|
Спочатку ринок розглядався як базар, місце роздрібної торгівлі, ринкова площа. Пояснюється це тим, що з'явився ринок ще в період розкладу первісного суспільства, коли обмін між громадами тільки ставав більш-менш регулярним, лише набував форму товарного обміну, який здійснювався в певному місці і в певний час. З розвитком ремесел і міст торгівля, ринкові відносини розширюються, за ринками закріплюються певні місця, ринкові площі. Таке розуміння ринку збереглося і до наших часів як одне із значень слова.
У міру поглиблення суспільного розподілу праці і розвитку товарного виробництва поняття «ринок» набуває все більш складне тлумачення, яке знаходить відображення у світовій економічній літературі. Так, французький економіст-математик О. Курно вважав, що під терміном «ринок» слід розуміти не яку-небудь ринкову площу, а в цілому всякий район, де відносини покупців і продавців вільні, ціни легко і швидко вирівнюються. У такому визначенні ринку зберігається просторова його характеристика, але вона не є вичерпною.
З подальшим розвитком товарного обміну, появою грошей, товарно-грошових відносин виникає можливість розриву купівлі-продажу в часі і просторі, і характеристика ринку тільки як місця торгівлі вже не відображає реальність, бо формується нова структура суспільного виробництва - сфера обігу.
У результаті з'являється нове тлумачення ринку як обміну, організованого за законами товарного виробництва і грошового обігу, як форми товарно-грошового обміну.
Якщо розглядати ринок з боку суб'єктів ринкових відносин, виникають нові визначення ринку як сукупності покупців (Ф. Котлер в кн. «Основи маркетингу») або всякої групи людей, що вступають у тісні ділові відносини і укладають великі угоди з приводу будь-якого товару (Джевонс А. Маршалл в кн. «Принципи економічної теорії»).
Але це всього лише одна сторона ринку, такі визначення ринку неповні, оскільки не охоплюють всю сукупність суб'єктів ринкових відносин (виробників, споживачів і посередників), не включають відносини виробництва, розподілу, споживання в сфері обігу .
Ринок сьогодні розглядають як тип господарських зв'язків між суб'єктами господарювання. Існують два типи господарських зв'язків:
1) натурально-речові, безоплатні, відповідно до обсягом і структурою потреб;
2) товарні зв'язку, здійснювані за допомогою ринку.
Характерними рисами останнього типу відносин є взаємні угоди обмінюються сторін, еквівалентна відплата-ність, вільний вибір партнерів, наявність конкуренції. Товарні (ринкові) зв'язку можливі тільки на основі вільної купівлі-продажу товарів і послуг. Пряме жорстке фондування, використання карток і інші обмеження (у вигляді виїзної торгівлі і т.
д.) свідчать про деформацію ринкових зв'язків.
Звідси можна дати таке визначення ринку.
Ринок - це конкурентна форма зв'язку між господарюючими суб'єктами.
Зовні, на поверхні ринок виражає зв'язок між продавцями, посередниками-торговцями і покупцями. При більш глибокому розумінні, беручи до уваги відтворювальний аспект, ринок виступає як форма конкурентної зв'язку між виробництвом і споживанням.
З таким визначенням ринку тісно пов'язана ще одна його розуміння: ринок - це суспільна форма організації і функціонування економіки, за якої забезпечується взаємодія виробництва і споживання без посередницьких інститутів, що регулюють діяльність виробників і споживачів.
В економічній системі в цілому взаємодіють три самостійні господарські підсистеми: держава, натуральне господарство (коли вся вироблена продукція споживається всередині господарства, наприклад особисте підсобне господарство) і ринок (рис. 4.1).
