка і використання системи аналітичних показників

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства дуже часто за своєю формою є аналізом показників, тобто характеристик господарської діяльності економічної одиниці. Термін "система показників" широко поширений в економічних дослідженнях. Аналітик у відповідності з певними критеріями відбирає показники, формує з них систему, проводить її аналіз. Комплексність аналізу вимагає використання в роботі цілих систем, а не окремих показників.
Будь-яку Чи сукупність показників можна вважати системою? Зрозуміло, немає. У порівнянні з окремими показниками або деяким їх набором система є якісно новим утворенням і завжди більш значима, ніж сума окремих її частин, так як крім відомостей про частини вона несе певну інформацію про те нове, що з'являється в результаті їх взаємодії, тобто інформацію про розвиток системи в цілому.
Побудова розгорнутої системи показників, що характеризують будь-який процес або явище, грунтується на чіткому розумінні двох моментів: що таке система і яким основним вимогам вона повинна задовольняти. Визначення поняття "система показників" дається в науковій та навчальній літературі. Під системою показників, що характеризує певний економічний суб'єкт або явище, розуміється сукупність взаємопов'язаних величин, всебічно відображають стан і розвиток даного суб'єкта чи явища.
Таке визначення носить досить загальний характер. Тому для практичного використання розроблено ряд вимог, яким повинна задовольняти система показників. Найважливішими вимогами, що мають методологічне значення, є: необхідна широта охоплення показниками системи всіх сторін досліджуваного суб'єкта чи явища, взаємозв'язок цих показників, логічне розгортання одних показників з інших.
Відзначимо, що друга вимога передбачає наявність насамперед змістовної, тобто внутрішньої, взаємозв'язку складових системи. Це можна розуміти таким чином: для того щоб визнати сукупність показників системою, вона повинна мати якесь "організуючий початок", тобто щось спільне, що об'єднує показники. Встановлення цього "організуючого початку" є важливим етапом в процесі побудови системи показників.
Важливе місце повинно відводитися також встановленню формальних взаємозв'язків. Професор В.Є. Адамов підкреслює: "Скільки б приватних показників ... будь-якого економічного явища чи процесу ми не визначали, вони залишаться набором, а не системою показників до тих пір, поки не будуть встановлені змістовні і формальні взаємозв'язки між ними" *.
* Адамов В.Є. Статистична оцінка економічної ефективності. В кн.: Статистичне вивчення економічної ефективності суспільного виробництва. М: Наука, 1977.
Крім трьох зазначених вимог, при побудові систем показників необхідно керуватися ще рядом принципів. Не можна сказати, що вони носять другорядний характер, однак на практиці їх виконання стримується низкою обставин. Це принципи:
деревовидної структури системи показників;
осяжності;
допустимої мультиколінеарності;
принцип розумного поєднання абсолютних і відносних показників, що відображають як екстенсивні, так і інтенсивні фактори розвитку явища;
адекватності відображення;
неформальності.
Коротко пояснимо викладені принципи.

Принцип деревовидної структури тісно пов'язаний з принципом взаємозв'язку показників. Він припускає наявність у системі приватних і узагальнених показників різного ступеня інтеграції, причому приватні та узагальнені показники повинні бути пов'язані як логічно, так і формальними співвідношеннями. Іншими словами, сукупність приватних показників шляхом деяких простих математичних операцій повинна зводитися (інтегруватися) в один або декілька узагальнюючих показників. Цей принцип має особливе значення, коли будується система, що включає достатньо великий набір приватних показників. Можливість їх інтеграції дозволяє давати комплексну, узагальнену характеристику досліджуваного явища.
В економічній літературі можна зустріти матеріали, що стосуються досвіду побудови різного роду узагальнених показників. Як приклади можна назвати показник науково-технічного рівня автоматизованих систем управління, показник організаційно-технічного рівня виробництва, узагальнений показник обсягу промислового підприємства і т.д. Однак у цілому слід зазначити, що узагальнені показники не отримали ще достатнього поширення, а спроби їх розробки часто піддаються критиці. Причиною цього є неочевидність їх побудови. Крім того, іноді робляться спроби підмінити приватні показники одним або декількома узагальненими. Такі спроби містять принципову помилку, яка полягає в неповному розумінні того, що таке "система показників". Інтегральні показники не є замінниками, вони не повинні розглядатися ізольовано, а навпаки - тільки в системі з приватними.
Принцип осяжності припускає наявність деякого набору показників, оптимального для даного підприємства. В результаті якісного аналізу необхідно побудувати таку систему, яка охоплювала б всі істотні сторони досліджуваного явища. При цьому показники системи повинні взаємно доповнювати, а не дублювати один одного, бути істотними і незначно коррелирующими між собою. Останнє означає, що система показників повинна відповідати також і принципом допустимої мультиколінеарності.
