Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
А.Н. Кошелєв. Національна економіка. Конспект лекцій., 2008 - перейти до змісту підручника

3. Основні показники оцінки економічного зростання і розвитку національної економіки: ВВП, ВНП

Проблеми економічного зростання є центральними для національної економіки. Від нього в кінцевому рахунку залежить якість життя населення. Тому його регулювання входить до числа найважливіших напрямів державної економічної політики. Для розробки її в актуальному і результативному вигляді вона повинна спиратися на об'єктивні показники стану економіки, її динаміки, а також враховувати ефект від здійснюваних заходів.
Для цих цілей до 1980 р. в СРСР використовувалися дані про сукупному суспільному продукті і національному доході. Вони були необхідні для визначення зведеного показника балансу народного господарства (БНХ). Для його розрахунку використовувалася трудова теорія вартості, а в якості сфери, у якій виробляється національний дохід, розглядалися галузі матеріального виробництва.
Так як цей показник допускав подвійний рахунок, то він не дозволяє оцінити реальний стан національної економіки. У цьому зв'язку в другій половині ХХ в. економічно розвинені країни, крім СРСР, відмовилися від його використання для оцінки стану та рівня розвитку національної економіки.
В якості еквівалентного замінника показника «сукупний суспільний продукт» (СОП) був розроблений інший показник - «валовий національний продукт» (ВНП). Його використання на практиці відноситься до 1953 р., коли він став основою системи національних рахунків (СНР), яка дозволяла провести актуальне і об'єктивне порівняння рівня розвитку різних національних економік. Сьогодні цю систему оцінки стану національної економіки використовують більш ніж 100 країн світу, вона широко використовується ООН в якості основного макроекономічного показника.
ВНП відображає сукупну вартість обсягу благ, вироблених в національній економіці, на певному часовому проміжку, зазвичай за рік.
Показник ВНП відображає такі особливості, як:
1) ліквідація повторного рахунку. Враховується виключно сукупна вартість кінцевих вироблених благ. Для цього з розрахунків виключається вартість проміжних благ - благ, використовуваних для виробництва інших благ. Дотримання цього параметра вимагає, щоб на кожному окремому етапі розрахунку ВНП застосовувалася виключно додана сукупна вартість - ринкова вартість блага, виробленого певною організацією, за винятком зовнішніх витрат на ресурси;
2) використання фінансового вираження результатів діяльності національної економіки замість натурального вираження. Це дозволяє оцінити в єдиному фінансовому показнику результативність діяльності господарюючих суб'єктів з різних напрямків;
3) введення показника ВНП, що характеризує вартість не тільки вироблених товарів, а й послуг у національній економіці. Облік результативності виробництва нематеріального сектора економіки дозволяє більш повно і об'єктивно оцінити її стан.
Показник ВНП виключає додану вартість - витрати, необхідні для створення певного блага, наприклад транспортні витрати, оплата праці співробітників, амортизація.
Він включає виключно вартість тільки кінцевого, створеного і реалізованого блага.
У ВНП не включаються такі вартісні показники:
1) трансфертні платежі, наприклад виплати з соціального забезпечення та страхування. Це пов'язано з тим, що вони робляться на безоплатній основі і не можуть бути винагородою;
2) вартісна оцінка операцій з цінними паперами, так як вони не говорять про реальний результаті економічної діяльності;
3) сукупна вартість проданих по комісії товарів.
Зазвичай розрахунок ВНП проводиться двома основними способами:
1) підсумовуванням усіх витрат на кінцевий продукт;
2) складанням всіх фінансових доходів від виробництва на певному проміжку часу.
Одночасне використання цих двох методик розрахунку дозволяє підвищити об'єктивність показника ВНП, виключити можливість його спотворення.
