| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
13.3.3 Аналіз ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості організації |
||
|
Фінансову стійкість організації прийнято оцінювати з позиції короткострокової перспективи, критеріями оцінки якої є показники, що характеризують здатність організації відповідати за своїми поточними зобов'язаннями в повній мірі і у встановлені терміни, і довгострокової перспективи. Вона характеризує ступінь залежності економічного суб'єкта від зовнішніх джерел фінансування. Ліквідність активів є найважливішою умовою платоспроможності організації. Платоспроможність - це здатність організації своєчасно і повністю виконувати свої зобов'язання, пов'язані з торговельними, кредитними та іншими операціями грошового характеру. Основними ознаками платоспроможності є наявність в достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку та відсутність простроченої кредиторської заборгованості; Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансової стійкості організації. Фінансову стійкість можна визначити як стан незалежності організації від зовнішніх джерел фінансування. Ознаками фінансової стійкості є: - позиція організації на ринку, обумовлена показниками ділової активності; - ліквідність активів і платоспроможність організації; - забезпеченість власними фінансовими ресурсами для розширення господарської діяльності; - прийнятна рентабельність власного і всього вкладеного капіталу. Розрізняють 4 типи фінансової стійкості організації: 1. Абсолютна фінансова стійкість - коли сума запасів і витрат менше суми власних оборотних коштів і кредитів під товарно-матеріальні цінності. 2. Нормальна стійкість фінансового становища - коли сума запасів і витрат відповідає сумі власних оборотних коштів і кредитів під товарно-матеріальні цінності. 3. Нестійкий передкризовий фінансовий стан організації - при якому ще зберігається можливість забезпечення рівноваги між платіжними засобами і фінансовими зобов'язаннями за рахунок залучення тимчасово вільних коштів спеціальних фондів організації. 4. Кризовий фінансовий стан, коли організація знаходиться на межі банкрутства, і не здатна навіть за рахунок залучення тимчасово вільних коштів неможливо забезпечити рівновагу між джерелами коштів та зобов'язаннями. Мета аналізу фінансової стійкості - оцінити здатність організації погашати свої зобов'язання і зберігати права володіння організацією в довгостроковій перспективі. На фінансову стійкість впливають зовнішні і внутрішні чинники. До зовнішніх факторів належать: - інфляція - система оподаткування; - правове середовище для ведення підприємницької діяльності; - галузева структура та ін До внутрішніх факторів можна віднести: - структуру товарообігу; - розмір статутного капіталу і забезпеченість власними оборотними засобами; - склад, структуру активів і капіталу; - рівень і структуру витрат на реалізацію (співвідношення постійної і змінної частин витрат, визначальне рентабельність роботи організації) - правильний вибір стратегії управління активами і фінансовими ресурсами. Аналіз фінансової стійкості включає: Оцінку позиції організації на ринку на основі вивчення наступних показників ділової активності: - частка організації на ринку , оцінювана питомою вагою товарообігу організації в загальному обсязі товарообігу регіону; - оборотність всіх активів, у тому числі оборотних; - оборотність товарних запасів; - тривалість торгового циклу (товарооборотність в днях + оборотність дебіторської заборгованості в днях); - фондовіддача основних фондів, оборотних активів; - товарообіг на одного працівника в порівнянних цінах на 1м кв. торговельної площі; - прибуток на одного працівника і на 1м кв. торговельної площі; - коефіцієнти рентабельності (власного капіталу, необоротних і оборотних активів, інвестицій тощо Показниками оцінки ділової активності можуть також бути: Коефіцієнт ділової активності (трансформації) Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості Період обороту авансованого капіталу Період розрахунку з кредиторами Період розрахунку з дебіторами: та ін Для оцінки фінансової стійкості організації розраховують наступні показники: Коефіцієнт фінансової незалежності Характеризує частку власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих у діяльність організації. Чим вище значення цього показника, тим більш фінансово стійка, стабільна і незалежна від зовнішніх кредиторів організація. Коефіцієнт фінансової напруженості або Коефіцієнт фінансової=1 - Коефіцієнт фінансової напруженості незалежності Коефіцієнт фінансової напруженості є зворотним до коефіцієнта фінансової незалежності. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні організації. Коефіцієнт фінансової нестійкості Показує, скільки рублів позикового капіталу припадає на один рубль власних коштів. Коефіцієнт фінансової нестійкості в зарубіжній практиці інтерпретують як рівень фінансового левериджу. Чим вище його значення, тим вище ризик, асоційований з діяльністю даної організації, і нижче її резервний позиковий потенціал. Коефіцієнт забезпеченості сумарних фінансових зобов'язань активами Показує, яка частка фінансових зобов'язань організації у фінансуванні майна організації. При оцінці даного показника слід врахувати специфіку розуміння фінансових зобов'язань, щоб уникнути ототожнення з коефіцієнтом фінансової напруженості. При розрахунку коефіцієнта забезпеченості сумарних фінансових зобов'язань активами до уваги доцільно приймати, зовнішній (безпосередньо перед зовнішніми кредиторами), характер зобов'язань. Внутрішні