ГоловнаЕкономікаМакроекономіка → 
« Попередня Наступна »
М. Г. Делягін. Світова криза: Загальна Теорія Глобалізації, 2003 - перейти до змісту підручника

10.1.2. «Історія успіху» США: формування ідеології глобальної інтеграції


Подібно до того, як основи сучасного економічного могутності США цілком виправдано виводяться дослідниками з «рейганоміки», еволюцію сучасної геофінансовому політики США при короткому огляді розумно простежувати, починаючи з 1981 року. У цей момент Рейган, прагнучи вирішити внутрішньоекономічні завдання, почав «політику важкого долара» - ревальвацію долара по відношенню до основних валют світу. Вона, як можна тепер зрозуміти, несподівано для її творців, зробила колосальний вплив на всю міжнародну економіку і вивела США на нову орбіту могутності, перетворивши їх на найважливіший фактор світового економічного регулювання.
Безпосередньою метою було підвищення конкурентоспроможності досить сильною до того часу національної економіки за рахунок відкриття її для міжнародної конкуренції на рівні товарів і подстегивания в тому числі і таким чином структурної перебудови, що йде на вильоті глибокої структурної кризи і в умовах нового злету світових цін на нафту.
Зокрема, саме «політика важкого долара» дозволила зупинити галопуючу інфляцію (МВФ: статистика її уповільнення) - одну із складових так званої «стагфляції», що вразила в ході структурної кризи рубежу 70-х і 80 -х років американську економіку. Інша складова стагфляції - стагнація виробництва - була подолана подстегиванием конкуренції всередині національного господарства за рахунок зростання рентабельності імпорту за допомогою «політики важкого долара» і не мали до неї прямого відношення безпрецедентним нарощуванням військових витрат, які стали «локомотивом» не тільки інвестиційного підйому, але і глибокої та комплексної структурної перебудови економіки.
«Політика важкого долара» забезпечила приплив капіталів, необхідних для поглиблення цієї перебудови. Саме тоді склалася модель, за якою значна частина доларів, що йшли з країни в результаті перевищення імпорту над експортом, поверталася у вигляді ефективних іноземних інвестицій.
З іншого боку, завдяки спеціальним зусиллям американської держави і загального збільшення привабливості «поважчав» долара відбулося кардинальне збільшення доларової маси, «що скидається» за межі США, яке нейтралізувало короткострокові негативні наслідки безпрецедентного зростання як бюджетного, так і (частково) зовнішньоторговельного дефіциту.
Після досягнення ключової мети даного етапу - подолання структурної кризи та забезпечення сталого розвитку американської економіки на якісно новому рівні - сталася природна зміна концепції.
Настав довгий період девальвації долара (див. з ієною!! - РБК) для стимулювання експорту США, підвищення їх конкурентоспроможності та припливу фінансових коштів у базуються на їх території ТНК. Девальвація долара означала також відносний захист від зворотного впливу на розвиток американського суспільства значних доларових коштів, виведених за межі США на попередньому етапі розвитку.
Стимулювання американського експорту означало висновок глобальної експансії США на новий рівень: слідом за распространившимся по світу на попередньому етапі американським доларом пішли американські товари і, за ними, американські виробники. (Одним з найважливіших досягнень американської громадської культури залишається чітке усвідомлення того, що політична експансія міцна лише за підтримки її економічною експансією, і, головне, - організаційне закріплення висновків з цього в структурах як представницької демократії, так і державної та навіть корпоративної бюрократії).
Зміна політики відображало зміну ключової стратегічної задачі: після нормалізації власного економічного розвитку пора було забезпечити економічне і політичне панування.
А це вимагало якісного підвищення конкурентоспроможності вже власне американських корпорацій і закріплення їх положення як світових лідерів. Важливий був не підкреслює, але вельми відчутний наголос на необхідність розвитку корпорацій не самих по собі, як якихось космополітичних утворень, але саме як американських корпорацій, що базуються на території США і об'єктивно якщо не службовців їх інтересам, то в усякому разі пов'язаних з ними.
Це дозволило зміцнити ефективний симбіоз американської держави і бізнесу і перетворити останній в стратегічне (але аж ніяк не вульгарно-тактичне!) Продовження першого, - в одночасно і натхненника, і на слухняного виразника його волі.
У першу чергу до вирішення цього завдання необхідно було залучити ресурси найбільш розвинених країн, все ще залишалися військово-політичними союзниками і в міру усвідомлення факту завершення «холодної війни» у все більшій мірі таким стає потенційними економічними конкурентами. Їх ресурси були найбільш якісними і тому всередині США - найбільш корисними, а за їх межами - найбільш небезпечними для них.
Послідовна реалізація описаної політики дозволила закріпити беззастережне панування США в світі, в тому числі і в колишній радянській «зоні впливу».
