Головна |
« Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6.1. Передумови та умови формування світового ринку послуг |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Світовий ринок послуг, що представляє собою сферу обміну між країнами послугами, є невід'ємною частиною міжнародних економічних відносин поряд з світовими ринками товарів, капіталу і робочої сили. Предметом обміну на цьому ринку є послуги, що виступають як результати найважливіших сфер людської діяльності: науки, техніки, виробництва і управління. Форми реалізації послуг на ринку досить різноманітні: від класичних ліцензійних угод та продажу машин і устаткування, вироблених за новою технологією, до укладення компенсаційних угод. Основу ринку становить величезна і швидкозростаюча частина світового господарства - сфера послуг. Надання послуг - найбільш динамічна стаття зовнішньої торгівлі. У 90-і рр.. частка всіх видів послуг у ВВП розвинених країн досягла 70%. За даними МВФ, вартість наданих послуг в 1994 р. дорівнювала 1100 млрд дол, що складає близько 25% загальної величини експорту. У 1997 р. ця цифра збільшилася на 1/3 і склала 1500 млрд дол Появі і розвитку ринку послуг логічно й історично передувало розвиток світового ринку товарів. Збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, серйозна конкуренція това-ропроізводітелей призвели до появи нецінової конкуренції, що супроводжується продажем товарів з наданням певних послуг, таких, як транспортування, фрахт, страхування, банківські та фінансові послуги. Згодом ці послуги стали відокремлюватися, і потім сформувався самостійний ринок - ринок послуг, що розширюється за рахунок залучення в нього все нових послуг у сфері туризму, освіти, медицини. У сучасних умовах з розвитком науково-технічної революції все більшого значення набувають консалтингові, інженерно-будівельні послуги, ноу-хау. Розвиток транснаціональних корпорацій, витіснення дрібних і середніх фірм, нововведення в організації виробництва, маркетингу й розподілі товарів сприяють інтернаціоналізації банківських і страхових послуг, залученню до їх сферу бухгалтерських та інжинірингових послуг. Помітні зміни відбулися в організації торгівлі послугами у зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу - підвищення наукоємності призвело до зростання вартості послуг в ціні товарів, змінився порядок укладання угод по послугах, збільшилася частка послуг у загальному обсязі торгівлі. Змінилася структура надання послуг. Зросла частка продуктивних і професійних послуг, для яких характерна висока ступінь централі-зації управління, фінансів, оперативного контролю та маркетингу. В цілому основними стимулами зростання міжнародних послуг є: - розвиток науково-технічного прогресу, впровадження нових технологій, яке створює необхідні умови для подальшого поглиблення спеціалізації економіки та посилення тенденції до соціалізації сфери послуг; - довготривалий економічний підйом, який призвів до зростання доходів, що відповідно не могло не викликати додаткової потреби в ряді послуг, наприклад у галузі туризму; - деіндустріалізація розвинених країн і трансформація їх національних господарств у так звані «економіки послуг». Розвиток промисловості, як відомо, призводить, по-перше, до вивільнення робочої сили, яка поглинається сферою послуг і відповідно розширюється, по-друге, до необхідності «виробничих» послуг, що дають можливості продавати товари спільно з послугами. Втрата лідируючих позицій і порівняльних конкурентних переваг основними промисловими країнами може надати негативний вплив на показники економічного зростання і рівень добробуту, тому й розширюється сфера послуг, яка доповнює розвиток і забезпечує за рахунок розширення їх обсягу зростання ВВП. Це стосується насамперед надання виробничих послуг, пов'язаних з виробництвом товарів (страхування, фінансові, транспортні послуги); - перекваліфікація робочих місць, збільшує чисельність зайнятих у сфері послуг. За останні десять років середні темпи зростання зайнятих у сфері послуг становлять 5,7%, а до 2000 р. більшість американських промислових компаній значно скоротить чисельність свого середньої управлінської ланки і замінить їх незалежними консультантами. Це позначиться, по-перше, на витратах виробництва, зниження яких призведе до зростання конкурентоспроможності товарів, а, по-друге, - на зростанні консультаційних послуг; - індиферентність до непоправних природних ресурсів і розвиток продуктивних сил за рахунок спеціалізації та кооперації виробництва продукції, що скорочує малоефективний експорт. Міжнародний ринок послуг розвивається більш швидкими темпами в порівнянні з ринком товарів. Для двухкратного зростання послуг треба було всього лише 7-8 років, а для подібного розширення ринку товарів - 15. Особливо швидко росте частка послуг, що надаються приватними фірмами, за цей період вона збільшилася в 2,5 рази. Загальний обсяг експортованих послуг в рамках світової торгівлі збільшився з 155 млрд дол в 1975 р. до 10 трлн долл.В 1982-1992 рр.. За післявоєнні десятиліття обсяг світової торгівлі товарами і послугами зріс в 30 разів. Частка економічно розвинених країн становить приблизно 80%. Якщо ж враховувати і обсяг торгівлі послугами нових індустріальних країн, то ця частка складе більше 85%. Питома вага експорту послуг в експорті товарів всієї світової системи на початку 90-х рр.. наблизився до 30% (див. табл. 6.1). Таблиця 6.1 Динаміка світового експорту послуг
