Головна |
« Попередня | Наступна » | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
§ 2. ВИВЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО РОЗМІЩЕНЬ ТЕРИТОРІЄЮ КРАЇНИ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Перепису населення дають відомості про чисельність населення на певну дату або на певний момент. У проміжках між переписами чисельність населення окремих населених пунктів визначається розрахунковим шляхом на основі вихідних даних останнього перепису і даних ті Кучок статистики про природний і механічний рух населення за балансовою схемою: чисельність населення на початок року + число народжених за рік + число прибулих за рік - число померлих за рік - число вибулих за рік=чисельність населення на кінець року. При визначенні чисельності населення окремих населених пунктів на певну дату в статистиці можуть враховуватися різні категорії населення: постійне і наявне. До постійного населенню певного пункту відносяться особи, зазвичай мешкають в цьому пункті, незалежно від їх фактичного місцезнаходження в момент обліку (перепису), до готівкового-всі особи, що фактично перебувають в даному пункті на момент обліку незалежно від того, чи є їх перебування в цьому пункті тимчасовим або постійним. Природно, при обліку постійного населення завжди можна виділити групу тимчасово відсутніх і, навпаки, при обліку наявного населення - групу тимчасово присутніх. У практиці проведення переписів населення в колишньому СРСР враховувалося одночасно як постійне населення, так і наявне. Необхідність такого подвійного обліку обумовлена різними потребами. Так, наприклад, при вирішенні таких завдань, як планування будівництва житла, шкіл, дитячих установ, лікарень та ін, необхідно виходити з чисельності постійного населення кожного пункту, а при вирішенні таких завдань, як забезпечення безперебійної роботи міського транспорту, торговельних підприємств і т . п., - з числ-ен-'ності наявного населення. Чисельність населення в будь-якому пункті протягом року істотно змінюється, тому для розрахунку цілої низки показників в статистиці визначають середню чисельність населення за рік (або інший відрізок Еремені). Середньорічна чисельність звичайно розраховується як середня арифметична показників чисельності населення на початок SH і кінець S періоди:
При наявності даних про чисельність населення на кілька равностоящих дат середньорічна чисельність населення може бути визначена більш точно за формулою середньої хронологічної для моментних рядів:
Якщо дані про чисельність населення є на початок і кінець значного за тривалістю відрізку часу, то, враховуючи, що зраді-? Ії чисельності населення близько до геометричній прогресії, середовищ-ЙЮю чисельність населення можна визначити як середнє значення показовою функції, тобто як відношення приросту чисельності населення до приросту натуральних логарифмів цих чисельностей:
Відповідно до розподілом населених пунктів на міські та сільські населення країни з точки зору розміщення його по території підрозділяється на міське та сільське. До міського населення відносяться всі особи, які проживають у містах та міських селищах (включаючи і робочі селища, і курортні місця), до сільського - всі особи, які проживають у сільській місцевості. (Дане поняття міського та сільського населення не слід плутати з поняттям несільськогосподарського та сільськогосподарського населення, яке пов'язане з характером праці, тобто з виробничим ознакою.) Віднесення того чи іншого населеного пункту до міських поселень здійснюється в законодавчому порядку. У табл. 3.1 наведено дані про чисельність населення Російської Федерації в різні роки з розподілом його на міське та сільське. Таблиця 3.Чісленность і склад населення Російської Федерації *
* Російський статистичний щорічник. - М., 1998. С. 98. Як видно з табл. 3.1, до 90-х рр.. спостерігалася тенденція до неухильного збільшення чисельності (і частки) міського населення і скорочення сільського. Однак з 1992 р. спостерігається скорочення чисельності населення при стійкій частці міського та сільського населення відповідно 73% і 27%. Чисельність населення враховується по окремих адміністративно-територіальним одиницям. Для окремих територій або адміністративних одиниць визначається показник щільності населення шляхом ділення чисельності населення даної території на її площа у квадратних кілометрах. Цей показник значно варіює в межах російської Федерації. Поряд з показником щільності