Цей успіх в середині 90-х років змусив США втретє рішуче змінити геофінансовому політику. Безпосередньою причиною стало поширення інформаційних технологій, на плечах яких на авансцену світового розвитку увірвалися глобальні фінансові ринки. Ці ринки зробили спекулятивні фінансові ресурси більш ефективним інструментом розвитку, ніж традиційні прямі інвестиції. Їх більш висока ефективність обумовлювалася не тільки можливістю більш високою і швидкої концентрації фінансових ресурсів, а й інституційним відсутністю контролю за ними як з боку регулюючих органів, так і, що більш важливо, з боку інвесторів.
Подібне відсутність контролю самостійно, без урахування технологічних відмінностей у перетіканні портфельних і прямих інвестицій, підвищувало швидкість і якість прийняття рішень. Адже прямий інвестор, як правило, не володіє ситуацією, що складається навколо об'єкта можливого інвестування; тому він змушений витрачати час, а то й кошти на дослідження та підтвердження добре відомих самому цьому об'єкту факторів. Портфельний ж інвестор просто передає кошти чинному керуючому підприємства, якому вже відомі його реальні потреби, слабкі та сильні місця.
Так як в цілому управління американськими корпораціями було відносно ефективним, то і портфельні інвестиції в них стали в цілому більш вдалим вкладенням коштів, ніж традиційні прямі інвестиції.
Важливою перевагою портфельних інвестицій перед прямими була більш низька для потенційного інвестора «порогова ціна» входу на ринок, - і не тільки за рахунок меншої мінімальної суми інвестицій, а й завдяки меншим професійним вимогам, що пред'являються до самого інвестору. У результаті міжнародні масштаби інвестицій, в тому числі і інвестицій у саму американську економіку, досить істотно виросли.
Деяке збільшення ризику через можливість обману або серйозної управлінської помилки одержувача інвестицій компенсувалося зниженням (через зростання професіоналізму керуючих інвестиціями менеджерів і зникнення тимчасового розриву між вкладенням коштів і входженням нової команди керуючих «в курс справи », характерним для прямих інвестицій) ризику застарівання впроваджуваної технології. Через прискорення технологічного та економічного розвитку, а також загального підвищення рівня знань і умінь цей ризик став більш вагомим, ніж зазначені традиційні ризики, і його зниження, як правило, з лишком «переважувало» наслідки їх збільшення.

Крім того, високий рівень розвитку інформаційних технологій саме в США дозволив їм, як було показано вище (дивися параграф ...), на відміну від усього світу залучати «короткі», спекулятивні гроші для вдосконалення технологій.
Розвиток портфельних інвестицій зробило найбільш вигідними фінансові спекуляції; укупі з розвитком технологій формування свідомості це перетворило на ключовий фактор короткострокового розвитку економіки не її реальний стан, але пов'язані з нею очікування.
Оскільки формування позитивних очікувань (особливо у не обтяжених надлишком знань портфельних інвесторів) виявилося більш простою справою, ніж формування здорової економіки, що очолили цей процес США потисли небувалий в історії урожай зовнішніх інвестицій (дінаміка!!!) .
Приплив капіталів перевищив потреби американських корпорацій у фінансуванні, що призвело до безпрецедентного зльоту котирувань їх акцій: за ... роки індекс Доу-Джонса збільшився в ... раз, а за ... - ще в ... разів. Чи варто говорити, що це ще сильніше підстьобнуло «бум очікувань» щодо американської економіки і принесло США новий вал капіталів з усього світу.
Реалізація здавалися божевільними прогнозів про перевищення індексом Доу-Джонса порога в 10 тисяч пунктів породила нестримну ейфорію, пов'язану з мріями про «нову економіку» загального процвітання і виходом котирувань на рівень 30 тисяч пунктів. «Фінансова піраміда» зрештою хоча і не звалилася, але надломилася (докладніше про це див в параграфі ...); якщо індекс Доу-Джонса впав лише в ... рази, то індекс високотехнологічних компаній NASDAQ - в ... раз і вже до літа 2000 року остаточно втратив будь-яке значення, крім чисто спекулятивного.
Однак не слід забувати, що гроші інвесторів усього світу, втрачені ними на американському фондовому ринку, залишилися переважно в США і послужили (хоча і меншою мірою, ніж передбачалося інвесторами) зміцненню саме американської економіки, а не економіка їхніх стратегічних конкурентів.
... Повертаючись в середину 90-х років, відзначимо, що переорієнтація США на залучення портфельних інвестицій зробила залучення мобільного спекулятивного капіталу важливіше розвитку традиційних видів виробництва, - а рішення цього завдання потребувало не девальвації, але, навпаки , нової ревальвації долара.
Таким чином, в умовах глобалізації США замінили експорт капіталу його масованим залученням для розробки інформаційних технологій та їх подальшого експорту. Від експорту товарів США перейшли до імпорту капіталу для розробки та експорту технологій. Принципове значення набув незначний у вартісному вираженні експорт метатехнологій, що забезпечують потребується експортеру образ життя і мислення у споживаючих ці технології товариств.
В результаті з осені 1997 азіатська криза остаточно викристалізував новий перехід США від політики девальвації долара до його ревальвації, але не самої по собі (за рахунок зміцнення самого долара), а за рахунок цілеспрямованих зусиль, спрямованих на девальвацію інших валют, в першу чергу валют їхніх основних конкурентів - розвинених країн.