Основне призначення систем показників - аналіз, можливість зіставлення. Тому в таких системах поряд з абсолютними величинами використовується, як правило, досить велика кількість відносних і питомих величин, найбільш придатних для зіставлень. За оцінками деяких аналітиків, 87% показників, використовуваних для вимірювання та аналізу техніко-економічного рівня виробництва в галузях народного господарства, є відносними. Поширеність відносних показників обумовлюється тим обставиною, що вони мають певні переваги перед абсолютними: вони дозволяють зіставляти непорівнянні за абсолютними величинами об'єкти, більш стійкі в просторі та часі, тобто характеризують більш однорідні варіаційні ряди, і т.д.
Для ілюстрації переваг відносних показників перед абсолютними можна навести такий приклад. Обсяг товарообігу однієї торгової мережі більш ніж в 3 рази перевершує аналогічний показник іншій мережі при порівнянному асортименті і структурі продажів. У приблизно такому ж співвідношенні знаходяться інші абсолютні показники цих компаній, тому порівнювати їх безпосередньо недоцільно. Більше того, можлива неспівмірність одного і того ж абсолютного показника по одному і тому ж суб'єкту при вивченні його в динаміці.
Така ситуація може складатися, наприклад, в результаті суттєвих організаційних перебудов досліджуваного суб'єкта, а також в силу інших факторів.
Ці приклади переконливо свідчать на користь переважного використання при побудові систем показників відносних, в тому числі питомих, величин. Можна також відзначити, що перехід від абсолютних до відносних і питомою значенням "покращує" статистичні властивості показників (у сенсі належності їх до закону розподілу, близькій до нормального), що є важливим чинником для коректної обробки даних за допомогою статистичних методів.
Нарешті, система показників повинна забезпечувати адекватність аналітичної інформації існуючим положенням справ на підприємстві, що досягається використанням в аналізі даних бухгалтерського обліку та звітності. Цього можна досягти переважним включенням в систему показників, які у традиційному аналізі.
Показники системи повинні носити неформальний характер. Це означає, що система повинна володіти максимальним ступенем аналітичності, забезпечувати можливість оцінки поточного стану підприємства та перспектив його розвитку, а також бути придатною для прийняття управлінських рішень. Показники системи повинні бути однозначно прорахованості. Як приклад показника, що не відповідає принципу неформальності, можна привести показник рівня витрат живої праці в торгівлі, що використовувався в плановій економіці. Неясність алгоритму та інформаційної бази обчислення цього показника були причиною того, що приводившиеся в літературі дані за цим показником варіювали від 60 до 90%. У публікованих в спеціальній літературі методиках оцінки фінансового стану підприємства також нерідко можна побачити показники, алгоритми розрахунку яких далеко неочевидні. І не випадково в річні звіти великих західних компаній нерідко включається спеціальний розділ, в якому наводяться алгоритми розрахунку ключових індикаторів.
Будь-яка система показників, що характеризують становище господарюючого суб'єкта, як правило, складається з величин двох типів:
економічні показники (товарообіг, заробітна плата, фінансовий результат та ін) ;
статистичні показники (темпи зростання, темпи приросту, коефіцієнти кореляції і т.д.). Ці величини характеризують динаміку активності господарюючого суб'єкта та її розподіл в просторі та часі.
Між показниками системи можна виявити чотири типи зв'язків:
логічні (логічно пов'язані між собою, наприклад, показники, що характеризують технічний рівень підприємства; інша група логічно взаємопов'язаних показників - це індикатори соціального розвитку колективу тощо);
семантичні (дані зв'язку виявляються і фіксуються за допомогою класифікацій і номенклатур, а суть їх полягає в тому, що нерідко показники системи пов'язані між собою за ступенем охоплення характеристик , що входять до їх визначення; наприклад, семантично пов'язані показники "середньооблікова чисельність працівників" і "середньооблікова чисельність робітників");
функціональні (жорстко детерміновані);
стохастичні ( імовірнісні).
Два останніх типи зв'язків будуть детально розглянуті в розділах 2.6.2 і 2.8.
