|
Перш за все необхідно звернути увагу на період економічної думки, коли А. Сміт у своїй моделі відділив економіку від етики і замкнув все на господарське життя, так як передбачалося, що в добре керованій державі ринок забезпечує добробут усіх членів суспільства. При цьому сама господарська діяльність не визнавалася етичною, вона протиставлялася етиці. Звідси і виникає провідна роль «невидимої руки» і «економічної людини», про які нам настільки часто нагадують сьогодні.
К. Маркс у своїй моделі способу виробництва і суспільно-економічної формації з'єднує етику та економіку, але таким чином, що на передній план знову-таки виходять економічні інтереси, а етичні норми (як частина надбудови) він розглядає як «продукту» економічного розвитку. Він усуває автономність ідеології, релігії (отже, й етики), опускає їх на рівень простої боротьби за економічні інтереси і не розглядає як причин рушійних сил, творчого начала. Можна сказати, що К. Маркс створив економічно детерміновану модель соціально-економічного розвитку, правда, роблячи іноді ті чи інші застереження.
Нарешті, з М. Вебера почався процес відновлення єдності етики та економіки, але в ньому переважну роль починає грати етика. Етика визнається первинної в логічному та історичному сенсі. Вона консервативна, якщо трансформується, то дуже повільно. Вона обумовлена релігією, історією, національними традиціями, культурою і включає в себе всі систему духовно-культурних цінностей тих чи інших народів. Економіка, навпаки, розглядається як відносно мобільна,
рухлива господарське життя, на яку впливають етичні норми. При цьому визнається вплив на етичні норми економічних інтересів. У свою чергу, етичні норми розглядаються і як імпульс, і як перешкода економічному розвитку.
При вивченні соціально-економічного розвитку будь-якої країни необхідно враховувати так званий господарський дух, навіває етико-культурними цінностями. І якщо М. Вебер виводив «господарську дух» капіталізму з християнської (протестантської) етики, доводячи тим самим перевагу Заходу, то події минає століття продемонстрували небачені успіхи ринкового господарства у народів із зовсім іншим укладом життя, іншими етико-культурними цінностями.
Тому свідченням служать Японія, «азіатські тигри» і особливо Китай. Останній небаченими темпами розвиває ринкову економіку на основі симбіозу етики конфуціанства, ідеології марксизму (маоїзму) і базису дійсно змішаної економіки. У результаті має ринкову економіку, але з чітко вираженим етико-національним обличчям.
У цьому ж напрямку працює і тенденція англійського соціолога А. Тойнбі про поліцівілізаціонном світі, в якому проте всі цивілізації одним або іншим способом відповідають на різні історичні виклики. Своєрідність цих «викликів» та «відповідей» визначає специфіку кожної цивілізації. Концепція взаємодії «творчої еліти» і «інертного більшості» ще більшою мірою посилює роль системи етико-культурних цінностей в самодвижении суспільно-економічних систем. У цьому контексті доречно нагадати про російської громадської думки. Центральною ланкою соціально-економічної системи вона вважає етику, яка органічно ув'язується з господарською діяльністю і є невід'ємним атрибутом національного мислення та процесу пізнання (повного знання).
Можна стати і на протилежну позицію, яскраво виражену американським економістом Т. Вебленом, згідно з якою традиції, звичаї, погляди людей відстають від змін у галузі технологій виробництва, економіки, що викликає необхідність дозволів протиріч між застарілими « інститутами »і« новим середовищем ». Але в будь-якому випадку стає очевидним, що пізнання процесів соціально-економічного розвитку суспільства неможливо поза єдністю і протилежності економіки та етики, поза їх взаємодії і взаємозв'язку.
Стосовно до сучасної дійсності у взаємозв'язках економіки і етики можна виділити наступні альтернативні оцінки:
- етика повністю і безроздільно підкоряється, формується і управляється економічними інтересами;
- етичні норми - це реальність, з ними необхідно рахуватися, але вони виходять за рамки економічного аналізу;
- етика безсумнівно відіграє певну роль у життєдіяльності людей, але вона не настільки важлива, щоб приділяти їй особливу увагу;
- етична мотивація реальна, але не може бути предметом досліджень економічної теорії, так як відсутній принципову відмінність між етичними нормами та економічними інтересами.