Залежно від тога, яка підсистема має найбільшу питому вагу, характеризується і вся економічна система: якщо переважає ринок, то і система - ринкова, так виникає ринкова економіка; якщо переважає держава, то й система - адмністратів-но-командна; якщо переважає натуральне господарство, то така й система в цілому.
|
- 3. Чистий ринкова економіка
еволюції суспільства, вони були готові пояснити це як свідчення батьківської турботи Творця Всесвіту. Саме в цьому справжній зміст доктрини встановленої гармонії, що розвивалася поруч економістів [Доктрину встановленої гармонії в дії вільної ринкової системи не слід плутати з теоремою гармонійності правильно розуміються інтересів в ринковій системі, хоча в них є щось
- 1. Історичне походження соціалістичної ідеї
еволюції, який неминуче буде усунутий в процесі поступального розвитку більш адекватною системою соціалізму. Обидва підходи сходяться в думці, що простий здоровий глузд вимагає переходу до соціалізму. Те, що наївний розум називає розумністю, являє собою не більш ніж абсолютизацію його власних суб'єктивних оцінок. Індивід просто ототожнює продукт власного міркування з
- Коментарі
еволюції органічного світу. Дафніс і Хлоя - герої однойменного любовно-буколічних роман Лонга, грецького письменника I-II ст. н.е. Покинуті своїми батьками юні герої роману полюбили один одного в обстановці пастушою життя. Джевонс Уїльям Стенлі (Jevons William Stanley) (1835-1882) - англійський економіст, статистик, філософ-логік. Поряд з К. Менгером і Л. Вальрасом Джевонс вважається
- 2. Класифікація економічних систем
погляди на тенденції розвитку господарських (економічних) систем різні. Одні вважають, що визначальною тенденцією розвитку систем є тенденція до однаковості, уніфікації всіх структурних елементів. Так, Є. Преображенський писав, що різні системи господарювання можуть існувати в рамках національного господарства на основі повної економічної рівноваги між ними, але таке
- Соціально-економічні наслідки інфляції
погляди монетаристів лягли в основу стандартного набору рекомендацій Міжнародного валютного фонду (МВФ) до розвиваються і постсоціалістичних країн для стабілізації їх економік (так звані заходи ортодоксальної стабілізації). Практика показала, що без задіяння немонетарістскіх інструментів економічного регулювання (таких як фіксація валютного курсу, деіндексація контрактів,
- 2. Економічні погляди Й. Шумпетера
еволюції теорій
- Лекція 9-я Суб'єктивізм. Австрійська школа
еволюції уявлень вульгарних економістів. Вульгарна політична економія завжди боролася з про-грессивного передовими ідеями свого часу. Перший етап еволюції вульгарної політичної економії характеризував- ся тим, що під удар ставилося утопічний соціалізм. На-приклад, роботи основоположника вульгарної політичної економії Сея були спрямовані проти відомого револю-
- Лекція 10-я Нова історична школа
еволюціонізм, розглядали тільки одну форму раз-розвитку - еволюційну, відкидаючи можливість і необхід-ність революційних стрибків При цьому еволюційний метод використовувався для вихваляння вчорашнього дня. Зокрема для економістів історичної школи типова ідеалізація феодального способу виробництва. У цьому відношенні вони род-дарських так званим романтикам, які вихваляли
- § 5. Виникнення і еволюція політичної економії до кінця XIX в. Марксизм і сучасність. Історична школа і маржиналізм
еволюційним шляхом у межах капіталістичного способу виробництва. Історична школа - один з напрямків західної економічної думки. Виникла в Німеччині в середині XIX в. Назва отримала від своєрідного визначення предмета політичної економії та історичного методу дослідження, відповідно до якого ця наука не вивчає економічні закони, а описує
- § 6. Основні напрямки сучасної економічної теорії
еволюція. Неокласичний синтез. Ліворадикальна політична економія Неокласична економічна теорія. В останній третині XIX в. з розвитком внутрішніх економічних і соціальних суперечностей капіталізму починається стадія, що характеризується виникненням монополій і активним втручанням держави у розвиток економіки, її одержавленням. Ця стадія неоднозначно трактувалася
|