Необхідно також відзначити, що розробка системи показників для цілей конкретного аналізу завжди носить творчий характер.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.5.1. Розробка і використання системи аналітичних показників "
  1. 2.4.3. Порівняльний аналітичний баланс
    систематизує її попередні розрахунки. Всі показники порівняльного аналітичного балансу можна розбити на три групи: - статті балансу в абсолютному вираженні на початок і кінець року; - показники структури балансу на початок і кінець року, - динаміка статей балансу в абсолютному (вартісному) вираженні - динаміка структури балансу - вплив динаміки окремих статей балансу на
  2. 4. ЕТАПИ І ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ФХД
    розробка заходів щодо їх ефективної реалізації. Складання програми аналізу - відповідальний етап підготовчої роботи. У програмі вказуються мета, зміст і коло питань, що підлягають дослідженню. Відбір і перевірка інформації проводяться залежно від поставлених цілей і програми аналізу. Перевіряються якість інформації, порівнянність планових і звітних показників, повнота
  3. 2.5.3. Побудова аналітичних таблиць
    систематизованого представлення вихідних даних, найпростіших алгоритмів їх обробки та отриманих результатів. Вона являє собою комбінацію горизонтальних рядків і вертикальних граф (стовпців, колонок). Остов таблиці, в якому заповнена текстова частина, але відсутні числові дані, називається макетом таблиці. Аналітичні таблиці використовуються на всіх етапах проведення аналізу
  4. 3.7.2. Аналітичні регістри податкового обліку
    систематизації даних податкового обліку за звітний (податковий) період, згрупованих, без розподілу (відображення) по рахунках бухгалтерського обліку. Дані податкового обліку - дані, які враховуються в розроблювальних таблицях, довідках бухгалтера та інших документах платника податків, группирующих інформацію про об'єкти оподаткування. Формування даних податкового обліку
  5. Синтетичні та аналітичні рахунки
    використанням. Аналітичний облік організовується в різних оперативних підрозділах (на складах, підрозділах АГВ, на постах старших медсестер і т.д.), при цьому дуже важлива звірка його даних з показниками синтетичного обліку. Дані, відображені на рахунках періодично узагальнюються з метою аналізу стану і руху окремих видів господарських засобів та їх джерел, а також для
  6. 2.4.2. Горизонтальний і вертикальний аналіз бухгалтерського балансу
    аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (зниження). Цінність результатів горизонтального аналізу істотно знижується в умовах інфляції, але ці дані можна використовувати при міжгосподарських порівняннях. Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни величин різних
  7. Питання 3. Розробка методології статистичного показника. Система показників економічної статистики
    розробка методології включає наступні етапи: 1) ідентифікація явищ і процесів, які підлягають статистичному вивченню, формулювання цілей, заради яких повинні бути обчислені ті чи інші показники; 2) визначення змісту показників; 3 ) визначення методів оцінки окремих показників; 4) визначення основних класифікацій, які повинні бути застосовані для розподілу
  8. 1.13.2. Облік матеріальних запасів
      використання до року, незалежно від вартості предмети праці не є основними відповідно до класифікації (медикаменти, витратні матеріали). У б / у матеріали враховуються за фактичною вартістю відповідно до договорів. Облік ведуть на рахунку 105, де відображають вартість матеріальних запасів, призначених для використання при в процесі діяльності і перепродажу.
  9.  25. Матеріаломісткі і матеріаловіддача
      використання матеріальних ресурсів є матеріаловіддача, матеріалоємність, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт матеріальних витрат, прибуток на рубль матеріальних витрат. Матеріаловіддача (Мо) характеризує вихід продукції на 1 руб. матеріальних витрат (М), тобто кількість продукції, виробленої з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів: Мо=V
  10.  1. Поняття Системи національних рахунків
      розробка подібної системи почалася після Великої депресії 1929-1933 рр.. Ряд важливих принципів цієї системи був сформульований ще А. Маршаллом, потім Дж.М. Кейнсом; великий внесок внесли англійські економісти Р. Стоун, К. Кларк, Дж. Хікс і американські економісти С. Коваль, М. Джілберт, В. Леонтьєв та ін Після Другої світової війни до розробки системи макроекономічних показників підключилися
  11.  16. ЗАВДАННЯ І ОБ'ЄКТИ АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
      розробка результативних заходів щодо використання внутрішньогосподарських резервів для підвищення темпів приросту продукції, поліпшення її асортименту і
  12.  2.3.2. Комп'ютерна обробка даних
      використання комп'ютерної техніки неможливо. Існує безліч бухгалтерських комп'ютерних програм, що дозволяють досить ефективно вести бухгалтерський облік і формувати звітність. На невеликих підприємствах впроваджуються зазвичай прості бухгалтерські системи типу "1-С Бухгалтерія", "Галактика", "Парус" і т.п. Ці системи мають у своєму складі мінімальні аналітичні можливості - зазвичай
  13.  2.3. Форми організації даних при проведенні аналітичних процедур
      аналітичних
  14.  Г. В. Савицька. Аналіз господарської діяльності підприємства. 4-е видання, перероблене і доповнене, 2001

  15.  Питання 83. Предмет і завдання статистичного вивчення навколишнього середовища та природних ресурсів
      розробці кадастрів природних ресурсів та оцінці природного потенціалу; 6) контроль за виконанням заходів, передбачених міжнародними угодами, наприклад, за виконанням заходів з охорони від забруднення Балтійського і Чорного морів. У статистиці навколишнього середовища розроблено систему статистичних показників навколишнього середовища та використання природних ресурсів. Вона базується на
  16.  Глава 4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
      розробки типових методик її читання та аналізу. Будь-яка подібна методика покликана відповісти на ряд стандартних питань: - З яким майном підприємство почало роботу у звітному періоді? - В яких умовах протікала його робота в звітному періоді? - Яких фінансових результатів досягло підприємство за минулий період? - Як змінилося майновий стан підприємства до кінця звітного
  17.  13. СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
      системи показників процесів і явищ виробничо господарської діяльності. Кожен показник має числове вираження, що характеризує конкретний вимір об'єкта аналізу і його економічний зміст. За економічним змістом показники класифікуються на кількісні і якісні. Перші виражають однорідність, подібність, схожість процесів і явищ, що відбуваються в них