Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 5. Проблема циклів і криз у вітчизняній економіці |
||
кризових процесів у нашій економіці чимало. Але все ж криза кризі ворожнечу. Тільки до відтворю тиментом процесам застосуємо термін "економічна криза" ^ Він є найважливішим механізмом функціонування ринкової економіки, а економічний цикл - відповідно закономірною формою її розвитку. В економіці централізованого планування не істота-1 вало проблеми циклів і криз. Економічні кризи вва-1 талісь особливістю капіталістичного господарства, а заминки і | коливання в соціалістичній економіці розглядалися кал несуттєві або на них не зверталася увага. Пов'язано ЕТС з тим, що реальний соціалізм був задуманий як антитеза ринкового капіталізму. Дійсно, в соціалістичній економіці була ліквідувати-| складованої велика частина ринку (ринок засобів виробництва,! Ринок робочої сили, ринок цінних паперів, валютний ринок).! Залишився тільки один фрагмент ринкової економіки - ринок! Споживчих товарів, на якому укладалися нерівні! угоди між споживачем і державою. Тому ринкове! нерівновагу було вмонтовано в саму систему господарства. Дос-1 тічь ринкової рівноваги було неможливо, так як істота-1 вала тільки одна, і не найважливіша, частина ринку; ціни формую-1 валися НЕ на основі попиту і пропозиції; планована ціна не! несла інформацію про стан ринку (про фактичні справить-1 ських витратах). У цих умовах була відсутня інформація про вартість! капіталу, основних фондів, робочої сили. В результаті центр міг приймати помилкові стратегічні рішення. Але навіть якщо в порядку реформування економіки ціна не встановлювалася; зверху, а передавалася в компетенцію підприємств, все одно, рівновага на досягалося, так як в силу відсутності ринку капіталу і робочої сили ціна не включала інформацію про еле-!, ментів розрахунку ринкової вартості (даних про державні капіталовкладеннях, вартості робочої сили). У цій ситуації,; рішення про ціни базувалися на даних про ціни споживач-! ських товарів, які в силу існування монополії вироб-f водія були деформовані. Підприємства приймали рішення, керуючись своїми короткостроковими інтересами, без урахування інтересів суспільства в цілому. В результаті зростали труднощі, з'являлися нові небажані проблеми, оскільки реформи охоплювали маленький острівець економіки, а основна, неринкова частина її розвивалася в інтересах держави, не збігаються з інтересами споживачів. Таким чином, розвиток економіки централізованого планування, зовні вельми динамічною, складалося з низки хвиль порушення рівноваги. Централізовані механізми відновлення рівноваги були ефективні до певного моменту, до певного бар'єру. * Отже, фактори економічного циклу діяли 'в радянській економіці, але у прихованій формі. Про це красномовно свідчить практика капіталовкладень. В силу своєї матеріальної природи (натуральної форми) капіталовкладення насилу піддаються регулюванню, у тому числі директивному. Справа в тому, що економічна віддача від капіталовкладень про-1, виходить з затримкою в кілька років - так званим інвести-'Ціон лагом. Тому заздалегідь виключається реакція капита-j ловложений tfa регулюють імпульси. Крім того, інвестицій-j онная діяльність (особливо великі капіталовкладення) перед-, / ставлять собою однократні, що не повторюються акції, які; не можна відрегулювати. Але головне полягає в тому, що капіталів-; 1 ложения - це численні кумулятивні процеси (інвес-;-тіціонний мультиплікатор) і відповідно область нарос-s ня розвитку (акселератор). природа капиталовло-'жений допомагає приховувати внутрішні протиріччя господарства,-посилюючи їх гостроту надалі. ' Однак натуральна форма капіталовкладень не саме noj собі створює умови для циклічних коливань. Важливий мотив? ' інвестиційної діяльності (у ринковій економіці - це прибуток). В економіці централізованого планування - це ^ інтерес держави і підприємств. "Центр" зацікавлений у зростанні капіталовкладень, щоб створити фундамент для матеріального; добробуту на пізніший період і забезпечити національну безпеку. Підприємства підтримують і посилюють раз-"мах капіталовкладень, тому що їм легше в цих умовах вико-; няти план і протистояти наслідкам дефіциту. За рахунок розширення основних фондів підприємства легко набувають суспільну вагу в країні, а всі свої проблеми вирішують не за рахунок раціональної організації виробництва і стимулювання праці, а за рахунок розширення капіталовкладень. Важливо відзначити також, що капіталовкладення не створюють для підприємства ніякого ризику, бо положення, що продукція, створена за рахунок капіталовкладень, пізніше могла не стати вартістю, не мало під собою реальності. Не випадково широке поширення набуло вираз "освоєння капіталовкладень". Отже, і державою, і підприємствами створювалися I умови для перенапруги планів по капіталовкладеннях, що викликало постійну небезпеку надлишкових інвестицій. Таким чином, в умовах державної монополії і відсутності "нормального " ринку (коли немає реальних власників на капітал, немає конкуренції і реальних цін) капіталовкладення заради капіталовкладень створювали ілюзію економічного зростання і збільшення національного доходу. Насправді ж відбувався спад в найсуттєвішою частини національного доходу - у виробництві фонду споживання. В