| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Крива попиту |
||
|
Нагадаємо, що спотр, 2 - це максимальний обсяг ресурсів (грошей), який поку-Патель готовий віддати за потрібний йому товар, або максимальна ціна, на яку він може погодитися. Чим більше об'єм ресурсів, якими володіє суб'єкт Рсуб, і його оцінка відносної цінності товару пцч.т, тим вище значення спотр, 2. Якщо кількість споживачів досить велике, попит стає категорією статистики. У цьому випадку функціональна залежність між спотр, 2 і числом потреби-телей, що мають індивідуальну вартість, рівну спотр, 2, повинна мати колоколооб-різну форму. Зразковий вид цієї залежності показаний на рис. 3. Рис. 3. Залежність числа покупців від значення спотр, 2 По осі абсцис на рис. 3 відкладені значення спотр, 2, ординати кривої відображають кількість споживачів, готових заплатити за одиницю товару максимальну ціну, рав-ву спотр, 2. На рис. 3 враховано, що для повного задоволення потреби індивіду мо-же знадобитися кілька одиниць товару. Оскільки кожна наступна одиниця блага володіє для суб'єкта, як правило, меншою цінністю (пцч.т), значення спотр, 2 ка-ждой нової придбаної одиниці виявляється менше, ніж попередньої. Тому та частина споживачів, яким для задоволення потреби необхідно кілька одиниць товару, може бути представлена на рис. 3 в різних точках кривої, відпо-чих послідовно знижується значення їх індивідуальних вартостей спотр, 2. Таким чином, ординати точок кривої можна розглядати і як кількість одиниць товару, які можуть бути придбані за максимальною ціною, що дорівнює поточному значенню спотр, 2. Площа під кривою відбиває весь обсяг товару, що потребується для повного задоволення відповідної потреби всіх споживачів. Рис. 3 графічно показує, що відносно невеликі групи споживачів готові придбати товар за дуже низькою (у лівій частині фігури під кривою) і дуже ви-сокой (у правій частині) ціною, більшість же вважає для себе максимально можливої якесь середнє значення ціни. Вид кривої на рис. 3 якоюсь мірою відбиває структуру розподілу доходів у суспільстві: наявність відносно невеликих груп дуже багатих і дуже бідних і пре-володіє положення «середнього» класу (середнього за рівнем своїх доходів - посере-дині між крайніми громадськими полюсами). Але крім цього вигляд кривої залежить від розподілу споживчих переваг: навіть для найзаможніших громадян благо може мати низьке значення пцч.т. Колоколообразную форму кривої на рис. 3 найпростіше обгрунтувати на прикладі. В на-варте час ціна батона хліба становить близько 20-ти руб. Що відбудеться, якщо в ре-док деяких виняткових обставин ціна хліба виросте до 2000 руб. (Всі числа умовні)? У цьому випадку хліб стане вишуканим делікатесом (або навіть престижним бла-гом, як трюфелі), переважна більшість громадян перестануть враховувати його у своєму раціоні харчування (МНТ), і його зможуть дозволити собі купувати тільки дуже заможні гурмани. У міру зниження ціни все збільшуються чисельно групи споживачів включать хліб до складу свого МНТ і стануть його купувати. Графічно це відображається зростанням ор-ДИНАТ у міру руху по кривій з крайньої правої її точки вліво. Спочатку підйом кривої йде повільно, а потім прискорюється. У районі 300-400 руб. (Умовно; не треба розуміти приводяться значення буквально) крива досягає максимуму. Це означає, що що-до найчисленніша група нашого населення могла б «витримати» і цю ціну хліба, оскільки максимальна (!) Ціна, яку вона готова платити, тобто спотр, 2, дорівнює саме 300-400 руб. Ліва частина кривої пологіша, ніж права. Це відбувається тому, що, по-перше, групи споживачів, що мають спотр, 2 нижче 300-400 руб., Більш численні, ніж мають спотр, 2 вище цього значення. По-друге, з пониженням ціни хліб перестає бути делікатесом, а стає «предметом першої необхідності». Тому не тільки перебуваючи-тільні громадяни (з правої частини кривої), а й представники «середнього класу» з падінням-ем ціни набувають додаткові одиниці хліба, що відбивається на зростанні ординат то-чек в лівій частині