населення при аналізі розміщення 'населення важливо використовувати і такі показники, як середній розмір поселень (міських і сільських) в тому чи іншому економічному або великому адміністративному районі, середня відстань між поселеннями і середнє відстань поселень від їх админис i ративного центру. Основні угруповання населення Таку складну сукупність, як населення, окремі елементи якої мають багатьма варьирующими ознаками (показниками), неможливо вивчити без розподілу його на окремі групи і підгрупи. Різного роду угруповання населення дають уявлення про його склад за різними показниками. Серед угруповань в статистиці населення в першу чергу виділяються суто демографічні, до яких відносяться угруповання населення за статтю, віком, сімейним станом, національністю. 1. Угруповання, або розподіл, населення за статтю дозволяє визначити чисельність (і частку) чоловіків і жінок у загальній чисельності населення. Так, наприклад, в 1995 р. з 148,3 млн. чоловік в Росії 69,5 млн. становили чоловіки і 78,5 млн. - жінки, або відповідно 47 і 53%. Між іншим, це співвідношення в цілому по країні досить стійко, воно зберігається для Росії протягом 80-х і 90-х рр.. (І було таким до війни 1941 - 1945 рр..). Тому дана угруповання більш цікава по окремих регіонах, районам. Дані про статевий склад, наведені по територіях, дають уявлення про рівномірний або нерівномірному співвідношенні чоловіків і жінок в окремих регіонах країни. У свою чергу, це співвідношення часто залежить від виробничого напряму економіки району. Так, наприклад, в районах, де переважають такі галузі, як вугільна, нафтова, металургійна, частка чоловіків зазвичай вище, ніж у районах, де більш розвинена легка або текстильна промисловість. Угрупування по підлозі обов'язково дається в комбінації з іншими группіровочнихознак (вік, соціальний статус, освіта тощо). 2. Угруповання (розподіл) населення за віком також є однією з головних і важливих у статистиці населення. Для вирішення багатьох практичних завдань необхідно визначити різні вікові контингенту: ясельний, дошкільний, шкільний; чисельність населення в працездатному віці, молодше і старше працездатного віку; чисельність осіб виборчого віку та ін Всі вікові угруповання населення розподіляються по однорічним віковими групами, на основі яких можуть бути побудовані будь інтервальні групи. Вікова угруповання населення Росії за кілька років наведена в табл. 3.2. Таблиця 3.Распределеніе постійного населення Росії за віковими групами (тис.чол.)
Продовження табл. 3.2.
У табл. 3.2 вікові групи дано у вигляді п'ятирічних інтервалів. Додатково виділено три групи населення: молодше працездатного віку, тобто особи до 16 років; в працездатному віці (чоловіки 16-59 років і жінки 16-54 років); старше працездатного віку. Зіставляючи чисельність населення за межами працездатного віку з чисельністю населення у працездатному віці, можна визначити коефіцієнт навантаження працездатного населення. Так, в 1979 р. коефіцієнт навантаження працездатного населення дорівнював:
в 1998 р.:
тобто навантаження на населення у працездатному віці зросла. Угрупування за віком будується як для всього населення, так і для чоловіків і жінок, для міського населення, сільського та ін Особливий інтерес представляє угрупування за статтю та віком . Для наочності дані про половозрастном складі населення зображують графічно у вигляді так званої «статево-віковою піраміди». У цій піраміді (графіку) по вертикалі будується шкала вікових груп (по зростанню знизу вгору), по обидві сторони якої відкладаються смужки, довжина яких відповідає чисельності осіб кожного інтервального віку (вліво - чоловіків, вправо - жінок), за умови рівних інтервалів. У разі нерівних вікових інтервалів довжина смужок приймається в розрахунку на інтервал віку в 1 рік, тобто як щільність розподілу. На рис. 3.1 приведена віково-статева піраміда населення Росії на початку 1999 р. 3. У будь-якій державі проживають особи різних національностей, тому при розробці матеріалів переписів, як правило, дається розподіл населення за національним складом. При вивченні національного складу населення зазвичай враховується і мова, якою користуються окремі національності. Так, наприклад, при розробці матеріалів микропереписи населення Росії в 1994 р. визначали, скільки осіб з 1000 чоловік кожної національності користуються мовою своєї національності і скільки - російським: вдома, в навчальному (дошкільному) закладі, на роботі.
