§ 39. Земельна рента та її форми в сучасних умовах
Диференціальна і монопольна земельна рента. Рента - це економічна форма реалізації власності на природні ресурси. Тому зміни відносин власності викликають до життя нові форми земельної ренти.
В умовах феодалізму рента як економічна форма реалізації власності феодала на землю, виступала спочатку як панщина, пізніше - оброк, на зміну якому прийшла грошова форма. Земельна рента в умовах капіталізму виступає у формі орендної плати землевласнику за тимчасове користування землею орендарем. Якщо на цій землі є споруди (склади, іригаційна система і т. п.), то за користування ними орендар платить додатково. У цьому випадку орендна плата перевищує ренту.
Відмінності в якості і місце розташування землі позначаються на ефективності використання її як об'єкта господарювання, обумовлюючи диференціацію доходів, а значить, і ренти.
Диференціальна земельна рента існує у формі диференціальної ренти I і диференціальної ренти П. Причина виникнення диференціальної ренти I - обмеженість земель кращої та середньої якості, що змушує залучати до сільськогосподарського обороту гірші за якістю ділянки землі. Аналогічно складається ситуація з ділянками, розташованими на різних відстанях від ринку. Внаслідок цього громадська ринкова вартість (ціна рівноваги), а значить, і ціни на сільськогосподарську продукцію визначаються умовами виробництва на гірших або найвіддаленіших від ринку землях (у промисловості - середніми умовами). Інакше втрачається інтерес землевласника і орендаря до ведення сільського господарства на гірших землях, оскільки на них не будуть забезпечені нормальні умови для розширеного відтворення. За цих умов на кращих і середніх землях утворюється додатковий чистий дохід, який набуває форми диференціальної ренти I. Таким чином, умовою виникнення цієї форми ренти є різниця в родючості і місце розташування земель. Джерело диференціальної ренти I - праця сільськогосподарських найманих працівників або фермерів.
Господарства, розміщені на кращих і середніх за якістю землях, витрачають на одиницю продукції менше праці, отримуючи при цьому кращі врожаї сільськогосподарської продукції. Внаслідок цього диференціальна рента I в умовах суспільної власності на землю повинна вилучатися державою. В умовах приватної власності на землю її привласнює землевласник у формі орендної плати.
В умовах раціонального сільськогосподарського виробництва додаткові капіталовкладення забезпечують не тільки окупність витрат, але й одержання надлишкового доходу, який набуває форми диференціальної ренти II.
У колишньому СРСР диференціальна рента I вилучалася державою через механізм найнижчих закупівельних цін у найбільш сприятливих для ведення сільського господарства умовах і систему обов'язкових поставок сільськогосподарської продукції за цими цінами. Диференціальна рента II залишалася переважно в господарствах і використовувалася для розвитку виробництва, а також для часткового додаткового стимулювання працівників радгоспів і колгоспів.
Частина землі в багатьох країнах знаходиться у надзвичайно сприятливих грунтово-кліматичних зонах. Розміщення тут господарства вирощують рідкісні фрукти - цитрусові, цінні сорти винограду та ін Оскільки попит на цю продукцію, як правило, перевищує їх пропозицію, то на них встановлюють ціни, що перевищують їх вартість, або монопольні ціни. Внаслідок цього рентні платежі, плата за землю на цих ділянках мають бути вищими.
Представники неокласичного напряму економічної теорії виділяють ще категорію «квазірента», тобто доходу, одержуваного власником окремого фактора виробництва (в даному випадку - землі), в результаті впровадження передової агротехніки протягом відносно короткого проміжку часу в умовах обмеженості пропозиції даного фактора з боку конкурентів і встановлення внаслідок цього більш високої ціни. Якщо обсяг пропозиції з боку конкурентів зростає (вони також впроваджують передову техніку), ціна знижується і квазірента зникає.
Абсолютна рента - форма земельної ренти, яку орендар повинен оплачувати власнику за будь-яку ділянку землі незалежно від її родючості й місця розташування, є економічною формою реалізації монополії власності на землю. Її джерело - надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції та суспільною ціною виробництва).
Процес перетворення землі на товар має як позитивні, так і негативні сторони. Його позитивні сторони - формування повноцінного господаря землі, реальної приватної власності на неї. Це означає, що фермер зможе споруджувати необхідні сільськогосподарські будови на землі, буде намагатися поліпшити її якість; в разі відсутності спадкоємців може продати її, вийшовши на пенсію, й забезпечити собі належний рівень життя.
Негативними наслідками перетворення землі на товар є, по-перше, можливість концентрації значної кількості землі в руках тіньових фінансових структур, які можуть спекулювати земельними ділянками. По-друге, перетворення землі на товар може привести не до формування реального власника і господаря, який буде трудитися на землі, а сприятиме капіталізації аграрних відносин, що суперечить прогресивної тенденції в цій сфері - подоланню відчуження працівників від землі.
Що стосується політики дотування сільськогосподарського виробництва, то воно здійснюється з державного бюджету, а земельна рента - форма реалізації власності на землю. Тому власник землі - держава, отримана ним земельна рента може використовуватися для надання дотацій землекористувачам.