Методика розрахунку ВНП в результаті складання витрат виходить з поділу витрат на певні групи - зазвичай їх виділяють чотири:
1) споживання. Це фінансове вираження всіх придбаних благ (товарів і послуг) як для короткочасного, так і тривалого використання;
2) інвестиції, що включають фінансове вираження виробничих капіталовкладень, витрат на капітальне будівництво, кількісний приріст товарних запасів господарюючих суб'єктів . У цей показник включаються капітальні вкладення в основний капітал і вартісна оцінка капіталовкладень на придбання машин, необхідних для забезпечення виробничого процесу. Він відображає витрати господарюючих суб'єктів, які не належать державі, а також те, що вони перебувають у власності осіб, які перебувають на території певної країни. Інвестиції іноземних господарюючих суб'єктів з розрахунку виключаються;
3) витрати держави. Це сукупна вартість благ (товарів і послуг), що купуються державними і муніципальними органами влади для забезпечення своїх потреб, у фінансовому вираженні;
4) чистий експорт. Це фінансове вираження різниці обсягу імпорту та експорту національної економіки. Якщо національна економіка закуповує більше благ в іншої держави, то вона робить прямі вкладення в іноземну економіку. У цьому зв'язку використовується поняття негативного і позитивного сальдо експорту національної економіки.
При використанні методики розрахунку ВНП за доходами підсумовується у фінансовому вираженні сукупна додана вартість. Для цього проводиться додавання сукупних доходів господарюючих суб'єктів, відсотка, оплати праці, амортизації, непрямих податків.
Методика розрахунку ВНП за доходами включає додавання таких елементів, у фінансовому вираженні:
1) амортизація. Це фінансове вираження сукупної вартості, відрахувань, необхідних для придбання засобів виробництва. Цей показник розраховується як різниця між обсягом чистих і валових інвестицій, зроблених у рамках національної економіки;
2) непрямих податків, складових проміжне значення між ціною реалізації товару і його собівартістю;
3) оплати праці співробітників, одержуваної в результаті складання сукупних заробітної плати, різних премій, а також відрахувань з заробітної плати на користь держави;
4) доходів від ренти.
Це дохід власників основних економічних ресурсів, що отримується в результаті здачі в тимчасове користування;
5) відсотка. Це сукупна вартість всіх відрахувань за використання капіталу;
6) прибутку господарюючих суб'єктів. Це сукупне фінансове вираження тільки тієї частини прибутку, яка залишається у господарюючого суб'єкта після оплати праці співробітників і внесення необхідних обов'язкових платежів на користь держави. Цією прибутком господарюючі суб'єкти мають право розпоряджатися на свій розсуд, спрямовуючи її на різні потреби, наприклад, на розвиток і збільшення масштабів виробництва;
7) доходів власників.
В результаті складання всіх перерахованих елементів виходить тотожність системи національних рахунків.
Для того щоб максимальної об'єктивно відобразити ВНП, його роблять максимально незалежним від зміни цін. Вибирається певний базисний рік, а всі інші розрахунки проводяться при співвіднесенні з цінами з цього року. У результаті обчислюють реальний ВНП - сукупна вартість всіх вироблених в національній економіці благ в цінах, співвіднесених з базисним роком.
Разом з ВНП для визначення стану національної економіки використовуються наступні показники:
1) чистий національний продукт (ЧНП). Він обчислюється в результаті вирахування з ВНП вартості всіх амортизаційних відрахувань;
2) національний дохід (НД). Обчислюється в результаті вирахування з ЧНП сукупних непрямих податків у фінансовому вираженні.
Починаючи з 1990 р. в якості основного показника функціонування національної економіки в Росії використовується такий показник, як валовий внутрішній продукт (ВВП). Він визначається щорічно державним комітетом за статистикою РФ.
ВВП являє собою сукупну вартість усіх благ, вироблених в національній економіці, незалежно від національної приналежності власника господарюючого суб'єкта. Цей показник є доповнюючим до ВНП і характеризує результативність економічної діяльності на всій території національної економіки. Він не враховує національну приналежність господарюючого суб'єкта, а ВНП виключає з розрахунку доходи, отримані громадянами країни при економічної діяльності в іншій країні.
При об'єктивному розрахунку показник ВВП і ВНП не може відрізнятися більш ніж на 1%, в іншому випадку при їх розрахунках допущені помилки, або ж деякі показники свідомо спотворено.
ВВП і ВНП використовуються для визначення стану національної економіки. З їх допомогою можна визначити економічний потенціал країни, а також темпи і основні показники росту і розвитку національної економіки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Основні показники оцінки економічного зростання і розвитку національної економіки: ВВП, ВНП "
  1. 6.2. Вимірювання темпів економічного зростання
    основних галузей економіки. Для вивчення динаміки економічного зростання використовуються: | коефіцієнт зростання - відношення показника досліджуваного періоду до показника базового періоду. Обчислюється за формулою Х=Y1: Y0, (6.1) де Y1, Y0 - показники відповідно в вивчається і базовому періодах, наприклад, за Y1 приймаємо ВВП 2006 р. (в якості досліджуваного періоду прийнятий 2006), а за У0
  2. 29. Поняття економічного зростання і розвитку національної економіки
    показників і критеріїв. Кількісні показники економічного зростання оцінюють ступінь зміни на певному часовому проміжку обсягів суспільного або національного продукту. Якісна ж група передбачає аналіз можливості національної економіки задовольняти потреби населення в матеріальних і нематеріальних благах. Економічне зростання є центральною метою не тільки
  3. Система національних рахунків
    основних показника сукупного випуску (обсягу виробництва) - валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП) , чистий внутрішній продукт (ЧВП) і три показника сукупного доходу - національний дохід (НД), особистий дохід (ЛД), наявний особистий дохід (РЛД). До кінця 1980-х рр.. основним показником, що характеризує сукупний обсяг виробництва, був показник ВНП. В
  4. 13. Національне багатство - частина сукупного економічного потенціалу національної економіки
    основних елементів: 1) невоспроізводственного елемента. Це сукупність ресурсів, які не можуть бути відтворені і є вичерпаними, наприклад корисні копалини, пам'ятки культури та мистецтва; 2) відтворювального елементу. Це сукупність ресурсів, обсяг яких може бути збільшений у процесі господарської діяльності, наприклад невиробничі і виробничі активи;
  5. 2. Вимірювання і показники інфляції
    показників служать індекси цін, у тому числі індекси цін в споживчому секторі
  6. Які види загроз національній економічній безпеці та роль держави в їх запобіганні?
    Основного економічного суперечності реального господарювання. Про ступінь загрози національній безпеці прийнято судити за особливим індексом (кількісним показником) виживаності. До 2000 р. за індексом виживаності, заснованому на 10-бальних оцінках, країни сильно різнилися: - у західних країнах - 3-4 бали; - в Росії - 1,4 бали; - в бідуючих африканських країнах - 1,3 бала.
  7. Система національних рахунків
    показники містяться в системі національних рахунків (повна назва: система рахунків національного продукту і доходу). Система національних рахунків була розроблена в кінці 1920-х рр.. групою американських вчених, співробітників Національного бюро економічних досліджень, під керівництвом майбутнього лауреата Нобелівської премії Саймона Кузнеця. Спроби розробити систему макроекономічних
  8. 1. Поняття Системи національних рахунків
    показників була усвідомлена ще англійським економістом Вільямом Петті, який вперше у світі здійснив оцінку національного доходу своєї країни. Першу макроекономічну модель національної економіки створив француз Франсуа Кене, глава школи фізіократів. Проте особливо сильно потреба в системі макроекономічних показників проявилася в 20-30-х рр.. XX в. У СРСР була створена система
  9. Запитання для самоперевірки
    показники економічного зростання. 3. Які моделі економічного зростання ви знаєте, в чому їх відмінність? 4. Розрахуйте темпи зростання ВНП, якщо він становив 300 тис. ден. од. і збільшився з минулого року на 15 тис. ден. одиниць. 5. Економічне зростання вимірюється як: а) збільшення реального обсягу національного виробництва за певний період часу; б) збільшення реального обсягу
  10. Запитання для самоперевірки
    показники економічного зростання. 3. Які моделі економічного зростання ви знаєте, в чому їх відмінність? 4. Розрахуйте темпи зростання ВНП, якщо він становив 300 тис. ден. од. і збільшився з минулого року на 15 тис. ден. одиниць. 5. Економічне зростання вимірюється як: а) збільшення реального обсягу національного виробництва за певний період часу; б) збільшення реального обсягу
  11. 2.8.4. Планові показники
      показників. План підприємства може складатися із сотень і тисяч показників, кожен з яких співвіднесений в тій чи іншій мірі з усіма іншими. У зв'язку з цим необхідно вивчати самі форми планових показників. Вони можуть бути директивними та розрахунковими. Перші з них складають мізерну частку від усіх показників плану. Їх стверджують вищі органи або рівні управління підприємством, і ці
  12. 2.4.2. Горизонтальний і вертикальний аналіз бухгалтерського балансу
      показники доповнюються відносними темпами зростання (зниження). Цінність результатів горизонтального аналізу істотно знижується в умовах інфляції, але ці дані можна використовувати при міжгосподарських порівняннях. Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу за певний період, дати оцінку
  13. Вимірювання інфляції
      основних видів індексів цін. Відомі індекс зростання цін Ласпейраса (це індекс споживчих цін), індекс зростання цін Пааше (індекс цін виробників), індекс зростання цін Фішера (див. докладніше гол. 12, п. 2). Якщо індекс споживчих цін враховує тільки вартість споживчого кошика, то в цілому по економіці судити про динаміку цін правильніше по дефлятора ВНП, бо він охоплює всі види
  14. Вимірювання інфляції
      основних видів індексів цін. Відомі індекс зростання цін Ласпейраса (це індекс споживчих цін), індекс зростання цін Пааше (індекс цін виробників), індекс зростання цін Фішера (див. докладніше гол. 12, п. 2). Якщо індекс споживчих цін враховує тільки вартість споживчого кошика, то в цілому по економіці судити про динаміку цін правильніше по дефлятора ВНП, бо він охоплює всі види
  15. 10. Національне багатство
      основний і оборотний капітал); невиробничі активи (майно та запаси домогосподарств і некомерційних організацій); - нематеріальне майно: інтелектуальна власність (патенти, торгові марки, об'єкти авторського права і т. п.); людський капітал (продукти сфери послуг, упредметнити в знаннях , професійних навичках та здоров'я населення, а також в ефективній
  16. Глава 2 ВИМІР НАЦІОНАЛЬНОГО ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА
      показників, які забезпечують чітке уявлення про стан національної економіки. Макроекономічні показники дозволяють оцінити розвиток економіки, відобразити ефективність макроекономічної політики, що проводиться урядом. З історії економічних вчень відомо, що багато вчених-економісти тим чи іншим способом оцінювали економіку своєї країни. Вперше у світі англійський учений У.
  17. Тема 2. Сучасні тенденції функціонування податкових систем розвинених країн
      показником «податковий тягар». 3. Характеристика податкових систем розвинених країн за показником «співвідношення прямих і непрямих податків». Висновок Список використаних джерел У Запровадження визначається актуальність теми, мета і завдання роботи. У першому питанні необхідно розкрити, відповідно до яким принципами здійснюється побудова і функціонування податкових
  18. Економічне зростання та його вимірювання
      основних галузей економіки. В економічній статистиці для вивчення динаміки економічного зростання використовуються коефіцієнти зростання, темпи зростання і темпи приросту. Коефіцієнт зростання х обчислюється за формулою: {foto114}, (21.1) де у1 і у0 - показники відповідно в вивчається і базовому періодах. Темп зростання рівний коефіцієнту зростання, помноженому на 100. Темп приросту дорівнює темпу зростання
© 2014-2022  epi.cc.ua