Послуги все сильніше впливають на зовнішню торгівлю товарами, особливо наукомісткими. Розширюється сфера залучення послуг для поставки товарів від аналізу товарних ринків і до технічного обслуговування проданих товарів. Приблизно 3/4 обсягу всіх послуг - послуги, пов'язані з науково-технічним і виробничим досвідом (торгівля ліцензіями, ноу-хау, інжинірингові, консалтингові та т.д.). Але останнім часом розвиток сфери послуг втягає не так динамічно, як раніше. Темпи зростання послуг починають знижуватися, що пов'язано з певними факторами, зокрема: - відсутні універсальні принципи та інструменти торгівлі, визнані і використовувані в товарній торгівлі - переміщення товарів до споживача вважається більш доцільною формою торгівлі, в сфері ж послуг це лише одна з форм торгівлі, причому не найбільша; - широка конкуренція. Для усунення таких обмежень в 1986р. в рамках «уругвайського раунду» було створено комітет з торгівлі послугами. У 1987 р. були обгрунтовані принципи і правила, що регулюють торгівлю послугами, а в 1990 р. - підготовлено проект Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС). Для останніх років характерна лібералізація міжнародної торгівлі послугами. Аж до недавнього часу міжнародний ринок послуг був представлений дрібними і середніми фірмами. Сьогодні основними виробниками і споживачами послуг виступають ТНК. У сфері послуг розміщено 40% обсягу їх іноземних прямих інвестицій. Американські ТНК виробляють за кордоном послуг на суму, в два рази перевищує експорт послуг США, половина якого припадає на ТНК. Географічний розподіл торгівлі послугами відрізняється крайньою нерівномірністю на користь розвинених держав з ринковою економікою, активне сальдо платіжних балансів яких виросло за останнє десятиліття практично в 7 разів. Таке збільшення пов'язане в першу чергу з розвитком факторних послуг. На світовому ринку послуг домінують вісім провідних країн, на які припадає 2/3 світового експорту послуг і понад 50% імпорту. Але розвиток послуг і в цих країнах нерівномірно. Частка першої п'ятірки країн перевищує 50% експорту послуг. При цьому на чотири країни - США, Великобританію, ФРН, Францію - припадає 44% світового експорту послуг. Для багатьох компаній з цих країн все більшого значення має виробництво послуг в їх закордонних філіях. Для країн, що розвиваються характерно, як правило, наявність негативного сальдо у зовнішній торгівлі послугами, хоча деякі є великими їх експортерами, наприклад Південна Корея, що надає інжинірингові, консультаційні та будівельні послуги, Мексика - туризм, Сінгапур - фінансові послуги. Східно-європейські країни досягли певних успіхів в експорті окремих послуг. Їх частка дорівнює 4%, а в експорті товарів становить 8%. Проте фахівці не сподіваються на швидкий розвиток експорту банківських, страхових, фрахтових, посередницьких послуг з Росії та України. Найбільш загальні відомості про роль сфери послуг в економіці дає вивчення двох показників: частки зайнятих у сфері послуг у загальному обсязі зайнятих і частки у ВВП (див. табл. 6.2). У розвинених країнах частка зайнятих у сфері послуг становить в середньому 50%, причому в США та Японії 59% і 55% відповідно. За оцінками експертів, частка зайнятих в Японії до 2000 р. збільшиться до 67%. Однак цей показник не є точним, так як висока трудомісткість окремих видів послуг може створити хибне враження про значущість (частці) послуг для національної економіки. Крім того, на сьогоднішній день темпи зростання продуктивності праці в сфері послуг значно нижче, ніж у промисловості. Таблиця 6.2 Показники ролі сфери послуг в економіці Джерело: Послуги в системі світової торгівлі. - М., 1990. - С. 13.
Другий показник найбільш прийнятний, оскільки дозволяє точніше визначити роль сфери послуг. У повоєнний час частка послуг склала в розвинених країнах до 55% ВНП, а на промисловість припадає лише 26% ВНП. Однак і в цьому показнику є свої негативні сторони - неможливість порівняти ціни (вони різні на товари і послуги), послуги якісно непорівнянні з товарами. Іноді для оцінки стану ринку послуг використовують співвідношення частки експорту та імпорту послуг в ВНП. При більш низькому значенні цього індексу послуги відіграють більшого значення для країни. Найнижчий рівень, такого індексу в Австралії, Бельгії, США, Іспанії, Франції, Сінгапурі, Великобританії, Швейцарії. Міжнародний обмін послугами в умовах науково-технічної революції не є пасивним елементом міжнародних економічних відносин, а стає провідним позитивним моментом економічного зростання. Швидкість обміну інформацією, простота, надійність комунальних систем дають можливість налагодити оперативний зв'язок між великими біржами світу, між штаб-квартирами, надавати юридичні та фінансові послуги, консультації через комп'ютерну мережу, виконувати конструкторські та проектні роботи. Все це впливає на виробничий процес, тобто торгівля послугами важлива не тільки своїми зовнішньоекономічними аспектами, але і є одним із способів стратегічного відриву від конкурентів. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
« Попередня | Наступна » | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація, релевантна " 6.1. Передумови та умови формування світового ринку послуг " |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|