| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Моделі макроекономічного регулювання |
||
|
1) з мінімальною участю держави в макроекономічному регулюванні; 2) з максимальною участю держави в макроекономічному регулюванні. При мінімальній участі держави в регулюванні національної економіки домінує система ринкового саморегулювання. Економіка орієнтована на ліберальні механізми. Її суть найбільш повно відображена в концепції "рей-ганоміка" (США), що отримала відповідну назву на честь політика, що займається її практичною реалізацією (президента Р. Рейгана). У такій структурі держава виконує мінімально необхідні функції: - забезпечення ринку грошима; - регулювання зовнішніх ефектів; - виробництва суспільних товарів; - управління неринковим сектором господарства. У варіанті з максимальною участю держави в макроекономічному регулюванні передбачається доповнення розглянутого механізму насамперед системою соціального регулювання. Такий тип регулювання поширений в країнах з розвиненим державним сектором економіки - Швеції, Австрії, Німеччини, Японії та ін При цьому держава додатково акцентує увагу на пробле-мах: - регулювання соціальних відносин; - створення умов для ефективного господарювання; - стабілізації економічного розвитку. Основи даного механізму знайшли втілення в моделях соціально-орієнтованої економіки - шведської, німецької, японської та ін Їх особ-ність - в орієнтації на соціальні механізми, найбільш повне рішення соці-альних проблем. Сучасні дослідники роблять упор на особливості, специфіку соціально-економічного розвитку країн. Кожна країна повинна визначити власний шлях розвитку, в найбільшій мірі відповідає її інтересам, орієнтувати на нього свій розвиток. Наприклад, "тетчерізм" відображає специфіку Англії. Росія повинна 1 Самуел'сон П. А., Нордхаус В. Д. Економіка / Пер. з англ. М., 1999. Орієнтуватися на механізми, в найбільшій мірі відображають її специфіка та відповідні її інтересам. Орієнтація на стандарти, можливість застосування готових моделей до реформується економічним системам сьогодні видається недоцільним. В умовах перетворень перед Росією постали завдання: 1) вибору напрямків макроекономічного регулювання, тут в найбільшій мірі повинні знайти відображення специфіка і особливості Росії, орієнтація її на творчі перетворення , підвищення життєвого рівня народу; 2) створення російської моделі економіки, відповідної російським національним традиціям, російському менталітету. Для реалізації цього необхідне формування державних та інших інститутів, що підсилюють керованість національною економікою - законодавства, органів економічного регулювання, спеціалізованих дослідницьких структур; 3) соціальної орієнтації економіки, що відповідає ст. У сучасній російській економіці монополізм державного управління зруйнований. Сформовані управлінські структури регулюють діяльність на різних рівнях: федеральному і регіональних. При цьому діяльність суб'єктів Федерації відображає регіональну специфіку у поєднанні з певними вертикаллю державної виконавчої влади установками. В економічному процесі поєднуються державний і ринковий механізми. Міра поєднання "відпрацьовується" дослідницькими структурами, практикою, механізмами проб і помилок. В даний час проводиться адміністративна реформа, спрямована на те, щоб механізм управління зробити найбільш ефективним. Сформовано трирівнева система управління, що включає: - Міністерства, орієнтовані, в основному, на нормотворчу функцію. - Федеральна служба - на нагляд і контроль. - Федеральні агентства - на надання послуг населенню. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Моделі макроекономічного регулювання " |
||
|
||