умовах фондирувати розподілу ресурсів підприємства перекачували у витрати максимально можливу частину фонду споживання. В результаті споживання все більше виступало в ірраціональної формі розбазарювання всіляких фондів. І чим, більше економіка виробляла, ніж вище були темпи капіталовкладень, тим бідніше ставало населення. Епізодичне "підбадьорення" економічного зростання в цих умовах відбувалося за рахунок тимчасових реформ, спрямованих на розширення самостійності підприємств (1965 р.), інноваційних процесів, що диктуються науково-технічним прогресом, а також за рахунок збільшення обсягу зовнішньоторговельних операцій. Таким чином, в економіці Росії не було "правильних" циклів, за винятком великого циклу економічного розвитку 1929-1932-1981-1985 рр.. Циклічні коливання в вітчизняні-[кої економіці мали в основному позаекономічні причини. I Наприклад, криза збуту у промисловості 1923-1924 рр.. як результат довільної зміни цін; хлібна криза 11927-1928 рр.. як наслідок насильницької ломки традицій-[ного укладу аграрно-індустріальних відносин; голод 1932 р .; глибокий військовий криза 1941-1942 рр..; спад 1952-1953 рр.., ускладнений зміною політичного керівництва; загальна криза I народного господарства 1963 як результат адміністративно-по-[літичних прорахунків у управлінні економікою; спад і депресії-| ся 1972 як наслідок наростання кризи адміністративно-I політичної системи; спад кінця 80-х і початку 90-х років як [результат повного розкладання державно-натурального ук-| лада господарювання. З початку 90-х років вітчизняна еконо - | міка переживає стагфляцію (поєднання інфляції і спаду виробництва). В стані спаду знаходяться найважливіші макроекономічні параметри - капіталовкладення, промислове виробництво, зовнішня торгівля. Сучасна російська економіка знаходиться в стадії становлення ринкових відносин. Поки ще немає повних підстав 'назвати рух вітчизняної економіки циклічним, хоча в наявності і спади виробництва, і інфляція, і криза інвестицій. Характер всіх цих процесів відображає більшою мірою наслідки розвалу адміністративно-командної системи, ніж механізм ринкової економіки, який знаходиться тільки в ста - дии формування. Для становлення циклічної форми руху у вітчизняній економіці необхідні суттєві інвестиційні вливання у виробництво, які в умовах науково- технічного прогресу і стихійного ринкового механізму функціонування економіки придбають коливальні рухи. Економічний цикл стане механізмом саморегулювання, а кризи будуть виконувати роль якісного структурного фактора поновлення основ-; ного капіталу. Проблема росту і розвитку російської економіки. Становлення циклічної форми руху вітчизняної економіки, пов'язане з проблемою економічного зростання. Тип економічного! росту залежить від того, на які ринки, на який попит ориенти-i рована економіка. Для Росії існують два варіанти економічного зростання. Перший пов'язаний з орієнтацією на зовнішній ринок 'сировинних ресурсів як найбільш стійкий, надійний і до-; ступні для нашої промисловості. У цьому випадку внутрішні? i інвестиції будуть направлятися на видобуток сировини і в непроиз-: вальних,-сферу, а основні виробничі інвестиції-i за кордон. При цьому попит буде формуватися розвиненими стра-i; нами, які хочуть купувати сировину дешевше. За кордоном; формуватимуться і фактори виробництва - праця і капи-?; тал. Найбільш зацікавленими в такому типі зростання будуть від-;.; раслі паливно-енергетичного комплексу та добувної про-f мисловості .. Другий варіант пов'язаний з пожвавленням внутрішнього ринку. Од-! нако це зажадає реорганізації виробництва, зростання ефективності; ності на окремих підприємствах. Через міжгалузеві зв'язку;'' процес технологічного зростання буде відтворюватися. i Допомогти інвестиційної діяльності підприємств повинно; держава шляхом звільнення їх від частини податків або цредо ^ '-, ставления їм відстрочки у виплаті податків. Зростання на технічній! - основі вигідний галузям споживчого та інвестиційного;. - -' попиту. Сьогодні для Росії найбільш реальна змішана модель економічного зростання.-Для розвитку вітчизняної економіки необхідна її ори-'1 ентации на підвищення ефективності капіталу через активне впровадження нововведень. Цього можна досягти тільки в рамках нової економіки, заснованої на інвестиційному розвитку, реалізації довгострокових стратегічних планів держави. Контрольні питання: 1. У чому полягає відмінність між екстенсивним та інтенсивним типами економічного зростання? 2. Назвіть фактори і показники економічного зростання. - 3. Які якісні зміни відбулися в економічному зростанні в сучасних умовах? 4. Дайте характеристику економічного циклу. 5. Чим визначається періодичність економічних криз? 6. Що Ви розумієте під довгими хвилями економічної динаміки? 7. Що таке базові нововведення? З ім'ям якого економіста вони пов'язані? 8. Які відмінності існують між економічним зростанням і економічним розвитком ринкової економіки? 9. Який зв'язок циклічності руху ринкової економіки з її ростом і розвитком? 10. Який внесок вніс Д. Н. Кондратьєв у розвиток економічної теорії? 11. Як Ви розумієте проблему циклів і криз в російській економіці? |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 5. Проблема циклів і криз у вітчизняній економіці " |
||
|