короткострокові зобов'язання (зобов'язання організації перед самою собою, наприклад, заборгованість перед працівниками з виплати заробітної плати, за підзвітними сумами, за відрахуваннями на соціальні потреби тощо) враховуються при оцінці всього позикового капіталу. Коефіцієнт забезпеченості сумарних фінансових зобов'язань власним капіталом Показує, яка частина сумарних фінансових зобов'язань забезпечена власним капіталом організації. З приводу залучення позикових коштів в сучасній практиці існують різні, іноді протилежні, думки. Найбільш поширеним підходом у формуванні структури капіталу є переважання власних джерел фінансування майна. Вказують на нижню межу цього співвідношення - 0,6 (60%). Природно, що організації з високою часткою власного капіталу кредитори найбільш впевнено надають свої кошти, оскільки така організація характеризується істотною фінансовою незалежністю і, отже, з більшою ймовірністю може погасити свої борги за рахунок власних коштів. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (Organization for Economic Cooperation and Development, OECD) за останнє десятиліття частка залучених коштів у загальній сумі джерел складає в середньому в Японії - 85% (основний кредитор - банки), Німеччині - 64%, США - 55 % (основний потік фінансових ресурсів надходить від населення через різні фонди). Розглянуті коефіцієнти є найбільш поширеними в практиці оцінки фінансової стійкості, але не єдиними. Можна розрахувати ряд приватних коефіцієнтів (по суті, оцінити поелементно кожен з них) залежно від специфіки діючої організації і поставлених завдань аналізу фінансового стану. Далі необхідно оцінити ліквідність і платоспроможність організації. Мета аналізу ліквідності - оцінити здатність організації своєчасно в повному обсязі виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок оборотних активів. Згідно з Інструкцією з аналізу та контролю за фінансовим станом і платоспроможністю суб'єктів підприємницької діяльності (Постанова Міністерства фінансів Республіки Білорусь, Міністерства економіки Республіки Білорусь, Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь № 69/76/52 від 27.04. 2007р.), в якості показників оцінки платоспроможності встановлені: - коефіцієнт поточної ліквідності; - коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами. Коефіцієнт поточної ліквідності () характеризує загальну забезпеченість організації власними оборотними коштами для ведення господарської діяльності і своєчасного погашення термінових зобов'язань. Визначається як відношення фактичної вартості знаходяться в наявності у організації оборотних коштів у вигляді запасів і витрат, податків по придбаних активів, дебіторської заборгованості, розрахунків із засновниками, грошових коштів, фінансових вкладень і інших оборотних активів до короткострокових зобов'язань організації (за винятком резервів майбутніх витрат) і визначається за формулою , де IIА - підсумок розділу II активу бухгалтерського балансу (рядок 290); VП - підсумок розділу V пасиву бухгалтерського балансу (рядок 690); рядок 640 - "Резерви майбутніх витрат" Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами () визначається за формулою: , де IIIП - підсумок розділу III пасиву балансу (рядок 490); IА - підсумок розділу I активу балансу (рядок 190); IIА - підсумок розділу II активу балансу (рядок 290). Нормативними значеннями для торговельної галузі рекомендовані наступні значення: За коефіцієнтом поточної ліквідності: За коефіцієнтом забезпеченості власними оборотними засобами: У разі якщо обидва показника нижче нормативного значення, структура балансу визнається незадовільною і організація оголошується неплатоспроможною. Після оцінки цих двох показників розраховується коефіцієнт забезпеченості фінансових зобов'язань активами. Він характеризує здатність організації розрахуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями після реалізації активів. Коефіцієнт забезпеченості фінансових зобов'язань активами визначається як відношення всіх (довгострокових і короткострокових) зобов'язань організації, за винятком резервів майбутніх витрат, до загальної вартості активів (рекомендоване значення - не більше 0,85). При оцінці платоспроможності, крім названих показників розраховуються також: Коефіцієнт загальної платоспроможності Характеризує здатність організації відповідати за своїми зобов'язаннями за рахунок наявних реальних активів. Коефіцієнт проміжної ліквідності Характеризує здатність організації виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок поточних активів, що володіють "середньої" ступенем ліквідності (грошових коштів, фінансових вкладень, непростроченої дебіторською заборгованістю). Коефіцієнт абсолютної ліквідності Характеризує здатність організації виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок вільних грошових коштів і фінансових вкладень, тобто найбільш ліквідної частини активів. Нормативна величина - 0,25. Поліпшенню показників платоспроможності та загальної ліквідності сприяють фактори: забезпечення зростання прибутковості діяльності організації; дотримання вимоги: фінансувати інвестиційні вкладення у необоротні активи за рахунок довгострокових кредитів; здійснювати інвестиційні вкладення в межах прибутку, призначеної для довгострокових інвестицій і довгострокових кредитів; прагнути до оптимізації запасів, незавершеного виробництва, інших найменш ліквідних активів. 13.3.4. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 13.3.3 Аналіз ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості організації " |
||
|
||