| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Сутність радянської економічної системи |
||
|
У Додатку 1 в тезовій формі викладається погляд К. Маркса і Ф. Енгельса на соціалізм. Там констатується, що основоположники марксизму у своїх працях в якос-стве альтернативи капіталізму протиставили комунізм (а не соціалізм, що ви-дивиться куди логічніше з сучасних позицій). І тільки труднощі безпосереднього переходу від капіталізму до комунізму змусили їх згадати про необхідність певного перехідного періоду, не надто тривалого, але корисного у багатьох відношеннях. У всьому многотомье праць Маркса і Енгельса соціалізму присвячено все не-скільки абзаців, головним чином в «Критиці Готської програми» Маркса. Там соціалізм представлений не в якості самостійної суспільно- економічної формації, а як перехідний етап до комунізму, як неповний комунізм, його перша, нижча фаза. Внаслідок такого підходу соціалістичний спосіб виробництва був наділений майже всіма атрибутами комуністичного, включаючи головний і визначальний? общена-рідну форму власності на засоби виробництва. Практично єдина принципова «послаблення», яке було зроблено для соціалізму,? спосіб розподілу (з праці, а не за потребою). Таким чином, соціалізм був в істотній мірі позбавлений своєї індивідуальності, в історії цивили-зації йому було відведено надто незначне місце, і для нього був виділений занадто-ком короткий часовий період. Відповідно з цим підходом, надмірно і невиправдано зближуючим соціалізм з комунізмом, соціалістичний спосіб виробництва представлявся основопо-Ложніков в якості планової, централізованої, нетоварної і безгрошової економіки. Продукти не обмінюються (тому вони перестають бути товарами), а централізовано розподіляються суспільством. Працівник отримує квитанцію, в якій зазначено затрачено-ве їм кількість праці (робочого часу). Квитанції не звертаються, тому це не гроші. За квитанцією працівник отримує з громадських запасів така кількість не-обхідних йому предметів споживання, на створення яких витрачено стільки ж праці, скільки вказано в квитанції. В нетоварной і безгрошової економіці необхідність оп-чати вартість відпадає, вона перестає використовуватися і існувати як економі-чна реальність. Підтвердимо сказане цитатою з «Критики Готської програми»: «У суспільстві, заснованому на засадах колективізму, на загальному володінні засобами вироб-ництва, виробники не обмінюють своїх продуктів; настільки ж мало праця, затрачена-ний на виробництво продуктів , проявляється тут як вартість цих продуктів, як якесь властиве їм речовий властивість, тому що тепер, на противагу ка капіталістичного суспільству, індивідуальна праця вже не обхідним шляхом, а без-посередньо існує як складова частина сукупного праці »38. Більшовики в перші роки Радянської влади зробили спробу втілити на практиці подібний спосіб виробництва і розподілу, результатом чого став військовий комунізм. У його рамках більшовики прагнули ввести прямий продуктообмін між містом і селом замість ринку і товарного обміну. У прийнятій в 1919 м. Програмі РКП (б) була поставлена мета знищення грошей і грошового обігу. Однак саме досвід військового комунізму довів утопічність відмови від товарно-грошових відносин. Тому що сформувався до початку 1930-х рр.. радянський спосіб виробництва поєднував у собі непоєднувані - з точки зору традиційної марксистської теорії - ознаки. З одного боку, він базувався на загальнонародної формі власності на засоби виробництва, економіка носила плановий і централізований харак-тер. Але, з іншого боку, він включав в себе риси, чужі ортодоксальної марксист-ської моделі соціалізму? товарний характер виробництва, наявність товарно-грошових відносин і визначення внеску окремих виробників у сукупний суспільний продукт за посередництвом вартості. тезово форма викладу може викликати докір в надмірній категоричності і недос-таточной аргументованості зроблених тверджень. Більш докладно ці питання осве-щени в роботах автора, посилання на які наведені у Додатку 1. Слід ще раз підкреслити нерозривний зв'язок радянського способу виробництва з трудовою теорією. Прийнявши відповідний постулат вартості, марксистська версія трудової теорії неминуче прийшла до висновку про існування додаткової вартості, яка створюється найманим працівником, але присвоюється капіталістом. Звідси один крок до відкриття основної суперечності капіталізму, подолати яке можливе лише шляхом усуспільнення засобів виробництва. Якщо усуспільнення здійснюється в крайній? загальнонародної формі, держава перетворюється на монопольного, практичні скі єдиного виробника товарів. Ця обставина зумовлює плановий і централізований характер економіки. Залишається тільки взяти владу і втілити рекомендації теорії на практиці? і в підсумку, з урахуванням досвіду військового комунізму, ми по- Отримуємо радянський спосіб виробництва. У цьому місці доведеться відступити від прийнятого в цій роботі принципу строгого об'єктах-тівізма, що припускає виклад в «безособової» формі, і дозволити собі особистий ком-ментарій. Синтетична концепція вартості протистоїть не тільки Економікс, а й трудо-вої теорії. Треба сказати прямо: вона являє собою ревізію марксизму, тобто, самих основ теорії соціалізму. Розвал СРСР очевидним чином довів неадекватність радянської економічної моделі. Виникло природне прагнення виявити причини того, що сталося. Аналіз про-гноз суспільного розвитку, що містяться в марксизмі, показав, що вони були вірними в основному тільки для часу свого створення (див. Додаток 2). Згодом прийшло розуміння, що джерело всіх проблем слід шукати у вихідному пункті марксистської по-літичної економії - трудової теорії вартості. Тому було поставлено завдання зліг-ка «підрихтувати» трудову теорію шляхом введення в неї категорії «корисність» і всього з нею пов'язаного. Несподіваним (!), але , як тепер уже ясно, закономірним результатом стала синтетична концепція. У певний момент виникло побоювання, що вона з'явиться ж-ланной індульгенцією для тих, хто з захватом і з характерним для «прозрілих» прозеліт-тов почуттям інтелектуальної переваги над «відсталими ретроградами» танцював на кос-тях Великої Радянської Цивілізації. У зв'язку з цим, підставою для продовження роботи стало наступне міркування. Якщо припустити, що синтетична концепція відображає наукову істину або наближається до неї ближче інших теорій вартості, то вона в кінцевому підсумку виявиться вигідною висхідному класу. Саме він, що йде на зміну віджилої своє буржуазії, перехоплюючи у неї економічну владу, зацікавлений у знанні істини, а не в її приховуванні. Колись буде написана книга під назвою «Нова політекономія соціалізму-ма» . Якщо ця робота хоч якоюсь, найменшій мірі наблизить час появи цієї книги, вона досягне своєї мети. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Сутність радянської економічної системи" |
||
|
||