Тут в наявності спроба редукувати моральні начала в економічні інтереси;
- етика є предметом економічної теорії, що вимагає самостійного аналізу як найважливішої передумови соціально-економічного розвитку, ігнорування якої неминуче додасть ущербність будь-якої моделі життєдіяльності суспільства і спровокує прийняття рішень, що суперечать духу народу.
Очевидно, більш привабливим є останнє положення про соціально-економічному розвитку суспільства, в якому міститься ключ до розуміння не тільки соціально-економічних процесів у минулому, але і в ще більшому ступені - в сьогоденні і особливо в майбутньому. Духовні, нематеріальні цінності буття людини поступово все більш впевнено заявляють про себе як першочергові на тлі кризи «суспільства споживання», його безперспективності як в силу ресурсної обмеженості та їх розкрадання, так і під впливом зростання значущості принципу самореалізації особистості, який ніяк не можна звести до споживацтва. І тут зачіпається сам фундамент ринкової економіки, суб'єкти якої в гонитві за прибутком, матеріальною вигодою волею чи неволею змушені нав'язувати, порушувати, провокувати споживацтво. Усвідомлення людством загрози самозбереження через самовдосконалення і забезпечення гармонії з навколишнім світом обумовлює пошуки позаринкових принципів життєдіяльності чи шляхів їх трансформації.
Аналіз відбуваються в суспільстві процесів повинен базуватися на принципах і моделях соціально-економічного розвитку, але з урахуванням національних особливостей, матеріальних і духовних складових життєдіяльності народу, тобто тієї національного грунту, в яку робляться спроби «посадити» ту чи іншу «рятувальну модель» облагоденствованія суспільства. Це дозволить доповнити розуміння функціонування та еволюції розглянутого механізму саморуху економічної системи.
|
- Економіка і етика
теоретичними моделями розвитку. На взаємозв'язок етики та економіки існують різні погляди: зумовленість етики економікою, первинність етики по відношенню до економіки; неминуща значимість етико-культурних цінностей в розвитку економіки, суспільства, цивілізації; консерватизм етико-культурних цінностей, який зумовлює їх відставання від змін у галузі технологій виробництва та
- ГЛАВА 24 етико-СОЦІАЛЬНЕ НАПРЯМОК: М.І. Туган-Барановського І С.Н. БУЛГАКОВ
ГЛАВА 24 етико-СОЦІАЛЬНЕ НАПРЯМОК: М.І. Туган-Барановського І С.Н.
- Глава 24 Етико-соціальний напрямок: М.І. Туган-Барановський і С.Н. Булгаков
Глава 24 Етико-соціальний напрямок: М.І. Туган-Барановський і С.Н.
- 27. ПРОБЛЕМИ І ТЕОРІЇ перехідною економікою
теоретичних основ економічної політики. Наукові дискусії та офіційні трактування. Розробка програм переходу до ринкової економіки. Моделі соціально-економічного розвитку. Теоретичні моделі та економічні реформи. Спори про шляхи виходу з трансформаційної кризи. Проблема стабілізації фінансів і
- § 1. Історичні витоки мікроекономіки
витоки
- 6. Антициклічного регулювання
теоретичних підходів до розкриття макроекономічних процесів існує загальне розуміння того, якою повинна бути загалом поведінка держави, спрямована на подолання циклічних
- 1. Взаємозв'язок етики та економіки
теоретичними принципами та положеннями, які не зачіпають специфіку та особливості етносів, народів, їх систему етико-культурних цінностей. У даній главі розглядаються взаємозв'язку економіки і етики як невід'ємний атрибут економічної науки, яка в своєму історичному розвитку пройшла кілька етапів трансформації поглядів на цю
- ВІДКРИТТЯ І формулюванні економічної ЗАКОНІВ
теоретична модель системи (ідеальної, чистої). У цій моделі відображені, насамперед, принципові особливості реальної економічної системи. Жодна теоретична модель не в змозі охопити все багатство реальної економічної
- Глава 9 Соціальна економія: витоки сучасних уявлень про цілі та шляхи реформування економіки і соціально-економічних відносин
витоки сучасних уявлень про цілі та шляхи реформування економіки і соціально-економічних
- 75. Становлення шведської школи: аналіз макроекономічної динаміки.