кривої. Зрештою, і ліва частина кривої стикається з віссю абсцис. Це стає очевидним, якщо згадати, що спотр, 2 - це максимальна ціна, яку готовий платити споживач. Тому споживачі, повністю задовольнити свою потребу в хлібі при високих значеннях спотр, 2, не впливають на хід кривої при низьких значеннях. Ці потреби-тели, звичайно, з великою охотою придбали б хліб за нижчою ціною. Однак ордината кожної точки на кривій відображає не кількість споживачів, охочих придбати товар за ціною, рівною спотр, 2, а тільки ту їх частину, для яких максимально (!) Можлива ціна становить спотр, 2. Тому в лівій частині кривої представлені тільки споживачі з найнижчим доходом. Однак і серед них продовжує діяти та ж тенденція послідовного зниження числа споживачів, що не задовольнили свою потребу в хлібі, у міру руху по кривій в напрямку справа наліво. Внаслідок цієї тенденції ліва частина кривої на рис. 3 має знижувальному характер і в підсумку стикається з віссю абс-Цисс, замикаючи «дзвін». При цьому вона не доходить до осі ординат, оскільки навіть у найбідніших наших співгромадян значення спотр, 2 вище нульового. Зміна умов може змінити пропорції кривої, на ній можуть з'явитися «нарости» і «западини», але її колоколообразний вигляд в цілому збережеться. Криву з рис. 3 легко перебудувати у звичних координатах обсяг випуску това-ра (ОВТ) - ціна (спотр, 2), і ми отримуємо криву спотр, 2 на рис. 4. Рис. 4. Криві пропозиції (Спроізв, 1), попиту (спотр, 2) і ціни (Ц1). Та частина кривої спотр, 2 на рис. 4, що примикає до осі ординат, відповідає пра-вої частини кривої на рис. 3, точка перетину кривої спотр, 2 і осі ординат на рис. 4 соот-ветствует крайній правій точці кривої на рис. 3. На рис. 4 по осі абсцис (ОВТ) відкладається обсяг випуску товару, який го-тови придбати споживачі всіх груп зі значенням спотр, 2 вище й рівної поточному. Тобто, при русі по кривій спотр, 2 в напрямку зліва направо до абсциси точок на кривій додається кількість товару, яку готова придбати група споживачів з поточним значенням спотр, 2. Крива попиту обірветься, не доходячи осі абсцис, при значенні ОВТ, рівному площі під кривою на рис. 3. На рис. 4 залежність спотр, 2 від обсягу випуску товарів, як і належить кривої попиту, знижується зліва направо. Однак, на відміну від кривої економікса, крива на рис. 4 має точку перегину, ліворуч від якої вона опукла вниз, а праворуч - вгору. Точка пе-регіба відповідає вищій точці кривої на рис. 3. Принципові відмінності кривої спотр, 2 на рис. 4 від кривої попиту економікса за виключаються в наступному. По-перше, в Економікс вважається, що крива попиту якимось там чином відображає корисність товару для покупця. Крива попиту на рис. 4 висловлю-ет функціональну залежність вартості блага з боку покупця від обсягу ви-пуску товару. При цьому у вартості врахована не тільки корисність (цінність) товару, а й витрати власних факторів виробництва, які здійснив покупець для того, щоб забезпечити собі доступ до товару (за визначенням, спотр, 2 - результат порівняння покупцем витрат власних факторів виробництва та його оцінки споживчої цінності товару, пропонованого продавцем). По-друге, знижувальному характер кривої попиту в Економікс намагаються обос-нова за допомогою закону спадної граничної корисності (однієї з формулювань першого закону Госсена). При цьому сам цей закон на конкретних прикладах піддають сумніву не лише противники економікса, але і його прихильники. При побудові кривої попиту на рис. 4 немає необхідності апелювати до теорії граничної корисності та її законам. Знижувальному характер кривої попиту випливає із залежності, представ-ленній на рис. 3 (по виду вона нагадує розподіл Гауса). По-третє, «ціна попиту», використовувана в Економікс, за великим рахунком, величи-на невизначена. У синтетичної концепції вартість спотр, 2 наділена цілком конкретним числовим значенням, визначеним з точністю, яку допускає суб'єктів-тивний характер категорії "цінність". |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Крива попиту " |
||
|
||