Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Є. Ф. Борисов. ЕКОНОМІКА, 2009 - перейти до змісту підручника

Чи правильно третя стадія виробництва названа постіндустріальної?


У цьому розділі ми послідовно продовжуємо розглядати науково-технічні та економічні основи: слідом за другий (індустріальної) - третю стадію виробництва. Вона отримала, як це було зазначено у розділі 1, назва «постіндустріальна стадія виробництва».
Але зараз ми виявляємо парадокс (дивина, несподіванка). З одного боку, зовсім не дивно, що у людей до XVII-XIX ст. не було індустрії. Дивно ж саме те, що з середини XX в. третя стадія виробництва, судячи з її назвою, нібито позбулася індустрії і стала послеіндустріальной ...
Щоб розібратися, чи вірно сучасну стадію економіки (як і раніше) називати постіндустріальної, ми повинні звернутися до реальних фактів.
Ось що ми бачимо з таких статистичних даних (табл. 22.1)

Таблиця 22.1
Галузева структура ВВП (у відсотках до підсумку) в 2000-2002 рр..



Дані табл. 22.1 роблять очевидним той факт, що в західних так званих постіндустріальних країнах на частку сільського, лісового господарства, рибальства та полювання припадає всього 1-3% ВВП країни, а на частку промисловості - приблизно 20-24%.
Цифри доводять, що ці країни названі постіндустріальними правильно. Адже розквіт і сільського господарства, і промисловості у них вже в минулому часі.
Про це свідчить і те, що в постіндустріальних країнах наприкінці XX-початку XXI ст. спостерігаються дуже невисокі темпи розвитку промисловості. Наприклад, індекси промислової продукції (1900 г.=100%) в 2004 р. склали: у Японії - 101, Великобританії - 107, Німеччині (1991 р.=100%) - 115, Франції - 116.
Тоді може виникнути здивоване запитання: чи залишилися на нашій планеті в колишніх макроекономічних обсягах сільське господарство і індустріальне виробництво (тобто країни, що знаходяться на першій і другій стадіях виробництва)?
На це питання дає відповідь статистика ряду великих за чисельністю населення країн (табл. 22.2).

Таблиця 22.2
Галузева структура ВВП (у відсотках до підсумку) в 2000 р.



Примітно, що в такого роду країнах досягнуті досить-таки високі темпи зростання індустрії (важкої і легкої промисловості).
Наприклад, індекси виробництва промислової продукції (1900 г.=100) склали:
в Індії-154 (2003 р.);
Республіці Корея - 265 (2003 р.);
Китаї-492 (2001 р.).
Виходить, що сталося незвичайне: Китай, Індія і багато інших раніше слаборозвинені країни перетворилися на досить сильних конкурентів, наприклад, західноєвропейських країн у галузі виробництва багатьох промислових і сільськогосподарських продуктів. Так, Китай завалив Європу дешевими виробами промисловості (одягом, взуттям, побутовою технікою та ін.)
Виходить, що індустрія стала швидко розвиватися не в постіндустріальних, а в багатьох колишніх слаборозвинених країнах. Незрозумілим залишається дуже важливе питання: як правильно назвати науково-технічну та економічну основу третій стадії виробництва?
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Чи правильно третя стадія виробництва названа постіндустріальної? "
  1. Коментарі
    правильна чи неправильна та чи інша теорія, а про те, корисна вона для капіталу чи шкідлива, зручна чи незручна ... Безкорисливе дослідження поступається місцем боям найманих писак, неупереджені наукові вишукування, замінюються упередженою, догідливою апологетикою (Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е вид. Т. 23. С. 17). [9] Спіноза Б. Етика. СПб.: Аста прес ltd, 1993. С. 74. [10] промислова
  2. Лекція 10-я Нова історична школа
    правильно, фальсифікувати її для обгрунтування реакційних висновків. Зокрема Шмоль-лер намагався посиланням на історичні факти довести, що част-ная власність є кращим стимулом для розвитку виробництва. При цьому він свідомо підтасовував факти і довільно групував їх для того, щоб зробити бажаний висновок. Дуже характерно, що Шмоллер виступав не тільки проти
  3. § 3. МАКРОЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРА ВЛАСНОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ В КІНЦІ XX СТОЛІТТЯ
    правильному визначенні меж роздержавлення та встановленні нормальних співвідношень між державним і недержавним секторами економіки країни. У всіх країнах реформування державної власності іменують приватизацією (від лат. Privatus - приватний). Чи означає це, що державні підприємства, засоби транспорту, житлові будівлі та інше майно передаються (або
  4. 7. Вплив дефляції і стискування кредиту на валову ринкову ставку відсотка
    правильним , якби інфляційний тиск не зробило впливу на позиковий ринок до того, як воно перестало надавати прямий вплив на товарні ціни. Припустимо, що держава ізольованої країни емітувало додаткові паперові гроші, щоб надати допомогу громадянам зі скромними доходами. Викликане цим підвищення цін на товари дезорганізує виробництво; воно сприятиме
  5. Національне багатство
    правильних рішень. І хоча різні показники національного доходу не враховують неринкові і нелегальні угоди, зміни фонду вільного часу та якості товарів, складу і розподілу сукупного випуску, а також екологічні наслідки виробництва, проте вони є досить точними і корисними індикаторами економічного стану
  6. Лекція 9-я Суб'єктивізм. Австрійська школа
    правильна або неправильна та чи інша теорема, а в тому, корисна вона для капіталу чи шкідлива, зруч-на чи незручна, узгоджується з поліцейськими міркуваннями чи ні. З цих двох ознак, що характеризують вульгарну по-літичну економію, особливе значення має другий. Маркс зазначав , що в міру зростання капіталістичних протиріч буржуазна політична економія носить все більш і
  7. Лекція 16-я каутськіанства - його буржуазна сутність. Р. Гільфердінг
    правильних оцінок. Перша неправильна оцінка полягає в тенденції пере-черкнути всі роботи Каутського як роботи антимарксистські. Ряд творів Каутського отримав схвалення Енгельса п В. І. Леніна. Згадаймо, наприклад, позитивну характе-них характеристик, яку В. І. Ленін дав книзі Каутського «Аграрне питання». У роботі під назвою «Пролетарська революція до ренегат Каутський» В. І.
  8. Лекція 17-я Реформістські ілюзії і зрадницька роль лейборизму
    правильну і глибоку характеристику лейбористської партії на тому ж II конгресі Комінтерну в 1920 р. В. І. Ленін вказував, що лейбористська партія в ос-новних складається з робочих, але з цього зовсім не випливає, що всяка партія, що складається з робітників, є в той же час і політичної робочої партією. Це залежить від того, чим вона керується, який зміст вкладає в свою
  9. § 6. Основні напрямки сучасної економічної теорії
    стадія, що характеризується виникненням монополій і активним втручанням держави в розвиток економіки, її одержавленням. Ця стадія неоднозначно трактувалася представниками різних напрямів і шкіл економічної теорії. У марксистській політичній економії її назвали імперіалізмом (Ленін), в працях західних вчених найпоширенішими стали назви «корпоративний» і
  10. § 18. Сутність і структура ринку
    правильність прийнятого рішення. Адресна інформація - рідкісне благо, для отримання якого потрібні певні витрати. Між виробником і споживачем на ринку інформації діють посередники, основне завдання яких - збирання і продаж інформації. За цей вид послуг вони беруть комісійну плату. Так, на відомому аукціоні Сотбі, де реалізуються твори мистецтва, комісійні складають 20
© 2014-2022  epi.cc.ua