Рис. З.1. Віково-статева структура населення Російської Федерації на 1 січня 1999 4. Важливе значення в статистиці населення має угруповання населення за сімейним станом. Матеріали переписів з цього питання можуть розроблятися, по-різному. Іноді просто визначають число осіб, які перебувають і не перебувають у шлюбі, наприклад, при перепису населення 1939, 1959, 1970 рр.. в колишньому СРСР. При такому розподілі остання група об'єднує і овдовілих, і розлучених, і тих, хто ще не одружувався, тобто ця група вельми не- У 1995 р. цей коефіцієнт склав:
однорідна за своїм складом. Більш повне і правильне уявлення про сімейний стан дає угруповання, при якій виділяються особи: ніколи не перебували у шлюбі, одружені (з них у зареєстрованому і в незареєстрованому), овдовілі, розведені, разошед-, щмеся. Ці підгрупи виділяються окремо для чоловіків та жінок різних вікових груп починаючи з 16 років. Крім перерахованих вище суто демографічних угрупувань, в статистиці розробляється цілий ряд угруповань за іншими показу-! «Лям як для всього населення в цілому, так і для окремих його контин-Гент. Так, серед осіб працездатного віку визначають насамперед чисельність зайнятих в економіці і безробітних. У свою чергу, для зайнятого населення застосовується угруповання по галузях і секторах економіки, по окремих галузях промисловості або виробництвам, по занять та ін Причому угруповання по галузях економіки і виробництвам об'єднує осіб різних професій, що працюють в одній галузі (виробництві), а угруповання за занять - осіб, які виконують однакову роботу, незалежно від місця їх роботи. У разі якщо людина має кілька занять одночасно, то при перепису (чи іншому обліку) враховується одне головне заняття, що приносить найбільший дохід. Важливе значення має угруповання (розподіл) населення за джерелами засобів існування. Протягом багатьох років у колишньому СРСР в статистиці виділялися: працюючі в народному господарстві (крім зайнятих тільки в особистому підсобному господарстві); стипендіати; пенсіонери та інші особи, які перебувають на забезпеченні держави; утриманні інших осіб, а також члени сімей колгоспників, робітників і службовців , зайнятих в особистому підсобному господарстві; особи, які мають інші джерела засобів існування. На основі даної угруповання в радянській статистиці будувалася і групування населення за соціальним статусом, в якій з 1939 р. виділялися наступні соціальні групи: робітники і службовці (з них робітники); колгоспне селянство і кооперовані кустарі; селяни-одноосібники і некооперовані кустарі. Це угрупування охоплювала все населення. При цьому на утриманні інших осіб ставилися до соціальної групи годувальника, пенсіонери та учні - до групи, до якої вони ставилися до відходу на пенсію або до навчання. В умовах переходу до ринкових відносин таке угрупування населення за соціальним статусом, природно, не може вважатися достатньою. Вона допрацьовується, і, на жаль, в даний час в офіційному статистичному щорічнику ці дані не публікуються. При розробці матеріалів переписів населення велику увагу Приділяється характеристиці рівня освіти всього населення і зайнятого. У підсумках переписів дається розподіл усього населення (у віці 15 років і старше) і зайнятого за такими групами рівня освіти: вища, незакінчена вища, середня спеціальна, середня загальна, неповна середня. Населення за рівнем освіти розподіляється окремо для міського і сільського населення, для чоловіків і жінок, для окремих національностей, для зайнятого населення, для окремих галузей економіки, занять та ін Іноді групи за рівнем освіти даються кілька укрупне-но. У табл. 3.3 наведено розподіл зайнятого населення Росії за рівнем освіти на кінець жовтня 1994 Таблиця 3.Распределеніе чисельності зайнятого населення Російської Федерації за освітою в 1994 році * (За даними вибіркового обстеження населення, у відсотках)
* Російський статистичний щорічник. - М., 1995. С. 56. Як видно з табл. 3.3, серед зайнятого населення частка осіб з вищою і середньою освітою у жінок вища, ніж у чоловіків. Перераховані вище розподілу чисельності населення є основними, недалеко не вичерпується. Ті чи інші групи населення при розробці матеріалів переписів виділяються залежно від програми переписного листа, тобто переліку питань, включених до нього, а також завдань, поставлених при розробці матеріалів перепису. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
« Попередня | Наступна » | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація, релевантна "§ 2. ВИВЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО розміщень ТЕРИТОРІЄЮ КРАЇНИ" |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|