З рентними відносинами тісно пов'язана ціна землі. Земля в багатьох країнах світу - об'єкт купівлі-продажу. Земля - особливий товар, так як вона є продуктом природи і на неї початкове не затрачена праця. Якщо абстрагуватися від витрат праці на поліпшення якості землі, то ціна землі грунтується не на її вартості, а на величині доходу, який вона приносить своєму власнику, тобто - ренті. Власник може продати землю за умови, що виручена ним сума буде не менше, ніж від доходу у формі відсотка, отриманого при вкладенні цієї суми в банк. Тому ціна землі - капіталізована земельна рента, обумовлена формулою
де R - рента, Бп - банківський відсоток.
На ціну землі впливають і такі фактори, як темп інфляції, динаміка доходів фермерських господарств та ін
Надзвичайно висока ціна землі на урбанізованих територіях, особливо у великих містах. Так, в Токіо ціна невеликої ділянки під індивідуальне житлове будівництво становить приблизно 67 середньорічних доходів громадян.
Основні категорії та терміни
Основні особливості розвитку сільського господарства. Фермерські (селянські) господарства. Оренда землі. Сільськогосподарські корпорації (кооперативи). Аграрні кризи. Аграрні реформи. Земельна власність. Роздержавлення в сільському господарстві. Агропромисловий комплекс. Земельна рента. Диференціальна рента I. Диференціальна рента II. Абсолютна рента. Ціна землі.
Інформація, релевантна " § 39. Земельна рента та її форми в сучасних умовах "
- Глава 13. Аграрні відносини та особливості їх розвитку в сучасних умовах
рента та її форми в сучасних умовах Сільське господарство - одна з пріоритетних галузей народного господарства, в якій процеси виробництва, розподілу, -, обміну та споживання мають свої особливості , а дія економічних законів набуває специфічних форм. Дана специфіка значною мірою визначається включеністю в відтворювальний процес. Мета теми - з'ясувати - Коментарі
земельної аристократії, а не буржуазії (при цьому редактори зібрання творів К. Маркса і Ф. Енгельса роз'яснюють слово сикофант як підлабузник, прислужник) : ... Мальтус як справжній член англійської державної церкви був професійним сикофант земельної аристократії, чиї ренти, синекури, марнотратність, безсердечність він економічно виправдовував / / (Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е вид. Т. 26. Ч . - 4.6. Додаткова інформація
земельну ділянку на певний термін іншій особі (орендарю) для ведення на ньому господарства за певну винагороду. Орендар - юридична або фізична особа, яка отримує на законних підставах у тимчасове користування об'єкт нерухомості. Орендна плата - плата, що сплачується орендарем орендодавцеві за користування орендним об'єктом нерухомості. Вона включає амортизаційні - Валовий внутрішній продукт
земельних ділянок, житлових і нежитлових приміщень). При цьому якщо домовласник не здає в оренду належні йому приміщення, то в системі національних рахунків при підрахунку за доходами у ВНП враховуються доходи, які міг би отримувати цей домовласник, якби він надавав ці приміщення в оренду. Подібні диктував доходи носять назву умовно нарахованої орендної плати і включаються в загальну суму - Лекція 8-я Історичне місце марксизму. Переворот в політичній економії
земельну ренту звела до надлишку над середнім прибутком; розкрила внутрішню залежність, існуючу між середовищ-ній прибутком і диференціальної рентою. Як писав Маркс, обидві, тобто і середня прибуток, і рента, ховаються в прибавоч-ної вартості. Отже, класики йшли до відкриття того, що і рента, і прибуток являють собою частини прибавоч-ної вартості. Нарешті, класична школа, - Глосарій
рентабельності) - відносний показник ефективності інвестиційного проекту Внутрігалузева конкуренція - суперництво між підприємцями, зайнятими виробництвом і реалізацією однакової або взаимозаменяемой продукції Вхідні бар'єри (бар'єри входу, входження) - фактори, що перешкоджають проникненню в галузь (на ринок) нових конкурентів за допомогою зростання ризику і збільшення - Капітал і перетворені форми додаткової вартості
земельна рента. Таким чином, вибудовуючи свою теоретичну систему, Маркс підводить до думки, що процес капіталістичного відтворення в суспільному масштабі - це насамперед відтворення самих капіталістичних відносин, тобто постійне відтворення вихідного конфлікту: робочому дістається тільки його заробітна плата, а вся додаткова вартість осідає у різних агентів - § 4. ТЕОРІЇ НОВОЇ ВАРТОСТІ
земельному наділі, в домашньому господарстві. Наочну картину дав А.Н.Радищев в своїй "Подорожі з Петербургу до Москви": - Ти, звичайно, розкольник, що тут працюєш по неділях? .. - У тижні-то, барин, шість днів, а ми шість разів ходимо на панщину ... Тим часом на капіталістичному підприємстві неможливо спостерігати настільки відкритого розподілу праці на необхідну і додаткову частини. Тут - § 4. РЕНТА І ЦІНА ЗЕМЛІ
земельну ренту, пов'язаної з аграрними відносинами. Земельні і рентні відносини. Требуется доводити, що в сільському господарстві земля як засіб виробництва відіграє вирішальну роль. Присвоєння і господарське використання землі становить істота земельних відносин, які, в свою чергу, породжують ренту. Вихідною умовою для утворення ренти є оренда землі. Оренда землі - Питання до іспиту
рента та її види. Ціна землі і фактори, що її визначають. 33. Відсоток на капітал та інвестиції. Номінальна і реальна ставка відсотка і фактори, що впливають на них. 34. Прибуток і його види. Джерела економічного прибутку. 35. Граничні витрати, граничний дохід і граничний продукт в грошовому вираженні. Перше і друге правило максимізації