Така девальвація зміцнює позиції і самих США - як кращого об'єкта для інвестування, свого роду «інвестиційної гавані», і долара - як єдиної світової резервної валюти. Вона сприяє і підриву всіх дійсних і потенційних конкурентів, в першу чергу претендентів на роль регіональних резервних валют (німецька марка, японська ієна, ЕКЮ; як буде показано нижче, США не змогли обійтися і без удару по євро).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 10.1.2. «Історія успіху» США: формування ідеології глобальної інтеграції "
  1. ЩО ТАКЕ ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
    Прискорений розвиток комунікацій у 90-ті роки створило широке коло принципово нових можливостей для отримання інформації та впливу з її допомогою, мобільності та підвищення якості «людського потенціалу». Тим самим воно надало громадянам розвинених і, меншою мірою, успішно розвиваються країн якісно нові «ступеня свободи». У поєднанні з зникненням задушливого страху перед
  2. Коментарі
    [1] хитрість природи Мізес має на увазі І. Канта [см. Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-цивільному плані / / Соч. Т. 6. С. 523] і Г. Гегеля, якому належить вираз хитрість розуму (List der Vernft) [Гегель Г. Філософія історії / / Соч. Т. VII. М., 1935. С. 32.]. [2] праксиология Supplement to Oxford English Dictionary (1982) повідомляє, що англійське слово praxeology (вар. praxiology,
  3. ПІДТРИМАННЯ СИСТЕМИ БЕЗ ЛІДЕРА
    Є цілий ряд сил, підтримують існування соціальних систем. Дві з них - це мова і релігія, але їх недостатньо, як можна бачити на Близькому Сході, де араби говорять однією мовою, мають одну релігію, належать до однієї і тієї ж етнічної групи, але поділяються на численні ворогуючі держави. Навпаки, в Китаї найбільш численна однорідна група людей становила
  4. відсутність складається - МАЙБУТНЄ
    Капіталізм виключає аналіз віддаленого майбутнього. Ні концепції, що хто-небудь повинен робити інвестиції в заводи і устаткування, кваліфікації, інфраструктуру, наукові дослідження і розробки, захист навколишнього середовища, - інвестиції, необхідні для національного зростання і підвищення рівня індивідуального життя. В капіталізмі просто немає соціального «боргу». Якщо індивіди вважатимуть за краще не зберігати й
  5. 1.1.6. ЗАКОНИ ПРЕДРИНОЧНОЙ ЕКОНОМІКИ
    Відокремлений аналіз історично вихідних форм матеріальних відносин недостатній для адекватного їх розуміння. Його необхідно доповнити синтетичними міркуваннями про тенденції та закони розвитку предриночного природокористування. У деякій мірі можна бачити відмінності попереднього і наступного пояснення дориночного природокористування на основі антонімів: феноменів і ноуменов.
  6. 1.1.16. СОЦИАЛИЗАЦИЯ ЕКОНОМІКИ, РИНКУ
    Термін «соціалізація» використовують для назви процесів а) олюднення людей, виховання особистостей [см.90]; б) становлення нового типу економіки. Соціалізація ---- + --- коштів? результатів виробництв виробництва Категорію «соціалізація економіки» активно використовували на початку ХХ століття. Про неї писали в 1903 році Каутський,
  7.  2.9.1. Форми використання ресурсів (суть госпрозрахунку)
      Основні форми природокористування показані схемою: - централізоване - + секторне - внутрішнє + - фірмове - + бюджетне - ринкове + -
  8.  3.1. Еволюція індивідуальної свідомості: від логічного мислення до творчого
      Як було показано вище (див. параграф 2.2.), Одним з фундаментальних наслідків інформаційної революції стало зниження ефективності і, відповідно, значущості логічного мислення. Цей феномен занадто серйозний, щоб обмежитися розглядом його виключно з вузько практичної та швидкоплинної точки зору, всього лише як фактора, що утрудняє застосування традиційних алгоритмів розвитку
  9.  Приклад 11. Генеральний Секретар ООН про причини антиглобалізму
      «Протест (проти глобалізації - М.Д.) обумовлений породжуваним нею нерівністю. По-перше, вигоди і можливості, що є результатом глобалізації, як і раніше сконцентровані в ... невеликому числі країн і нерівномірно розподіляються в самих цих країнах. По-друге, в останні десятиліття виникла невідповідність між успішними зусиллями з розробки строгих і неухильно додержуються правил,
  10.  7.2.2. Мобільність найважливіших ресурсів: від творчої співпраці до деструктивного
      Не менш важливою і вже у всякому разі куди більш фундаментальною частиною впливу сучасних інформаційних технологій на міжнародну конкурентну боротьбу слід визнати викликане їх розповсюдженням зміна найважливіших ресурсів суспільного розвитку. Принципово значущим видається той самоочевидний, але недостатньо осмислений сучасними дослідниками факт, що в новому,
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний