Головна |
« Попередня | Наступна » | |
8.3. ПОДАТКИ: СУТНІСТЬ, ВИДИ, ФУНКЦІЇ. ПРИНЦИПИ І ФОРМИ ОПОДАТКУВАННЯ (КРИВА ЛАФФЕРА) |
||
Податки - це обов'язкові безоплатні платежі, що стягуються державою з юридичних і фізичних осіб у формі відчуження належних їм на праві власності, господарського відання або оперативного управління грошових коштів з метою фінансового забезпечення діяльності держави. Від податку слід відрізняти збір, що представляє собою обов'язковий внесок, сплата якого є-ється однією з умов здійснення в інтересах платників юридиче-скі значущих дій державними органами, включаючи предос-тавленіе певних прав або видачу дозволів (ліцензій). Основними категоріями в податковому законодавстві є поняття об'єкта оподаткування та податкової ставки. Об'єктом оподаткування називається майно, на вартість якого нараховується на-лог. Наприклад, при справлянні податку на прибуток закон встановлює, які види витрат і в якому розмірі можуть бути віднесені фірмою на се-собівартість продукції, тим самим визначаючи, яка частина виручки вважається прибутком і обкладається податком. Податкова ставка представ-ляє собою розмір податку на одиницю оподаткування. За способом вилучення податки поділяються на прямі і непрямі. Прямі податки стягуються з безпосереднього власника об'єкта оподаткування. Серед цього виду податків найбільш відомий прибутковий податок, хоча з точки зору історії оподаткування він ще досить молодий (вперше він був введений в Англії в 1799 р., а в США застосовується лише з 1913 р.). Прикладами прямих податків можуть також служити податок на прибуток, податок на спадщину і дарування, податок на майно. Непрямі податки, на відміну від прямих, сплачуються кінцевим споживачем оподатковуваного товару, а продавці грають роль агентів з перекладу отриманих ними в рахунок сплати податку коштів дер-жави. Деякі з них навіть вказуються окремим рядком у сче-ті за товар або на його ціннику. До таких податків відносяться податок на додану вартість (ПДВ), податок з продажів, акцизи (аналог податку з продажів, додатково нараховується на певні види товарів - ал-коголь, тютюн, делікатеси, ювелірні вироби та ін, який іноді на- зують «податком на шкідливі звички» або розкіш), митні збори. Є ряд думок про розумних пропорціях цих податків. Одне з них полягає в тому, що таких пропорцій не існує, так як є світова практика застосування в розвинених країнах тільки прямих податків або тільки непрямих. Наприклад, в Західній Європі круп-дальшої податковий джерело - ПДВ. Непрямі податки стягувати легше, але вони менше враховують фінансово-господарське становище платника податків та за свою універсальність представляють важки-лий податковий прес, який пом'якшується в акцизах, що стягуються за диференційованою ставкою. Крім того, непрямі податки - це тяж-дещо тягар для населення. Найбільш великі федеральні податки в Росії: ПДВ; акцизи; податок на прибуток підприємств і організацій; відрахування на вироб-ництво мінерально-сировинної бази (цільовий бюджетний фонд); пла-тежі за користування природними ресурсами; збір за пересилання, пере-валку вантажів і наливку нафти; збір за відпуск електроенергії виробничими підприємствами. За характером нарахування на об'єкт оподаткування податки і, відповідно, податкові системи поділяються на прогресивні, рег-рессівние і пропорційні. При прогресивному оподаткуванні ставки податку збільшуються. Підходи до проблеми справедливості та ефективності розподіл-лення податкового тягаря знайшли своє відображення в принципах оподаткування. За принципом одержуваних благ фізичні та юридичні особи мають сплачувати податок пропорційно тим вигодам, які вони отримали від держави. Принцип платоспроможності передбачає, що тягар на-кового тягаря повинна залежати від розміру отримуваного доходу, причому власник більш високого доходу повинен платити не тільки аб-солютно, але і відносно більш високі податки. В основі цього принципу лежить аналіз граничної корисності кожної дополнитель-ної одиниці одержуваного доходу. Такий підхід приводить до висновку, що додатковий рубль доходу менш забезпеченого особи приносить йому велику корисність, ніж додатковий рубль доходу більш забезпеченого. Отже, завдання полягає в тому, щоб встановити такий рівень податків, при якому різні за величиною втрати доходу володіли б рівною корисністю для їх власників. Податки відіграють визначальну роль у формуванні доходів го-державу. У цьому виявляється їх власне фіскальна функція (поповнення доходів казни). Даний напрямок податкової політики пов'язано з рівнем і зі структурою податкового навантаження на бізнес. Існуючі державні пріоритети можуть виражатися в таких заходах податкового регулювання, як встановлення пільгових ставок податків або податкові звільнення для певних галузей еко-номіки або, що зустрічається досить часто на практиці, для фірм, що представляють малий і середній бізнес. Податки потребують наукового підходу до їх встановлення. Перші наукові принципи податків визначив А. Сміт, який сформулювати вал чотири принципи: зрозумілість умов стягнення податків; збір на-логів у строки, зручні для платника податків; пропорційність податків доходам; мінімальні витрати на стягнення податків. В економічній теорії зроблено спробу встановити зв'язок між-ду ставкою податку та діловою активністю. Крива Лаффера, названий-ная по імені американського вченого, що займається даної пробле-мій, описує зв'язок між ставками податків і податковими поступ-лениями до державного бюджету (див. рис. 8.1). У міру зростання ставок податку від 0 до 100% доходи дер-ного бюджету (податкова виручка) будуть спочатку рости від 0 до якогось максимального рівня (до точки М, відповідної, припустимо, 50%-ної ставкою податку), а потім знижуватися знову до 0. Лаффер за допо-могою своїй кривій показав, що стовідсоткова ставка податку дає та-кі ж надходження до бюджету, як і нульова ставка: податкові доходи держбюджету просто відсутні. Ставка податку, вилучаються весь до-хід, є нічим іншим, як конфіскаційної заходом, у відповідь на ко-торую легальна діяльність буде просто згортатися або «вухо-дить в тінь». Зниження податкових ставок, викликаючи стимули до роз-ренію виробництва і зайнятості, зменшить необхідність транс-фертних виплат, наприклад, допомоги з безробіття, зменшиться со-циальная навантаження на бюджет.
Рис. 8.1. Крива Лаффера Крива Лаффера не дає відповіді на питання, при якій ставці подат-гов надходження податків максимальні. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 8.3. ПОДАТКИ: СУТНІСТЬ, ВИДИ, ФУНКЦІЇ. ПРИНЦИПИ І ФОРМИ ОПОДАТКУВАННЯ (крива Лаффера) " |
||
|