Теоретичне осмислення досить суперечливих і складних проблем макроекономіки. На жаль, «мовний бар'єр» завадив належною мірою оцінити значимість їх розробити конструкцію струм. Дещо пізніше найбільш відомі теоретики шведської школи Гуннар Мюрдаль і Бертил Олін (Улін) були відзначені Нобелівськими преміями (відповідно в 1974 і 1977 рр..): Г. Мюрдаль - за роботи з теорії грошей і кон'юнктурних
- Висновки з моделі Вальраса
теоретично досяжного економічної рівноваги випливає висновок про відносну стійкість системи ринкових відносин. Встановлення («намацування») рівноважних цін відбувається на всіх ринках і, в кінцевому рахунку, призводить до рівноваги попиту та пропозиції на них. Рівновага в економіці не зводиться до рівноваги обміну, до ринкової рівноваги. З теоретичної концепції Вальраса випливає
- Фундаментальні витоки кризи
економічних досліджень Інституту глобалізації та соціальних рухів (ІГСО) У чому, на Ваш погляд, основні причини сьогоднішнього економічної кризи? Чому він розвивається настільки стрімко по всій карті світу? Чи можна говорити про те, що сама система суспільства споживання підштовхнула до кризи? Якщо так, то в чому його основні перекоси, і до чого вони ще приведуть у найближчій перспективі?
- Контрольні питання
теоретичної думки в економічній науці та їх характерні риси? 7. Які основні макроекономічні моделі ви знаєте? 8. Що таке модель кругових потоків? 9. Які основні макроекономічні фактори (фактори виробництва) та їх характеристика? 10. Чим різняться три моделі кругових
- Наукові абстракції
теоретичного пізнання шляхом мислення виробляються наукові абстракції, або узагальнені поняття, абстрактні від конкретних явищ, але відображають їх основоположні, сутнісні риси і властивості. У результаті на стадії абстрактного мислення виробляється ідеальна дійсність, тобто образна її модель, сформульована в наукових абстракціях: економічних категоріях, принципах,
- ЛІТЕРАТУРА
витоки, причини, протиріччя / Відп. ред. д.е.н. СМ. Нікітін М.: Думка,
- Додаткова література
економічної думки. Вип.1. - М., 1989. Капіталізм і ринок: економісти розмірковують / Под ред. В. І. Кузнецова та ін - М., 1993. Осипов Ю.М. Філософія господарства. - М., 1992. Суперечності та імперативи загальноцивілізаційного процесу / / Укр. МГУ. Сер. соц.-політ. досл. 1992. № 1.
- 12.1. Поняття макроекономічної рівноваги
теоретичних моделей макроекономічної рівноваги дозволяє визначити конкретні чинники відхилень реальних процесів від ідеальних, знайти шляхи реалізації найбільш оптимального стану економіки. В економічній науці існує досить багато моделей макроекономічної рівноваги, що відображають погляди різних напрямів економічної думки на цю проблему: - модель простого
- Запитання для самоперевірки
витоки економічної науки? 2. Як і коли виникла економіка як наука? 3. Назвіть перші економічні школи і першого економіста в історії економічної думки. 4. Які найважливіші напрямки в розвитку економічної науки XX сторіччя ви можете назвати? Охарактеризуйте їх. 5. Що спільного і відмінного в термінах: економіка, політична економія, економіці, економічна
- Запитання для самоперевірки
витоки економічної науки? 2. Як і коли виникла економіка як наука? 3. Назвіть перші економічні школи і першого економіста в історії економічної думки. 4. Які найважливіші напрямки в розвитку економічної науки XX сторіччя ви можете назвати? Охарактеризуйте їх. 5. Що спільного і відмінного в термінах: економіка, політична економія, економіці, економічна
- Рекомендована література
економічного аналізу / / Витоки. Вив. 3. М.: ГУ-ВШЕ, 1998. Лнікін А.В. Юність науки. М.: Политиздат, 1987. Гол. 2, 5. Lowry S.T. (ed.) Pre-classicaf Economic Thought. Boston etc.,
|